Репараційна няня: аграріям допоможуть зафіксувати збитки, завдані війною
Коментарі
Попередні підрахунки загальних втрат від російсько-української війни в агросекторі України сягнули $4,3 млрд. Ця цифра постійно зростає. Як повернути втрачене? З цим аграріям вирішили допомогти у одній з найбільших аграрних асоціацій разом із Програмою USAID з аграрного і сільського розвитку – АГРО.
Окупанти на захоплених територіях крадуть зерно, що належить фермерам, вивозять сільськогосподарську техніку та запчастини до неї, руйнують та знищують підприємства галузі. Українські науковці вказують на руйнацію плодоносного шару ґрунту від розривів снарядів. Збитки зростають, і все більше аграріїв поповнюють ряди тих, хто зазнав втрат внаслідок війни. Експерти кажуть, що сьогодні правильно документувати завданні збитки краще ще до обстрілів, заздалегідь.
Важливість систематизації
Для подальшого відшкодування завданих збитків через російську військову агресію надзвичайно важливим є документування злочинів та фіксація збитків завданих підприємству. На сьогодні чисельна кількість юристів, економістів, судових експертів, аудиторів залучені до створення методів з документування нанесеної шкоди бізнесу. Мінагрополітики навіть організувало онлайн-захід: «Зруйновані агропідприємства: фіксація збитків та перспективи їх відшкодування», куди запросило білля двох десятків фахівців для обговорення методів збору даних. До онлайн заходу долучились майже три сотні учасників, переважна більшість з них – аграрії, які понесли збитки в наслідок збройної агресії росії.
Читайте також: План «Б»: де аграріям взяти кошти на додаткове зберігання зерна
«Велика увага до цієї теми підтверджує її актуальність. Ми, як уряд, будемо робити все необхідне, щоб всі компенсації, за завдані українськими аграріям збитки, були виплачені, Їх буде компенсувати країна-агресор. Це можуть бути заморожені кошти рф чи прямі репарації. Але щоб юридично це вдалося, українським фермерам потрібно мати спільний та правильний алгоритм фіксації збитків, що в подальшому допоможе вигравати судові справи, в тому числі і в міжнародних інстанціях», - наголосив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Експерти Всеукраїнської Аграрної Ради спільно з Програмою USAID із аграрного і сільського розвитку (АГРО) також долучилися до круглого столу та презентували методологічні матеріали з оцінки завданої шкоди фермерським господарствам. Зібрана доказова база в подальшому буде використана у міжнародних судах, для подальшого грошового відшкодування росією руйнувань та упущеної вигоди.
«Дуже важливо, щоб аграрії знали та відчували те, що в умовах війни вони не залишаються сам на сам зі своїми проблемами. Міністерство, асоціації та міжнародні організації продовжують працювати для фермерів. Документація збитків сьогодні – це важливий інструмент, який дозволить повернути гроші за втрачене майно та упущену вигоду господарства. Всі українські аграрії, у разі біди, мають чітко знати, що робити і як правильно збирати документи для подальших судів. Всі фермери мають знати, що в Україні міжнародне право їх захистить, навіть ті, хто опинився на окупованих територіях», – зауважив керівник напряму земельної реформи Програм USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) Сергій Кубах.
Законодавче підґрунтя
На сьогодні законодавча база України, яка б регулювала процес документування злочинів, втрат, порядок відшкодування збитків лише формується. Лише 20 березня була ухвалена Постанова Кабінету Міністрів України No 326 "Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації". Цією постановою визначено 15 напрямів шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії рф, та основні показники, за кожним напрямом. Серед визначених напрямів, зокрема: людські та економічні втрати, збитки, завдані житловому та земельному фонду, втрати підприємств.
Читайте також: Стамбульська угода: що відбувається з експортом зерна через українські порти
За кожним із напрямів закріплено відповідальне міністерство, інший центральний чи місцевий орган виконавчої влади, які зобов’язані протягом шести місяців розробити і затвердити відповідні методики визначення шкоди та збитків. Таким чином, порядок інформування та відшкодування втрат будуть ухвалені дещо згодом.
Що робить проєкт спільний проєкт ВАР та USAID – АГРО
Для недопущення уникнення відповідальності росії за завдані збитки представникам аграрного бізнесу, землевласникам, землекористувачам, громадянам, державним органам влади, в рамках проекту ВАР та USAID – АГРО будуть впроваджені найкращі міжнародні практики з фіксації воєнних злочинів та розрахунку завданих ними втрат. На основі зібраної інформації буде створена доказова база даних для підтвердження вчинених злочинів російської федерації проти України.
Напрацьовані спільно з юристами, аудиторами, економістами та науковцями методологію від ВАР та USAID – АГРО вже виклали в мережу за посиланням.
«У пакеті представлених документів ви знайдете: інструкцію щодо фіксації пошкоджень об’єктів в результаті бойових дій та збору доказів. Практичні рекомендації зі зразками документів: протоколів огляду місця події, внутрішніх наказів та поради щодо їх складання. Слід звернути увагу, що збирання завданих збитків потрібно робити і на окупованих територіях, цей процес також описується у розроблених методологіях», – розповіла експерт з юридичних і регуляторних питань ВАР Вікторія Кіпріянова.
За її словами, зібрані докази можна розділити на три категорії:
- Пошкодження об’єктів та майна підприємств: потрібно зафіксувати злочин як кримінальне правопорушення, з супровідними фото-, відеодоказами, показами свідків, задукоментованими оглядом місця події представниками ДСНС, Держпродспоживслужби, Держводагенства тощо.
- Руйнація плодоносного шару ґрунту внаслідок обстрілів та витрати на розмінування полів: потрібно зібрати акти обстеження земельних ділянок, акти комісій із визначення збитків власників землі та землекористувачів, звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок, первинні документи, дані дистанційного зондування землі тощо.
- Упущена вигода: потрібно зібрати документи, які підтверджують недоотримані доходи (ф’ючерсні та інші контракти з продажу продукції; дані про невиконання через агресію інших договірних зобов'язань, які передбачали отримання доходу; документи, які підтверджують доходи за попередні роки, тощо).
Зібрані докази потрібно віднести:
- У поліцію (все, що не розслідують інші органи) або СБУ (якщо це порушення законів та звичаїв війни - ст. 438 КК України та ч. 2 ст. 216 КПК України) для фіксації факту кримінального правопорушення.
- До військової адміністрації або органів місцевого самоврядування для залучення її представників до огляду ушкодженого об’єкта і складання відповідного акта.
- До інших органів в окремих випадках (ДСНС - пожежа, аварійний стан будівлі, розмінування та/або ДЕІ, Держпродспоживслужби, Держгеокадастру, Держводагенства для належного обрахунку розміру завданих збитків).
- Залишити інформацію про завдані пошкодження на одному зі спеціально створених інтернет-Порталів.
Також слід пам’ятати, що війна ще не скінчилась, і про юридичне підґрунтя відшкодування збитків потрібно думати заздалегідь.
Читайте також: Олексій Ерьомін: Якщо світова ціна пшениці становить умовно $320 за тонну, то $180 «з'їдає» доставка з України до порту Констанца
«Вже сьогодні варто навести лад у своїх активах, правильно зареєструвати все рухоме та нерухоме майно, зібрати технічну документацію, тобто все, що знадобиться, якщо потрібно буде фіксувати завданні збитки. Також слід подбати про фіксації упущеної вигоди. Потрібно зібрати контракти щодо постачання продукції та належним чином зберігати їх та окремо їх копії», - зазначила юридичний радник Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО) Анна Федун.
Також фахівці ВАР та USAID – АГРО попіклувались про фермерів, які зазнали збитків на окупованих територіях.
«Ніякий державний орган поліція, СБУ чи ДСНС не приїде до вас на окуповані території чи в зону активних бойових дій. Тому в наших рекомендаціях ми чітко зазначаємо, що при наявності будь-якого ризику для вашого життя та здоров’я, потрібно евакуюватися та чекати безпечного часу для проведення фіксації збитків. На окупованих територіях, де не ведуться бойові дії, і ви вважаєте, що можете безпечно для себе зібрати докази, за нашими рекомендаціями ви можете самостійно зібрати документи, провести фото- та відеофіксацію, зібрати покази свідків тощо. Цю інформацію потрібно перевезти на вільні території України, для використання в якості доказової бази завданих збитків. Після деокупації на ваше підприємство приїдуть органи влади і будуть все перевіряти, але ваші попередньо зібрані докази пришвидшать та полегшать роботу судів», - зазначив радник Голови ВАР Дмитро Кохан.
Передбачається, що відшкодування завданих збитків відбуватиметься як через звернення до міжнародних інстанцій (спеціально створений трибунал, Міжнародний кримінальний суд в Гаазі, Європейський суд з прав людини й ін.), так і через застосування внутрішніх програм та процедур. Тому для аграріїв важливо зафіксувати усі втрати, зібрати необхідні докази та бути готовими для проходження процедури компенсації у майбутньому, коли відповідні порядки будуть розроблені усіма відповідальними органами влади.
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)