Реклама

План «Б»: де аграріям взяти кошти на додаткове зберігання зерна

Заступниця головного редактора

Аграрії збирають новий врожай. Куди складати зерно, коли ще не продано минулорічний врожай? Розблокування морських портів продовжує викликати сумніви, тож агровиробники дивляться у бік мобільних елеваторів та сухих портів в якості плану «Б». Та тут постає нове питання – де взяти кошти на інвестиції?  

Ці питання аграрії, економісти та виробники обладнання обговорили 26 липня під час круглого столу «Програма стимулювання будівництва та модернізації елеваторів та зернових складів», організованного ПроАгро Групп.

Світовий банк пропонує допомогу, але короткострокову

Сьогодні українські банки не налаштовані фінансувати довгострокові інвестиційні проекти, до яких відноситься будівництво елеваторів.

З початку повномасштабної війни Світовий банк надав Україні 7 млрд доларів у вигляді дешевих кредиті та позик. Наразі в банку розглядають допомогу для українського агросектору.

Сергій Зоря, економіст Світового банку, розповів про плани підтримки галузі зберігання зерна: «Обговорюємо можливість допомоги, перед агросектором України стоять великі виклики через проблеми з ліквідністю і зберіганням продукції, які потрібно швидко вирішувати. Плануємо, що наша інвестиційна програма почнеться у вересні і буде тривати півтора року за правилами екстреного проекту. Строк реалізації цього проекту рік, максимум півтора року, тож відповідно будемо фінансувати короткі інвестиційні проекти. Кошти будуть спрямовані не напряму, а через Мінінстерство фінансів України,  яке видасть їх через державні програми».

За його словами, загальна сума проекту становить 500 млн доларів і розподіляється на три частини: 100 млн на зберігання зерна, 200 млн доларів Укрзалізниці, ще 200 млн доларів – на пільгові кредити для фінансування виробництва сільгосппродукції у наступному році, посів озимих та ярових культур.   

Гапон Андрій, виконавчий директор Фонду Розвитку підприємництва, додає, що пільгове кредитування агросектору буде на рівні 50-60%, а до продуктів із державними гарантіями на 80%, які діяли під час весняної посівної, Україна навряд чи повернеться.  

Проте поки йдеться про можливий проект Світового банку на допомогу елеваторній галузі. «Кошти підуть  винятково на інвестиційний каптал – будівництво і впровадження технологічних рішень у зберігання.  Якщо мова, до прикладу,  про сухий порт – це інвестиційний капітал», - каже Родіон Рибчинський, міжнародний експерт зернового сектору, ФАО.

Відкриття морського експорту не відміняє диверсифікацію можливостей зберігання зерна

Розблокування морського експорту згідно Стамбульської угоди може внести свої корективи у плани по нарощуванню потужностей зберігання зерна. Якщо раніше Мінагрополітики оцінювало дефіцит елеваторів у 10-15 млн тонн, то успішна  деблокада вплине на пониження цього показника. Між тим ефективність Стамбульської угоди продовжує викликати недовіру в учасників аграрних ринків. Морське сполучення начебто відкрили, але скільки воно пропрацює? Все рівно треба диверсифікувати зберігання зерна.

Дмитро Приходько, ФАО, розповідає: «Згідно останніх прогнозів очікується, що, незважаючи на зниження минулорічного збору  пшениці до 20 млн тонн, а також кукурудзи -  кінцеві запаси цих культур зростуть сумарно з 5 до 36 млн тонн. Зокрема запаси пшениці зростуть з 2 млн до 8 млн тонн. Ми живемо у період війни і в нас фактор невизначеності – розблокування портів. Хоча підписана стамбульська ініціатива, та це всього 3 місяці. Остання атака рф на одеські порти залишає відкритим питання експорту і зберігання зерна. Тож ФАО  готує невеликий  проект щодо тимчасового зберігання зерна, яке фінансує японський уряд».

«Вже є проект ФАО по закупівлі рукавів та модульних зерносховищ, тендер буде об’явлено найближчими днями, щоб виробники змогли зберегти хоча б частину зерна», - додав Родіон Рибчинський.  

Аграріям на нові елеватори потрібні «довгі і дешеві» гроші

У війну будь-яке фінансування є цікавим. Проте, якщо мова про будівництво елевтаорів, то це довгі проекти, які вимагають довгострокоих кредитів. Коли коштів обмаль, то їх краще витратити на технологію сушки зерна і скористатися мобільними силосами.

Ганна Халімончук, директор департаменту перевалки зерна, АСТ, каже:

«В нас проблема не просто скласти зерно. Елеватор – це не тільки зберігання, це ще технології очистки і сушіння. Коли йдеться про рукава і мобільні силоси – йдеться про сухе зерно. Їх можна використати для пшениці і соняшника, і складніше для кукурудзи.

Зараз маємо тенденцію – всі хочуть вивезти своє зерно на захід, оскільки перспективи експорту морем є сумнівними. Якби не було, слід розивати західні регіони України щодо елеваторів. Наразі потрібно приділити максимальну увагу  сушці та очищенюю зерна, а далі зберігати його можна і в мобільних силосах».

На короткостроковість потенційного інвестпроекту Світового банку вказує Сергій Усіченко, заступник генерального директора “Епіцентр Агро”:

«Єпіцентр Агро користувався різними інструментами для фінансування елеваторів, зазвичай довгостроковими. Якщо  програма короткострокова, тобто строк на півтора року, то  інвестиції в елеватор не окупляться. Ми беремо на 5-6 років кредити на елеватори, за змоги -  на 8-10. За півтора року відбити елеватор неможливо, інакше нам через півтора року треба буде дістати власні кошти або брати нові кредити в українських банках під 25%».

Виробник елеваторного обладнання також вважають, що елевтаори вимагають довгостроково фінансування. Олександр Холод, генеральний директор ТОРНУМ:

«Побудувати невеликий фермерський елеватор на 3-4 банки за 9 місяців – це можливо. На великі елеватори до війни наші клієнти просили мінімум 5 років, а  краще - 10. Щоб витратити менше коштів на розширення потужностей, то придбання «технології» плюс мобільне зберігання – це гаре рішення. Краще вкластися у сушарки, транспорт, мобільні склади, ніж у полімерні рукава».

Щоб зберегти зерно, потрібно прискорити документообіг у банках

Якщо запустити кредитування розширення можливостей зберігання з 1 серпня, то за стандартної процедури оформлення банківських документиів, аграрії отримають нові зерносховища не раніше грудня, що запізно.

Юрій Плескач, директор “Лубнимаш” каже: «З огляду на те, як замовляють аграрії обладнання, то відчуваємо що їм бракує коштів. Якщо зараз на пільгове кредитування прийдеться довго оформляти документи, то зерно зберігати буде ніде, треба швидко це робити. Сьогодні вже кінець липня, склади заповнені, відвантаження зерна відбувається повільно. Україні потрібен дієвий швидкий механізм фінансування потужностей зберігання».

Тож експерти сходяться на тому, що невеликі кредити треба надавати по прискореній, а не по стандартній процедурі, а повноцінні елеватори вимагають довгострокових програм.


Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама