Реклама

Тарас Висоцький: Мінімальний податок з гектару не торкнеться фермерів, які не «в тіні»

Повний рік відпрацювало поновлене в лавах уряду Міністерство аграрної політики та продовольства України. Що вдалося за цей рік та які плани на 2022-й – про це спілкуємося із першим заступником Мінагрополітики Тарасом Висоцьким.

журналіст Agravery.com

Які ключові законодавчі ініціативи та нормативні акти ухвалені в цьому році?

Цьогоріч основні законодавчі та нормативні акти були націлені на коректний запуск та функціонування ринку землі. Важливо відмітити, що ще до зняття мораторію урядом було проведено велику роботу із формування основної нормативно-правової бази для цього.

В законодавчій сфері була приділена велика увага законопроєкту № 2194 щодо дерегуляції земельних відносин. Зокрема, завдяки ньому, без зайвих бюрократичних процедур, розпоряджатись землями за межами населених пунктів будуть громади. До комунальної власності автоматично перейшли землі с/г призначення, промислові та водні об’єкти. Також ухвалено законопроєкт № 2195 щодо продажу земель с/г призначення через систему Prozorro. Ці закони дерегулюють та спрощують земельні відносини, прибирають корупцію та запускають земельні аукціони.

Важливо, що на законодавчому рівні дано старт створенню Фонду часткового гарантування кредитів. Відповідний закон підписав Президент у листопаді цього року. Документ надає правовий статус Фонду: особливості його утворення та функціонування. До підписання закону вже була підготовлена стратегія для його запуску влітку 2022 року. Вона націлена на збільшення надання кредитів малим фермерам, які обробляють до 500 га. Саме цей сегмент аграріїв має проблеми із доступом до фінансування через неможливість ґарантувати заставою виплату позики. Коли фонд запрацює на повну, частку застави буде ґарантувати держава. Отримані кошти фермер зможе витратити на купівлю землі, сільгосптехніки, обладнання тощо.

Читайте також: Харчова безпека. Що треба знати виробнику, щоб не отруїти покупця «свіженьким молочком»?

Дуже важливо також відмітити, що цього року на рівні підзаконних актів, започаткувалися нові напрямки державної підтримки. З ключових: підтримка фермерів, що використовують зрошення, передбачені субсидії виробникам гречки та картоплі – це важливо для підтримки продовольчої безпеки країни, та механізм компенсації при форс-мажорних обставинах, викликаних погодними умовами. За ним вже відбулась компенсації аграріям Одещини, які постраждали від посухи 2020 року.

Які зміни на законодавчому рівні слід чекати у 2022 році?

На 2022-й рік перш за все ми очікуємо закон про об’єднання водокористувачів № 5202-д. Закон про ОВК дозволить фермерам на певній території об’єднуватись для того, щоб доглядати за меліоративними системами. Це дасть змогу безпосередньо водокористувачам інвестувати у насосні станції, канали та трубопроводи. Законопроєкт про ОВК абсолютно готовий, комітетом підтриманий, з усіма стейкхолдерами проговорений, очікуємо на прийняття у січні 2022 року.

Важливим також є нещодавно ухвалений законопроєкт № 2064 щодо стимулювання розвитку виноградарства в Україні. Як ви знаєте, площі під виноградниками в Україні скорочуються, а інвестувати у таке виробництво не цікаво інвесторам через те. що вкладені гроші почнуть повертатись в кращому випадку через 4 роки. Тому законом встановлюється мінімальний строк оренди землі під цей вид діяльності у 25 років. Також врегулюється питання відшкодування витрат на посадку та догляд за виноградниками.

Велика увага приділена законопроєкту про розширення прав постійних користувачів земельних ділянок. Справа в тому, що законодавство в цьому виді права власності застаріле, а окремі положення заблоковані рішенням Конституційного суду від 2005 року. Як наслідок тисячі людей стали заручниками недосконалого законодавства, це створює підґрунтя для спорів, корупції та рейдерства. Законопроєкт № 6289 усуває ці недоліки.

Також в нашому законопроєктному плані на 2022-й рік стоїть закон про охорону ґрунтів. Завдяки ньому ми створимо інституції, які будуть дбати про землю, зберігати її показники та родючість на наступні роки.

Читайте також: Викликати грім: чому в парламенті гальмують ухвалення законопроєкту про об’єднання водокористувачів

Як Міністерство оцінює початок роботи ринку землі у 2021 році? Які законопроєкти потрібно ухвалити для вдосконалення реформи?

В принципі, ринок землі функціонує нормально, без будь-яких форсмажорів. Немає «зради», немає паніки. З 1 липня 2021 року, станом на 24 грудня укладено 72 367 угод.  Нотаріуси з Державним земельним кадастром працюють у штатному режимі.  Із того, що ми бачимо – ключові закони ухвалені та працюють.

Для вдосконалення та спрощення процедури для купівлі чи продажу дрібних ділянок, дачних ділянок потрібно ухвалити законопроєкт №6199. Він спрощує роботу нотаріусів при перевірці покупця невеличкої ділянки землі чисельним вимогам. Також надає переважне право фермеру, який орендує ділянку, купити її, якщо власник захоче її продати.

фото: @agrireforms 

Останнім часом від депутатів можна почути заяви про державне регулювання цін на окремі види соціальних продуктів? Як Мінагрополітики ставиться до таких ідей?

Повноваження щодо того чи іншого регулювання цін на всі види товарів, у тому числі харчових продуктів, покладені на Мінекономіки. Ціль Мінагрополітики забезпечити фізично доступність та наявність на ринку достатню кількість продуктів. Ми над цим працюємо. Наразі жодного дефіциту, в тому числі вітчизняної продукції, немає.

На чиєму боці Міністерство в питанні списання вагонів за віком? Як можна вирішити цю проблему?

Це питання належать до компетенції Міністерства інфраструктури та Міністерства стратегічних галузей промисловості. Наша ціль – щоб кожен аграрій мав завжди доступ до інфраструктури, в тому числі вагонів, з точки зору реалізації своєї продукції. Тому при Мінагрополітиці працює постійно діючий Логістичний штаб. Ми ініціювали щотижневі засідання в «Укрзалізниці» для того, щоб ця реформа не створила проблем аграріям. Наразі бачимо, що з певними складнощами, але операційно це вдається. І будемо далі працювати, щоб фізично кожний аграрій мав можливість вивезти і реалізувати свою продукцію на вільному ринку.

Багато критики чути щодо так званого «ресурсного» закону. Як його положення відобразяться на агросекторі, зокрема, норма про мінімальне податкове зобов’язання?

Запровадження мінімального податкового зобов'язання (МПЗ) відобразиться на агросекторі нейтральним чином. По-перше, МПЗ запроваджується в середньому на рівні 1100 гривень на рік з одного гектару. В той час, розрахунки показують, що ті, хто платить всі податки, сплачують в бюджет мінімум від 2 до 2,5 тис. грн на гектар. Звісно, що ті, хто сплачує більше МПЗ, не будуть нічого доплачувати. Ця норма торкається тільки тих, хто має землю від 1 гектару і не сплачує за це жодних податків. Всі ми знаємо, що без мінімального податкового зобов’язання відкривається шлях до ухиляння від сплати податків. МПЗ дозволить детінізувати агросектор. Та дещо урівняє тих, хто працює чесно та сплачує гроші у бюджет з тими, хто цього не робить. Знову наголошую, що калькуляція показує, що ті хто платить всі податки офіційно, для тих жодної гривні додаткового навантаження не буде. Це питання виключно тих, хто орендує за межами населених пунктів великі масиви земель і просто обробляють їх в тіні. 

Варто зауважити, що «ресурсний» закон, крім МПЗ, має ще декілька аграрних ініціатив, які корисні для нашого сектору.

По-перше – це зменшення площі для реєстрації сімейних фермерських господарств з 2 га до 0,5 га. Це наддасть імпульс розвитку в таких секторах як садівництво, овочівництво, виноградарство, де достатньо 1 га, 80 соток, щоб мати досить пристойний сімейний бізнес.

По-друге, в законі ліквідована акцизна марка для дрібних виноробів. Розширено регламент тар, які можна використовувати для реалізації тихих вин. Про ці зміни давно говорив малий бізнес.

Третє, законом чітко врегульовано оподаткування з продажу землі.

У 2021 році жваво обговорювалась тема низької вартості кавунів. Що б ви порадили виробникам аби уникнути ситуації, коли кавун краще викинути ніж продати? Що робить Міністерство для запобігання таких проблем?

Якщо говорити конкретно про кавуни, то тут проблема формування товарних партій і призводить до того, що фермер не може продати баштанні по гарним цінам напряму рітейлу чи на експорт. Тому цю проблему вирішує кооперація: об’єднавшись дешевше та простіше здійснювати логістику на далекі відстані. Можна навіть формувати партії для відправки кавунів баржою по річці у великі міста, такі як Київ чи Дніпро. Тоді фермери в кооперації отримуватимуть прямий канал реалізації, без посередників, що зробить їх кавун конкурентоспроможним. Міністерство, зі свого боку, налагоджує та підтримує комунікацію між об’єднаннями учасників плодоовочевого ринку із рітейлом. Це вже приносить результати. Нагадаю, що минулого року запрацював підписаний Президентом закон про кооперацію. Тому тепер всі бажаючі можуть створити та зареєструвати в одноденний термін кооператив і працювати.

Читайте також: Вихід української картоплі на зовнішні ринки: перспективи та проблеми

В цілому сектор ягід та фруктів є стратегічним для міністерства. Продовжується програма державної підтримки цього напрямку на наступні роки. І не тільки виробників, а й тих інвесторів, які вкладають гроші в переробку, зберігання.

Паралельно, в рамках працюючого при Мінагрополітиці агро-експортного штабу, ми працюємо над відкриттям нових зовнішніх ринків.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама