Законний «Халяль»: чому в Україні зараз не можна отримати дозвіл на експорт в Арабські Емірати

Якщо ви вирішили сертифікувати виробництво для випуску продукції із позначкою “халяль”, щоб продавати в Об’єднані Арабські Емірати, та не встигли отримати сертифікат до початку лютого, доведеться вам зачекати. Як повідомило посольство України в ОАЕ, Управління Стандартизації та Метрології ОАЕ (Emirates Authority For Standardization & Metrology, ESMA) з лютого 2017 року змінило порядок контролю за збутом халяльної продукції. Тепер саме вони будуть проводити акредитацію сертифікаційних центрів у світі, а Міністерству кліматичних змін та навколишнього середовища ОАЕ, яке раніше займалося цим питанням, залишать лише сертифікацію забійних цехів (slaughterhouse).Якщо забійний цех матиме європейську реєстрацію, сертифікація буде максимально спрощена.

За інформацією Agravery.com, в Україні діє близько 200 сертифікаційних органів, які займаються видачею сертифікату халяльної продукції. Якщо вони хочуть, щоб їх послугами користувалися компанії, які планують експорт до ОАЕ, то мають пройти процедуру реєстрації в ESMA. Проходження контролю відповідності до нових правил почнеться уже у лютому і може тривати до півроку.

Читайте також: Першотравень у минулому: як вплине на АПК відміна травневих вихідних?

Згідно інформації, розміщеної на сайті ESMA, процедура реєстрації передбачає заповнення форм, надсилання супровідних документів і сплату вартості розгляду документів (приблизно $270), далі відбувається розгляд документів, огляд на місці (за необхідності), після схвалення акредитації сертифікаційний орган завершить реєстрацію в ESMA і далі сертифікаційний орган подасть запит на нотифікацію. Порядок оформлення заявок можна дізнатись у відповідних органів в ОАЕ. За даними посольства, заявки на переакредитацію були подані двома компаніями –  Центр сертифікації "HALAL" Духовного управління мусульман України та "HALAL GLOBAL UKRAINE". Директор Центру сертифікації "HALAL GLOBAL UKRAINE" Ібраім Умеров, розповідає, що інформація про зміну правил роботи в ОАЕ не є новою, адже сфера сертифікації у цій країні знаходиться у стадії реформування. "З 2016 року було  вирішено наново провести акредитацію всіх сертифікаційних центрів "Халяль", що працювали з Еміратами, з усього світу. Це не окреме рішення по Україні. Тому наприкінці травня минулого року ми подали заявку і зараз очікуємо рішення", –  говорить  він.

Представники ESMA повідомили, що за відсутності в країні акредитованого центру сертифікації «Халяль», виробники цієї країни можуть звертатись до альтернативних центрів, що акредитовані згаданою організацією чи Міністерством кліматичних змін та навколишнього середовища ОАЕ та розташовані в інших країнах. Виробників, які вже мають сертифікат, новація не стосується. "Якщо ти виготовляєш продукцію, яка вважалась халяльною три роки тому, або трицять, або триста років тому, то і сьогодні вона вважатиметься "Халяль", – заспокоює Умеров. Сертифікати "Халяль" так само незмінно будуть діяти для вивозу продукції у інші мусульманські країни.

Читайте також: (Не)Близький Схід: чи годуватиме Україна арабські країни

Кожному по тарілці

Згідно даних Центру досліджень та сертифікації "Халяль" в Україні, світовий ринок продуктів, що відповідають правилам "халяль" оцінюється на сьогодні в $500 млрд. на рік, а кількість потенційних споживачів може сягати 1,5 млрд. людей – саме стільки мешканців Землі сповідують Іслам. Найбільше потребують халяльної продукції країни  Азії, та Близького  Сходу. Лідерами по споживанню є такі країни як Саудівська Аравія, Іран та Ірак. Дуже динамічно розвивається "халяльний бізнес" і у країнах, де є прошарок мусульман та які прагнуть привабити більше туристів – серед них Малайзія, Індія, Туреччина та Індонезія.

