Вихід української картоплі на зовнішні ринки: перспективи та проблеми

У борщовому наборі картопля займає чільне місце. Навіть важко перерахувати страви, у складі яких є цей продукт. Відтак картоплю можна назвати стратегічним продуктом, який завжди буде користуватися попитом. Раніше вирощуванням картоплі займалися на присадибних ділянках, потім Україна опанувала її промислове виробництво, трохи його не втратила, проте зусиллями громадськості стагнацію було призупинено. Про перспективи картопляного ринку йшлося на #FTradeClub2021 у другий день конференції «Овочі і фрукти України-2021.

Перспективна галузь

Сьогодні до картоплярів держава повернулася «обличчям». Держпрограма з розвитку промислового картоплярства 2021-2025 рр, хоча і не підписана, проте ретельно підготовлена, обґрунтована і навіть вперше в історії незалежної України запатентована, як така що містить науково-економічне обґрунтування розвитку галузі. Вона  містить 5 розділів, а саме: насінництво (вітчизняна та імпортна селекція, які обов’язково мультипліковані в Україні), зрошення, обладнання для вентиляції, охолодження та передреалізаційні доробки картоплі, картоплесховища, переробні підприємства. Компенсація вартості картоплесховищ – єдиний профінансований напрямок 2021 року. Із 7 побудованих картоплесховищ на суму понад 660 млн грн, компенсацію отримало тільки 2 господарства.

«У нас є своя авторська методика прогнозування соціальних та економічних індикаторів розвитку галузі. Ми вважаємо, що на 195% збільшаться площі під промисловим картоплярством - з 17,7 до 70,0 тис. га, на 61% підвищиться врожайность картоплі - з 22,3 до 36,0 т/га, буде нарощене виробництво сертифікованої насіннєвої картоплі - з 14 тис. т до 210 тис. т тощо. А це означає, що з’являться нові заводи із переробки картоплі на картопле- і крохмалепродукти,  на 300% збільшення кількості працівників у галузі картоплярства.

Це ще не все, ми прогнозуємо, що на 614% збільшаться надходження податків і зборів від зарплати та детінізації роботи картоплярів і на 638% - забезпечення надходжень ПДВ від залучення інвестицій і сплати податків», - говорить Денис Стаценко, президент Української асоціації виробників картоплі (УАВК), засновник ТОВ «Поліська картопляна компанія».

Про те, що картопляна галузь змінюється, свідчить і той факт, що 3 підприємства придбали обладнання для миття картоплі і було побудовано без допомоги держави 2 крохмальних заводи.

Читайте також: ТОП-3 фінансових інструменти для аграріїв напередодні посівної

Порядок у справах

Держпродспоживслужба зосередилася на діджиталізації послуг. Один із найважливіших проектів - фітосанітарні сертифікати, які мають унікальний код та електронний підпис. Це повинно зменшити зловживання у картопляній галузі.

«Хочу зазначити, що з фітосанітарними сертифікатними менш більш навели порядок. Хоча експорт картоплі, на жаль, скоротився. Якщо минулого року ми експортували у 48 країн, то цього року в 47. З 8 грудня у нас діють нові фітосанітарні норми щодо вирощування картоплі, зокрема, скасовано карантинний режим по золотистій картопляній нематоді (Globodera rostochiensis (Wollenweber) Behrens) в Івано-Франківській області у м. Тисмениця Івано-Франківського району, на території двох присадибних ділянок, площею 0,1236 га та 0,0827 га», - розповідає Владислава Магалецька, очільниця Держпродспоживслужби.

Тепер вітчизняні картоплярі матимуть змогу при дотриманні всіх норм і стандартів виходити на нові зовнішні ринки.

Приємна новина була озвучена Вадимом Чайковським, заступником директора департаменту – начальник Управління контролю в сфері насінництва, розсадництва та якості зерна, про те, що в Україну наступного року Єврокомісія обіцяла прислати своїх інспекторів. Перевірка може відбутися навіть в онлайн форматі.

Читайте також: Говорять фермери. Як зміни клімату знищують врожаї і чи є порятунок?

Проблемний експорт

Цьогоріч урожай картоплі був хороший тільки у Польщі та Україні, у всіх інших в Євразії - суттєвий недобір.

«Але, на жаль, ми не можемо картоплю експортувати. Наприклад, з 1 липня Молдова ввела нове правило: на полицях їх магазинів має бути 50% товарів вітчизняного виробництва. Молдавани досить патріотичний народ - доки їх фермери не реалізують свою продукцію, вони нічого не імпортують. Цьому потрібно і нам вчитись. Україна захлинається від перевиробництва, а деякі торгові мережі продають картоплю польського виробництва і дуже неякісну. Чому б їм самим або трейдерам не поїхати до українського виробника і не купити картоплю? Певно чуже смачніше та й домінувати над постачальниками звикли.

