Довезе до моря: як для аграріїв працюватиме зерновий термінал «Укрзалізниці»?

Щороку аграрії отримують збитків на $12 млн через неефективну логістику, бо Укрзалізниця не має достатньої кількості вагонів-зерновозів. Про це заявили минулого тижня в Офісі ефективного регулювання (BRDO). Президент Української зернової асоціації Микола Горбачов каже, що достатньо лише на 30% знизити тариф на користування приватними вагонами. Тоді бізнес сам побудує потрібну кількість вагонів-зерновозів. Але «Укрзалізниця» поки не має пропозицій, як саме знизити на 30% тариф на користування приватними зерновозами. І так полегшити зернову логістику в Україні. Натомість в УЗ обіцяють уже цього року запустити власний зерновий термінал на Одещині.

Як вже писало Agravery.com, 13 вересня Кабмін ухвалив фінансовий план «Укрзалізниці» на 2017 рік. У графі витрат «капітальні інвестиції на 2017 рік» в тексті документу йшлось зокрема про 32,6 млн грн на добудову власного зернового терміналу УЗ. При цьому об’єкт планується запустити вже наприкінці цього року. У фінплані також йдеться, що всього на побудову термінала затратять 82,6 млн грн. Планується, що річний дохід в роботи терміналу буде 33,6 млн грн. Тому проект має окупитись буквально за два роки. 

Читайте також: Платити більше, шукати іншого або чи мають аграрії альтернативу сервісу «Укрзалізниці»?
 

«Велика Одеса» - мама

В УЗ деталізують, що станом на 1 січня 2017 року термінал був готовий на 61%. Об’єкт будується на станції Усатово, що на Одещині. На даній станції базується Одеська філія Центру транспортної логістики «Ліски», котрий спеціалізується на перевезенні вантажів у контейнерах. Сама філія орієнтована на роботу з портами так званої «Великої Одеси» - порти «Южний», «Чорноморськ» та «Одеса». Які і буде обслуговувати зерновий термінал залізничників. В Адміністрації морських портів кажуть, що у січні-серпні 2017 року на згадані порти припало 16 млн тон зерна, або ж дві третини зерна загалом відвантаженого на експорт. 

Передбачається, що через термінал перевалюватимуть щороку сто тисяч тонн зерна саме у контейнерах. Також планується побудувати наступну чергу терміналу, котра дасть додаткової потужності у 360 тисяч тон перевалки зерна на рік. Головною особливістю об’єкту є те, що зерно прийматиметься та відправлятиметься на експорт як і насипом, так і в контейнерах.  Зерно прийматимуть як з вагонів, так і з автомобілів. Тобто зерно можуть прийняти із звичайного автомобіля-зерновоза, а потім пересипати у контейнер. Або ж навпаки – якщо клієнт хоче, то зерно із контейнера можуть висипати, а зерно на судно завантажать насипним способом. 

При цьому всі транспортні засоби проходитимуть ваговий контроль, який запровадило Мінінфраструктури. Якість зерна також перевірятимуть, або через експрес-аналіз або через лабораторний відбір проб вантажу. Залізничники переконані, що їм вдасться знайти для свого зернового контейнерного терміналу достатньо клієнтів. При цьому в УЗ не беруться коментувати, чи не краще було б ті ж самі 32,6 млн грн. витратити на купівлю тих же вагонів-зерновозів. На 32,6 млн грн можна придбати 36 вагонів-зерновозів українського виробництва за ціною близько 900 тисяч гривень кожен. Також в держкомпанії не беруться коментувати, чи готові вони конкурувати за вантажопотоки з іншими компаніями, що працюють хоча б на порт Одеса. Наприклад, із ДПЗКУ, портовий зерновий термінал якої у 2016 році перевалив 1,56 млн тонн вантажів.

Читайте також: Хвороби росту: проблеми експорту української органіки​
 

Контейнери без обмежень

Експерти говорять, що для УЗ якраз вигідно побудувати свій зерновий термінал, який оброблятиме контейнери. Оскільки контейнерні перевезення зерна – ніша, котра якраз розвивається в Україні. Перша перевага возити зерно у контейнері – дешевизна. Друга – так зручніше формувати та доставляти невеликі партії зерна на експорт.

За даними АМПУ, у 2015 році з порту «Одеса» у контейнерах відправили 372,3 тисячі тонн вантажів, у 2016 році – уже 480,3 тисячі тонн вантажів. По іншим портам установа такої деталізації не дає. В компанії «Украгроконсалт» уточнюють, що всього з України у 2016 році саме у контейнерах експортували близько двох мільйонів тонн зерна. На думку екс-заступника міністра інфраструктури Олександра Кави, такий показник щороку буде лише рости. Експерт стверджує, що перевозити зерно в контейнері залізницею виходить на 2 долари за тонну дешевше, аніж вагоном-зерновозом. При цьому проблем з кількістю вагонів-контейнеровозів нема. Більш того, зерно у контейнерах можна спокійно сухопутним шляхом експортувати в Європу. Бо при цьому вантаж можна просто і швидко перевантажити на кордоні з одного вагону в інший. Контейнери зручні також для річкових перевезень, як внутрішніх, так і по Дунаю в Європу. Якщо ж йдеться про морські перевезення, то зерно у контейнері не потребує додаткових потужностей для зберігання. Вантаж можна просто поставити на відкритий майданчик, поки очікуватимуть судно для завантаження. 

Кава також деталізує, що компанія «Укррічфлот» останні два роки також практикує перевалку зерна у контейнерах до портів «Великої Одеси». Тому як мінімум одного крупного клієнта зерновий термінал залізничників отримає. Президент УЗА Микола Горбачов каже, що навіть є країни, які вважають для себе за краще експортувати зерно у контейнерах. Хоч такий спосіб доставки менш вигідний, аніж за допомогою звичайного судна-балкеровоза. «Якщо не вдасться знайти вантаж на зворотній шлях для контейнера, за його доставку назад «порожняком» доведеться платити відправникові», - каже Горбачов. За його словами, щороку Японія експортує 15 млн тон кукурудзи. І більша частина обсягу припадає саме на контейнерні перевезення. Експерт пояснює, що насправді не так багато покупців, які готові заплатити одразу 5-10 мільйонів доларів за одну велику партію зерна. А доставка зерна у контейнерах робить простішою доставку одним судном вантажу одразу для двадцяти покупців. «Доставка зерна контейнерами по морю – це фактично продаж зерна вроздріб», - каже очільник УЗА.

Читайте також: Леголайз для зерна, або чому в Україні попри негоду гарний врожай​
 

Затори із контейнерів замість зерновозів

Ні один з опитаних експертів не береться ручатись, що зерновий термінал УЗ зможе працювати чітко та безперебійно. Зважаючи на загальні проблеми із організацією логістики та фітосанітарним контролем в Україні. Наприклад, як пояснює Горбачов, доволі часто у портах виникають «затори» із вагонів-зерновозів, бо вантаж просто не встигають обробити портові фіто-санітарні лабораторії. Аграрій говорить, що УЗА пропонувала Держпродспоживслужбі контролювати якість зерна власне під час збору. Аби вже на експорт вантаж йшов з підтвердженим рівнем безпечності. Але поки що держустанова не прислухалася до прохань УЗА. Тому навряд і залізничники зможуть безперебійно відправляти зерно на експорт зі свого терміналу. 

Начальник відділу логістики компанії «Гермес-Трейдинг» Євгенія Федорук доповнює, що 80% затримок з відправкою суден виникає через погодні умови. Але інші 20% - через невміння українських трейдерів спланувати графіки доставки вантажу в порт та його відвантаження на судно. Спланувати та відвантажити партію зерна у контейнерах для одразу декількох користувачів – процедура набагато складніша, аніж завантажити одразу ціле судно для одного покупця. Це ще один резон побоюватись заторів із контейнерів на експорт.

Керівник інфраструктурних програм Українського інституту майбутнього Володимир Шульмейстер додає, що культура виробництва по «Укрзалізниці» «вцілому шкутильгає». Тому через це також годі чекати ефективної роботи та вчасної відправки вантажів із зернового терміналу УЗ. Більш того, експерт попереджає, що на такому об’єкті варто чекати або крадіжок власне самих вантажів, або ж крадіжок державних коштів для роботи об’єкту. Оскільки проблема з корупцією на залізниці так досі і не вирішена. 

Читайте також: Овочеві баталії: конкуренція на внутрішньому ринку зашкалює