Дивись під ноги. Як реалізувати полив із свердловини

За даними ООН, темпи зростання середньорічних температур в Україні випереджають глобальні показники. Через 80 років до 60% території України буде із жорстким дефіцитом водного балансу для ведення сільського господарства. За таких умов, забезпечити стале виробництво агропродукції зможе лише зрошення.

Головним обмежувальним фактором при виборі джерела для зрошення залишається вода, а точніше її дебіт — кількість води, яка здатна поступати на поле. Після оголошення Незалежності в 1991 році Україна мала 2,17 млн гектарів зрошувальних земель. Сьогодні цей показник зменшився до 0,5 млн гектарів. Більшість земель, що мають зрошення, розташовані на півдні, і переважно вони живляться завдяки каналам, річкам та штучним водоймам. Фермерам, яким не пощастило з такими джерелами, доводиться шукати воду буквально всюди.

Попит на свердловини зростає

Отримують підземні води шляхом буріння свердловини. Шукати їх потрібно у водоносних пластах. Далі встановлюються насоси для підйому води зі свердловини. Такий простий, на перший погляд, спосіб цікавив багатьох фермерів вже багато років. 2020 рік став спусковим гачком.

Читайте також: Компенсація або смерть: чи знайдуться кошти в держави за втрачений цього року врожай?

«Шквал дзвінків» — так назвав цьогорічний ріст фермерських запитів на свердловину інженер-гідрогеолог компанії «Акваторія» Олег Коцкевич.

— Зазвичай воду із свердловин шукають виробники ягід, фруктів, овочів чи винограду. В них не такі великі площі, як у виробників зернових. Бо облаштувати та запустити одну свердловину для аграрія може коштувати від 150 тисяч до мільйонів гривень. Ягідникам потрібно більше води, ніж побутовим споживачам, 20−50 кубів на годину. Відповідно, потрібні свердловини більшого діаметру. Такі свердловини можуть буритись декілька тижнів, — пояснив Олег Коцкевич.

фото: aquatoria.kiev.ua

За його словами, часто, аби покрити потреби у воді, замовляють декілька свердловин одночасно. Тут все залежить від площ зрошувальних земель та можливостей самих свердловин.

«В свердловині може бути вода, але її буде не достатньо. Також існує ризик потрапити на надто мінералізовану воду, яка буде непридатною для поливу. Багато з агровиробників сьогодні спочатку шукають джерело води, в тому числі і під землею, а вже потім обирають місце для ведення сільського господарства. Тому що без води земля не потрібна, краще буде перепрофілювати свій бізнес-план на щось інше», — додав Олег Коцкевич.

Підземна вода для зернових

Якщо добовий дебіт джерела буде перевищувати 300 кубічних мерів, згідно законодавства України, потрібні будуть дозвільні документи для буріння артезіанської свердловини та проект спецводокористування. Останній допоможе чітко позначити всі деталі майбутніх робіт, що істотно полегшить їх виконання.

Читайте також: Агрострахування: бути чи не бути

За допомогою свердловини реалізував зрошення на 1200 гектарів власник ФГ"Аделаіда", що на Херсонщині, Сергій Рибалко. Втілити в життя цей проект коштувало близько 40 млн гривень. Але ефект є. Врожайність пшениці на полях «Аделаїди» зросла із 20 центнерів з гектару до 70 ц/га. Поля господарства раніше періодично підтоплювались, щоб цього не було, за часів Радянського Союзу, було зроблені дренажні свердловини. У 2014 році власник вирішив цю інфраструктуру капітально відремонтувати та качати воду для зрошення. Наразі куб води із свердловини коштує Сергію Рибалко 1 гривню.

«Ми використовуємо 14 свердловин. Одна свердловина дає 120 кубів води на годину. Для того щоб почати качати воду в таких масштабах, потрібна ліцензія на видобуток надр. Кожні три роки до нас буде приходити інспекція та перевіряти доцільність використання води. Також нам потрібно було розробити та захистити проект. Пізніше свердловини потрібно було прочистити, дотримуючись санітарних норм, обладнати насосами та лічильниками, прокласти пластикові труби в полі. Потім ми купили дощувальні машини», — розповів Сергій Рибалко.

Допомогли «Аделаїді» в цій складній роботі спеціалісти компанії «Фрегат». Зрошення зернових за допомогою води із свердловин — це більше виключення із правил, кажуть на заводі. Але, якщо дебіт по воді недостатній, то краще пробурити більше свердловин. Також перед початком буріння необхідно визначити глибину залягання водоносних шарів і тип ґрунту.

фото: facebook ФГ Аделаїда

Читайте також: Лежачий камінь: як в уряді планують розвивати зрошення

«Норми виливу дощувальних машин розраховані під гідромодуль =1 (Гідромодуль (q) — питома витрата води, яку необхідно подати на один гектар, л/сек/га). Для забезпечення вологою любих вологозалежних культур цей показник лежить в діапазоні 36−300 л/с або від 130 до 1100 м.куб./год. Таку кількість води не завжди вдається знайти під землею. Як варіант — підключити дощувальну машину із декількох свердловин. Взагалі, щоб вірно розрахувати кількість води, необхідну для поливу, та провести оптимізацію системи, необхідно зробити достатньо серйозні розрахунки. Виходячи з практики можна точно сказати, що в багатьох випадках можна отримувати результати від зрошення, використовуючи значно менші виливи, а, як наслідок і економити на системі подачі води. Використовуючи системи комплексного управління зрошенням, можна одночасно економити воду та отримувати більші врожаї. Є практичні приклади, якими ми залюбки поділимось», — пояснив начальник відділу продажів сільгосптехніки компанії «Фрегат» Андрій Пославський.

Вода із свердловини потребує немалих фінансових ресурсів. Але, при належному підході, можна задовольнити повністю або частково потреби свого господарства. Головне — довірити роботу кваліфікованим спеціалістам.