Парламент аграріям: які нові податкові та бюджетні норми прийняли минулого тижня та чим вони загрожують

У четвер, 7 грудня,  Верховна Рада прийняла закон №6776-д "Про зміни до Податкового кодексу", а також – держбюджет на 2018 рік вцілому. У міністерстві фінансів тішаться, що бюджет прийняли за три тижні до Нового року, а не «під ялиночку».  Але аграрії аж ніяк не раді новому державному кошторисові. Голова Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун заявив,  що держбюджет на 2018 рік «не залишає аграріям надії на розвиток». Через що агровиробники готуються до масованих акцій протесту.

Очільники провідних аграрних асоціацій навіть скликали в п’ятницю 8 грудня окрему прес-конференцію, аби пояснити, через які саме норми державного кошторису на 2018 рік аграрії збираються опротестувати.

Читайте також: Аграрні дотації: які зміни пропонують профільні асоціації?

Невибрані мільярди

Заступник голови ВАР Михайло Соколов деталізував, що перша причина для протестів аграріїв – спосіб розподілу державної підтримки для аграріїв. Нагадаємо, в проект держбюджету на перше читання 2 млрд грн заклали на дотації аграріям, 1,6 млрд грн – на компенсацію затрат на будівництво нових тваринницьких ферм, 0,9 млрд грн – на компенсацію 20% затрат на купівлю нової української агротехніки. Аграрії та деякі нардепи вимагали на дотації виділити 4 млрд грн, а на підтримку тваринництва та компенсацію затрат на купівлю техніки залишити по пів мільярда гривень.

Читайте також: За державні кошти: на що аграріям вистачить держпідтримки?

У коментарі Agravery.com перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк говорив, що «можливий компроміс із аграріями щодо розподілу аграрних дотацій». А 1,6 млрд грн на будівництво тваринницьких комплексів уряд заклав, «аби стимулювати економічний ріст в країні».

З травня 2017 року посада міністра аграрної політики лишається вакантною. Через це урядову робочу групу з розподілу агродотацій очолив перший заступник міністра економічного розвитку Максим Нефьодов. У коментарі Agravery.com урядовець наголошував, «що розуміє необхідність дотування українських агровиробників, щоб зберегти їхню конкурентоздатність перед колегами з ЄС». При цьому, як додав Нефьодов, буквально з 2018 року уряд планує змінити формат державної підтримки бізнесу вцілому. Зокрема, перейти від нарахування дотацій «на галузь» до фінансування окремих проектів в приватному секторі, які держава як інвестор вважає за потрібне підтримати.

В понеділок 4 грудня ВР оприлюднила проект держбюджету-2018 на друге читання. За текстом документу, аграріїв вирішили зовсім позбавити дотацій. На підтримку тваринництва – виділити 4 млрд грн. На програму по закупівлі української агротехніки залишили 0,9 млрд грн.

За словами директора Всеукраїнського аграрного форуму Марії Дідух, керівники аграрних асоціацій весь минулий тиждень домагались зустрічі із Мартинюком, аби хоч якось змінити формат держпідтримки АПК на 2018 рік. Але Мартинюк посилався на зайнятість і відмовляв у зустрічі, нарікає Дідух. За її словами, голосування ВР за бюджет виявилось для аграрних асоціацій несподіваним. Соколов додав, що «по неформальним каналам» представники Мінагрополітики вже в п’ятницю «почали заспокоювати аграрні асоціації, що 4 мільярди на тваринників поділять справедливо, і все буде добре». Але, як наголошує заступник голови ВАР, систему аграрних дотацій запускав не закон про бюджет-2017, а  Податковий кодекс. З такого документу норму про «квазіакумуляцію» сплаченого ПДВ для АПК ніхто не прибирав. Тому аграріїв позбавили дотацій з держбюджету незаконно, наголошує Соколов.

Уряд досі не розробив порядок, як з 1 січня 2018 року розподілятиме 4 млрд грн допомоги тваринникам. Соколов побоюється, що такі гроші розподілять «вручну» між декількома «крупними агровиробниками». У 2017 році аграрії збудували нових виробничих комплексів лише на 300 млн грн, додає голова Аграрного союзу України Геннадій Новіков. На його думку, в наступному році аграрії не зможуть освоїти навіть мільярд гривень на будівництво нових тваринницьких ферм.

Читайте також: Іван Єрко: Скасування земельного мораторію призведе до притоку інвестицій в агросектор

Експортне ПДВ забирається і повертається

Друга причина для протестів аграріїв, за словами генерального директора Українського клубу аграрного бізнесу Тараса Висоцького -  правки №180 та №182 до проекту закону №6776-д, які  скасували у Податковому кодексі з 1 березня 2018 року сплату та компенсацію ПДВ при експорті сої, ріпаку та насіння соняшнику. При цьому 17% мито на експорт насіння соняшника залишилось чинним.

Пояснимо – у 1994 році ВР прийняла законодавство про експорт та імпорт. За таким законодавством, бізнес має платити ПДВ при експорті своїх товарів. Такий сплачений податок держава взялась повертати експортерам, але за декількох умов. Підприємство-експортер не мало перебувати в процесі банкрутства. Вартість активів підприємства-експортера має бути втричі більша від заявленого до компенсації ПДВ. Саме підприємство має бути зареєстроване за реальною юридичною адресою і на реальних власників. До 2015 року такі норми поширювались на експорт всіх товарів з України, зокрема аграрних.

У 2015 році під тиском МВФ ВР зняла компенсацію ПДВ при експорті зерна. Через це ціни на зернові на внутрішньому ринку просіли на 10%, або на 400-450 грн. У квітні 2016 року компенсацію експортного ПДВ на зернові відновили. Після цього, каже член аграрного комітету ВР Леонід Козаченко, АПК отримало додаткових 20 млрд грн вливань. Але до квітня 2017 року ПДВ зернотрейдерам повертали не в порядку черги, а «в ручному режимі». При цьому службовці ДФС вимагали хабар «за вирішення питання» із компенсацією ПДВ. Зокрема, як заявляв журналістам очільник зернотрейдерської компанії «Прометей» Рафаель Гороян, у травні цього року за повернення 20 млн грн експортного ПДВ по зерновим фіскали вимагали 2 млн грн хабаря.

Читайте також: Рафаель Гороян: За повернення ПДВ нам пропонували дати хабар в два мільйони гривень

На думку Висоцького, відмова від сплати та компенсації експортного ПДВ на олійні та технічні «на руку» лише переробникам олії, зокрема агрохолдингу «Кернел», який належить Андрієві Веревському. Новіков побоюється, що трейдери занизять закупівельні ціни внутрішнього ринку на рапс, сою та соняшник на розмір некомпенсованого ПДВ. І через таке «просідання» закупівельних цін аграрії щороку втрачатимуть до 10 млрд грн.

Член аграрного комітету ВР Іван Мірошніченко додав, що нардепи під час голосування за законопроект 6776-д не розуміли суті поправок, за які голосували. Слова Мірошніченка підтвердив його колега по аграрному комітету Сергій Хлань. Він у своєму Facebook написав, що поправки №180 та №182 вносили «з голосу». Суть цих поправок нардепам не пояснювали. Хлань додав, що йому «дуже соромно, що він проголосував за такі поправки». Тому разом зі своїми юристами працюватиме, щоб повернути сплату та компенсацію експортного ПДВ по олійним та зерновим культурам. Мірошніченко пообіцяв, що разом із експертами аграрних асоціацій розроблять законопроект, який відновить скасує норми Податкового кодексу, згубні для виробників соняшнику, рапсу та олії. Але експертам доведеться вкластись за тиждень, щоб встигнути до останньої пленарної сесії ВР у цьому році.

Соколов додав, що проект змін до Податкового кодексу міг завдати аграріям ще більших проблем. Зокрема, нардеп від групи «Воля народу» Дмитро Святаш пропонував позбавити податкових пільг птахівників, і з податку четвертої групи перевести на загальну систему оподаткування. Таку пропозицію парламент відхилив. ВР відхилила також пропозицію накласти 7% мито на експорт агросировини, авторства голови комітету ВР з питань промислового розвитку Віктора Галасюка. Цікаво, що про такі плани сам Галасюк раніше писав на своїй сторінці у Facebook. Мовляв, у такий спосіб, сподівався нардеп, вдасться простимулювати експорт агропродукції з доданою вартістю. А зібрані через такий податок кошти Галасюк пропонував нараховувати на дотації для тваринників.  

Читайте також: Другосортний продукт: до чого призведе відмова від молока "від населення"