Крім того, великий потенціал "халяль" сектору має і Європа: вже зараз експерти оцінюють оборот європейського ринку "халяль" продуктів приблизно в $66 млрд. доларів, а в наступне десятиліття, як очікують, він збільшиться ще на 20-25%.

Читайте також: Народитися знову: чотири історії сіл, що процвітають завдяки кооперації

Має перспективи розвитку і вітчизняний ринок  –  в Україні проживають близько двох мільйонів мусульман, які також мають потребу в такій їжі. Скільки в Україні виробляють халяльної продукції, не знає ніхто – статистика не ведеться.

ОАЕ –  невеликий ринок для українських виробників, порівняно з тим самим Єгиптом. За даними Ради з питань експорту продовольства, у січні-листопаді 2016 року Україна поставила до Об’єднаних Арабських Еміратів продовольчої продукції на 105,5 млн дол., що склало 0,7% від загальної суми аграрного експорту нашої країни в зазначеному періоді. Ключовими статтями поставок до цієї країни були рослинна олія (50% доходу), курячі яйця (17%), зернові культури (11%) та курятина (5%).

Відставання зокрема зумовлено необхідністю окремої акредитації самого підприємства у Еміратах, що передбачає певні складнощі. Тай самі Емірати досить вибірково ставляться до  поставок продукції з країн СНД. "Олії до вогню" додав минулорічний скандал із забороною експорту продукції до ОАЕ і скасування акредитації розташованого в Україні Центру "Альраїд", через що частина наших підприємств вимушена була відмовитись від  експортних поставок та переорієнтовувати партії на інші країни. Як пояснюють у іншому центрі сертифікації "халяль", компанія "Альраїд" поставляла до ОАЕ харамну продукцію під виглядом халяльної, і тому "тінь" лягла на всі без виключення підприємства і мала  найбільш негативні наслідки для виробників червоного м’яса та м’яса птиці.

Виконавчий директор компанії "Агромарс" Олексій  Марченко засвідчує, що саме через  минулорічні формальні проблеми із експортом компанія прийняла рішення поки що не поставляти продукцію до ОАЕ. "Ми працюємо із мусульманськими країнами на  Близькому  Сході, нарощуємо присутність там, сертифікати наші там визнаються, а от у Дубаї поки що поставляти продукцію не будемо – надто проблемно", –  говорить Марченко. А  у компанії "АГРО-ПРОДУКТ" (торгова марка "Росохач") вимушені були минулоріч  зробити відразу два сертифікати  "халяль" – один поставок в ОАЕ (виданий "HALAL GLOBAL UKRAINE"), інший – для решти арабських країн ("Альраїд").  "На сьогодні ми поставляємо вакуумоване м'ясо биків "халяль" до Єгипту, Йорданії, Іраку та Курдистину. Там ця продукція дуже цінується через нижчу вартість  і період доставки – якщо з Бразилії м'ясо може доставлятися два місяці, то з України максимум три тижні", – пояснює комерційний директор підприємства Петро Криницький. І додає, що наразі відвантаження у Дубаї вони не планують, бо мають більше  замовлень, аніж готові виробляти.

Читайте також: Платити по-новому: за якими правилами держава та агробізнес гратимуть у 2017 році

Натомість, поставки кондитерської  продукції з України здійснюються у ОАЕ без проблем, бо сертифікація цього виду продукції є добровільною та здійснюється за принципом "self declare". У компанії "АВК" запевнили, що відвантаження продукції в даному напрямку проводяться без будь-яких змін, все згідно попереднього плану. Ніяких попереджень від органів сертифікації щодо можливих ускладнень у процедурах доступу на ринок ОАЕ там не отримували.

Марина Ходорова

фото: seattleglobalist.com