Дотаційні копійки, або що робити із системою держдопомоги аграріям?

Минулого тижня у Мінагрополітики звітували, що програма держпідтримки аграріїв на 2017 рік вже майже на половину виконана - з початку року ввиплатили 1,91 млрд грн, у липні 590 млн грн.  Більше 40% (890 млн) отримав «Миронівський хлібопродукт». У І кварталі 2017 року компанія збільшила чистий прибуток до $57 млн в порівнянні з чистим збитком $56 млн в І кварталі 2016 року.

У бюджеті на 2017 рік передбачено 4 млрд грн для нарахування дотацій аграріям, що вирощують тварин, цукрові буряки, виноград, ягоди, овочі, горіхи та тютюн. Птахівники мають отримати не більше 50%. 

Читайте також: Органічний соціум: як натуральне виробництво розвиває села

За даними ДФС, на початок січня 2017 року платниками ПДВ за пільговим режимом були 1708 агропідприємств. Після відміни, у лютому, заявку на отримання бюджетної дотації подало 2177. З них 1938 включили в реєстр отримувачів, близько 200 відмовили. За лютий виплати реально отримали 638 агровиробників, за липень – 737.

За Податковим кодексом, сума дотацій розраховується відповідно до сплаченого по «дотаційним» видам діяльності ПДВ - заплатив 100 гривень податку, отримав 100 гривень дотацій. Але на практиці тваринницькі підприємства отримують суми дотацій в рази менше належних, говорить заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов. Як правило тваринницькі підприємства займаються вирощуванням зернових на корм. Тож подають декларацію і по виробленому м'ясу та молоку, і по вирощеним зерновим. Але в нормативних документах ДФС йдеться, що  дотація -  це сума "дотаційного" ПДВ, помножена на його частку у загальній структурі сплачених підприємством податків. Тобто, якщо підприємство сплатило 100 гривень ПДВ по молоку та 100 гривень ПДВ по зерновим, то 100 "молочних" гривень помножать на 0,5, і вийде 50 гривень дотації, а не 100. Через це лише за лютий аграрії-члени ВАР отримали в 10 раз меншу суму держдопомоги, а у травні – втричі  меншу,  аніж передбачено законодавством. 

Читайте також: Молочна кооперація: як виробники і переробник молока об'єдналися задля якості продукції

Національні особливості нарахування дотацій

Agravery.com детально проаналізував наявну звітність ДФС про нарахування держпідтримки агровиробникам. За цими даними, підприємства холдингу МХП і справді є найбільшими отримувачами бюджетних дотацій. Наприклад, у травні чотири підприємства МХП отримало 172,2 млн грн дотацій за травень. Інші 696 агропідприємств - 356 млн грн дотацій. У червні три птахокомплекси Косюка отримали 17,8 млн грн дотацій за червень. Інші 708 агропідприємств - 708 млн грн дотацій. (див таблицю 1).

Як зазначають у ДФС, серед птахівничих підприємств бюджетні дотації отримувала не лише МХП. Наприклад, у травні  5 птахівницьких підприємств отримало 4,14 млн грн дотацій (див. таблицю 2). У червні три таких компанії сумарно отримало 1,4 млн грн (див. таблицю 3).

Цікаво, що у реєстрі отримувачів аграрних дотацій зустрічаються доволі курйозні випадки. Наприклад, є виробники, яким нараховували дотацію менше тисячі гривень (див. таблицю 4 і 5). 

Також у списку  отримувачів дотацій опинились структури, яких важко назвати класичними агровиробниками. Наприклад, у червні одразу 2,7 млн грн допомоги отримало агропідприємство «Ямниця», фактично – підсобне господарство ПАТ «Івано-Франківськцемент». Дотації нарахували навіть двом агропідприємствам Державної кримінально-виконавчої служби (ДКВС) (див. таблицю 6 ). 

Нагадаємо, що всього ДКВС належить близько сотні аграрних підприємств, які сумарно володіють 39 тис га ріллі. Втім, у липні цього року Мін’юст заявив про плани передати таку ріллю в оренду вітчизняним аграріям. На думку чиновників установи, ДКВС неефективно розпоряджається своїми земельними ресурсами.

Читайте також: Відсортовані підприємства: чи знайдуть аграрні ДП своїх нових покупців?

В отримувачах дотацій опинилась навіть Національна академія аграрних наук. У травні 11 її підприємствам нарахували сумарно 1,2 млн грн допомоги. У червні 5 підприємств НААН отримало 792 тис грн дотацій. (див. таблицю 7). 

Фахівці не можуть знайти достеменного пояснення, чому державну допомогу аграріям було розподілено саме так. Соколов каже, що надсилав запит до ДФС з проханням детальніше роз’яснити, як фіскали вираховують базу для нарахування дотацій за товарними групами. Але податківці відповіли, що установа не визначає суму дотацій до нарахування. Через це, як нарікає фахівець, взагалі складно з’ясувати, на яку реальну суму допомоги претендує той чи той агровиробник. Заступник голови «Української аграрної асоціації» Мар’ян Заблоцький припускає, що деякі з  отримувачів дотацій занизили показник сплаченого ПДВ за усіма видами діяльності. Так, аграрії змогли і менше платити податків державі, але, натомість, отримали суми фінансової допомоги, менше тисячі гривень.

Виконавчий директор «Союзу птахівників України» Сергій Карпенко каже, що цьогоріч робота птахівницьких підприємств "не відрізняється стабільністю". За його словами, у травні "деякі птахівницькі підприємства" змогли виробити та поставити значні обсяги продукції через сезонний скачок попиту на курятину. Але через місяць продажі продукції на внутрішньому ринку знизились. Тому і МХП отримало значно меншу суму дотацій. Деякі дрібніші гравці взагалі не змогли продати свою продукцію, тому у червні «вилетіли» зі списку отримувачів держдопомоги.

Дотації зберегти, але й обмежити

На думку експертів, не варто скасовувати державну допомогу агропідприємствам. Хоча б для того, щоб українські аграрії хоч якось могли конкурувати із своїми закордонними колегами, які отримують набагато більше підтримки від своїх урядів. Як деталізує Соколов, у 2016 році наші агровиробники отримували $44  дотацій на один гектар, у той час як американські - $95 на га, європейські - $513 на один га, а ізраїльські - взагалі $3,5 тис на га.

Втім, кожен з опитаних фахівців висуває свої пропозиції, як варто покращити систему роботи дотацій так, щоб допомогу отримували якраз дрібні та середні агровиробники.

Читайте також: Сергій Юр’єв: Поле – це пазл, який треба кожного сезону збирати по-новому

На думку експертів, не варто скасовувати державну допомогу агропідприємствам. Хоча б для того, щоб українські аграрії хоч якось могли конкурувати із своїми закордонними колегами, які отримують набагато більше підтримки від своїх урядів. Як деталізує Соколов, у 2016 році наші агровиробники отримували $44 дотацій на один гектар, у той час як американські - $95 на га, європейські - $513 на один га, а ізраїльські - взагалі $3,5 тис на га.

Втім, кожен з опитаних фахівців висуває свої пропозиції, як варто покращити систему роботи дотацій так, щоб допомогу отримували якраз дрібні та середні агровиробники. Спеціаліст відділу продажу боргових цінних паперів компанії Dragon Capital Сергій Фурса каже, що низька вартість оренди ріллі фактично компенсує доволі невисокі суми дотацій від держави. Тому варто обмежити у 150 млн грн суму дотації, яку зможе отримати одне агропідприємство протягом року. На думку Соколова, потрібно переконати ДФС та Мінфін вираховувати суму дотації  лише із сплаченого ПДВ по «дотаційним» видам діяльності, як це передбачено Податковим кодексом. «Є велика ймовірність, що міністерство продовжить наполягати на своєму, адже і ДФС, і Мінфіну зручно економити на аграріях. В такому разі альтернативний варіант – звертатися до народних депутатів і переносити норми, які мали бути закладені в підзаконний акт, до закону. Тоді виконавчі органи будуть зобов’язані привести свої документи у відповідність», – коментує експерт. Таку думку підтримує і Сергій Карпенко. Експерт очікує, що обсяги держдопомоги птахівникам вдасться суттєво наростити, якщо дотації почнуть нараховувати згідно чинного законодавства.

Втім, Мар’ян Заблоцький вважає, що спосіб нарахування агродотацій потрібно змінити взагалі. За його словами, у світі прийнято дотувати аграріїв або на одиницю оброблюваної площі, або на одиницю поголів’я. В умовах України найкращим варіантом буде якраз допомога на одиницю поголів’я. «Тваринництво в Україні нині реально потребує державної підтримки, оскільки є збитковою, але важливою галуззю економіки», – каже експерт. При цьому, як вважає Заблоцький, від дотування птахівництва потрібно взагалі відмовитись, «оскільки цей вид діяльності і так є прибутковим».

Читайте також: Психолог чи економіст: чому треба вчити керівників сільгоспкооперативів?