Реклама

Як українському аграрному бізнесу вийти з кризи

Кооперація, ставка на середній бізнес, пошук нових ринків та розвиток виробництва готової продкції - експерти АВМ, ВАР та UFEB визначили шляхи виходу з кризи для українського аграрного бізнесу. 

Чиновники називають рік, що минув, скоріше успішним – у 2016 році агропромисловий комплекс згенерував близько 12% ВВП. Представники бізнесу, в свою чергу, називають його скоріше складним. Адже в глибокому мінусі опинилися окремі сектори, зокрема, тваринництво. За словами віце-президента асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, рентабельність молочного бізнесу за підсумками року склала мінус 22,5%. За оцінками FAO, виробництво молока у травні–вересні 2016 року було історично збитковим. Експорт української свинини за підсумками року скоротився у 8,5 разів порівняно з 2015-м. Експерти АВМ, ВАР та UFEB визначили шляхи виходу з кризи для українського аграрного бізнесу.  

Х Ювілейний міжнародний молочний конгрес – сучасна платформа обміну інформацією, і саме 2-3 березня у Києві провідні світові експерти молочної галузі поділяться своїм досвідом подолання кризи та познайомлять з шляхами розвитку для молочної галузі України.

Об’єднуватися в кооперативи

Останнім часом корпоративний рух стає одним із напрямків, за яким розвивається сільське господарство. Об’єднання зусиль необхідно малим та середнім фермерам для налагодження діалогу із владою та консолідованого відстоювання своїх інтересів. Це особливо актуально для молочарів, адже молочне скотарство переживає найглибшу за останні десять років кризу. Протягом 2014-15 років ціна на сировину залишалася незмінною, а собівартість виробництва підвищувалася. Незважаючи на те, що з середини вересня 2016 року закупівельна ціна на молоко почала зростати, молочна галузь продовжує залишатися збитковою. Ситуація ускладнюється тим, що малим та середнім фермерам важко конкурувати за ціною з агрохолдингами.  Адже різниця у ціні, яку отримують за свою продукцію агрохолодинги та господарства з відносно невеликими об’ємами виробництва, може коливатися у межах 1-1,5 грн. Вирівняти цінову ситуацію на ринку допоможе створення молочного кооперативу. У середині вересня 2016 року стартував проект АВМ "Гуртові закупівлі молока". Тепер невеликі підприємства – члени АВМ, об’єднуються у пули та напряму виходять на переробні підприємства. Це дасть можливість фермерам реалізовувати сировину за більш вигідною ціною незалежно від кількості за рахунок загального великого об’єму, розповідає керівник проекту Олена Жупінас. У планах – побудова накопичувального центру на базі Уманського молочного заводу та створення потужного молочного кооперативу уже у 2017 році.

Читайте також: Володарі молока: як об'єднання фермерів монополізують ринки

Про ефективність кооперативної співпраці говорить досвід інших країн пострадянського простору, що стикнулися із кризою у молочній галузі - Польщі, Литви, Латвії та Естонії. А також світовий досвід: серед десяти найбільших переробників молока у світі шість – кооперативи, серед яких новозеландський молочний гігант Fonterra та американський Dairy Farmers of America.

Незважаючи на очевидні переваги гуртової співпраці, кооперативний рух поки що не набув масового поширення в Україні. За даними Мінагрополітики, кількість виробничих сільськогосподарських кооперативів скоротилась з 1307 у 2012 році до 993 у 2016-му. Розвиток сільськогосподарської кооперації в Україні стримує в першу чергу недосконале законодавство. За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Михайла Соколова, діяльність аграрних кооперативів регулює закон "Про сільськогосподарську кооперацію", деякі положення якого, не сприяють, а навпаки, гальмують розвиток кооперативів.

Виходити на нові ринки

Через втрату у 2014 році пріоритетного для багатьох українських виробників російського ринку, підприємства-експортери втратили ринки збуту м’ясної, молочної продукції та кондитерських виробів. Щоб переорієнтуватися на нові ринки, потрібно впроваджувати новітні технології, напрацьовувати нові експортні зв’язки та шукати нові напрямки для експорту. Попри чисельні заяви представників влади, ринки ЄС не можна розглядати як пріоритетні через їх високу конкурентність. "Основними напрямками, які ми розглядаємо, є середня Азія, Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, країни Кавказу", - коментує голова Української ради з питань експорту продовольства (UFEB) Богдан Шаповал. На його думку, цікавими з точки зору експорту є країни Західної Африки та Південно-Східної Азії. До них можна поставляти сухе молоко, масло та м’ясні напівфабрикати. Важливими є країни Північної Африки та Близького Сходу. Варто виділити ринки Північно-Східної Азії – Китаю, Південної Кореї, Японії, Філіппін та Індонезії. У ці країни можна постачати багато різних продуктів. Проте, на думку голови UFEB, виробники повинні чітко розуміти, в якій формі треба їх представити, та враховувати ментальні особливості того чи іншого регіону. Так, щоб отримати реальний контракт з китайськими партнерами, потрібно працювати над цим кілька років: відвідувати виставки, показувати, що ти прагнеш співпрацювати. Якщо йдеться про арабський світ, партнерам треба дати зрозуміти, що ти надійний партнер і не підведеш їх. Можуть виникати труднощі з представленням своєї продукції на виставках. Наприклад, якщо виробник зацікавлений ринком Близького Сходу, не варто виставляти тверді сири типу "Голландського". Якщо мова йде про міжнародні ринки, потрібно чітко розрізняти сири, вироблені з молока та сирні продукти, у виробництві яких використовували рослинні жири. Останні можуть бути затребувані в екваторіальних країнах, де звикли багато вживати саме спредів.

