Гуртом проти війни: як ФАО розвиває кооперацію на Сході України

Фаррух, наскільки важлива наразі в зоні АТО підтримка міжнародних організацій для агровиробників?

Фаррух Тоіров: - Насправді через те, що в Луганській і Донецькій областях сьогодні відбувається військовий конфлікт, людям стало важче фактично в усіх напрямах їх діяльності. Проте саме складності стимулюють людей об’єднуватися для вирішення спільних проблем і для того, щоб пережити цей складний період, ефективно вести сільськогосподарську діяльність. Такі організації як наша мають змогу допомогти їм у складні часи і консультативно, і матеріально. Ми бачимо вдячність від людей за свою роботу.

Де сконцентровані територіально ваші проекти в рамках надзвичайної місії ФАО?

Юрій Нестеров: - Географічно один з наших проектів реалізується вздовж лінії конфлікту, ми допомагаємо там населенню насінням, молодняком, обладнанням. В тому регіоні ми бачимо, що можливості ведення сільськогосподарської діяльності, орієнтованої на бізнес, досить обмежені, бо фактично там людям часто доводиться жити одним днем без можливості планування свого майбутнього. Інша частина нашої роботи в Луганській та Донецькій областях спрямована на допомогу сільськогосподарським обслуговуючим кооперативам в тих зонах, які віддалені від лінії розмежування. Коли мова йде про кооперацію – тут одразу закладається момент бізнес-відносин.

Тобто все-таки навіть ті фермери, які живуть в безпосередній близькості до зони розмежування, можуть отримати допомогу ФАО?

Фаррух Тоіров: - Так, у нас є група виробників, які працюють в Станиці Луганській і займаються виробництвом тепличних овочів. Це мікровиробники, які готові об’єднатися для того, щоб за нижчою ціною купувати матеріали для їх виробництва, техніку для обробки землі в середині теплиць. Є приклад іншої групи фермерів, які працюють в Павлополі та територіально розташовані доволі близько до зони конфлікт. Представники цієї ініціативної групи зараз працюють над можливістю спільної закупівлі техніки і причіпного обладнання для того, щоб більш ефективно обробляти землю. Таким чином, наш проект охоплює усі території Донецької та Луганської областей, що заходяться під контролем  уряду України.

Читайте також: Перевіряти по-новому: як запрацює нова система контролю тваринництва?

Наскільки тісною є співпраця з місцевими адміністраціями в питанні розвитку кооперативів в зоні АТО?

Юрій Нестеров: - Ми тісно співпрацюємо з обласними адміністраціями Донецької і Луганської областей, а також зі спеціалістами департаментів АПК в районах. Всі питання організації наших проектів ми вирішуємо лише з ними, бо вони в цьому регіоні живуть і безпосередньо знають про складності, які існують. Ми зі свого боку готові поділитися світовим досвідом, який напрацювали за багато років існування організації, і визначаємо, яка модель співпраці буде ефективна в кожному конкретному випадку.

Яким чином ви визначали кооперативи, як потребують вашої допомоги в Луганській і Донецькій областях?

Фаррух Тоіров: - Ми розробили таку методологію в рамках нашої програми: спочатку визначили місця, де вже працюють кооперативи та в якій сфері, на якому етапі розвитку вони знаходяться. Ми зібрали інформацію щодо ініціативних груп фермерів, які готові об’єднатися, але ще не зареєстровані як кооператив. Оцінка відбувалася у 2016 році. Ініціативних груп виявилося більше, ніж зареєстрованих кооперативів, бо вони згуртовані навколо інтересу вирішити окрему проблему. Члени таких ініціативних груп періодично зустрічаються і намагаються разом вирішити певне питання. Ми включили кожну з таких ініціативних груп в нашу програму для того, щоб пояснити важливість легальної реєстрації їх групи для більш ефективного і координованого ведення діяльності, а не хаотичного, як це відбувається зараз. Відповідно до програми, з кожною групою ми працюємо індивідуально, бо кожна з них знаходиться на різних стадіях розвитку, має свої потреби і потребує різних видів допомоги.

Скільки, за вашими оцінками, в зоні АТО взагалі є таких ініціативних груп, які готові об’єднатися?

Юрій Нестеров: - На сьогодні до нас звернулося 49 ініціативних груп, з них чверть – це зареєстровані сільгоспкооперативи, 12% - це громадські організації, інша частина – це групи, які ведуть якусь роботу, але ще не зареєструвалися і не систематизували її. Саме з останньою категорією ми працюватимемо найбільше. Для кожної з груп ми визначили програму проведення тренінгів, у тому числі консультації  у питаннях законодавства України в частині реєстрації кооперативів, та які переваги вона дає цим незареєстрованим групам.

Можете пояснити, для чого важливо все-таки зареєструвати організацію чи ініціативну групу як сільськогосподарський обслуговуючий кооператив?

Фаррух Тоіров: - Наведу приклад: в селі Шарівка люди організовуються навколо ідеї заготівлі кормів. У тому регіоні багато землі, а щільність сільського населення низька, не вистачає техніки для заготівлі кормів, відповідно є потенціал для розвитку тваринництва. Там можна збільшувати поголів’я корів, кіз, овець. Заготовлювати сіно косами дуже важко, тому люди звернулися до нас з проханням купити для них трактор. Ми розглядаємо варіант закупки косарки і ворошилки для сіна. Для цього потрібно зареєструвати сільськогосподарський обслуговуючий кооператив, бо використання обладнання завжди тягне за собою певні амортизаційні затрати, які краще формалізувати. Обладнання зношується, тому учасникам об’єднання бажано створити фонд, який покриватиме витрати на ремонт техніки та закупівлю нової.

Читайте також: Децентралізація через кооперацію, або як громада замінює державу

Зареєстровані кооперативи будуть зобов’язані повернути вам кошти за надану їм техніку в користування з боку ФАО?

Фаррух Тоіров: - Ні, ми реалізуємо цю ініціативу в рамках Надзвичайної програми ФАО, яка має винятково гуманітарний характер. Ми надаємо допомогу у вигляді фінансового гранту. Проте наша допомога є не лише матеріальною. Члени одного з кооперативів в Луганській області виразили думку,що грошей у них вистачає на забезпечення своєї роботою. Наша програма їм цікава через можливості  участі у навчальних турах, конференціях, науково-практичних заходах та виставках сільськогосподарської техніки в інші регіони чи навіть країни. Для них значно важливіше отримати знання від нашої програми. В Донецькій і Луганській областях дійсно дуже важливим є створення самобутньої системи консультаційно-інформаційних служб, оскільки програми ФАО мають тимчасовий характер. Наша мета - створити таку систему взаємодії, яка працюватиме ефективно без нашої допомоги.

Куди має звернутися ініціативна група для отримання консультації в рамках вашої програми допомоги кооперативам?

Фаррух Тоіров: - Наразі з кожною з груп ми тримаємо безпосередній контакт в рамках нашого проекту. Спеціалісти знають лідерів груп, ми часто відвідуємо кожну групу та супроводжуватимемо кожну з них до тих пір, поки процес не буде налагоджено на 100%. Відсутність систематичного надання консультаційних послуг відчувається дуже сильно. Дорадчі служби, які діяли в областях, наразі зовсім не працюють. Головна ідея роботи таких служб – надання інформації малим і середнім виробникам, які не мають відповідних інформаційно-аналітичних департаментів на відміну від великих аграрних компаній. Малі агровиробники не мають доступу до системи сучасних знань, оскільки навчальні заклади в Україні , на відміну від американських, не мають спеціальних сервісів для консультацій.

Розвиток дорадчих служб вважається пріоритетом державної політики України в сфері АПК, а також багатьох міжнародних організацій. Дорадчі служби створювалися в усіх областях України, але як і в ситуації з кооперативами, в деяких регіонах не набули свого активного розвитку. У теперішній час доволі успішно дорадчі служби в Україні працюють в Дніпропетровській та Львівській областях. Так, ми організували навчальний тур для наших груп з Луганської області до Львівської, що дало можливість останнім побачити наскільки успішною є така ініціатива в інших регіонах.

Яким чином ви плануєте відновити роботу дорадчих служб в Донецькій і Луганській областях?

Фаррух Тоіров: - Міжнародний досвід ФАО показує, що єдиної методики створення дорадчих служб не існує. Потрібно буде виходити з тих можливостей, які є в кожному з регіонів. В Україні ми сформували команду з регіональних спеціалістів і експертів, що безпосередньо займатиметься відновленням системи надання консультаційних послуг малим і середнім господарствам. Робота ведеться спільно з департаментами сільського господарства у двох областях, а також з залученням аналітичних відділів великих сільськогосподарських підприємств. Таким чином, ми прагнемо налагодити мережу з державних та комерційних структур, які займаються насінням, добривами, ЗЗР, ветеринарною справою тощо. Вони вже мають свою базу контактів з різними виробниками, певні знання та досвід. Тому метою такої ініціативи є створення платформи, яка б допомогла великій кількості фермерів отримати ці контакти та знання. В цих регіонах є також науково-дослідні інститути та кілька аграрних коледжів, які можна залучити у якості наукової бази. Ми тільки почали роботу, тому говоримо поки про перші кроки.

На який період розрахована робота вашої програми та які джерела фінансування?

Юрій Нестеров: - Програма реалізується за рахунок внутрішнього бюджету ФАО, а також коштів донорів – це уряди Канади, Франції, Бельгії. Бюджет наразі становить $2,3 млн. Період реалізації – до березня 2018 року. У 2015 році ми втілювали лише програму надання допомоги домогосподарствам на лінії конфлікту, потім побачили ініціативні групи фермерів і кооперативи, як теж потребують допомоги. Якщо ми працюватимемо на різні вектори – домашні господарства, малі виробники, кооперативний рух - економічний стан регіону покращиться, а доходи населення зростуть. Ринкові механізми, які зараз частково зруйновані в Луганській і Донецькій областях, будуть простіше перезапускатися. Робота в напрямі інформаційно-консультативних служб дозволить ФАО виявити нові сфери, які потребують технічних знань наших експертів та, можливо, стануть основою нових проектів.

Яке обладнання буде надаватися кооперативам в рамках програми вашої організації?

Фаррух Тоіров: - Ми сподіваємося, що тренінги і організаційні навики, які наша програма передає групам, значно важливіші за матеріальну складову. Втім фінансова частина звичайно присутня, оскільки економічні можливості виробників в зоні АТО все ж є обмеженими, включаючи доступ до банківського кредитування. Ми допомагаємо тим кооперативам, які дійсно потребують техніку чи обладнання, які зможуть поліпшити їх роботу. Наприклад, це можуть бути пункти збору молока для перевірки його якості, охолодження і подальшого продажу молокопереробним підприємствам. Охолоджувач молока дозволяє підтримувати його температуру на рівні 4 градусів, що відповідно продовжує термін зберігання продукту. Мінілабораторія дозволить оцінити якість молока, бо часто між виробниками і переробниками виникають суперечки з цього приводу. Всередині кооперативу люди зможуть контролювати якість виробництва безпосередньо до продажу. Також є кооперативи, яким необхідне обладнання для зберігання сперми для запліднення корів або базове обладнання для виробництва кормів. Обладнання залежатиме від потреб конкретної групи фермерів.

А вже зареєстровані кооперативи є в цій зоні?

Юрій Нестеров: - Так, вони є, їх небагато. Їх створювали 10-15 років тому. Три з них працюють успішно, інші – під питанням.

Чому об’єднання в кооперативи відбулося 10-15 років тому? Для цього були якісь передумови?

Юрій Нестеров: - Тоді було кілька ініціатив, які були започатковані міжнародними донорами та урядом, потім був прийнятий закон «Про сільськогосподарську обслуговуючу кооперацію», що стало поштовхом для розвитку кооперативного руху, в тому числі в Донецькій і Луганській областях. Проте на сході України кооперація не настільки швидко розвивалася, як на заході.

Читайте також: Заморожений цвіт: як вплине негода на врожай українських фруктів

Можете пояснити, для чого важливо все-таки зареєструвати організацію чи ініціативну групу як сільськогосподарський обслуговуючий кооператив?

Фаррух Тоіров: - Для реєстрації кооперативу потрібно 3 фермера, які готові працювати разом. Звісно, ми як організація не працюємо з групами з 3-ох людей, у нас групи будуть більшими, залежно від специфіки їх виробництва. Ми пояснюємо агровиробникам, що насправді процес реєстрації дуже простий. Існують стереотипи, що реєстрація – це довго, але відповідно до законодавства України процедура проста, після цього відкриються нові великі можливості. Організація буде визнана юридичною особою, що спростить її вихід на комерційний ринок та залучить нових партнерів. Виходячи з цих принципів, вже кілька груп вирішили зареєструватися за перші місяці роботи нашого проекту.

Ви очікуєте, що обслуговуючі кооперативи колись захочуть стати виробничими?

Юрій Нестеров: - Мета обслуговуючих кооперативів – не заробляти гроші для себе як організації, а допомога членам кооперативу заробити ці гроші. Ми працюємо тільки з обслуговуючими кооперативами, бо форма їх роботи не передбачає можливість прибутку для кооперативу. У більшості випадків обслуговуючі кооперативи вдається зареєструвати як неприбуткові організації. В обслуговуючому кооперативі прибуток одразу розподіляється між його членами, а сам кооператив прибутку не має. Саме тому це найбільш прийнятна форма для об’єднання малих виробників в Україні.

Чи очікуєте ви можливість створення кластерів в цих регіонах?

Фаррух Тоіров: - Довгострокова мета нашої програми – призвести до створення кластерів. Чому? Бо виробникам на сході в сьогоднішніх реаліях складно, їм потрібно шукати нові ринки збуту для їх продуктів, ті ринки, які були в них до цього, вже недоступні. Для цього потрібно створювати якісний продукт, щоб мати змогу конкурувати з виробниками з інших областей, а потім знайти однодумців в інших областях, які вже працюють на експорт з України, приєднатися до них і запозичити їх досвід виходу на зовнішні ринки. Роботу такої системи важко вибудувати на базі одного виробника чи навіть кооперативу. Потрібна взаємодія багатьох учасників, щоб вони могли планувати щось разом, навчилися домовлятися і приймати спільні рішення.

Юрій Нестеров: - Я бачу потенціал на півночі Луганської області: у випадку об’єднання виробників буде створений кооператив з вирощування овець. Вони змогли б забезпечувати всю Україну бараниною. Там є традиція вівчарства, яка залишилася лише в Карпатах і на півдні Херсонської області. Конкурентна перевага цього регіону – наявність великої кількості земель, що придатні для пасовищ. Якщо люди в цьому регіоні зможуть зорганізуватися і створити кооператив, то прибуток їм забезпечений. Багато груп, з якими ми працюємо, амбіційні, ставлять великі завдання перед собою. У кожного регіону є свої традиції і переваги, це потрібно враховувати. Наприклад, виробники зернових культур на півночі Луганської області зараз знаходяться в складній ситуації через труднощі з логістикою. У них закупівельні ціни на зерно нижчі, ніж в інших господарствах, поруч немає елеваторів. Раніше вони залежали від логістичної схеми, яка проходила через Луганськ. Альтернативу цій схемі постачання зробити дорого, і цей канал ще не опрацьований. Ми вважаємо, що цим агровиробникам слід розглянути можливість вирощування нішевих культур, які не настільки залежні від механізмів логістики та мають меншу масу, але більшу вартість. Самі такі продукти мають додану вартість.

Читайте також: Як закон «Про побічні продукти» допоможе українцям з експортом?

Наскільки українці вміють домовлятися і чи вдасться, на вашу думку, подолати кризу недовіри в суспільстві кооперативам?

Фаррух Тоіров: - Складності з умінням домовлятися присутні скрізь, не лише в Україні. Чому? Тому що в пострадянських країнах є історія, яка призвела до такого відношення – дуже високий рівень недовіри один до одного. Люди були обмануті кілька разів і більше не хочуть. Але ці стереотипи можна побороти. Яким чином? В першу чергу, потрібно шукати спільний інтерес серед людей, якщо не буде спільного економічного інтересу – об’єднуватися не буде сенсу. Найлегший спосіб об’єднуватися для малих агровиробників – при закупівлі сільськогосподарських матеріалів. Тут все просто, якщо виробник сам закуповує насіння, ЗЗР, добрива, то вартість такої партії буде найвищою, роздрібною. Про якість цього насіння теж складно щось сказати. Якщо ж люди об'єднаються, то можна купити дешевше якісне насіння у офіційного дистриб'ютора за оптовими цінами. Також в процесі кооперації багато що залежить від лідера групи, ця людина має бути організованою, вміти об’єднувати людей навколо себе, знаходити точки дотику і ставити правильні цілі. 

Марина Ходорова

фото: прес-служба FAO