Жовтневі гроші, або для чого садівникам наприкінці року виділяти двісті мільйонів гривень?

Вперше за останні 5 років у проект бюджету на 2018 рік не заклали гроші на програму підтримки садівників та ягідників в Україні. Тому ця галузь не зможе далі розвиватись в Україні, встигли заявити минулого тижня в асоціації «Укрсадпром». Також, як заявляв очільник асоціації Дмитро Крошка, садівники ще «не бачили» закладених на їхню підтримку 75 млн грн з держбюджету на 2017 рік.

Читайте також: Голова «Укрхлібпрому»: Понад 2 млн тонн хлібу в Україні виробляється у «тіні»

Але під кінець бюджетного року Кабмін вирішив зробити «царський подарунок» садівникам та ягідникам. І під час свого засідання 4 жовтня  ухвалив виділити додаткових 224,3 млн грн на держпідтримку садівництва, виноградарства, ягідництва та хмелярства. Тому  2017 році садівники вцілому мають отримати вже 299,3 млн грн.  В Мінагрополітики запевняють, що для додаткових нарахувань садівникам не довелось шукати додаткових джерел доходів. Мовляв, потрібна кількість коштів і так була закладена у держбюджеті на 2017 рік. За інформацією аграрного міністерства, у 2017 році садівники планували закласти близько двох тисяч га садів, 1,4 тис га ягідників, 1,3 тис горіхових насаджень та 436 га виноградників. Чи допоможуть таким планам урядові 300 мільйонів гривень, в Мінагрополітики не говорять.

Поділи розподілене

У міністерстві фінансів на запит Agravery.com пояснили, що згадані вище 224,3 млн грн «перекинуть» з програми дотацій агровиробникам. Нагадаємо, що на 2017 рік у держбюджеті передбачено 4 млрд грн дотацій аграріям. Під час брифінгу-презентації проекту держбюджету на 2018 рік перший заступник міністра аграрної політики Максим Мартинюк сказав, що аграрії навряд чи «виберуть» всі 4 млрд грн дотацій. Тому, можливо, ці кошти перерозподілять на інші потреби АПК.

У  Мінагрополітики деталізують, що із загальної суми у  299 млн грн держдопомоги 231,8 млн грн витратять на погашення «заборгованості» по програмі держпідтримки садівників за попередні роки. Інші 63 млн грн виділять, аби простимулювати закладку нових насаджень та побудову потрібної інфраструктури для садівництва.

Голова асоціації «Укрсадпром» Дмитро Крошка говорить, що останні нарахування по програмі підтримки садівників нараховували ще у 2013 році. Тому згадані вище 223,4 млн грн – це «заборгованість», яку держава нарешті вирішила погасити. Тим більш, як каже Крошка, зараз в судах розглядають 44 позови, в рамках яких садівники вимагають від держави нарахувати вцілому 104 млн грн держдопомоги, які не нарахували за попередні 5 років.

Читайте також: Довезе до моря: як для аграріїв працюватиме зерновий термінал «Укрзалізниці»?

Економіст Продовольчої організації ООН (FAO) Андрій Ярмак додає, що до 2015 року з виробників алкоголю та тютюнових виробів збирали 1% податок, за рахунок якого і мали нараховувати дотації садівникам та ягідникам. Розподіляти такі гроші мав державний концерн «Укрсадвинпром». Але на практиці система підтримки садівників з 2013 року не працювала взагалі. «У нашому випадку йдеться не про дотацію чи подарунок, а про ліквідацію заборгованості. Іншими словами, йдеться про виконання державою своїх обіцянок та зобов'язань перед виробником, на які він, так наївно, часто розраховує», - доповнює експерт.

Витратити садівничі гроші

Крошка говорить, що додаткові 223 мільйони від уряду стануть садівникам в нагоді. Хоча б для того, аби покрити збитки через негоду. Також – через нижчий у два рази врожай фруктів та ягід, порівняно з минулим роком.

