Реклама

Євроінтеграція та зберігання зерна: основні законодавчі зміни середини літа

Податкові новації, спрощення імпорту певних товарій, питання відчуження майна - стали основними змінами в законодавстві, які стосуються агросектору та економіки в цілому. А також посилено курс на євроінтеграцію.

В середині літа 2022 року Верховна Рада бере курс на зближення законодавства з Євросоюзом, захищає боржників та підстраховує «Стамбульську угоду» з безпечного вивезення агропродукції  зниженням оподаткування полімерних рукавів, які потрібні для оперативного збільшення ємностей для зберігання зерна.

Євроінтеграційні законопроекти будуть розглядатися за окремою процедурою. Парламент ухвалив для цього спеціальну постанову № 7595. Основне завдання якої полягає у підвищенні якості законопроектів та пришвидшенні їх розгляду у разі необхідності.

«Вноситиме документи Кабінет Міністрів України, а парламентарії аналізуватимуть їх на відповідність міжнародним зобов’язанням. Головне, що варто пам’ятати, — до нового року маємо виконати всі зобов’язання, аби розпочати відкритий і чесний діалог щодо повноправного членства в Європейському Союзі», — зауважив Руслан Стефанчук і додав, що для цього у профільних комітетах будуть створені підкомітети.

Спрощене управління акціонерними товариствами

Один із євроінтеграційних законів ухвалений у липні №2493 «Про акціонерні товариства». Наразі закон очікує підпису Президента України. Після чого він замінить однойменний закон 2008 року. Відповідний законопроєкт подали ще у 2019 році для гармонізації законодавства України з Європейським союзом. Закон визначає порядок створення, діяльність акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.

Із головного:

  • Передбачена можливість електронного голосування аукціонерів
  • Надається можливість обрати однорівневу модель управління, де рада директорів матиме змогу одночасно управляти та контролювати діяльність товариства
  • Для надання інформації та консультації щодо діяльності товариства запроваджується посада радника з корпоративних прав.
  • Спрощені процедури злиття, приєднання, виділу та поділу акціонерних товариств

Крім цього, відповідні зміни вносяться до Цивільного, Господарського, Кримінального процесуального кодексів України, законів України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», «Про цінні папери та фондовий ринок», «Про депозитарну систему в Україні» та ряду інших законодавчих актів України.

Вирішено проблему із зберіганням зерна

росіянам не можна довіряти. З таким підходом до нестачі складів для зберігання зерна підійшли експерти Всеукраїнської Аграрної Ради, які активно долучились та лобіювали скасування мит на ввезення полімерних рукавів в Україну на законодавчому рівні. Відомо, що заблокований 5 місяців морський шлях вивозу зерна з України, накопичив на наших складах 20 млн тонн зерна врожаю ще 2021 року, тоді як на полях триває літня збиральна кампанія. Разом з цим, багато елеваторів залишилось на окупованих територіях чи пошкоджені внаслідок бойових дій. Ті склади, що залишились, не розраховані на той обсяг зберігання. За прогнозами експертів, у разі провалу «Стамбульської угоди», максимальний дефіцит місткостей для зберігання зернових та олійних культур буде досягнуто у листопаді 2022 року та складатиме близько 15 млн тонн.

Читайте також: Релокація «під ключ»: як безкоштовно перевезти бізнес із зони бойових дій

Тому Верховна Рада України ухвалила в цілому закон №7548-1 про звільнення від оподаткування ввізним митом імпорту в Україну мішків, рукавів для зберігання зернових та олійних культур та обладнання для їх наповнення, завантаження, розвантаження. За проголосували 304 народні депутата.

Розробники закону запропонували вихід із ситуації: полімерні рукава, які оперативно вирішують проблему із зберіганням зерна. В них можна прямо на полі залишити на півроку-рік близько 200 тонн зерна.

«Є необхідним у стислі строки імпортувати та встановити в Україні біля 80 тис. рукавів, щонайменше 80 комплектів машин (обладнання) для їх завантаження та тимчасових силосів. Але цьому заважає їх дефіцит та високі ціни - зараз один рукав для зберігання 180 (200) тонн зерна коштує близько 1000 доларів США, в той час, як аграрії страждають від занизьких закупівельних цін на сільгосппродукцію», - йдеться у пояснювальній записці до закону.

Також від оподаткування ввізним митом імпорту в Україну мішків, рукавів для зберігання зернових та олійних культур та обладнання для їх наповнення, завантаження, розвантаження

«Ми також розглядаємо й інші способи збереження врожаю. Обговорюється ідея держпідтримки аграріїв та українських  виробників таких рукавів. Є варіант залучити міжнародних партнерів до будівництва підлогових складів зберігання зерна. Усі ці кроки допоможуть нам підтримати аграріїв, які збережуть і реалізують урожай за ринковими цінами, а отже виплатять зарплати працівникам, орендну плату пайовикам. Це також поштовх посіяти поля восени, а отже підтримати українську економіку та забезпечити продовольчу безпеку нашої країни», - заявив голова Агрокомітету парламенту Олександр Гайду.

Заспокоїли боржників

Ухвалений Закон щодо примусового виконання судових рішень у період дії воєнного стану" №7317 на час війни зупиняє стягнення з боржників, які є юридичними особами (фізичні особи – підприємці), що здійснюють діяльність з виробництва чи розподілу електроенергії, водопостачальникам, газовим компаніям та сільськогосподарським виробникам.

Також на доопрацюванні перебуває Законопроект про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (№ 7441-1).

Читайте також: План «Б»: де аграріям взяти кошти на додаткове зберігання зерна

Крім того Верховна Рада України прийняла Закон про внесення зміни до пункту 10-2 розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" щодо виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги у період дії воєнного стану №7531. Даний Закон забороняє на період дії воєнного стану примусове виконання рішень про стягнення з фізичної особи заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Законом №7414 — заборонили банкам та колекторам під час дії воєнного стану та півроку після його закінчення стягувати з військових прострочені кредити.

Відчуження майна

Верховна Рада України 29 липня прийняла у першому читанні за основу проект Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації деяких питань примусового відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану» (реєстр. №7605). Документ дає можливість органам місцевої влади оперативно реагувати на збереження та застосування підприємств оборонного значення в інтересах держави, недопущення їх знищення або захоплення ворогом.

Військовим адміністраціям на місцях надається право оперативного реагування і термінового внесення питань щодо підприємств оборонного значення недержавної форми власності до Ради національної безпеки і оборони України. Запропонована процедура дасть можливість приймати рішення в цій надзвичайно важливій сфері оперативно, компетентно та відповідально, допоможе державі зберегти і примножити свій оборонний потенціал держави.

«Прийняття проекту Закону дозволить пришвидшити термін переходу промисловості на військові рейки, особливо важкої промисловості та машинобудівної галузі. В період дефіциту важкого озброєння і боєприпасів, поряд з отриманням необхідного від наших союзників, дозволить налагодити власний механізм забезпечення наших Збройних Сил необхідним озброєнням та амуніцією», - пояснили у пресслужбі Верховної Ради.

Приємні дрібниці

Законом про особливий статус поляків депутати надали громадянам Польщі більше правових та соціальних гарантій. За цим Законом громадяни Польщі зможуть перебувати в Україні 18 місяців та користуватися всіма правами та свободами, як й українці.

«Це дзеркальний документ, аналогічний тій підтримці, яку отримали українці у Польщі, тікаючи від війни. Польща зробила для нас надзвичайно багато. Відкрила свої кордони, домівки та серця. І Україна цього ніколи не забуде», — зазначив голова українського парламенту Руслан Стефанчук

Також у липні:

Законом №7315 надали можливість надсилати інформацію про дату та час судового засідання, а також отримувати судове рішення через «Дію». А документом №7506 — скасували оподаткування благодійної допомоги, що виплачується на користь членів сімей поранених та загиблих учасників бойових дій.

Спростили роботи фрілансерів. 18 липня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом, більш відомий як «закон про фрілансерів». Тепер в українському законодавстві з’явиться поняття «трудовий договір з нефіксованим робочим часом» – це особливий вид трудового договору, яким не встановлюється конкретний час виконання працівником роботи. Працівник повинен буде виконувати робочі завдання лише у разі, якщо їх буде надавати роботодавець, однак без жодних гарантій того, що робота буде надаватись постійно.

В Європейській бізнес асоціації вважають, що найбільше від укладення трудового договору з фрілансером виграє сам фрілансер.

«Укладаючи з роботодавцем трудовий договір з нефіксованим робочим часом, фрілансер матиме можливість поєднувати роботу в кількох роботодавців і водночас отримає базові соціальні гарантії – відпустки, лікарняні. Крім того, такий працівник отримуватиме мінімальний дохід в місяць, навіть якщо жодних завдань від роботодавця не надходило. Важливо, що роботодавець не зможе забороняти або перешкоджати фрілансеру виконувати роботу за трудовими договорами з іншими роботодавцями», - пояснили в ЄБА.

Необхідно ухвалити

Потрібно захистити платників податку 4-ї групи. Аграрні асоціації наголошують, що потрібно звільнити платників податку 4-ї групи, фермерів поля яких опинились в зоні бойових дій, на окупованих територіях чи заміновані, від сплати податків за такі земельні ділянки.

Читайте також: XAGнути агросектор: як агродрони впливають на економіку та ефективність підприємства?

Схоже, звільнення від сплати податків на землю прописані в Податковому кодексі у підпункті 69.14 пункту 69 підрозділу 10 Перехідних положень на період з 01 березня 2022 року по 31 грудня. Згідно цих положень від сплати земельного податку чи орендної плати за землі комунальної власності звільняються ті підприємства, поля яких опинились в зоні бойових дій, на окупованих територіях, заміновані чи мають фортифікаційні споруди. Однак, вищезгаданим підпунктом Податкового кодексу України не передбачено звільнення платників єдиного податку четвертої групи від сплати єдиного податку, який фактично замінює собою земельний податок для цієї групи агровиробників.

Сьогодні фермери 4-ї групи оподаткуванні, які втратили можливість обробляти  свої землі та отримувати дохід, вимушені сплачувати власні кошти у бюджет. Це прямо дискримінує платників єдиного податку порівняно із іншими платниками податків і змушує їх до невиправданих витрат.

Також аграрії просять владу відтермінувати введення механізму мінімального податкового зобов’язання до 2023 року. Справа в тому, що закон № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень», запроваджує МПЗ у 2022 році тобто на початку 2023 року українські аграрії повинні подавати відповідні звіти та розрахунки по МПЗ. Але російське вторгнення зробило механізму МПЗ вбивчим для фермерів.

До 9 серпня у Верховній Раді триватиме підготовча робота та фіналізація текстів законопроєктів, необхідних для втілення Угоди про асоціацію з ЄС. Далі народні депутати переходять до їхнього системного ухвалення. Загалом, парламент готується розглянути близько 50 євроінтеграційних законопроєктів



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама