Час експорту: чому аграрії не тримають зерно та на які ціни збуту їм розраховувати?

Станом на 5 серпня, за даними Міністерства аграрної політики України, було зібрано 91% усіх ранніх зернових, або 35 млн тонн зерна. "Ми очікуємо, що навіть при песимістичному прогнозі на врожай кукурудзи у 32,5 млн тонн Україна зможе отримати врожай більший за минулорічний – 72 млн тонн", - стверджує заступник директора "ProAgro Group" Марія Колесник.

"Підкачав" лише ріпак. "Через погодні умови врожайність олійної найнижча за останні п'ять років, і ситуацію з валом врятувало тільки те, що площі були на 26% вище торішніх. Виробництво озимого ріпаку в цьому році ледь перевищить 3 млн тонн", - стверджує голова аналітичного відділу MarcoPolo Commodities Олена Нероба. А, за словами аналітика компанії "Agritel" Олексія Єрьоміна, навіть попри дефіцит, через погану якість деяких партій трейдери та переробники навіть відмовлялись їз купувати, або предельно знижували ціну.

Інша ситуація з якістю пшениці. За словами Марії Колесник, цього року в Україні до 70% зернової відноситься до продовольчої групи, тоді як зазвичай це лише 50%. Це призвело до зменшення різниці в ціні між фуражною та продовольчою зерновою. "Продовольча пшениця наразі тримається на рівні $176-178 за тонну на базисі CPT, а ціна фуражної менша лише на $5-6, а іноді і на $3-4 за тонну, оскільки спостерігається певний дефіцит фуражу і попит на нього досить високий", - стверджує Олексій Єрьомін.

Читайте також: "Сонячна земля": як подружжя з Чернігівщини на зеленій гречці та трав’яних чаях заробляє

Також цього сезону доволі низька ціна на ячмінь. "Ячмінь, на відміну від попередніх сезонів, поки що не демонструє стрімкої цінової динаміки, як і пшениця, яка знаходиться під тиском валу, хоча світовий S&D баланс (пропозиція і попит, - Ред.) став трохи напруженим після скорочення виробництва РФ", - стверджує Олена Нероба. За словами Олексія Єрьоміна, аграрії звикли до гарної ціни на ячмінь, яка була близькою до пшениці і тому наразі дуже неохоче його продають: "Ціна на ячмінь становить $165-168 за тонну на базисі CPT. І певні об’єми цієї зернової були закуплені під реалізацію в Китай, але поки він не закуповує у нас ячмінь, оскільки на внутрішньому ринку Піднебесної ціна краща".

Тримати неможна продавати

Вічне питання, яке мучить аграріїв після збирання, – продавати зерно чи ще придержати в очікуванні кращих цін? На думку Марії Колесник, чекати не варто, адже ціни на зернові зростати не будуть. Для цього немає ніяких передумов. За словами Олексія Єрьоміна, наразі український ячмінь зрівнявся в ціні з європейським і тому передумов для його росту становиться менше, але усе може змінитись, якщо на ринок повернуться великі гравці, такі як Китай чи Саудівська Аравія.

Читайте також: BigBlueberry: історія бренду, який в перший рік продажу потрапив на полиці Lidl

Але, навіть без виходу на ринок великих гравців, експорт демонструє рекордні об'єми для цього періоду. За словами Марії Колесник, відвантаження ячменю та пшениці збільшилось у три рази в порівнянні з минулим роком. А, за словами Олексія Єрьоміна, об’єми експорту ячменю сягнули 1 млн тонн і пшениці 1,6 млн тонн, що сумарно за його даними перевищує минулорічні показники на 0,75 млн тонн. "Це пояснюється тим, що Україна очікувала рекордного врожаю ранніх зернових і готувалась до цього, тоді як минулого року ставка була зроблена на експорт кукурудзи", - стверджує Марія Колесник.

Досить активно Україна торгує пшеницею на ринку Єгипту, де, за словами Олексія Єрьоміна, вже було виграно три тендери на поставку 180 тис. тонн зернової: "Цього року ми переграємо росіян, які минулого року виграли майже усі тендери в Єгипті. Наразі вони поставили туди лише 60 тис. тонн пшениці".

Також Україна відкрила для себе новий ринок і поставила партію зернових до Еквадору. На думку Олексія Єрьоміна, це, скоріш за все, разова акція, повторення якої у майбутньому маловірогідне. "Зернові – це такий товар, де не важливо, звідки вони, головне, аби відповідали вимогам імпортерів. Тим паче, що історія із відправкою зерна до нових країн вже була, через певний збіг обставин певній країні потрібно одноразово закупити партію пшениці і вона купує її у нас, а потім повертається до своїх звичних постачальників", - стверджує аналітик «Agritel». Тоді як за словами голови Української зернової асоціації Миколи Горбачьова, вже укладено багато контрактів на постачання продукції до Еквадору. «Цей ринок було відкрито в першу чергу трейдерами, які домовились про поставки і спонукали державні органи погодити необхідні для цього документи», - стверджує голова УЗА.

Чорне море на навчанні

Не завадили рекордному експорту навіть росіяни, які перекрили майже усю акваторію Чорного моря під приводом військових навчань. «Наразі жодного впливу на експорт це не має. Навіть ціни на фрахт не змінились. Та і немає у Росії в Чорному морі стільки кораблів, аби перекрити весь заявлений простір», - стверджує Микола Горбачьов. Та і, як відмічає Олена Нероба, військові навчання – це разова акція, яка не матиме серйозного впливу на експорт. А, на думку Олексія Єрьоміна, росіяни цими навчаннями заважають мореплавству не лише нашим кораблям, а і своїм також. «Для експорту з України більшою перепоною є власна Укрзалізниця, ніж російські кораблі, адже ситуація із локомотивами так і не вирішилась, їх досі не вистачає», - стверджує аналітик.

Читайте також: Лінія захисту: як боронити плодові на початку серпня

В цілому Україна має непогані передумови для експорту і, на думку Олексія Єрьоміна, цього сезону буде відправлено 19,5 млн тонн пшениці, 2,5 млн тонн ріпаку, 27 млн тонн кукурудзи та 5 млн тонн ячменю. А, на думку Марії Колесник, новий оберт торгової війни США з Китаєм, який нещодавно відбувся, буде лише сприяти цьому. Проте, аналітик з «Agritel» налаштований менш оптимістично щодо наслідків конфронтації Пекіну та Вашингтону, він не бачить у цьому можливості для розширення цього ринку. «Говорити про зростання поставок у Китай не варто, оскільки там доволі складна процедура отримання дозволу на експорт. Кожна культура окремо має отримувати усі дозволи і це займає багато часу та потребує великих зусиль від державних органів», - говорить Олексій Єрьомін. Проте, на думку експерта, Китай може збільшити закупівлю продуктів переробки олійних культур, наприклад шроту. Цю думку підтримує також Олена Нероба, за словами якої торгова війна може стимулювати попит на соняшниковий шрот як субститут соєвому, який Китай здебільшого купляв в США. «Україна як і раніше залишиться постачальником кукурудзи #1, можливо збільшиться попит на ячмінь і пшеницю, і однозначно це вплине на соняшникову олію: вона знову може втратити в ціні», - стверджує голова аналітичного відділу MarcoPolo Commodities.