Аграрний 2021-й: які нові «правила гри» для агробізнесу ухвалили депутати?

У минулому році в раді зареєстровано 1535 законопроєктів, з яких 131 дійшли до президента. Зокрема, це і скандальний закон про олігархів, закон щодо створення індустріальних парків, «ресурсний закон» та інші. Які зміни у функціонуванні агросектору після набрання чинності всіх законодавчих ініціатив слід чекати –  розбираємось далі.

Політична ситуація 2021

Головна політична новина цього року – відставка спікера Верховної Ради Дмитра Разумкова. Основною причиною цього вважається його незгода із позицією Офісу президента щодо закону про «олігархів». Названим документом встановлюються критерії, які визначатимуть, хто в країні олігарх. Це, нагадаю, мають бути заможні громадяни, які мають свої ЗМІ та підприємства. Цим людям обмежать доступ до владних інституцій. Статус буде надавати РНБО і перші фамілії можуть з’явитись у травні цього року. Дмитро Разумков був не згоден із законом, відправив документ до Венеціанської комісії на перевірку, і після цього місце спікера та головного «крієйтера» партії «Слуга народа» отримав перший заступник голови парламенту Руслан Стефанчук.

фото: rada.gov.ua

В економічному блоці уряду 4 листопада 2021 року замінили міністра економіки та розвитку. Ним стала заступниця цього ж міністерства Юлія Свириденко, за яку проголосувало 256 народних депутатів. Вона замінила на цій позиції Олексія Любченка.

фото: tax.gov.ua

Читайте також: Аграрний 2021-й: які олійні стали «зірковими»?

Підводячи підсумки роботи парламенту у 2021 році, Руслан Стефанчук назвав серед основних законодавчих досягнень податкові стимули для індустріальних парків. Їх звільнять від податку на прибуток на десять років, нададуть можливість ввозити устаткування для виробництва без митних платежів, право місцевій раді в односторонньому порядку встановлювати розмір податку на землю для індустріальних парків. Все це сприятиме кращій роботі індустріальних парків та залученню інвестицій, вважає Руслан Стефанчук.

Також Верховна Рада ухвалила закон про адміністративну процедуру.

«Це питання стояло на порядку денному 22 роки. Його цінність полягає в тому, що кожен українець матиме однакові права під час взаємодії з державою, без зайвої бюрократії, на основі стандартів ЄС. Цього року ми прийняли закон про публічні електронні реєстри, який дасть поштовх для створення якісних адміністративних та електронних послуг в Україні», – підкреслив він.

У пріоритетах на 2022-й рік Руслан Стефанчук бачить збільшення можливостей народовладдя.

Удосконалення земельної реформи

Міністерство аграрної політики зосередилось на коректному запуску та функціонуванні ринку землі. Слід відмітити, що ще до його старту уряд ретельно готувався і ухвалив всі необхідні закони та нормативні акти для нормальної роботи ще у 2020 році. Тому улітку 2021 року не трапилось жодних потрясінь. Навіть завзяті противники зняття мораторію на продаж земель с/г призначення попритихали.

«Щодо ринку землі у 2021 році, в законодавчій сфері, була приділена велика увага законопроєкту № 2194 щодо дерегуляції земельних відносин. Зокрема, завдяки ньому, без зайвих бюрократичних процедур, розпоряджатись землями за межами населених пунктів будуть громади. До комунальної власності автоматично перейшли землі с/г призначення, промислові та водні об’єкти. Також ухвалено законопроєкт № 2195 щодо продажу земель с/г призначення через систему Prozorro. Ці закони дерегулюють та спрощують земельні відносини, прибирають корупцію та запускають земельні аукціони», - розповів перший заступник Мінагрополітики Тарас Висоцький.

Також дано старт створенню Фонду часткового гарантування кредитів. Відповідний закон підписав Президент у листопаді цього року. Робота фонду буде схожа на поручителя, тільки в обличчі держави. Тепер малі фермери, з невеличким банком землі, у міністерстві АПК вважають, що це має бути до 500 га, зможуть брати кредити на купівлю землі, сільгосптехніку, обладнання тощо. А частину застави буде гарантувати новостворений фонд. Його робота має розпочатись у влітку 2022 року.

Основні законодавчі зміни

У 2021 році вдалось перезапустити роботу аграрного страхування, впровадивши законопроєктом №5104 європейську та американську системи аграрного страхування з держаною підтримкою. Тепер фермери мають механізми захисту від втрат внаслідок непогоди. В майбутньому також будуть страхуватись від цінових ризиків, які виникають на ринку.

Знижено і ставку ПДВ з 20% до 14% на окремі види с/г продукції. Це має детінізувати агросектор, шляхом зменшення, так званих, «скруток». Завдяки цим схемам експортувалась значна частина зерна, при тому, що нечесні продавці отримували відшкодування ПДВ. Крім того, документ дещо збільшив обігові кошти на руках у аграріїв.

На рівні підзаконних актів, започаткувалися нові напрямки державної підтримки. З ключових: підтримка фермерів, що використовують зрошення, передбачені субсидії виробникам гречки та картоплі. Запрацював механізм компенсації при форс-мажорних обставинах, викликаних погодними умовами.

Важливим також є нещодавно ухвалений та підписаний президентом законопроєкт № 2064 щодо стимулювання розвитку виноградарства в Україні. Із року в рік площі під виноградниками в Україні скорочуються. А інвестувати у цю галузь не цікаво через довгий термін повернення грошей. Законом встановлюється мінімальний строк оренди землі під цей вид діяльності у 25 років. Також врегулюється питання відшкодування витрат на посадку та догляд за виноградниками.

Читайте також: Аграрний 2021-й: зернові рекорди чи останній вдалий рік для кукурудзи?

Приділили увагу депутати в законі щодо спрощення процесу приєднання до електромереж. Але він ще потребує змін для справжнього функціонування

«У 2021 році ухвалено важливий законопроєкт, який розблокував реєстрацію ЗЗР, тепер можна спокійно реєструвати інші препарати в Україні. До цього, це було майже не можливо, понад 6 років. Важливо те, що закон про об’єднання водокористувачів ухвалено у першому читані. Коли його ухвалять, це буде великою подією для агросектору в наступному році. Тому що він кардинально змінює ситуацію в аграрній сфері, бо створює умови для розвитку зрошення самими аграріями, і не платити нікому за це хабарів», - пояснив заступник голови ГС Всеукраїнська аграрна рада» Михайло Соколов.

Та додав, що найважливішим ухваленим законопроєктом у 2021 році став законопроєкт, яким вводиться мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ) з одного гектару на рік.

Скандальний МПЗ

фото: zemliak.com

30 листопада 2021 року Рада ухвалила законопроєкт №5600. 19 грудня його підписав президент. Автори закону, кажуть, що він спрямований на зміцнення ресурсної бази бюджетів та запобігає бюджетним втратам через ухилення від оподаткування. Тому проєкт закону №5600 стали називати «ресурсним». З основного: передбачається зміна стягнення ренти з вартості руди, запроваджується 18% податку на доходи фізичних осіб з продажу фізичною особою третього та наступних об’єктів нерухомості. Агросектор сколихнуло введення мінімального податкового зобов’язання (МПЗ) з 1 гектару на рік. Ця сума складає близько 5% від вартості землі на рік. Проте, якщо сума сплачених податків аграрієм більше цієї суми, то МПЗ сплачувати не потрібно. Критики МПЗ відразу заявили, що від цього податку постраждають «дачники», яким доведеться тепер сплачувати за свої городи податки.

Прихильники МПЗ наполягають на тому, що новий податок змусить тих, хто працює в «тіні» сплачувати бодай хоч щось у державний бюджет. Прихильники схеми «набрати гектарів у родичів і обробляти їх без податкових сплат» будуть дещо прирівняні до чесних фермерів, кажуть в аграрних асоціаціях.

«Відтепер, навіть якщо ви забажаєте працювати в «тіні», податки все одно доведеться сплачувати. Цей законопроєкт робить ухиляння від сплати податків марною справою. Багато людей замислюються над тим, чи потрібно працювати їм в «тіні», якщо податки потрібно сплачувати все одно», - пояснив заступник голови ГС «Всеукраїнська аграрна рада» Михайло Соколов.

В Мінагро кажуть, що запровадження мінімального податкового зобов'язання (МПЗ) відобразиться на агросекторі нейтральним чином. А відсутність МПЗ відкриває шлях до ухиляння від сплати податків.

«По-перше, МПЗ запроваджується в середньому на рівні 1100 гривень на рік з одного гектару. В той час, розрахунки показують, що ті, хто платить всі податки, сплачують в бюджет мінімум від 2 до 2,5 тис. грн на гектар. Звісно, що ті, хто сплачує більше МПЗ, не будуть нічого доплачувати. Ця норма торкається тільки тих, хто має землю від 1 гектару і не сплачує за це жодних податків. МПЗ дозволить детінізувати агросектор. Та дещо урівняє тих, хто працює чесно та сплачує гроші у бюджет з тими, хто цього не робить,- запевнив Тарас Висоцький.

Окрім іншого «ресурсний» закон, крім МПЗ, має ще декілька аграрних ініціатив. Наприклад, зменшення площі для реєстрації сімейних фермерських господарств з 2 га до 0,5 га, ліквідована акцизна марка для дрібних виноробів та чітко врегульовано оподаткування з продажу землі.

«Це наддасть імпульс розвитку в таких секторах як садівництво, овочівництво, виноградарство, де достатньо 1 га, 80 соток, щоб мати досить пристойний сімейний бізнес», - додав перший заступник Мінагрополітики Тарас Висоцький.

Що чекати у 2022 році?

Тарас Висоцький в інтерв’ю Agravery.com зазначив, що одним з перших у 2022 році ухвалять закон про об'єднання водокористувачів. Його вже підготували до другого читання, та він має підтримку в агрокомітеті.

Велика увага законотворців приділена проєкту закону про розширення прав постійних користувачів земельних ділянок. В Україні застарілі норми, якими регулюються права власності нерухомості, а окремі положення взагалі заблоковані рішенням Конституційного суду від 2005 року. Це створює підґрунтя для спорів, корупції та рейдерства. Законопроєкт № 6289 покликаний усунути ці недоліки. Також в Мінагро готують закон про охорону ґрунтів. Завдяки ньому будуть створені інституції, які будуть дбати про землю, зберігати її показники та родючість.

Для вдосконалення та спрощення процедури для купівлі чи продажу дрібних земельних ділянок, потрібно ухвалити законопроєкт № 6199. Він спрощує роботу нотаріусів при перевірці покупця чисельним вимогам, які встановили на тлі зняття мораторію на продаж земель с/г призначення. Також закон надає переважне право фермеру, який орендує ділянку, купити її, якщо власник захоче її продати.

Питання УЗ

фото: uga.ua

На початку жовтня 2021 року Мінінфраструктури випустило проєкт наказу, за яким хочуть списувати вантажні вагони, коли ті переходять певний віковий поріг. Наприклад, у 2022 починатимуть виводити з використання піввагони, яким виповниться 42 роки. Таким чином, до 2028 року, планується вивести 43% робочого парку вагонів. На думку Мінінфраструктури, цей хід вирішить декілька проблем: оновить парк вантажних вагонів, забезпечить вітчизняні вагонобудівні заводи замовленнями та покращить безпеку на залізниці.

Український бізнес відразу такий «хід» уряду назвало таким, що лобіює інтереси окремих підприємців, а вагони, за якими дбають, не можуть погрожувати безпеці. Напроти, введення цього наказу у дію загрожує проблемами з логістикою на залізниці: підвищить транспортні витрати та скоротить кількість перевезень. Ці проблеми потягнуть за собою інші негативні наслідки: скорочення робочих місць, зниження валютних надходжень та доходів бюджету. Але заклики бізнесспільноти не переконали уряд.

«По списанню вагонів ми програли битву. Напередодні нового року Мінюст ухвалив рішення про затвердження цього наказу Мінінфраструктури. Але це тільки початок боротьби. Ми будемо домагатись закріплення на законодавчому рівні введення в Україні європейського законодавства щодо безпеки на залізниці. Це автоматично знімає питання списання вагонів за віком, натомість списувати вагони будуть за технічним станом», - зазначив заступник ВАР Михайло Соколов.   

Разом з цим, в Раді вже два роки блокується законопроєкт, який має виокремити від Укрзалізниці оператора інфраструктури.

«Це оператор буде встановлювати єдиний тариф для доступу к інфраструктурі на залізниці, а далі можуть створюватись приватні перевізники – компанії, які мають свій парк вагонів та локомотивів і так вони будуть конкурувати між собою в тому числі і з підрозділами УЗ. Це кардинальна реформа, яка дозволить працювати ефективно залізничним перевезенням», - додав Михайло Соколов.

На порядку денному

Аграрні асоціації звернули увагу і на відносини між виробниками харчових продуктів та рітейлу. Адже керівництво супермаркетів створює кабальні умови для постачальників продукції, що заважає виробникам та ставить їх у нерівні умови. Наприклад, часто в договорі з рітейлом значиться фактичний термін повернення грошей після реалізації товару у 120 днів. Часто цей строк становить 160 днів. Це лишає виробників великої частини обігових коштів на цей період. Окремі експерти навіть почали бачити в таких діях рітейла ознаки фінансових «пірамід». Змінити ситуацію має проєкт закону «Про основні засади торговельної діяльності харчовими продуктами». Нині документ на опрацюванні комітету з питань економічного розвитку. Зокрема, його положеннями окреслюються вимоги до договорів купівлі-продажу, де будуть прописані граничні терміни, а за їх порушення встановлюється пеня за кожний день несплати.

Читайте також: Бажаний кіловат: нові правила приєднання до електричних мереж

Також потрібно завершити реформу приєднання до електричних мереж. В цьому році вже запрацював відповідний закон, але він не вирішує основних проблем. Новим законопроєктом зокрема пропонується:

• Підвищити штрафи від 10 тисяч до 150 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за непідключення заявника до електромереж.
• Виключити з повноважень Держенергонагляду контроль за введенням в експлуатацію електростанцій малої потужності, що використовують енергію сонця, вітру та біомаси,  потужністю до 150 кВт.

«Такі електростанції часто встановлюються для компенсації власного споживання. Внаслідок малої потужності та споживання згенерованої енергії у місці її виробництва, участь таких електроустановок в енергетичній системі мінімальна. Кількість «малої» генерації постійно зростає, тож контроль за ними вимагатиме значних ресурсів, а ефект такого контролю важко передбачити. Крім того, введення в експлуатацію об’єктів розподіленої генерації, яка приєднується до мереж електроенергетичної системи України, вже контролюється ОСР на предмет відповідності вимогам», - пояснив експерт аналітичного центру ГС «Розумна країна» при ВАР Роман Федорченко.

З огляду на те, що у планах на 2022 рік стоїть багато законопроєктів, які мають навести лад у регулюванні відносин між державою та бізнесом руками самого бізнесу, на кшталт закону про ОВК, то питання, чи зможе 2022-й рік нарешті порозуміти депутатів та підприємців, залишається відкритим.