Бізнес на технічних коноплях: можливості, вартість та практичний досвід

Технічну коноплю називають культурою XXI століття і це придумав не я, а ще у 1916 році Мінсільгосп США визнав коноплю найрентабельнішою сільськогосподарською культурою. За їхніми підрахунками саме із коноплі можна зробити понад 25 тисяч найменувань різної продукції, починаючи від текстилю і закінчуючи  матеріалами для літаків і біодобавками. І це перша культура у світі, на якій у 1950-роках США заробила один мільярд доларів.

Російська імперія, а згодом СРСР контролював 5/6 світового виробництва технічної коноплі і грошей вона давала приблизно стільки ж, як і від видобування нафти та газу. Аж до 1991 року вирощувалась 680 тис. га конопель та існувало близько 150 заводів первинної переробки конопель.

Якщо подивитись на сучасний європейський ринок коноплярства, то динаміка наступна: за останні 10 років площі виросли з 10 тис. га до майже 43 тис. га. Всі економічно розвинені країни вирощують коноплі – лідерами на території ЄС є Франція,  а загалом у світі –  Китай (займає від 65 до 75% ринку конопель), Австралія, Канада, Чилі, ПАР тощо.

У США ще у 2014 році ринку технічної коноплі не було взагалі. У 2015 шляхом внесення поправок до законодавство (так звані «правки Обами») вирощування конопель на регіональному рівні було дозволено, а от на федеральному все ще існує заборона. За 2017 рік від виробництва конопель фермери отримали $820 млн прибутків. Якщо у поточному році всі штати отримають можливість вирощування конопель, то прибутки до 2020 року зростуть до $2,5 млрд.

Рослину можна використовувати повністю, без залишків. Наведу просту математику –  насіння дозволяє «заробляти» фермеру до 100% рентабельності, а на листі, на суцвіттях технічних конопель можна збільшити прибутки у 3-5 разів. Насіння найчастіше використовується у харчовій промисловості, косметології та у зообізнесі. Майже 57% конопляних волокон використовується у паперово-целюлозній промисловості. У світі є декілька десятків підприємств, які виробляють папір з додаванням чи на основі рослинної целюлози з коноплі. Річ у тому, що за рік вирощування конопля дає приросту рослинної маси більше, аніж 50-річний ліс. І це активно використовують у ЄС і починають  проекти у Канаді, Китаї та Казахстані.  Зокрема в останньому будують перший завод з первинної переробки конопель для подальшого виробництва паперу.  Цікаво, що навіть такий продукт переробки як конопляний пил, який залишається після первинної переробки стебла конопель, також використовують. При асфальтуванні доріг  у ЄС цей пил додають у вигляді гранул,  дорожнє покриття стає більш надійним та довговічним.  Конопляна костра – це також продукт переробки коноплі і активно використовується у тваринництві. У Франції від 80 до 90% костри використовують у якості підстилки для тварин та як біотуалет, адже вона всотує  краще мочу до 400% і повністю вбиває запах і має антисептичний ефект.

Що стосується України, то у 2016 році нараховувалось лише 3,5 тис. га під технічними коноплями. Посіви носять фрагментарний характер – є у Житомирській, Полтавській, Сумській, Київській, Харківській областях. Обсяги виробництва – від декількох соток до 800 га. Також залишилось три ще радянських заводи з первинної переробки технічних конопель – два у Сумській, і один – у Житомирській області (не працює, зараз намагаються переробити з виробництва льону та коноплі). Тож підприємці можуть заробляти і на насінні, і на волокна. У Західній Україні, зокрема у Рівненській, Хмельницькій областях, плюс у Вінницькій та Житомирській, де традиційно вирощують понад 1,5 тис. га конопель потужності по переробці взагалі відсутні.

Побудувати нові потужності коштуватиме від $1 до $10 млн, залежно від масштабу та потужностей переробки.  Вирішенням  питання може стати мобільний пересувний агрегат з переробки технічної коноплі прямо на полі. Він американського виробництва, розміщений на мобільній платформі з можливістю приєднання до нього трактора чи вантажівки. Може працювати як на полі, так і у будь-яких стаціонарних приміщеннях.

Таке обладнання уже було придбано компанією Hemp Bio Group, наразі воно їде до України, і це буде першим за часи незалежності намаганням побудувати свою первинну переробку конопель. До речі, компанія вже ще до фактичного запуску потужностей отримала пропозицію від китайських партнерів про купівлю кінцевого конопляного продукту, тобто ринок збуту уже готовий. Сировину підприємство закуповуватиме у господарствах на заході України. Компанія планує, у подальшому, виробляти великий спектр матеріалів та будувати продуктову лінійку залежно від кон’юнктури та попиту на ринку.

Частина виступу Олександра Ігнатюка на конференції “Нішеві культури. Проблеми і перспективи” організованої Інформаційною компанією “ПроАгро Груп”.