Реклама

Антоніна Скляренко, СВСБУ: Трейдери випали з ланцюгів збуту бобових, фермери самостійно шукають кінцевих покупців

В Україні з початком війни очікувалося зростання посівних площ бобових як способу швидкого забезпечення продовольством. Чи справдилися ці прогнози, яка ситуація на ринку, чим сьогодні стурбовані фермери?

Заступниця головного редактора

Про це розповідає Антоніна Скляренко, очільниця ГС «Співтовариство виробників і споживачів бобових України» (СВСБУ).

Чи були збільшені посівні площі бобових у 2022 році?

— На початку війни активно підіймалася тема доцільності вирощування бобових. На відміну від інших ярових, як-то кукурудзи, бобові є менш витратними при посіві, не вимагають застосування великої кількості добрив. Також бобові виступають джерелом рослинного білка, що є привабливим з огляду продовольчої безпеки. Тож чимало фермерів збільшили посіви бобових, або ж посіяли їх вперше. Частіше вибір падав на горох — ця скоростигла культура дає змогу отримати врожай за відносно невеликих витрат на насіння та засоби захисту рослин. В умовах війни якісно перечищений товарний горох міг бути використаний у якості насіннєвого матеріалу. Проте насіння було в наявності, багато сіяли на Дніпропетровщині, Харківщині, Донеччині, на жаль, частина  агровиробників не змогли посіяти горох через окупацію.

В результаті посіяно 124 тис. га гороху. Якщо в умовах війни український яровий клин зайняв 75% прогнозованих площ, то не дивно, що й посівні площі гороху склали 50% до минулорічних показників.

Що з площами нуту, сочевиці, квасолі?

— Інша ситуація з нутом. На відміну від гороху, збільшити площі нуту могли лише ті фермери, які мали відповідний запас насіння. Посівні площі нуту складають близько 5,3 тис. га.

Через брак насіння в Україні посіяли обмаль сочевиці, близько тисячі гектарів. В 2021 році ми розпочали проект по забезпеченню фермерів насінням сочевиці, проте реалізувати його не дозволила війна. Великий агрохолдинг, член СВСБУ розпочав вирощування насіння сочевиці для інших членів нашої спілки. На кінець лютого готувалися партії на відвантаження, та з початком повномасштабної війни ця сочевиця була вкрадена і вивезена загарбниками.

Щодо квасолі, її також посіяли дуже мало. Культура гарно росте на Чернігівщині, але на той час, коли її потрібно було сіяти, поля фермерів знаходилися під окупацією, потім оптимальні агрономічні строки для посіву були втрачені. В певних регіонах була посуха, і аграрії не ризикнули сіяти квасолю через недостатню зволоженість ґрунту. Однак площі квасолі складають близько 40 тис. га.

Читайте також: Тарифний рекет. Як проблеми «Укрзалізниці» будуть вирішувати аграрії

Чи багато експортується бобових?

 — У 2021 році було вирощено близько пів мільйона тонн гороху. З року в рік Україна споживає його на рівні 70−80 тис. тонн, решта експортується. Тобто цьогоріч мали експортувати близько 400 тис. тонн. Більшість з цього обсягу було вивезено ще до війни. У 2022 році експорт сушених бобів, переважно гороху, склав сумарно близько 50 тис. тонн. У січні 2022-го року експортовано 28 тис. тонн, у лютому -15 тис. тонн, у березні -2,6 тис. тонн, у квітні - 3,1 тис. тонн.

Яку частку в експорті займає зимуючий горох?

-Зимуючого гороху в Україні сіють значно менше. Це певні сорти, певна селекція, які важче продати на експорт. Зимуючий горох менше подобається експортерам.

Які ціни на горох та нут?

— Сьогодні горох торгується по 9,5 -11 тис. грн/т на умовах FOB. Ціни дуже різняться по регіонам. Нут також торгується у широкому діапазоні 22−28 тис. грн/т. Дорожче можуть продавати ті виробники, що продають у торгівельні мережі.

Які ціни на сочевицю?

