За державні кошти: на що аграріям вистачить держпідтримки?

Уряд та ВР так і не визначились, як будуть розподіляти дотації аграріям у 2018 році. Натомість боротьбу з АЧС вирішили профінансувати на всі 100%.

журналіст Agravery.com

У вівторок увечері ВР прийняла у першому читанні проект держбюджету на 2018 рік. В середу на засіданні Кабміну прем’єр-міністр Володимир Гройсман пообіцяв, що буквально за два тижні уряд доопрацює документ. Фінальну версію держкошторису на наступний рік парламент розглядатиме вже на початку грудня.

Для аграріїв у бюджетному процесі важливим є обсяг держпідтримки на наступний рік. Нагадаємо, спочатку уряд планував виділити у 2018 році з держбюджету на дотації аграріям 7,3 млрд грн. З них 2 мільярди гривень - на виплату аграріям прямих дотацій. 1,6 млрд грн –  на часткову компенсацію вартості новозбудованих тваринницьких комплексів. По одному мільярду гривень запланували на підтримку фермерства та компенсацію 20% вартості при купівлі української сільгосптехніки. А 700 млн грн передати на компенсацію затрат на купівлю породистої худоби.

У жовтні нардепи говорили про свій варіант розподілу дотацій аграріям на 2018 рік. На прямі дотації пропонували виділити 4 млрд грн, на компенсацію затрат на нові тваринницькі комплекси – лише 400 млн грн у 2018 році. З таким варіантом розподілу погоджувались і аграрні асоціації. Наприклад, як пропонував заступник голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Михайло Соколов, урядові варто виділити у 2018 році на компенсацію закупок нової вітчизняної агротехніки лише 500 млн грн, на компенсацію затрат на будівництво нових тваринницьких об’єктів – 400 млн грн.

Перше читання держбюджету дало зовсім інший варіант держпідтримки аграріїв. На виплату прямих дотацій аграріям вирішили видати наполовину більше планованого, або ж 2,94 млрд грн. 2,3 млрд грн закріпили за статтею «підтримка тваринництва». Про які саме форми підтримки йдеться, автори документу не деталізували. На підтримку фермерства залишили той же мільярд гривень, з якого 300 мільйонів гривень піде на підтримку фермерських садів та ягідників. 

При цьому нардепи вирішили збільшити у 2018 році бюджет для Держгеокадастру – з 1,1 млрд грн до 1,9 млрд грн. А також для Держпродспоживслужби – із 1, 9 млрд грн до 3,02 млрд грн. Кошторис на боротьбу з АЧС та іншими хворобами тварин збільшать із 113 млн грн до 687 млн грн. Чи буде такий розподіл «аграрних» видатків держбюджету ефективним для аграріїв?

Читайте також: Карта рейдерства: аграрії яких регіонів найбільше страждають від атак

Бюджет тварин

Минулого тижня у ВАР заявляли, що змогли знайти спільну мову із першим заступником міністра аграрної політики Максимом Мартинюком. Тому в бюджет не закладатимуть 1,6 млрд грн на компенсацію затрат на будівництво нових тваринницьких комплексів та 700 млн грн на закупівлю породистої худоби. Натомість 2 млрд грн видадуть тваринникам на компенсацію відсотків по кредитам, і 300 млн грн – на закупівлю племінної худоби. Не всі нардепи погодились з таким варіантом видачі державної допомоги, каже голова Української аграрної конфедерації та член аграрного комітету ВР Леонід Козаченко. «Наприклад, більшість нардепів схилялась до пропозиції покривати тваринникам затрати на нові комплекси. Але потім виявилось, що МХП в наступному році витратить на будівництво мінімум 500 млн грн, і так вибере більшу частину видатків», - розповідає Козаченко. Тому, за словами нардепа, в проект держбюджету просто внесли статтю «підтримка тваринництва», за якою «закріпили» 2,3 млрд грн.

Нардеп додає, що до грудня та до розгляду держбюджету вцілому парламентарі мають детальніше розписати, як саме розділять згадані 2,3 млрд грн на тваринництво. При цьому вирішальну роль відіграватиме позиція  керівництва Мінагрополітики. На момент виходу публікації Agravery.com не отримало відповіді аграрного міністерства щодо запланованого розподілу держдопомоги тваринникам.

Читайте також: Світ олії та зерна: в США забагато кукурудзи, але постраждають всі експортери

Сади і фермери

Голова асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка говорить, що саме за проханням його організації у «фермерський» мільярд заклали підтримку садівництва. Щоправда, як деталізує Крошка, більшість садівницьких господарств є не фермерами, а повноцінними аграрними господарствами-«ТОВками». Тому «Укрсадпром» проситиме нардепів, аби підтримку садівництва вивели в окрему статтю видатків бюджету. Тим більш, як наголошує експерт, 300 мільйонів гривень – це планова сума допомоги садівникам. Реально видана сума залежатиме від того, як критерії розподілу випише Кабмін. Експерт побоюється, що при розподілу таких дотацій реальні садівницькі господарства можуть програти.

На питання «а чи вистачить садівникам 300 млн грн дотацій» Крошка відповідає, що «державної підтримки багато не буває». «Коли існував 1,5% збір на розвиток садівництва в Україні, то галузь отримувала щороку мільярд гривень підтримки. Але ми розуміємо, в якому стані зараз країна, і що грошей в бюджеті на всіх не вистачає, тому раді будь-якій підтримці від держави», - наголошує очільник «Укрсадпрому».

Читайте також: Жовтневі гроші, або для чого садівникам наприкінці року виділяти двісті мільйонів гривень?

Ветеринарія виграє/програє

Радник голови Держпродспоживслужби Віталій Башинський каже, що майже 690 млн грн має повністю вистачити у 2018 році для боротьби з АЧС та іншими вірусами тварин. «Фактично, потреби служби у цьому плані закрили на всі 100%», - каже експерт. Також за його словами, такі видатки можна вважати формою непрямої підтримки свинарів. Бо так держава береться усунути АЧС як одну з головних проблем свинарства.

Але щоб гроші на ветеринарні заходи витратили результативно, потрібні три умови. Перша умова – фінансувати державні ветлікарні напряму із держбюджету. Зараз такі установи фінансують із бюджетів областей, «строкато і нерівномірно по державі». Друга умова – відійти від ліцензування установи до ліцензування кожного ветлікаря, аби покращити якість ветеринарного персоналу. Третя умова – врегульований і плановий перехід до роздержавлення ветеринарних лікарень із збереженням наявної кількості установ та профілю їхньої діяльності. На виході Україна отримає  модель ветеринарної медицини за взірцем Польщі чи Литви. «Про такі речі говорилось і в коридорі ВР, і на нараді у прем’єр-міністра. Чи виконають?Побачимо», - додає Башинський.  

Читайте також: Україна без свинини: рекордне скорочення поголів'я та його наслідки

Земельні оцінки

В прес-службі Держгеокадастру кажуть, що у запланованих на 2018 рік видатках на установу «нема особливої драми». І деталізують, що із 452,8 млн грн «на земельну реформу» 350 мільйонів гривень витратять на загальноукраїнську нормативно-грошову оцінку сільськогосподарської землі в Україні. Майже 50 мільйонів витратять на формування у електронному вигляді земельного кадастру та карти якості грунтів в Україні.  

Нагадаємо, що у лютому 2017 року Держгеокадастр переглядав показники нормативно-грошової оцінки на основі даних по врожайності 2010-2014 років. До цього використовувались показники врожайності зразка 1998 року. Після такої переоцінки середня вартість ріллі в Україні знизилась із 30,9 тис. гривень до 27,5 тис. гривень. Щоправда, Держгеокадастр досі оперує показниками якості грунтів зразка 1998 року. Тому, як кажуть в Аграрному союзі України, переоцінка вартості сільгоспземлі в Україні потрібна. При цьому суттєвих «скачків» ціни на ріллю в Україні очікувати не варто, вважають експерти установи.  Інша справа, що Мін’юст досі не зареєстрував постанову, яка власне визначає порядок нормативно-грошової оцінки ріллі. Тому початок таких робіт у 2018  може дещо «затриматись». 

Читайте також: Що обіцяє нова Стратегія керування державними землями та які питання викликає



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама