Реклама

Секрети сталого землеробства: успішний досвід ФГ «Широкоступ»

Керівник групи регіональних технічних менеджерів компанії «Сингента»

Зараз багато пишуть про необхідність переходу до сталого землеробства, але процес цей іде повільно, оскільки багато хто не розуміє його доцільність та складову.

Отже, що ж таке стале сільське господарство? Це підхід до сільського господарства, який має на меті забезпечити продуктивність та прибутковість, мінімізуючи негативний вплив на людей і навколишнє середовище. Він базується на використанні методів і практик, які сформовані, зважаючи на екологічні, економічні та соціальні аспекти. Це шлях до гармонії між людиною та природою.

Основними складовими сталого сільського господарства вважають:

1. Збереження земель: запобігання ерозії ґрунтів, збереження родючості та відновлення земельних ресурсів.

2. Управління водними ресурсами: ефективне використання води, запобігання її забрудненню та збереження біологічного різноманіття водних екосистем.

3. Інтегрований захист рослин: боротьба зі шкідниками, хворобами та бур'янами.

4. Раціональне та збалансоване внесення добрив з огляду на потреби рослин і запобігання їх потраплянню в ґрунтові води.

5. Збереження біологічного різноманіття: створення умов для існування природних екосистем, зокрема, створення природоохоронних територій і забезпечення раціонального використання природних ресурсів.

6. Підтримка місцевих економічних систем.

Цей комплексний підхід може бути органічно втілено в кожному господарстві. Наведемо приклад у Київській обл.: «Сингента» разом із ФГ «Широкоступ» уже декілька років успішно впроваджує на базі господарства елементи сталого землеробства.

ФГ «Широкоступ» має в обробітку близько 3500 га орної землі, які включають як ділянки з поверхнею, наближеною до горизонтальної, так і ділянки, що є широкою балкою, перетворені на поле. Якщо на рівнинних ділянках інтенсивність ерозійних процесів відносно низька, то на площі схилів широкої балки, де нахил поверхні досягає 3–5о і більше, активність ерозійних процесів висока.

Орний горизонт протягом минулих десятиліть унаслідок активної ерозії поступово зменшував свою товщину, втрачав гумус і мікробіологічну активність. Тому в господарстві було започатковано заходи для зниження інтенсивності процесів водної ерозії та підвищення родючості. Серед цих заходів були операції чизелювання схилів упоперек напряму нахилу поверхні поля та посів культур поперек основних потоків води, що полегшувало процес проникнення опадів у глибину ґрунту і формування її запасів. Це дало змогу зменшити ерозійні та активізувати мікробіологічні процеси в орному шарі ґрунту, оптимізувати показники щільності орного шару.

ФГ «Широкоступ» також, окрім вирощування сільгоспкультур, має сучасне розвинене тваринництво, яке забезпечує господарство великими обсягами органічних добрив, що є цінним компонентом посилення мікробіологічних процесів у ґрунті та джерелом додаткового збагачення його доступними для рослин сполуками азоту.

Внесення природних добрив має комплексний позитивний вплив на ґрунт завдяки таким компонентам, як вода, мікроорганізми, розчинені сполуки мікроелементів та органічні частки. Вони поступово абсорбуються поглинальним комплексом ґрунту, а присутні сапрофітні мікроорганізми пригнічують патогенів рослин. Така мікробіологічна активність оздоровлює орний шар ґрунту і зменшує його патогенний інокулюм.

Завдяки широкому використанню органічних сполук у якості добрив не тільки вдалося запобігти втрачанню гумусу в ґрунті, а й спостерігалася тенденція до його збільшення. Крім органічних добрив, на полях після збирання ярих культур висівають гречку як сидератну культуру. Також для зменшення внесення мінеральних форм азоту в господарстві започаткована практика фоліарного застосування азотфіксуючих бактерій на широкому спектрі польових культур, що дає змогу зменшити внесення мінерального азоту до 70 кг/га.

У ФГ «Широкоступ» значну увагу приділяють управлінню водними ресурсами. Тут є 25 га ставків. Кожні три роки в них випускають 100 тис. малька риби декількох видів (білий амур, товстолобик, карась). Ціль — не тільки одержання продукції, а ще й екологічне очищення ставків. Так, білий амур не дає заростати очеретом, а товстолобик очищає ставки від надмірного розмноження водоростей.

Для того щоб уникнути потрапляння пестицидів у ґрунт, була споруджена спеціальна установка (фото 1), у якій накопичуються залишки препаратів після промивання обприскувача. Цей розчин залишають у спеціальній ємкості, з якої вода випарюється завдяки сонячній радіації, а залишки пестицидів залишаються на плівці, яку потім утилізують. Дах не дає опадам можливості потрапляти в ємкість, а сітка навколо конструкції закриває доступ людей та тварин.

Фото 1. Установка для випарювання розчинів пестицидів.

Не менш важливим елементом сталого землеробства є застосування інтегрованої системи захисту рослин (ІСЗР). Цей підхід до захисту рослин від хвороб, шкідників та бур’янів базується на раціональному використанні комбінації різних методів. В основі побудови ІСЗР — розуміння того, що жоден з відомих та застосованих методів контролю сам по собі не здатен забезпечити ідеального механізму стримування масового розвитку шкідливих організмів. З появою великої кількості пестицидів такий принцип став забуватися, і наслідки цього не забарилися. Дедалі частіше ми бачимо зниження ефективності хімічних препаратів унаслідок резистентності, потребу збільшувати кількість обробок, появу нових видів, які раніше ніколи не шкодили посівам. Захист стає щораз дорожчим, із доволі відчутними ризиками щодо ефективності та впливу на довкілля.

ІСЗР є більш екологічно виправданим і сталим методом захисту рослин, оскільки його основна мета полягає у збереженні біологічного різноманіття та екологічного балансу.

Як ці принципи впроваджені у ФГ «Широкоступ»? Тут підтримують сівозміну та вирощують багато культур (сою, ріпак, пшеницю, ячмінь, гречку, квасолю, соняшник, кукурудзу, трави, цукровий буряк), і це також один із ключових елементів ІСЗР. Адже наявність у сівозміні багатьох культур сприяє унеможливленню накопичення шкідливих організмів, а відтак, кожен раз на полі змінюється кормова база, виникають інші біоекологічні умови. Застосування різного типу препаратів для кожної культури й агротехніки зменшує ризики виникнення резистентності. Також у господарстві поєднують хімічні та агротехнічні прийоми з механічним методом. Наприклад, обробки гербіцидами комбінують з культиваціями для підчищення посівів та створення кращих умов для вегетації рослин. Окрім того, в господарстві є єдиний в Україні агрегат для механічного прополювання бур’янів (фото 2).

Фото 2. Агрегат для механічного прополювання бур’янів.

Застосування пестицидів поєднується з внесенням фоліарних хелатних та амінокислотних добрив. Це збільшує стійкість до хвороб і посилює фунгіцидний захист, підвищує врожайність та якість продукції. І, як не дивно, підвищує ефективність гербіцидів при застосуванні в стресових умовах.

Інсектицидний захист проти стеблового метелика комбінують з внесенням трихограми. На початку яйцекладу випускають трихограму, а вже потім за потреби вносять інсектицид.

Не забувають у господарстві й про сучасні методи моніторингу посівів: це і використання супутникового сканування посівів із платформою CropWise, і світлові пастки та інші засоби моніторингу.

Підтримання біологічного різноманіття, створення сприятливих умов для існування дикої флори та фауни є одними з головних постулатів сталого землеробства. У ФГ «Широкоступ» у цьому напрямі теж проводиться активна робота. Так, на місці звалища був створений мікрозаказник для збереження і розмноження диких комах запилювачів та ентомофагів.


Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама