Як закон «Про побічні продукти» допоможе українцям з експортом?

У жовтні 2016-го свинарі, а з ними й усі тваринники святкували перемогу — Президент України підписав Закон «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною». Проте робота над документом не завершилася. Наразі триває розробка підзаконних актів. І контролюючі органи у будь-який момент можуть змусити свинарів платити штрафи.

Історія питання

Законопроект № 0905 «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» був прийнятий ще у 2015-му. Він викликав резонанс серед виробників тваринницької продукції. Зокрема тому, що його положення змушували аграріїв «кип’ятити» гній (який змінив статус з «відходів» на «побічні продукти»). Тобто утилізувати лише під тиском (при температурі вище 133 °С, довше 20 хвилин при абсолютному тиску не менше 3 бари). Як вже писав Agravery.com, за словами віце-президенту Асоціації свинарів України Оксани Юрченко, свинокомплексу закритого циклу на 1200 свиноматок довелося б витрачати 20 тис. гривень на тиждень, щоб виконувати вимоги Закону. І це не враховуючи вартості обладнання. «Крім фінансового навантаження, виробників чекав би й адміністративний тиск з боку контролюючих органів, суттєві штрафні санкції і, навіть, небезпека припинення роботи господарства. А це, з огляду на розмір інвестицій у виробництво, — суттєва загроза для свинарів», - говорила Ольга Пенязькова, адвокат, юрист ТОВ АПК «Насташка». «Ми вирішили долучитися до розробки змін, оскільки при збереженні Закону в початковій редакції витрати на переробку побічних продуктів свинарства досягли б таких величин, що ми змушені були б зупинити виробництво, як економічно недоцільне. І, припускаю, що були б такі не одні», — окреслив свою позицію очільник ТОВ «Екогенетикс» Юрій Розанов, який одним із перших долучився до роботи над законом.

Читайте також: Система запобіжників: литовський досвід відкриття ринку землі

Асоціація свинарів України за сприяння Всеукраїнської Аграрної Ради ініціювала розробку поправок до Закону, які б зняли з виробників додаткове фінансове й технічне навантаження. Робота над змінами тримала майже рік.

Підписаний восени минулого року закон дуже позитивний не лише з огляду роботи тваринників, пояснив один із розробників Мар’ян Троцький, очільник ГС «Вівчарство та козівництво України». «У глобальному розумінні він має для України низку переваг. По-перше, це контрольованість збудників тварин. Саме тих, які передаються через продукти тваринного походження. Крім того, визначення країни як благополучної/неблагополучної щодо низки небезпечних хвороб тварин. За відсутності відповідного законодавства (те, що регулює обіг побічних продуктів) Україна ніколи навіть не мала права подавати заявку щоб її визнали благополучною, наприклад щодо губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, збудник якої «мандрує» у побічних продуктах», - вважає він. Також це дає можливість розширити експорт тваринницької продукції, бо завдяки закону Україна зможе гарантувати контроль продукції. Це стосується і свинини у тому числі.

Закон має плюси і для внутрішнього ринку. Він передбачає запровадження простежуваності продукції «від ферми — до столу». Звісно, це «лишня» робота  виробникам і перевізникам, тим хто утилізує і переробляє побічні продукти.  По-перше українські споживачі зможуть переконатися в якості тієї ж свинини чи яловичини, а по-друге — покращиться екологія. Згідно із Законом всі побічні продукти тваринництва мають буть утилізовані відповідним чином. І якщо хтось вивозить рештки тварин на скотомогильники, які давним-давно заборонені, то він порушує закон і має бути притягнутий до відповідальності. Така халатність — ще один шлях поширення небезпечних хвороб, зокрема й АЧС».

Мінус мільйонні витрати

Наступний етап роботи із Законом — розробка підзаконних актів.  «Усього їх має бути чотири. Згідно з домовленістю з Держпродспоживслужбою, над двома працює відомство, над іншими двома – виробники, оскільки вони стосуються поводження з побічними продуктами 1-3 категорії і підприємств, які мають переробляти побічні продукти», — пояснила Оксана Юрченко.

Читайте також: Децентралізація через кооперацію, або як громада замінює державу

За словами  Троцького, всі чотири документи будуть подаватися єдиним пакетом. «Чому важливо розробити підзаконні акти? Так, закон може працювати і без них, але зауважте, — його положення не несуть конкретики. Відтак, норми, зазначені у підзаконних актах крім чіткого окреслення вимог, мінімізують ризики виникнення суперечок при їх трактуванні у кожному конкретному випадку. Фактично, ці документи — «технічна карта», без політичної складової.  Це гарантує прозорі правила роботи», — пояснив він.

Читайте також: Ставка на техніку: навіщо власнику 500 га сім тракторів та два комбайни

Разом з Асоціацією свинарів України ГС «Вівчарство та козівництво України» працює над двома підзаконними актами: «Порядок поводження з побічними продуктами  першої і третьої категорії» та «Вимоги до спеціалізованих підприємств з утилізації та видалення побічних продуктів». На сьогодні ми є три категорії побічних продуктів: 

1-ша категорія, найбільш небезпечні. Надзвичайно заразні інфекційні хвороби. Наприклад, губчастоподібна енцефалопатія ВРХ, африканська чума свиней тощо.

2-га категорія. Це хвороби, які несуть менший ризик. Сюди відносять «конфіскати» (продукти з невідомим походженням) і гній, тому що він може бути джерелом передачі інвазійних хвороб.

3-тя категорія – низька ступінь небезпеки. Це відходи з боєнь, продукти, непридатні для споживання людьми, але не несуть ризику для тварин.

Підзаконним актом передбачається облік та простежуваність побічних продуктів на всіх етапах їхнього існування (від утворення до утилізації). На кожному етапі мають вестися відповідні записи:

При утворенні – це дата, кількість, категорії, місце утворення. При цьому ж визначається категорія, до якої відноситься побічний продукт.
При транспортуванні: дата, умови транспортування, ідентифікація і простежуваність від місця утворення до місця утилізації. «Загубитися» продукція не може.
При утилізації: дата утворення, місце походження, перевізник, найменування споживача утворених продуктів переробки і т.д.

«Ми, як розробники пропонуємо ввести типові гігієнічні сертифікати (на кшталт  європейських), які будуть супроводжувати ці продукти. Вони спростять контроль за переміщенням такої продукції», - говорить Троцький. За словами Оксани Юрченко, віце президента Асоціації «Свинарі України», те що бізнес долучився до розробки підзаконних актів — цілком логічно: «Саме виробники щодня працюють з побічними продуктами. Тому, хто як не вони мають прописувати правила роботи? Звісно, це відбувається у «симбіозі» з науковцями й експертами. Така співпраця націлена на те, щоб українське законодавство максимально відповідало світовим стандартам і, зокрема європейським».

Другий підзаконний акт «Вимоги до спеціалізованих підприємств з утилізації та видалення побічних продуктів» наразі на останньому етапі розробки.

Ольга Кулькова

фото: pigua.info