Дотації замість пільг: чим замінюють спецрежим ПДВ?

Дотації аграріям роздаватимуть без втручання міністерства, автоматично та в порядку черги. Про це заявив в п’ятницю міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Кутовий під час свого виступу у Верховній Раді на «Годині запитань до Уряду». Мова йдеться про додаткові чотири млрд грн, які уряд вибив на прямі дотації тваринникам та виробникам плодоовочевої продукції замість скасованого спецрежиму ПДВ.

Поки що невідомо, чи аграрії отримають ці гроші насправді та не зовсім ясний механізм їх отримання, але ця спроба все ж таки краще, ніж просто відміна ПДВ, свідчать опитані аграрії. Agravery.com розбирався в деталях.

Читайте також: Платити по-новому: за якими правилами держава та агробізнес гратимуть у 2017 році

Що пропонують?

До кінця року та остаточного затвердження бюджету на 2017 рік, виробники тваринницької галузі не були впевнені, що їм взагалі перепаде доля державної підтримки. Згідно умов МВФ, уряд мав скасувати спецрежим оподаткування. Після тривалих обговорень протягом минулого року в бюджеті спецрежим таки був скасований. Натомість був запропонований компромісний варіант – система державних дотацій. Відповідну постанову, згідно з якою визначається порядок розподілу та використання коштів державної підтримки аграрних виробників, передбачених держбюджетом на 2017 рік, було прийнято минулого тижня.

Тож, хто за новою системою матиме право на дотації? Згідно документу, головне для підприємців – зареєструватися до Реєстру отримувачів бюджетної дотації. Виробники зможуть отримувати дотації, лише якщо дохід саме від сільськогосподарської продукції становитиме не менше 75% за рік. Не зможуть отримувати пільги виробники, які змінили вид діяльності і не подали документи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб вчасно, або заборгували до бюджету. Дотація, згідно постанови – це фактично повернення сплаченого виробником ПДВ, і зачисляється вона щомісяця. ДФС щомісячно формує та надсилає Мінагрополітики та Казначейству реєстри виробників із зазначенням сум сплачених ПДВ та видом діяльності виробників. «Мінагрополітики, визначає, скільки в даному конкретному періоді виділено коштів на ту чи іншу програму. Потім цифри порівнюють. Якщо потрібно коштів до відшкодування – 100, і наявні – 100, то коефіцієнт виходить 1:1. Тоді реєстр передається до казначейства, яке автоматично здійснює виплату», - пояснює міністр. Після подання списків Казначейство знімає з рахунку Мінагрополітики кошти і в автоматичному режимі повертає кожному зареєстрованому виробнику.

Читайте також: Чим зайнятися: у яких галузях кооперація є найбільш успішною?

За словами Кутового, його відомство  не приймає рішення ні в контексті черговості надання державних дотацій, ні в контексті обсягів компенсації для конкретних суб’єктів – це вже справа Державної фіскальної служби, яка працюватиме в автоматичному режимі.

Таку думку підтримує і народний депутат, член аграрного комітету Микола Кучер, який підтвердив, що виробники, орієнтовані на внутрішній ринок, отримають кошти з державного бюджету. «Якщо говорити конкретно про суми, то цей механізм для багатьох сільгоспвиробників навіть вигідніший, ніж був у минулому році. Наприклад, минулого року сільгоспвиробники отримали 50% ПДВ по м'ясному тваринництву, 80% по молочному, а сьогодні вони мають можливість отримати більші кошти», - пояснює нардеп. Він підкреслив, що обсяг відшкодування може сягати і 100%. Дуже важливим моментом є те, що компенсація передбачається не тим, хто реалізовує продукцію, а хто реалізовує й сплачує податки.

Одне з головних питань, які хвилювали тваринників у розподілі бюджету, – дотації виробникам курятини. Адже якщо і так рентабельний бізнес холдингів буде отримувати відшкодування ПДВ – м’ясо-молочникам залишиться «крапля в морі». Втім, дотації для птахівників обмежено. «Обмеження виплати дотацій птахівникам до 50% від загальної суми ― справедливе і обґрунтоване рішення, оскільки всі інші сфери (тваринництво, садівництво, виноградарство, овочівництво), які також передбачені в програмі про дотації, так чи інакше не виберуть більше 50% від запланованих сум на підтримку», - заявив заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради Михайло Соколов. Але, за його словами, головною проблемою залишається – чи матиме бюджет гроші на ці програми.

Бізнес в очікуванні

За словами президента Асоціації свинарів України (АСУ) Артура Лози, перехід на систему прямого дотування було вимушеним, оскільки МВФ виклав перед Україною чіткі умови – скасувати спецрежим ПДВ. Голова асоціації підкреслив, що новий механізм прямої дотації для тваринників – як рятувальне коло. «Тваринницька галузь зараз знаходиться лише на етапі становлення, і я говорю про м’ясо-молочне скотарство. Будь-яка допомога зараз буде не зайвою, але має бути чіткий механізм розподілу цих коштів», - зазначив Лоза.

Читайте також: Законний «Халяль»: чому в Україні зараз не можна отримати дозвіл на експорт в Арабські Емірати

Захмарне майбутнє нової системи оподаткування поки так і не відчули самі підприємці, говорять, що висновки робити зарано. Тваринники сходяться на думці, що спецрежим ПДВ був оптимальний для їх бізнесу. «Звісно, система оподаткування, яка працювала у 2015 році була ідеальна. Наше підприємство завжди притримувалося легальної стратегії, ми плануємо працювати «по-білому» і сплачувати всі податки. Але поки що ми не розуміємо, як буде працювати нова система дотування, чи побачимо ці кошти взагалі», - каже перший заступник генерального директора «Галичина-Захід» Андрій Талама. Директор тваринницького підприємства МЮННТ Микола Моношак розповідає, що його підприємство буде продовжувати працювати, адже які б не були умови – роботи вдосталь: «Ми щось чули про прямі дотації, але на справі поки що нічого не зрозуміло. Як бути далі? Побачимо».

За словами заступника голови Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, проблема в тому, що правила гри до кінця незрозумілі. « Адже механізм розподілу бюджетної дотації для розвитку сільськогосподарських товаровиробників, форму заявки для внесення господарств в реєстр тих, що претендують на дотації ще не розроблені. Місяць добігає кінця, але ми не має чітких план дій», - говорить вона. 

Наталія Ключнікова

Читайте також: Як ДФС листами воює з сільгоспвиробниками і не тільки