Читайте також: ДФС проти Мінфіну: чому аграрії тиждень чекали свої гроші?

Ще одне важливе питання, на яке варто звернути увагу підприємцям, - підвищення якості продукції. Потрібно змінювати підходи до виробництва, інвестувати у виробничі потужності та розширювати асортимент. Наприклад, популярний у країнах СНД сир "Російський" не буде настільки затребуваний у інших регіонах. Тому багато виробників уже переорієнтувалися на виробництво фети і моцарели, але слід також звернути увагу на такий популярний продукт як сир чеддер.

Завоювання нових експортних ринків – складна справа. За останні два з половиною роки відкрилися ринки ЄС (мед, грецькі горіхи, органічні продукти, нішева продукція), Китай (молочна продукція), Саудівська Аравія та Єгипет (курятина). В листопаді 2016 року UFEB організувала українську торгівельну місію до Китаю, за результатами якої було отримано перші замовлення на сахарну продукцію, свинину та масло від китайських імпортерів. За словами Богдана Шаповала, тепер підприємствам необхідно працювати, щоб отримати задовільну ціну за свою продукцію. UFEB зі свого боку буде робити все можливе, щоб вони отримали відповідні дозвільні документи на експорт.

Експортувати готову продукцію

За одинадцять місяців 2016 року Україна експортувала сільськогосподарської продукції на 13,3 млрд доларів. 42% від загальної суми склала виручка від експорту готової продукції з урахуванням рослинного масла (5,6 млрд доларів), без урахування – 16% (2,1 млрд доларів), повідомили в аналітичному центрі UFEB. Ситуація практично не змінилася порівняно з минулим роком, коли ці показники складали 39% та 16% відповідно.

Окрім олії, основними статтями експорту є зернові з загальною часткою у 41%, олійні культури (10%), м’ясна продукція (3%), молочна продукція (1%). За прогнозами UFEB, на кінець 2017 року частка готової продукції у загальному об’ємі майже не зміниться і складе 17%-17,5%. Необхідність розвивати переробну галузь для виробництва і експорту продукції з високою доданою вартістю – один з головних викликів, що стоїть сьогодні перед українськими підприємцями. Адже у сільському господарстві готова продукція у 3-5 разів дорожча від сировини, з якої вона виготовлена. Підкорення світових ринків можливе за умови, що українські виробники будуть працювати над покращенням якості своєї продукції та виробляти додатковий об’єм на експорт. Які ринки є перспективними для експорту готової продукції? Виробники традиційних продуктів можуть спробувати свої сили на африканському ринку. Але, за словами Богдана Шаповала, співпраця з цими країнами передбачає певні ризики. По-перше, треба відійти від практики 100% передплати товару. По-друге, знайти надійного партнера і бути готовим працювати "у тіні". Африканські країни зацікавлені перш за все у готовій до вживання та зручно упакованій продукції. Оскільки у багатьох африканських країнах холодильні потужності у дефіциті, будуть користуватися попитом тушковане м'ясо довготривалого зберігання, сухі молочні продукти та рослинна білкова їжа. На цьому континенті також можна реалізовувати муку та рослинну білкову їжу.

Читайте також: Юрій Онищенко: Конярство України може бути прибутковішим за експорт зерна

Що стосується азійських ринків, за словами віце-президента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, на найближчі п’ять років перспективними напрямками для експорту українських молочних продуктів є ринки Китаю та країн Персидської затоки. Для цих ринків перспективними будуть поставки українського ультрапастеризованого молока, сухого знежиреного молока, технічного та харчового казеїну. Для Саудівської Аравії перспективним є експорт кормів для тваринництва. Такі країни, як Гонконг, Південна Корея, В’єтнам можуть стати крупними покупцями української м’ясної продукції.

Що стосується складного та насиченого ринку ЄС, експортерам, які наважаться працювати у цьому напрямку, слід орієнтуватися, перш за все, на нішеву продукцію. На європейському ринку перспективними є ніши superfood – продукти здорового харчування (горіхи, насіння льону, коноплі, мед тощо), органічних продуктів, фруктів, овочів, продуктів їх переробки та дитячого харчування.

Робити ставку на середній бізнес

Найефективнішими аграріями в Україні є середні фермери. У середніх фермерських господарств нема проблем з менеджментом, які виникають у агрохолдингів, тому що найкращій менеджер – власник. Правда, можуть виникнути проблеми із реалізацією продукції, але їх можна успішно вирішити за допомогою кооперації, вважає заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов. На його думку, середнім фермером можна вважати власника фермерського господарства у 1000 га землі.  "Нормальна ферма – це 1000 голів. На кожну голову потрібно мінімум 0,8 гектара. Тобто середнє фермерське господарство – це 1000 гектарів, щоб вирощувати грубі корми", - зазначає замісник голови ВАР.

Читайте також: Озимий спокій: як вплинули на посіви коливання температур?

В Європі роблять ставку на малі фермерські господарства до 500 га землі, але така бізнес-модель не може бути реалізована в Україні. Адже у ЄС витрачають на підтримку аграрної галузі близько 50 млрд євро на рік. "У нас не має 50 млрд євро і не буде. Треба ще розуміти, що в ЄС сільське господарство становить близько 3%, в Україні – 10%. Тому ми не можемо виділяти дотації в порівнянні з європейськими для підтримки аграрного сектора", - підкреслює Михайло Соколов.

Текст подано в рамках Х Ювілейного міжнародного молочного конгресу. Це сучасна платформа обміну інформацією, і саме 2-3 березня у Києві провідні світові експерти молочної галузі поділяться своїм досвідом подолання кризи та познайомлять з шляхами розвитку для молочної галузі України.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама