Боротьба з відкритістю: як захистити господарство від крадіїв під час посівної?
Коментарі
Стартує сезон крадіжок добрив та насіння у аграріїв. Що з цим робити - поради від директора охоронної компанії «Гайдамаки» Сергія Баличева.
Нестандартні погодні умови, зміщення кліматичних зон, аномально тепла зима, - все це спонукає аграріїв переглянути строки сівби і розгорнути посівну кампанію набагато раніше. Як свідчить досвід минулих років, на початку посівної різко зростають крадіжки добрив і насіння, втрати від яких оцінюють у мільйони гривень. З кожним роком зловмисники вигадують нові незаконні схеми, «працюють» швидше, краще, ефективніше.
Чому це стається? Аграрії не акцентують достатньо уваги на збереженні чи охороні засобів захисту та посівного матеріалу. Вони думають, що що за один-два дні після покупки на складі з добривами та насінням нічого не станеться. А дарма. Бо часто крадіжки відбуваються одразу після завезення добрив на господарство.
► Чому добрива та насіння ваблять крадіїв? По-перше, це висока вартість вкраденого; невеликі габарити, що дозволяє помістити «здобич» у мікроавтобус; нескладні шляхи збуту. На офіційних сайтах правоохоронних органів є дані про кількість крадіжок у сільському господарстві вцілому. Але крадіжки за об’єктами вкраденого ніде не виокремлюються, тому підрахувати на скільки відсотків зростають злочини, пов’язані з насінням і добривами, практично неможливо.
Низький рівень охорони приміщень та складів або її відсутність взагалі також «грає на руку» зловмисникам. Наприклад, приміщення, у якому зберігають насіння, являє собою господарську підсобку, а її стіни – старі дерев’яні дошки. Така споруда – «легка нажива» для крадіїв. За відсутності охорони, пізно ввечері або вночі, вони можуть спокійно відірвати дошки і забрати все, що потрібно. Інший приклад: аграрій зберігає закуплені добрива та посадковий матеріал в ангарі, побудованому за новітніми технологіями. Територія навколо нього освітлена погано, або не освітлена взагалі. Камер спостереження і датчиків руху немає. Це також ідеальний об’єкт для крадіжки за версією злочинців. Але іноді для проникнення на господарство злочинці влаштовують розбійні напади, нейтралізуючи місцеву охорону.
Читайте також: Школа агрономів: як ефективно підживлювати озиму пшеницю, не збільшуючи норми внесення
Велику роль у збереженні товаро-матеріальних цінностей на складах відіграє рівень внутрішньої охорони на господарстві. І тут все залежить від політики керівника підприємства, потужності його бізнесу, і як результат – фінансової можливості створити власну систему охорони.
У одного аграрія територія, де розташовані адміністративні будівлі, склади, підсобні приміщення, ангари, техніка, - абсолютно відкрита. Є невисокий паркан. І все. Зайти туди може кожен охочий. Тільки вночі територію «охороняє» сторож, який, при появі злочинців більше хвилюється за себе, аніж за об’єкт, який охороняє.
У іншого господаря «все, як книжка пише». На в’їзді на господарство тебе зустрічає охоронник, який запитує про ціль візиту. Територія цілодобово охороняється, є власна служба охорони на місцях, яка здатна захистити майно аграрія. Діє пропускна система не лише на територію підприємства, а й офісних будівель, складів та інших приміщень. За картами доступу працівників начальник охорони може встановити, хто заходив на склад і скільки часу там перебував. Є камери відеонагляду та датчики руху. Звичайно, зловмисники кілька разів подумають, перш ніж наважитися обікрасти об’єкт, де шансів залишитися непоміченими практично немає.
► Хто «потенційний крадій»? Крадіжками займаються «спеціалізовані» групи. Вони або отримують інформацію від тих, хто присутній при купівлі та транспортуванні добрив, або слідкують за автомобілем, що перевозить добрива до пункту зберігання.
► Хто купує крадені добрива? Аграрії з невеликим земельним банком або так звані «перевірені» покупці. У них або немає грошей на придбання добрива легально, або ж є велике бажання зекономити. І тут ключову роль відіграє невисока ціна краденого.
► Коли крадуть? В перші дні після доставки добрив на господарство. Трапляються і дрібні крадіжки, які скоюють працівники, що вносять добрива на полі. Всі розуміють, що порахувати та перевірити, скільки добрив внесли, не зможе ніхто. Тільки якщо на техніці немає спеціальних датчиків. Та про це пізніше.
► Як боротися зі злодіями? Перший спосіб базується на принципі: краще попередити, аніж шукати винних. Приділити більше уваги збереженню добрив від моменту придбання до внесення в ґрунт. Деякі аграрії внесять добрива одразу після доставки на господарство. І у цьому є суттєва перевага. Їх не потрібно охороняти на складах. У боротьбі з крадіжками, які скоює персонал, все набагато простіше: якісний відбір працівників та контроль під час проведення польових робіт. Сучасні технології дозволяють зробити це на досить високому рівні. На техніку, яка розкидає добрива та на сівалки встановлюються ІТ-системи, які фіксують, скільки речовин є у наявності, яку кількість використали та що залишилося по закінченню робочого дня. Встановлення таких систем – це додаткові витрати для аграрія. Але, коли мова йде про збережене насіння, вартість якого може дорівнювати мільйонам гривень, така інвестиція виправдовує себе.
В ідеалі, професійна служба охорони на місцях та контролю на техніці – це захист, який зводить шанси аграрія бути обікраденим, до мінімуму.
На жаль, ми не можемо об’єктивно оцінити динаміку крадіжок, які стаються на господарствах. Адже, централізованого реєстру усіх випадків крадіжок добрив та посівного матеріалу у аграріїв ніхто не веде. Та подбати про професійний захист свого підприємства ніколи не пізно. Вибудувати чітку структуру служби охорони, організувати підвищення кваліфікації для охоронників на місцях, розробити чіткий план дій у разі проникнення на територію посторонніх осіб, - і це тільки частковий перелік послуг, які надають ОК «Гайдамаки».
Читайте також: Тримаються в тіні: як працює та що продає чорний ринок сільгоспкультур
Поділитись
Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .
Comments (0)