Директор Інституту здоров'я рослин: Соціальна місія Інституту - репатріація українських вчених

Ви вже укомплектували штат працівників Інституту, чи є ще незакриті позиції? Скільки людей буде працювати у вас?

- На сьогодні в Інституті працює близько 50 осіб. Це – доктори та кандидати хімічних та біологічних наук, вчені-агрономи, агрохіміки-ґрунтознавці, інженери-дослідники, хіміки-аналітики та лаборанти. Усі вони мають великий досвід аналітичної та дослідницької діяльності. Однак, штат ще не укомплектований повністю. Пошук талановитих вчених ведеться постійно – як серед випускників закладів вищої освіти, так і серед вже працюючих вчених-практиків. В наших планах залучення вчених шляхом проведення стажувань, співпраці з міжнародними науковими організаціями, проведення літніх шкіл для вчених з різних країн.

Які перспективи отримає вчений, прийшовши працювати до вас в Інститут?

- Для кожного співробітника створені всі необхідні умови: тут розробляють нові та вдосконалюють вже існуючі формуляції, формують унікальні технології вирощування різних культур, досліджують природні ресурси нашої країни та шляхи їх регенерації, надають якісні та доступні агробіологічні послуги. І все це – у відкритому форматі, що дозволяє отримувати власний досвід та переймати знання іноземних колег. Для вчених робота в Інституті – це можливість реалізувати інноваційні проекти, покликані задовольнити потреби аграрного сектора, та взяти участь у дослідженнях «без кордонів» спільно з колегами зі світових НДІ.

Читайте також: Бізнес на технічних коноплях: можливості, вартість та практичний досвід

Якщо ж йдеться про молодь, ми пропонуємо спеціальні програми для студентів-дипломників, аспірантів та молодих вчених, які захищають кандидатські та докторські дисертації. В рамках цих програм ми будемо запрошувати спеціалістів з-за кордону для проведення майстер-класів і організовувати конференції та круглі столи з актуальних тем у сфері агро. Крім того, випускники аграрних закладів вищої освіти мають можливість пройти стажування та виробничу практику в одній із 6 наших надсучасних лабораторій: вже сьогодні ми підписали договір про співробітництво з Черкаським національним університетом ім. Б. Хмельницького і ведемо переговори з іншими навчальними закладами. Таким чином ми робимо свій вклад у виховання нового покоління інтелектуальної еліти України.

Соціальна місія Інституту - репатріація українських вчених, які виїхали за кордон у роки Незалежності. Ми пропонуємо «зарубіжним» українським вченим житло, повне соціальне забезпечення та чудові умови роботи в НДІ світового зразка.

Ми вже писали, які дослідження в планах Інституту. Але на що він буде більш спрямований? Що на сьогодні вже реалізовано, а що – у планах?

- Через глобальні кліматичні зміни та складну екологічну ситуацію в Україні постійно відбуваються зміни ґрунту, води, рельєфу та інших складових екосистеми. А це впливає на якісні та кількісні показники врожаю. Ці ж зміни прямо впливають і на дієвість засобів захисту рослин: препарати, які були ефективними ще в минулому році, у видозміненому ґрунті можуть не показати результат, а також впливає резистентність до цих препаратів. Тому системи вирощування культур потрібно постійно адаптувати відповідно до цих змін. Для реалізації цих завдань потрібна потужна наукова платформа, великий лабораторний комплекс та досвідчені фахівці. Усі ці елементи сьогодні поєднані в «Інституті здоров’я рослин». Його робота  охоплює фундаментальні та галузеві дослідження, агробіологічний сервіс і навчально-наукову діяльність.

Фундаментальні та галузеві дослідження об’єднують найкращих вчених зі світовим досвідом, які вивчають вплив діяльності людини на рослини, ґрунт, мікробіоту та навколишнє природне середовище і розробляють рекомендації для мінімізації негативних явищ у сільському господарстві Україні. На основі отриманих даних тут розробляють нові та покращують вже існуючі препарати і вдосконалюють формуляції пестицидів.

Агробіологічний сервіс пропонує широкий спектр досліджень для потреб агровиробників та інших зацікавлених організацій. На основі аналізів зразків з господарств ми розробляємо комплексні технології вирощування культур. Всі наші технології – гарантовано ефективні та безпечні, оскільки  перед застосуванням їх тестують в унікальному демоцентрі. Він являє собою комплекс підземних теплиць, фітотронних кімнат та сучасних кліматичних камер, які дозволяють відтворити кліматичні умови будь-якої країни світу. Це разом з інтегрованістю обладнання зі світовими базами даних хімічних елементів дозволяє Інституту працювати не лише для потреб українського агросектора, а й надавати аналітичні послуги аграріям з усього світу.

Читайте також: Своя ніша: три варіанти для вигідного агростартапу

Відповідно, Інститут розвиває міжнародний напрямок: вже сьогодні він співпрацює з Бернським інноваційним парком, веде переговори з НДІ Іспанії, Швейцарії та Канади. У сфері інтересів Інституту – не лише  агропроблематика: ми готуємось до проекту з великим косметологічним виробником та фармацевтичною компанією. Незважаючи на, здавалося б, суттєву відмінність між цими сферами діяльності, це – досить послідовний крок. Лабораторна база Інституту укомплектована передовим світовим обладнанням. Усі прилади – надточні, оскільки прийшли у сферу агро із фарміндустрії. Це, а також інтегрованість обладнання зі світовими базами даних хімічних елементів дозволяє працювати у багатьох галузях.

Якщо говорити про практичну роботу, то чим відрізняється «Інститут здоров’я рослин» від лабораторії, яка також проводить ряд аналізів для фермерів?

- На відміну від лабораторій, які лише досліджують різні зразки господарств, у нас аграрій може замовити індивідуальну комплексну технологію вирощування культур. Але й на цьому наша робота не закінчується: фахівці Інституту здійснюють польовий моніторинг технології у процесі застосування, аналізують якісні та кількісні показники продукції, на основі чого оцінюють рентабельність технології і, за потреби, коригують її на наступний рік. Тож ми надаємо повний спектр послуг для агровиробників.

Який річний бюджет буде мати «Інститут здоров’я рослин»?

- Точно можна сказати одне: це бюджет, направлений на подальший розвиток Інституту шляхом інвестицій. Ні для кого не таємниця, що сьогодні сектор науки в Україні недофінансовується. Але принцип роботи нашої компанії  – «Все починається з науки». Тому «Інституту здоров’я рослин» така ситуація не загрожує.

Було анонсовано відкриття філій Інституту в усіх областях України. Коли почнеться реалізація цього задуму, скільки для цього потрібно людей, якого об’єму вкладень це потребує та чим ці філії будуть займатись?

- Так, дійсно. Ми плануємо відкрити 24 філії «Інституту здоров’я рослин» по всій Україні. Наразі проект знаходиться на стадії реалізації: здійснюється підбір місць та земельних ділянок, ведуться проектні роботи. За нашими підрахунками, для реалізації нам знадобиться близько 10 млн. доларів.

Щодо напрямків діяльності філій, то вони поєднають декілька основних векторів. По-перше, надання агробіологічних та консультаційних послуг, по-друге – складування та продаж готової продукції. Також при філіях будуть функціонувати тренінгові центри, покликані підвищувати кваліфікацію фахівців аграрного сектора.

Звісно, для надання такого широкого спектру послуг потрібен досить великий штат фахівців, причому фахівців різного спрямування. Точна кількість визначиться уже на пізніх етапах реалізації проекту.

До Інституту було поставлено сучасне обладнання з різних країн світу, чи готовий персонал до роботи із цим обладнанням? Чи проводилось навчання іноземними фахівцями, або у персоналу був досвід роботи із таким устаткуванням?

- В Інституті використовується найкраще світове обладнання виробництва Японії, Швейцарії, Німеччини та США: сучасні газові та рідинні хроматографи з різними типами детекторів, обладнання для визначення хімічних елементів та різних органічних сполук, спектрофотометри, атомно-абсорбційний спектрометр нового покоління, атомно-емісійний спектрометр з індуктивно-зв’язаною плазмою, високочутливі та надточні мас-спектрометри, кліматичні камери, аеропонічні та гідроустановки, автоматична дистиляційна система,  центрифужний скруббер, термостати, автоклави та багато іншого.

Устаткування унікальне і надточне – дозволяє визначати кількість речовини на рівні нано- і пікомолярних концентрацій. Високий рівень інструментів дозволяє використовувати багату базу аналітичних методів, напрацьованих у світі, а також самим розробляти нові методи для спеціалізованих потреб. Крім того, обладнання інтегроване з інформаційними базами даних хімічних речовин, добавок і домішок, які використовуються у сфері агро та  суміжних з нею.

Читайте також: Про запас: як змінюється ринок деталей для сільгосптехніки

Зважаючи на те, що ще декілька місяців тому обладнання, яке сьогодні використовується в Інституті, взагалі не було в Україні, його опанування йде досить швидко. Спочатку нам просто не вистачало спеціалістів із вмінням працювати з тим чи іншим приладом. Однак на допомогу прийшли міжнародні консультанти. Вони, до речі, були сильно здивовані тим, як швидко і з яким великим ентузіазмом вчаться українські науковці, інженери та лаборанти. Крім того, на постійній основі проводиться навчання від постачальників обладнання, від науковців-практиків та інших авторитетних фахівців даної галузі. Допомагає й те, що працівники Інституту регулярно відвідують міжнародні виставки та семінари з цієї тематики.

Чи здатен «Інститут здоров’я рослин» конкурувати з державними установами, які працюють вже доволі довгий час та мають відповідний штат, досвід та напрацювання?

- Ми не конкуренти, а партнери. Ми чудово розуміємо, що на боці державних наукових установ – багаторічний досвід, але в нас є сучасні методики та обладнання. На мою думку, ми повинні співпрацювати, щоб сприяти розвитку української науки і дати нашій країні можливість впроваджувати науковий підхід у виробництві та інноваційні технології.

Як ви плануєте оцінювати ефективність роботи Інституту? Це буде залежати від кількості проведених дослідів, розробки нових рекомендацій, технологій тощо?

- Я бачу два вектори оцінки ефективності «Інституту здоров’я рослин». По-перше, результати, яких нам вдалося досягнути за цей короткий період існування. Йдеться про організацію роботи, розробку технології співпраці з аграрним сектором, надані агробіологічні послуги, позитивний зворотний зв’язок від перших клієнтів тощо.

З іншого боку, це зростання інтересу до можливостей Інституту з боку науковців та наукових установ. На сьогодні ми ведемо декілька міжнародних проектів у різних галузях, про які я вже говорив, а також плануємо спільні дослідження та розробки з десятком приватних і державних компаній.

В Інституті встановлена установка аеропоніки. Що вам це дасть, та які дослідження будуть там проводитись?

- В Інституті створений відділ агробіологічних досліджень, який на сьогодні є одним із основних робочих інструментів. При розробці та впровадженні нових препаратів висококваліфіковані спеціалісти відділу проводять серію лабораторних, вегетаційних та польових дослідів, що дозволяє створювати найефективніші рішення для сільськогосподарських виробників. Велика увага в роботі відділу приділяється й розвитку аеропонічного напрямку вирощування рослин. Це – вирощування культур без ґрунту, при якому усі поживні речовини до рослини поставляються у вигляді аерозолю.

Без перебільшення можна сказати, що в умовах забрудненості екології, вичерпності природних ресурсів та підвищення рівня споживання за цим напрямком – наше майбутнє. Аеропоніка має велику кількість переваг порівняно з традиційним вирощуванням культур, як то: відсутність проблем зі шкідниками, оптимізація використання ресурсів, відсутність залежності від кліматичних умов, економія площ, висока продуктивність методу та багато інших. Крім того, аеропонний метод вважається найбільш безпечним та екологічно чистим способом отримання якісної рослинної продукції. Тож сьогодні, на площах 300 м2 на аеропонних установках ми проводимо ряд досліджень нових препаратів для вирощування культурних рослин цим методом. 

Читайте також: Віталій Ільченко: Ми хочемо реалізувати проект біохімічного індустріального парку