Леголайз для зерна, або чому в Україні попри негоду гарний врожай

Наприкінці літа Україна закінчила збирати озімі зернові та зернобобові. І, попри всі очікування, результат непоганий. Станом на 13 вересня з площі 9,66 млн га намолотили 37,5 млн тонн, повідомила прес-служба Міністерства аграрної політики та продовольства України. Минулого року приблизно в той самий час з тіє ж площі намолотили 9,6 млн га. І це притому, що погодні умови були набагато сприятливіші. Як це можливо? 

Зорі не зійшлися

"Цей рік достатньо критичний по ранній групі зернових, збираємо половину врожайності від минулого року через погану погоду. Осінь  була без вологи, весна була холодна, плюс у травні були заморозки.Вже зараз можна сказати, що врожай ячменю буде десь 45 центнерів з га, пшениці — 43. Це дуже погані показники. Наприклад, минулого року врожай пшениці в центральному регіоні був на рівні 76 ц/га, зараз лише 38 центнерів.  Це антирекорд, я не пам’ятаю з 2003 року такого", —  говорив у липні власник компанії "ТАК-Агро" Руслан Голуб. 

Читайте також: Полунична реабілітація: як колишній боєць АТО розпочав власну справу

Сезон був складним через низку факторів. Весна була ранньою та прохолодною, заморозки на початку травня у певних регіонах дуже сильно вплинули на пшеницю. "Результати по пшениці не можна назвати рівномірними, адже погодний фактор значно впливав на розвиток рослин по всій Україні. Осінь для висіву озимини була суха та рання, тож не вся пшениця змогла розкущитися, та зміцніти. А весною було набагато холодніше, ніж зазвичай, вегетація почалась рано, хоча і весна була затяжною, чергувалась із заморозками", — говорив головний агроном Ічнянського кластеру групи «РОСТОК-ХОЛДИНГ» Сергій Юр'єв, якому вдалось цього року отримати врожай більше минулорічного. За його словами господарі із Полтавської та Черкаської, Київської областей вимушені були частину пересівати, не все дало сходи, тож отримали урожай на рівні південних областей, хоча традиційно мають набагато більше. Кращий урожай у західних областях — там не було заморозків, вологи достатньо і ранні зернові покажуть хороший результат. Його слова підтверджує заява Мінагрополітики про те, що в ряді регіонів врожайність була майже рекордною —  у господарствах Хмельницької області 56,6 ц/га, Івано-Франківській - 52,1 ц/га, Вінницькій - 50 ц/га, Тернопільській - 49,8 ц/га, Чернівецькій - 48,8 ц/га.

Існує ще ряд факторів, які зробили сезон більш складним. Проблеми із сертифікацією насіння — мали закінчити в грудні, а закінчили наприкінці лютого. Багато аграріїв через це використовували неякісний посівний матеріал, який не пройшов перевірку. "Також невчасно подавалася на реєстрацію б/у і нова техніка. Тому аграрії не змогли належним чином підготуватися до посівної кампанії і не використали потрібну їм техніку. Це також внесло свої корективи. Невчасно й були внесені добрива через монополію Ostchem. Аграрії проплатили кошти, але вчасно не змогли отримати аміачну селітру і вона не була внесена у відповідній кількості у землю. Але виходити із ситуації якось потрібно було, тому знову спрацювала система контрабанди", — додає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.

Читайте також: Курс на легалізацію, або що збільшило утричі доходи аграріїв у податковій звітності?

Малі виробники виходять з тіні

Станом на 1 серпня Держстат повідомив, що якщо по сільгосппідприємствах врожай пшениці скоротився на 12,3%, до 1 5,2 млн тонн, а ячміню на 22,8, до 2,3 млн тонн, то в господаствах населення все навпаки - плюс 3,7% (4,3 млн тонн) та 2,1% (0,7 млн тонн). 

Як це пояснити? Тим, що ринок почав відбілюватися. "Люди, які обробляють невеликі ділянки, показали свої дійсні врожаї. Таким чином і збільшився валовий збір", — вважає голова кооперативу ПУСК Олександр Буюклі. Такої ж думки голова податкового комітету Громадської ради при МЕРТ Ольга Богданова. Вона вважає, що після зміни законодавства та введення повернення ПДВ по зернових і технічних культурах, багато переробників стали зацікавленні у чистому вхідному податковому кредиті. А його забезпечують саме малі та середні агровиробники. "Податкова фіскальна політика звелась до того, що податківці почали більше перевіряти малий та середній бізнес, щоб виключити посередників. Важливість "білої" процедури купівлі зерна набула вартості цього року. Я думаю, що саме це і стало причиною для того, аби малі виходили із тіні, тому що інакше їм було б важко збути продукцію", — вважає Богданова.

Читайте також: Стаємо органічними: підводні камені сертифікації

Ще одним стимулом до детінізації ринку те, що експортна ціна зерна є привабливішою для виробника, але там потрібні документи, які підтверджують його походження. За словами генерального директора Української аграрної конфедерації Павла Коваля, в окремі роки частка зерна, яка вироблялася господарствами населення доходила до 20%, тому і тінізація на ринку була завжди. Інша справа, якщо в сільгосппідприємств валовий збір зменшується, а в населення збільшується. Це вже можна говорити про те, що якась частина "відбілюється" та починає показувати його в статистику.

Крім того, звужується ринок кормів, так як падає поголів’я сільгосптварин, і частині малих виробників приходиться шукати інші варіанти збуту. "Зіграло свою роль скорочення поголів’я та цінова політика на корми. Багато тих, хто не отримав дотацій своєчасно, побачили, що спецрежим по тваринництву був вигіднішим, ніж прямі дотації, які заклали у бюджеті на 2017 рік і почали переорієнтовуватися", — вважає Денис Марчук.

Як вже писав Agravery.com, за даними Держстатистики малий та середній агробізнес в Україні почав отримувати утричі більше доходів. Сумарний результат до оподаткування малих та середніх агропідприємств за І півріччя цього року склав 401 млн грн проти 87 млн грн рік назад. А за даними Мінекономрозвитку, у 2016 році рівень «тінізації» українського АПК становив 8%, та був найнижчим серед галузей економіки України.