Аграрний дайджест від Єнота-агровіра (29.11.2021-03.12.2021)

Доброго ранку, мій любий читач. У цей вікенд зовсім не хочеться сумувати і читати погані новини. Серед буремних подій сьогодення, я вибрав тільки гарні звістки. І, правду кажучи, не так важко це було зробити. Неприємних новин було не так багато, а ті що спостерігались, не мали системного характеру, та й взагалі спірні з приводу їх негативності. Ну, наприклад новина: «Рівень тіньової економіки України залишився незмінним», кажуть у Мінекономрозвитку. Із 2020 року це стабільні 31% від ВВП. Велика частка? Так. Але могло бути і гірше. Чи ось новина про зростання частки фінансового лізингу на 79% з початку року. Погана новина, скажуть песимісти: «Не вистачає грошей, всі пішли  у борги». Але де ви бачили, щоб бізнесмен витрачав власні кошти для розвитку бізнеса? Загалом, капітальні інвестиції за січень-вересень 2021 року у аграрне виробництво і харчову промисловість зросли на 13,1%.

Чи ось ухвалили законопроєкт №5600 у другому читанні. Він вносить безліч правок у податковий кодекс, всі вони націлені на збільшення дохідної частини бюджету. Тому і називають його «ресурсним». Знов ж таки радіти нічому, бо гроші будуть забирати у нас з вами. Але там є цікава правка, яка стосується нечесних аграріїв. Вводиться мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) на 1 га. Всі ми знаємо, що сьогодні 30%-40% с/г земель обробляється за всіма відтінками сірого кольору, який переходить у чорний, а далі у чорну діру і прямісінько у пекло. Тобто з цих земель не сплачуються податки, а бюджети всіх рівнів щороку недоотримують від 50 до 90 млрд грн. Але ми не державні Робін Гуди. Тут є ближчий для душі позитив і стосується він чесних аграріїв. Тепер ті хто платить всі податки, дещо прирівнюється до тих, хто без жодних договорів назбирає землі та обробляє їх.

Далі по законодавчих ініціативах. У Раді пропонують ввести нові штрафи за недопуск Держпродспоживслужби до перевірок. Позитив? Так, для чесних. А то багато підприємців не пускають перевірки, штрафів не отримують, продовжують випускати продукцію на не зовсім легальних підставах. Хітрозроблені бізнесмени, згідно зареєстрованому законопроєкту №6352, будуть нести грошову відповідальність за недопущення перевірок в місця виробництва.

Також готується фінансовим Комітетом готується до першого читання законопроєкт щодо аграрних розписок. Всі ми знаємо про цей інструмент, його запровадили у найважкі часи для агросектору у 2015 році. З тих пір за аграрними розписками видали понад 10 млрд гривень. Та в уряді хочуть збільшити коло потенційних користувачів аграрних розписок. Робитимуть це шляхом здешевлення та автоматизації ухвалення рішень. Позитив.

У 2022 році Україна може спростити митне оформлення вантажів. Тут просто потрібно показати, що ми відповідаємо вимогам Конвенції про процедуру спільного транзиту та NCTS. Контролююча місія триватиме до кінця 2022 року. Але наші чиновники кажуть, що ми на висоті і впораємося з перевіркою.

Ще один позитив стосується відкритого улітку цього року ринку землі. За цей період надійшло лише 5 скарг на роботу нотаріусів. А ризики рейдерських атак мінімальні та зменшуються, хоча проблеми залишаються, каже міністр агрополітики Роман Лещенко.

Новиною про ухвалення бюджету на наступний рік ми переходимо до цифр тижня.

Цифра тижня № 1: 25,2 млн тонн зерна експортовано з України станом на 1 грудня з початку 2021/22 МР.

Коментар Єнота: що на 3,3 млн тонн більше, ніж за аналогічний період минулого маркетингового року. Але мало експортувати, потрібно ще й вигідно продати, підшукати ринок з найбільшою ціною вам допоможуть аналітики із компанії «Фенікс-агро».

Цифра тижня № 2: на 235 нових одиниць зріс перелік української сільгосптехніки для держпідтримки

Коментар Єнота: МЕРТ розширив перелік техніки, за яку можна отримати 25% кешбека.

Цифра тижня № 3: $200 млн виручки від експорту заморожених ягід може отримати Україна за 2021 рік.

Коментар Єнота: Взагалі заморожені ягоди в цьому році показали стрімкий ріст експортних показників. Серед плодоовочевих ягоди вибили волоський горіх ще у 2020 році. В цьому закріпили позицію.

Позитив не повинен проходити швидко. Тримаємо темп. Цьогоріч експорт насіння з України до ЄС збільшився вдвічі. Україна зміцнила позиції в Глобальному індексі продовольчої безпеки. В українських школах запровадять навчальний курс «Агросфера».

Мене не зупинити. Але останню новину розкрию трошки детальніше. Наступного року стартує курс для старшокласників в експериментальних класах. Навчальна програма вже готова, підручники розроблені, напрацьовані методичні рекомендації вчителям. Програма розроблялась спільно із USAID та українськими аграрними асоціаціями. Двічі на тиждень школярі будуть відкривати для себе агросвіт. Може, нарешті, поборемо кадровий голод в агросекторі?

А для тих, кому не вистачає хороших новин, може брати приклад із компанії Corteva. Там самостійно беруть і роблять гарні речі. Відомо, що Китай, основний постачальник засобів захисту рослин у світі, трошки похитнувся щодо експорту ЗЗР в інші країни. Але Corteva, завдяки своїй гнучкій системі поставок, зможе вчасно забезпечити аграріїв необхідними пестицидами та агрохімікатами. «Понад 80% постачань надходять з різних джерел, з яких 65% надходять зі США. Цей підхід дозволяє компанії враховувати волатильність зовнішнього ланцюга постачань», - каже керівник бізнесу Corteva Agriscience у Східній Європі Сергій Харін.  

Чи ось Агрокомпанія KSG Agro, яка у 2021 році отримала рекордні показники врожайності за останні 10 років. Як їм це вдалося? Читайте в інтерв’ю з директором з виробництва Дмитром Ємельченком. 

Поправити свої справи, для того, щоб я взяв вас у добірку позитива наступного разу допоможуть наші журналісти та експерти, матеріали, яких постійно виходять на сайті. Ось Юрист Totum LF Володимир Корж, у своїй колонці розповідає про законодавчі нюанси спеціального водокористування.  Всі рекомендації, хто видає, як отримати ціни, читайте тут.

До речі, 3 грудня завершився прийом заявок на участь у проєкті створенні Об’єднання водокористувачів, які запровадили у ГС «Всеукраїнська аграрна рада» та USAID. Тепер протягом 2-х років експерти ВАР у співпраці з Асоціацію водокористувачів та Міністерством аграрної політики надаватимуть інформаційну підтримку агровиробникам: роз’яснюватимуть законодавчу та технічну бази, проводитимуть зустрічі з аграріями, допоможуть створити ОВК.

Лікбез із вирощування жимолості. Ягода «вічної молодості» ще знаходиться в позиції нішової. Проте, ринок виробництва збільшується і заскочити у поїзд, який вже не зупинити, ще можна.  Культура вживання  жимолості тільки набирає обертів в Україні і ринок дуже перспективний.

Також розповідаємо про нішеві олії. Ними можна і салатик заправити і хлібець вмочити. Гарбузова, гірчична, олія з волоських горіхів. Тільки уявіть, скільки страв можна приготувати….і заробити. Тому дізнавайтесь про український «олійний пейзаж» на сторінках Agravery.com.

Знов спірна новина: хліб буде дорожчати. Чому так відбувається? Чи надовго? Хто на цьому заробить? На ці питання відповідають такі експерти, як Тарас Качка, заступник міністра економіки України — торговий представник України. Родіон Рибчинський, директор ГС «Борошномели України», Олександр Тараненко, перший віце-президент Всеукраїнської асоціації пекарів, Андрій Капріца, керівник ФГ «Флора А.А.».

Ну і на останок про хмільне/смачне – про сидр. Про його перспеткиви в інтерв’ю Agravery.com розповів директор з маркетингу корпораціїї «Оболонь», Василь Шилов.

Сподіваюсь, я зарядив вас позитивом до понеділка. А вже наступного тижня ви будете виробляти позитив самостійно і потрапити до моїх сторінок. Чао.