Форвардний VS Спотовий експортний контракт: практичні рекомендації для бізнесу

Активний сезон збору та продажу врожаю зернових закінчився. Саме період «міжсезоння» є найкращим часом для аграріїв проаналізувати ті проблеми, помилки, з якими, можливо, зіштовхнувся їх бізнес цього року при експорті продукції закордон, та внести зміни до бізнес-моделі, враховуючи попередній досвід. На практиці експорт аграрної продукції в Україні відбувається за допомогою спотових та форвардних контрактів. При виборі того чи іншого формату контракту бізнесу слід знати про всі можливі недоліки, переваги та можливі податкові ризики.

Forward vs. Spot

Однією із головних переваг спотових контрактів є швидке закінчення угоди (протягом одного-двох днів). Однак, практика ринку експорту зерна склалась наступним чином. Зернотрейдери-експортери у 90% випадків укладають форвардні контракти (з відстрочкою поставки строком 1-3 місяці).  

Читайте також: Парламент аграріям: які нові податкові та бюджетні норми прийняли минулого тижня та чим вони загрожують

З точки зору агарного бізнесу необхідність укладання саме форвардних контрактів виправдана і продиктована особливостями даного ринку: на піку сезону неможливо заключити велику кількість спотових контрактів, доцільніше адмініструвати певну рівномірну кількість форвардних контрактів протягом року.

Також, на практиці неможливо загрузити по спотовому контракту таке судно, як, наприклад, Panamax, протягом 5 днів.

Більше того, заключивши контракт, наприклад, у липні по ціні 150 доларів за тону пшениці і, установивши дату поставки іноземному партнеру у грудні, трейдер може заробити 20 доларів за кожну тону, при умові, що ринкова ціна у грудні складе 130 доларів США (*ціни – умовні, видумані автором).

Досвід Франції показує, що торгівля на біржових майданчиках терміновими інструментами дозволила знизити цінові ризики і досягти високої ліквідності та прозорості ціноутворення на європейському ринку ріпаку, пшениці, кукурудзи.

Податкові ризики

Проте, не варто забувати, що за прозорість агробізнесу в Україні, а тим більше за експортним його направленням, пильно спостерігає Державна фіскальна служба України.

3 липня 2017 року Наказом Міністерства Фінансів № 621 (далі - Наказ № 621) була прийнята форма «Повідомлення про порядок укладання форвардного чи ф’ючерсного контракту». Це новаторство базується на змінах у Податковому кодексі України, внесених у кінці 2016 року Законом № 1797-VIII «Про внесення змін в Податковий кодекс України про покращення інвестиційного клімату в Україні», і покликано контролювати застосування у документації по трансферному ціноутворенню цін на дату укладання контракту, а не на дату поставки продукції. Саме для цілей трансферного ціноутворення застосування ціни контракту на дату його укладання можливо тільки у випадку наявності всіх істотних умов форвардного контракту, визначених сторонами під час його укладання, які не змінюються у майбутньому.

Читайте також: Лий на перевірку: як працюватиме перша незалежна лабораторія з визначення якості молока

Згідно з другим абзацом  підпункту 39.2.1.3. пункту 39.2 статі 39 Податкового кодексу України, у випадках контрольованої операції, здійснюваної на основі форвардного контракту, діапазон цін на товари встановлюється на основі форвардних біржових котирувань відповідного товару за декаду, що передує даті укладання такого форвардного контракту, при умові, що платник податків повідомить Державну фіскальну службу України про укладання такого контракту протягом 10 робочих днів з дня його укладання у формі, передбаченій Наказом № 621. Таке повідомлення подається окремо щодо кожного контракту, що суттєво обтяжує адміністративним навантаженням бізнес.  

Можливі податкові ризики для підприємств полягають у наступному. Враховуючи, що з моменту укладання до моменту реального виконання контракту, може багато чого відбутись (наприклад, неврожай певної культури, нестача вагонів для поставки в термінал залізничними  коліями, зміна терміналу  навантаження, зміна  логістичних схем та інше), суттєві умови можуть змінюватися сторонами, шляхом укладання додаткових  угод. У свою чергу, саме через це ціна продукції у документації по трансферному ціноутворенню формально буде вже визначатись саме на дату поставки. У результаті, ціна може виявитись нижчою від ринкової, що може спричинити донарахування податковими органами податку на прибуток.

Істотні умови договору

Згідно п.9 «давньої» Постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1999 № 632 «Про затвердження Положення про вимоги до стандартної (типової) форми деривативів», форвардний контракт – двостороння угода, яка засвідчує обов’язок особи продати (придбати) базовий актив у визначений час на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладання форвардного контракту. Обов’язковими реквізитами такого контракту являються:

►   назва;

►   сторони;

►   асортимент товару\його характеристика;

►   кількість товару;

►   вартість контракту;

►   ціна і терміни виконання;

►   порядок оплати;

►   відповідальність сторін у випадку невиконання чи неналежного виконання своїх зобов’язань;

►   порядок розгляду спорів;

►   адреса, підписи, печатки, банківські реквізити сторін.

Ані змінити, ані відредагувати…

30 травня 2017 року Окружний адміністративний суд м. Києва прийняв Постанову у справі № 826/19192/16, визначивши, зокрема, що згідно з обов’язковими умовами форвардного контракту вартість контракту і ціна товару не можуть визначатись сторонами у додаткових угодах, а повинні визначатись безпосередньо у договорі під час його укладання, залишаючись незмінними.

Читайте також: Іван Єрко: Скасування земельного мораторію призведе до притоку інвестицій в агросектор

Практичні рекомендації бізнесу

Таким чином, головні рекомендації бізнесу при укладанні форвардних контрактів вбачаються наступними:

►   не змінювати істотні умови при укладанні форвардних контрактів ;

►   визначити оптимальний для своєї бізнес-моделі період поставки по форвардним контрактам (реально можливий для виконання з урахуванням логістики, зберігання на терміналах);

►   встановити для своєї моделі бізнесу можливі діапазони допустимих відхилень за кількістю і загальною вартістю товару для форвардних контрактів за кожну зернову культуру (наприклад, +\- 5%);

►   встановити посадову особу на підприємстві, відповідальну за подачу відповідних повідомлень до Державної фіскальної служби України;

►   прописати чітко в експортних контрактах виняткові випадки\обставини можливого продовження періоду поставки (наприклад, на термін від 1 до 10 днів у випадку погіршення погодних умов, проблем з оформленням експортної документації, відмові у проведенні судна Адміністрацією морських портів України). А також продумати та вказати, чим такі виняткові обставини можуть бути підтверджені. Наприклад, SOF (*Statement of facts - стейтмент, звіт про завантаження).

Читайте також: Вносити з розумом: як добрива впливають на виробництво цукру