Білорусь та Росія також досить суттєво недобрали картоплі у цьому сезоні. Остання купує її в Ірані та Пакистані, тільки б не українську, а от яким буде рішення Білорусі подивимося. З початку грудня країни Митного Союзу знову ускладнюють правила ввезення картоплі з України і розширюють число карантинних організмів, на які потрібно перевіряти цей стратегічний продукт, до 33х. Навіть ті господарства, що створили вільні від карантинних організмів ділянки, змушені призупинити експорт. Тому сьогодні ми не можемо експортувати у ці держави картоплю, адже навіть доперевірити її у картоплесховищі немає змоги –держава має витратити мінімум 2 місяці на тендери із закупівлі тест-систем», - розповідає Оксана Руженкова, виконавчий директор УАВК.

Тепер, як кажуть експерти, справа за політиками, які повинні домовитися про експорт вітчизняної картоплі в Білорусь. Відповідь на це питання картоплярі дізнаються незабаром. Також ніхто не звільняв Україну від необхідності гармонізувати законодавство відповідно до європейських стандартів.

Ще один важливий момент – це чи зможе українська картопля по ціні конкурувати з європейською. Сьогодні в європейських магазинах вартість даного продукту €0,21, тоді як собівартість вітчизняного – 3 грн/кг - тільки тоді господарство виходить в  «0», а за умови перевиробництва деякі підприємства збували її за 1,8-2,5 грн/кг. Поки важко говорити про те, які ціни будуть у 2022 році.  Але на зовнішні ринки вийде працювати небагато фермерських господарств.

«Нагадаю, що ще 4 роки тому ми експортували 220 тис. т картоплі, а зараз мова йде про лише 9 тис. т. Різниця колосальна, але ми розуміємо, що до таких великих цифр дуже нелегкий шлях», - додає Оксана Руженкова.

Читайте також: Ринок безглютенових продуктів: великий потенціал поки ще сплячої потреби

Ірландський досвід

Для вітчизняного виробника важливо розуміти, як розвивається картопляна галузь в інших країнах. Про досвід роботи в Ірландії та Україні розповів ірландець Томас Карпентер. Він з 2017 року працює у нашій країні і його вразила низька якість української картоплі.

«Ми вирішили подивитися, чи зможемо якось чином змінити цю ситуацію та підвищити її якість. 2 сезони ми вирощували в Україні картоплю за нашою технологією і нам вдалося отримати хороші врожаї і високу якість з невеликими втратами. Ми довели, що в Україні можна вирощувати картоплю без пошкоджень.

Основний фактор, який необхідний для того щоб Україна могла експортувати картоплю – це якість. Друга проблема – це розуміння того, куди виробник планує експортувати  свій товар, адже у кожної країни можуть бути свої вимоги», - ділиться досвідом Томас Карпентер, представник ООО «Технолоджі Украина», Ezy Technology, Ірландія.

Сьогодні, щоб отримати сертифікат для експорту. Наприклад, ірландському фермеру, необхідно мати ліцензію на вирощування картоплі, за 14 днів попередити відповідний департамент, щоб у інспектора був час для перевірки господарства та лабораторних даних. В Ірландії у кожного виробника картоплі є реєстраційний номер, який кожен рік перевіряють державні органи, як і кожну ділянку, сертифікацію посадкового матеріалу, ЗЗР тощо.

фото: facebook Технолоджi Украïна

Щоб експортувати чи реалізовувати на внутрішньому ринку картоплю, на пакуванні має бути не тільки назва організація-виробника, але й інформація про калібрування продукту, внутрішній номер пакувальника тощо.

«Якщо цієї інформації не буде, то рітейл не прийме продукцію. Адже як тільки виникне будь-яка проблема, тоді можна відслідкувати, звідки походить ця продукція. Ми можемо говорити про повну відслідкованість продукції від фермера до споживача.

Я вважаю, що в Україні є величезний потенціал в картопляній індустрії, зокрема, експортний. Як я розумію, Українська Асоціація Виробників Картоплі працює у цьому напрямку. Також потрібно, щоб і держава працювала у цьому напрямку.

Для того щоб в Україні був хороший внутрішній ринок, потрібно мати хороший експортний ринок. Найбільша проблема тут – це збирання та доробка картоплі, яка знаходиться у катастрофічному стані», - зазначає Томас Карпентер.

Іноземний експерт пропонує починати з реформування ринку насіннєвої картоплі і основну роль у цьому питанні мають відігравати держава та профільна асоціація.