Окрім того, як говорить експерт, якраз основний врожай яблук збиратиметься у жовтні. Тому садівникам конче потрібні будуть гроші на паливо та зарплати cезонним працівникам. Окрім того, основні роботи з підживлення дерев відбуваються також восени. Крошка запевняє, що у садівництві «на відміну від рослинників, виробничий процес триває цілий рік». Тому садівники та ягідники також мусять витрачатись на роботу зрошувальних систем та холодильників для зберігання продукції. У ці витрати входять як і зарплата постійних працівників, так і вартість енергоресурсів та запчастин. Тим більш, що держава допомагає ремонтувати холодильники обсягом не менше 500 тон.

Андрій Ярмак деталізує, що на закладку одного гектару яблуневого саду інтенсивного типу, накритого сіткою, потрібно не менше 30 тисяч євро, або ж близько 900 тисяч гривень. Такий сад дає в середньому 60 тон яблук з одного гектару, максимум – 100 тон яблук з одного гектару. На побудову сховища для такої продукції доведеться витратитись з розрахунку одна тисяча доларів на одну тонну продукції. Сумарно на повноцінну закладку садівницького комплексу в один гектар доведеться витратити 100 тисяч доларів, або ж два з половину мільйони гривень. Так урядових нарахувань на 2017 рік вистачить, аби закласти буквально 100 гектарів нових садових насаджень, при заявлених двох тисячах гектарів.

Читайте також: Хвороби розвитку, або чому племінний статус українських кіз під питанням

Звісно, як каже експерт, можна закласти і «менш технологічний» сад. Але дешевший сад не даватиме зовсім ніяких прибутків. Тому сенсу закладати «не технологічні сади» садівники не мають зовсім, вважає Ярмак.

Виділити не означає нарахувати

Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль вважає, що уряд керувався скоріше формальними причинами, коли обирав час виділити додаткові гроші садівникам. Мовляв, жовтень – це вже кінець бюджетного року. Наступного року програма підтримки садівників як така вже не працюватиме. Тому уряд вирішив закрити всі «борги» по цій програмі, як тільки з’явились вільні гроші. При цьому «за кадром» лишилось питання, коли ж садівники насправді отримають гроші. «Ми тиждень назад обговорювали «борги» по молочній галузі, яким вже багато років. Гроші виділені, а от коли вони надійдуть – ніхто не знає», - додає Ярмак.

Крошка додає, формально, з розподілом «заборгованості» по підтримці садівників проблем не має бути. Перелік підприємств-отримувачів допомоги у 2013 році було визначено урядовою постановою. Документ навіть через чотири роки не втратив чинності, а претенденти на держпідтримку продовжують свою роботу. Тому розподіл коштів по «боргам» з держпідтримки має відбутись «автоматично».

Інша справа – розподіл інших 75 млн грн державної допомоги садівникам, які і так планувалось виділити у 2017 році. Коваль говорить, що розподіляти такі гроші мають комісії при районних управліннях агропромислового розвитку. «Але вся проблема у тому, що там тих комісій нема! У деяких управліннях буквально по дві людини залишилось, тому ті 63 млн грн для садівників розподіляти нема кому», - наголошує фахівець. Тому, як побоюється Крошка, гроші або взагалі не нарахують, або ж «в ручному режимі» розподілять між «обраними» агрохолдингами, які також мають садівницькі підрозділи.

Ярмак додає, що сам підхід до нарахування допомоги як і садівникам, так і аграріям вцілому «не може не засмучувати». «Адже відразу виникає питання, а чому саме стільки? Чому саме цій галузі, а не іншій? Як буде прийматися рішення про те, хто отримає, а хто ні ці кошти?», - коментує експерт. На думку Ярмака, спосіб підтримки аграріїв, зокрема садівників, через систему дотацій не є поганим. Але на його думку, кращим та ефективнішим способом підтримати АПК будуть «кращі умови ведення агробізнесу взагалі». Зокрема, державні інвестиції у систему підготовки кадрів для агробізнесу, або ж зниження ставок за кредитами для бізнесу, як в державних, так і в приватних банках.