— В жовтні 2021 року ціна становила 32−33 тис. грн/т з господарства, ринок сочевиці був на піці. У березні 2022-го ціна на сочевицю впала до 20 тис. грн/т. Слід згадати, що 4−5 років назад був ціновий пік по сочевиці, коли вона доходила до тисячі євро за тонну, але потім стався обвал цін. Якби не війна, то згідно аналітичних прогнозів, ми побачили б ціновий пік по усім бобовим.

Що відбувається на ринку квасолі?

— Квасолі багато лишилося з минулого року. Чимало фермери притримали продукцію в очікуванні вищих цін. Позаминулого року ціни на квасолю зросли зимою, в грудні-січні. Тож у 2021-му фермери тримали цю бобову до зими, а у першій половині лютого 2022-го виявилося, що за кордоном трейдери вже закупили квасолю в інших країнах. Восени ціна квасолі була на рівні 25 тис. грн/т з господарства, доставка до порту коштувала близько 800 грн/т. Були очікування на ринку, що ціна квасолі може зрости до 29 тис. грн/т. Вони не справдилися. Хто не встиг продати восени, сьогодні мають проблеми з реалізацією.

Якими проблеми сьогодні найбільше хвилюють виробників бобових?

— Гострою є проблема збуту. Якщо раніше фермери продавали бобові трейдерам, а трейдери — кінцевому покупцю, то зараз фермери не знають, куди і як реалізувати продукцію. На ринку почав поширюватися бартер. Вже є не поодинокі випадки, коли, наприклад, за поставлене до війни насіння, агровиробники розраховуються вирощеною продукцією, оскільки не мають коштів. До того ж продають часто з дисконтом.

Чи будуть фермери восени сіяти бобові, зокрема зимуючий горох?

— Щодо осінньої посівної, то стосовно і бобових, і зернових — фермери вважають, що дешевше буде не сіяти. Польові роботи дуже здорожчали. Сьогодні, щоб виїхати в поле і зробити десикацію гороху, потрібно знайти, де купити пальне, заплатити за нього, агрохімікати також дуже дорогі. Коли йдеться про великі площі, ці витрати становлять вагомі суми. Оскільки минулорічний врожай не можна вивезти, вже зрозуміло, що частково продукція буде зіпсована. А весною взагалі незрозуміло, за які кошти сіяти.

Читайте також: Подвійний удар «Укрзалізниці»: металургам усе, аграріям нічого

До того ж підняття «Укрзалізницею» тарифів на перевезення на 70% стало останнім ударом. Відтепер доцільність проведення посівної - під великим сумнівом.

Чим займається сьогодні «Співтовариство виробників і споживачів бобових України»?

— Разом з агенцією «Украгроконсалт» працюємо над організацією міжнародного форуму AGRO&FOOD SECURITY FORUM у місті Варшава у Польщі, який буде присвячений бобовим, зерновим та олійним культурам. У цьому нас підтримує Всесвітня конфедерація бобових.

Нашим фермерам, виробникам бобових, потрібно напряму працювати з кінцевими покупцями, оскільки, як вже йшлося, трейдери випадають із ланцюжка. Тепер самі фермери мають найти собі покупця за кордоном. Форум дає таку змогу, він буде майданчиком для бізнесу.

Читайте також: Ніж у спину. Чому аграрії не можуть вивезти зерно, вирощене під обстрілами?

Тобто фермер, знайшовши канал реалізації, буде знати, куди повезе вирощену продукцію, або ж виростить врожай «під клієнта». Це стосується і бобових, і олійних. До прикладу, учасники нашої асоціації вирощують для корейської компанії певний сорт ріпаку. Подібна співпраця є взаємовигідною, фермер знає, куди буде реалізовувати вирощену продукцію.

Чому обрали Польщу для проведення форуму?

— Обирали місце проведення, по-перше, з міркувань безпеки. По-друге, Польща — найближча країна, куди зручно доїхати нашим фермерам, а з Європи приїдуть трейдери. Також плануємо для учасників екскурсію до порту Гданськ. Як кажуть, краще один раз побачити ніж сто почути.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама