Реклама

Covid-економіка та агросектор. Як все буде?

Пандемія скувала майже всі сфери економіки. Що буде з аграрною галуззю після кризи коронавірусу? Яким чином зміниться наша країна і світ?

Заступниця головного редактора

Часи турбулентності приносять нові виклики. Саме кризові умови змушують змінюватися людей, галузі, країни.  Як використати процес вимушеної трансформації на користь агросектору, плюси та мінуси пандемії для галузі – провідні експерти розповіли під час заходу BlackSeaGrain 2020.

Контроль та Фуд сейфіті

Як показує світовий досвід, сільське господарство виявилося стійкішим до пандемії, ніж промисловість. В країнах, в яких переважає промисловий експорт, наприклад, Німеччина, в другому кварталі падіння експорту складало близько 30 відсотків. Для України падіння експорту в цей період було мінімальним, знижувався лише імпорт.

-Сільське господарство є менш вразливим до пандемії. Хоча знаємо випадки і в США, і в Німеччині, і в Україні, коли підприємства зупинялися, зокрема, тваринницькі комплекси, бо в колективі були захворювання на коронавірус. Та в цілому спостерігається спокійніша реакція щодо попиту на сільськогосподарську продукцію, ніж на промислову. Хоча були і панічні закупівлі, заборони на експорт вводили, – згадує Тарас Качка, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Єдиний чинник, який вплине в майбутньому на агросектор та інші галузі – це новий вид контролю. Тарас Качка впевнений: «В повітрі витає додатковий контроль щодо Covid у продукції. Думаю, це буде необтяжливим. Питання безпеки набирає більше ваги».

Тарас Качка, заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Фото: УкрАгроКонсалт

Читайте також: Зіновій Свереда: Парадокси податкового кодексу гальмують розвиток кооперації

Схожої думки притримується і Олена Волошина, керівник діяльності Міжнародної фінансової корпорації (IFC) в Україні:

- Що мені здається Covid змусить нас зробити - так це те, що питання харчової безпеки та сертифікації продукції стануть абсолютно необхідними для будь-яких компаній. Це HACCP та інші.

- Питання Фуд сейфіті стало більш нагальним, відчутним, яким усі почали опікуватися, - зазначає Ольга Трофімцева, незалежний експерт.

Здорове харчування у посиленому тренді

Прихильників здорового способу життя побільшає у всьому світі. Цей тренд існував і до пандемії. У постковідну еру він тільки посилиться, також споживачі будуть шукати здорову їжу, і вимоги до сільськогосподарської продукції можуть змінюватися.

-Очевидно, що в наступні роки буде більш уваги до двух речей – зміни клімату, увага людей до свого здоров’я, до харчування.  Відповідно, ці тренди, які були дуже довгострокові – щодо більшого споживання рослинницької продукції, ніж тваринницької – вони будуть пришвидшуватися. Ця дієтологічна зміна споживання буде дедалі пришвидшеною і потужною, - вважає Тарас Качка.

На споживчих ринках настає нова постковідна ера, отже потрібно буде вивчати зміни попиту.

-Потрібно говорити про нову еру, як ми будемо жити з Covid19. Людство має вчитись жити і з цим вірусом. Потрібні відповідні стратегії. Дивитись треба комплексно: з точки зору попиту і пропозиції. Попит – це про зміну дієт і вподобань, перевагу рослинних продуктів тощо, - розмірковує Ольга Трофімцева.

Ольга Трофімцева, незалежний експерт. Фото: УкрАгроКонсалт

Читайте також: Упав-віджався? Що відбувається з агроекспортом в ЄС

Проте експертка руйнує сталі переконання щодо майбутнього перенаселення планети та неможливості прогодувати світ:

-Ми маємо годувати світ, та останні прогнози свідчать, що населення світу буде збільшуватися до певної межі і потім піде плавно вниз. Як це буде виглядати? Китай, Німеччина, Польща, Україна – населення цих країн буде поступово зменшуватися. В Кенії показник може збільшитися втричі. А в Україні буде 17 млн людей до 2050 року, згідно прогнозів експертів. То ж яким чином ринки збуту будуть виглядати для українського АПК, ось на що треба звернути увагу, - наголошує Ольга Трофімцева.

Післяпандемічні ризики в агро

Агросектор в постковідну еру знову зіткнеться з проблемами зміни клімату, в Україні на перший план вийде питання зрошення.

-Яким буде світ після пандемії? Поки ніхто не скаже, як її зупинити, але їсти ми будемо завжди - і ми, і люди на планеті. Україна вже є глобальним гравцем, якщо брати олійні та зернові. Але ми весь час отримуємо нові виклики. І це пов'язано не тільки з ковідом, але і з погодою, - каже Олена Волошина.

Погода є важливим чинником майбутнього в агро, а отже важливі технології, їх адаптація до змін клімату. Важливим, на думку експертки, є і відновлення іригації, адже в Україні є канали, системи зрошення, на які були витрачені свого часу величезні інвестиції.

-Зміни клімату ведуть до того, що іригація потрібна вже не тільки на півдні, а й в центрі України. Друге питання – логістика, річки – це недовикористаний ресурс, - вважає Олена Волошина.

З обережністю до вкладання коштів в системи зрошення ставиться Ольга Трофімцева: «Величезні інвестиції в зрошення – чи окупляться вони? Враховуючи, що вода повинна бути не солоною, вода може стати викликом. ЇЇ стає менше, та перерозподіл її змінюється».

фото: УкрАгроКонсалт

Ейфорія аграрних ринків

Постпандемічні настрої на аграрних ринках в останні тижні  - майже істеричні. Та щодо тривалого зростання економіки – думки експертів не співпадають.

-Хочу бути практичним, звернути увагу на те, що відбувається на аграрних ринках в останні два-три тижні. Глобальний ринок знаходиться в ейфорії, ціни ростуть, попит стабільно високий. Це відбувається саме в постковідний період, зараз унікальний час - період швидкого відновлення глобальної економіки після глибокої кризи, - каже Сергій Феофілов.

Cергій Феофілов, генеральний директор компанії «УкрАгроКонсалт». Фото: УкрАгроКонсалт

Ольга Трофімцева  висловлює схожу думку: «Зараз агроринки трохи істеричні, і ціни поводять себе відповідно. Істеричність ринків буде залишатися і в поточному році і в наступному. Тому що вона посилюється, зокрема, через національний протекціонізм, який зріс останнім часом.

- Природно, що людство звертається до питань продовольчої безпеки. Це означає активізацію попиту саме в агросекторі, але саме на сировину. Цей період ейфорії, тривалого попиту, підвищення цін, зростання маржинальності, вважаю, він не буде тривалим. Це поточний рік, це майбутній 2021-й можливо, але потім глобальна економіка побачить більш збалансоване ставлення і продовження роботи на сировинних ринках буде вкрай невигідно, - вважає Сергій Феофілов.

Читайте також: Талановиті в усьому. Жінки агросектору діляться досвідом створення малого бізнесу у тваринництві

Ольга Трофімцева не бачить поки відновлення економіки ні в Україні, ні в індустріальних країнах, а ще одним трендом постковідної економіки вважає дефіцит кадрів в агросекторі.

-Не погоджуюся з тезою, що почалося відновлення економіки. Економіки індустріальних країн також будуть падати. Обережне відновлення можливо почнеться в 2021 році. Потрібно налагодити життя поруч з вірусом. А от тренд дефіциту кадрів в АПК буде посилюватися,  -  вважає експертка.

Вихід з коронакризи, на думку Сергія Феофілова, стався на основі ефективного використання фіскальних інструментів, це були величезні бюджетні витрати. Трильйони доларів були надруковані, щоб не допустити більшого падіння.

фото: УкрАгроКонсалт

-2020 рік може стати дуже показовим і таким, що завдасть тенеденції на майбутні 10-20 років. Краще не буде. Волатильність зросте. Чи маємо триматися за кукурудзу і соняшник до останнього – не знаю, потрібно рахувати, чи маємо триматися за переробку – питання дискусійне, є різні випадки. Підприємцям слід замислитися, що будемо вирощувати в Україні з огляду на зміни клімату, - резюмує Ольга Трофімцева.

Щодо ковідної реальності, то самий точний прогноз – це те, що все буде непрогнозованим. Давати довгострокові прогнози стало невдячною справою, дуже багато факторів є непредбачуваними  та ризикованими. Волатильність ринків та агросектору буде тільки зростати.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама