Реклама

Говорять фермери. Як зміни клімату знищують врожаї і чи є порятунок?

Коли врожай зникає за добу через аномальні погодні явища, це виклик не лише для гаманця, але й для психіки підприємця, особливо у малому агробізнесі. Найсильніші чинять опір погоді і готові далі навчатися та ділитися власним досвідом.

Заступниця головного редактора

Кліматологи попереджали давно, що природні аномалії будуть частішими та непередбачуваними. Фермери відчувають суттєвий вплив клімату в останні 10 років і свідчать, що в останні три — стало особливо складно. Про це говорять представники малого агробізнесу на півдні України, які зібралися обговорити можливості адаптації до клімату у рамках заходу «ФЕРМЕР-КЛІМАТ: як не програти цю битву», організованого Українським проектом бізнес-розвитку плодоовочівництва. У проекті розробили новий безкоштовний курс "Зміна клімату та малий агробізнес", який доступний для всіх. Та що  найбільше спонукає  агровиробників навчатися? Звичайно, власні понівечені угіддя.

Очима фермерів

Олена Берьозіна, очільниця ФГ «Світязь» із Запорізької області, розповідає:

— Я відчула зміни клімату з часів дитинства, які провела у Казахстані. Коли родина переїхала в Україну, тутешній клімат був ще сталим сталим, в 1993 році ця земля здавалася райською. Тут росло все, а у Казахстані ми не бачили фруктів.

Та у 2003році почалися проблеми: у господарстві тричі сіяли зернові та жодного разу не зібрали врожаю: перший вимерз узимку, решта — не мали сходів через літню посуху.

— Це була межа безвиході, яка змусила «домовлятися» із землею по-іншому. Ми замінили культури. Проте з 2007 року температура поверхні ґрунту стала підвищуватися до 60 градусів, і це просто тиснуло на психіку. Ми намагалися затіняти землі, посадили абрикосові дерева. З 2018 року ситуація через підвищені температури стала ще гіршою: врожайність знизилася, втрати сягали 80%, — додає Олена Берьозіна. А щодо абрикосів, то їх з 2014 року у господарстві майже нереально отримати через весняні заморозки.

Сергій Мельник, власник ФГ «Мір Вам», що на Миколаївщині, особисто керує господарством протягом 5 років, вирощує плодові та овочеві культури, а також полуницю садову. Тільки цьогоріч він втратив 700 000 грн через надмірні опади. Фермер розповідає:

— Абсолютно непередбачувані погодні умови. Сильні затяжні дощі та різке підвищення температури призводять до втрат урожаю. Цьогоріч опади йшли два місяці майже без зупину, і ми втратили 80% врожаю полуниці на 2 гектарах насаджень, а це близько 700 000 грн. Складна ситуація була з вирощуванням огірків, коли він «горів» на сонці, і навіть затінююча сітка не стала порятунком при різких стрибках температури повітря. Позавчора, наприклад, випала добова норма опадів, хоча грудень, а ми звикли, що це зимній місяць. Шукаємо культури для оборотності, нам дуже складно.

До того ж зміщення термінів посадки призводить до недобору врожаю та пізнього виходу на ринок, коли ціна знижується.

Віра Попаз, очільниця с/г кооперативу з Одещини відмічає суттєві зміни клімату в останні 10 років:

— Спокійні сніжні зими були 30−40 років тому, коли і весняні заморозки були рідкістю. Останні 10 років пішли негативні тенденції, коли зимою до мінус 30, а снігу нема, весняні заморозки стали звичайним явищем навіть у травні. Останні 3 роки температура повітря піднімається до 40−45 градусів та тримається 3 тижні, місяць. А потім починаються затяжні дощі, які тривають 7−8 днів поспіль. І якщо у 2019 році ми втратили 90% урожаю через страшну літню посуху, то у 2020 та 2021 роках ми втратили до 85% винограду та томатів через надмірні опади. Черешня цьогоріч просто гнила.

У ФГ «Лиманськ» на Херсонщині розводять аквакультуру, вирощують баштанні та виноград. На клімат скаржаться по всіх напрямках. Олександр Бритвін, очільник господарства свідчить:

— Маю записи погоди за останні 10 років. Бачу, що середня температура підвищилася на 2 градуси. Звичні чотири сезони — зима, весна, літо, осінь — перетворилися мінімум на 8, які змінюються, як їм заманеться. У лютому весна, у квітні зима, влітку тропічні зливи. До нового року 2 тижні, а у нас бруньки на деревах ось-ось розпустяться, бруньки налиті соком! А за тиждень обіцяють мінус 12.

Найбільш негативним для ягід та винограду фермер вважає поворотні заморозки.

— Найбільшою проблемою заморозки стають, наприклад, коли на винограді вже з'явився 5-й листок. А в зиму взагалі йде налита брунька без поживних речовин. Втрати через кліматичні зміни прямують до 100%. Для ягідників та виноградарів стає незрозумілим: закривати бізнес чи міняти культури чи сорти? З однорічними культурами це не так критично. Але зміна багаторічних насаджень — це кілька років очікування на перший врожай, — відзначає Олександр Бритвін.

Врожай моркви, отриманий після тривалих дощів, не витримав зберігання у сховищі. Фото: архів UHBDP.

Чи є порятунок?

Фермери ув’язнені змінами клімату. Чи є вихід на свободу: до гарних врожаїв і прибутків, не зважаючи на погодні примхи? Так, агровиробники намагаються адаптуватися та шукають нові культури і технології.

Олександр Бритвін йде нестандартним шляхом:

— Для себе шукаю рішення. І одним із них є перехід до аквакультури. Позитивний результат у господарстві показують теплолюбні види гігантських креветок, для яких оптимальні температури становлять від 18С до 35С. До прикладу, короп живе у діапазоні 12−28 градусів, а в нас вода прогрівається до 32 градусів.

Щодо баштанних, то у ФГ «Лиманськ» відмовилися від глибокої оранки. А от виноградник — це питання відкрите, бо не знають, як уберегти бруньку від весняних заморозків.

Олена Берьозіна ділиться досвідом адаптації до клімату:

— Я знайшла певні рішення. На польових культурах ми залишаємо стерню — це все-таки тінь, яка суттєво знижує температуру, і ми уникаємо перегріву коріння та випаровування вологи. На винограднику — це задерніння, ми сіємо сидерати, загалом мульчуємо. У саду у мене особлива обрізка, яку я запозичила у природи. Завдяки цій обрізці на ґрунт йде гарне затінення, при цьому крона дерева отримує необхідну кількість світла та затримує суховії. Проте добре, що я агроном, у мене є знання, ресурси, а що робити малим селянським бізнесам?

Сергій Мельник налаштований орієнтуватися не лише на власний досвід, а й  прагне шукати досвідчених спеціалістів. Фермер відзначає негативний момент слабкої комунікації між агровиробниками щодо пристосування до клімату:

— Хочеться, щоби ми не лише скаржилися на проблеми, а й ділилися успішним досвідом. Є проблема особливості менталітету. До прикладу, на Закарпатті дружніші фермери. А в нашому регіоні з тобою швидше поділяться невдачею, але не успіхом, і як його досягти. Щодо весняних приморозків, у лютому накриваємо агроволокном насадження до цвітіння, та минулого року навіть 11 травня був приморозок, тобто ідеальних рішень нема.

Фермерка Віра Попаз прагне перейти у закритий грунт, щоб уникнути негативних погодних явищ та у найближчому майбутньому може це зробити тільки на частині господарства:

— В даний час є гостра потреба перейти в закритий ґрунт. Нам уже зараз треба хоча б 25 соток закритого ґрунту. Але самотужки ми можемо покрити 2−3 сотки на рік. І це мова не про сучасні теплиці, а підручні матеріали. Можна тільки уявити скільки років нам треба на те, щоб покрити наші 25 соток сучасними теплицями. Фермерському бізнесу потрібна підтримка і ресурсами і знаннями, я була б рада будь-якому навчанню щодо адаптації до змін клімату.

Хто підтримає?

Що робить держава та інші установи щодо адаптації фермерського бізнесу під нові погодні умови? Вони тільки на початку шляху.

Дмитро Ніколаєв, менеджер Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP) розповідає:

— Намагаємся охопити велику тему зміни клімату, яка вже стала давно актуальною. Наш проект працює з 2014 року і ми накопили певний досвід, то ж пропонуємо фермерам новий навчальний курс «Зміна клімату та малий агробізнес», який буде безкоштовним. Сподіваюся наш досвід стане корисним і по завершенню проекту.

Готові підтримати українських фермерів і в посольстві Канади. Саша Форманек, представник посольства Канади в Україні відзначає:

— Тема зміни клімату є важливою і посольство Канади раде підтримувати сталі та малі бізнеси в Україні. Підвищення прибутковості фермерів та врожаів за умов дотримання екологіі є важливим. Клімат суттєво впливає на бізнес, це ми бачимо у різних країнах. Проте зміна клімату приносить складності, виклики, а також і можливості.

Анатолій Шмурак, представник Міністерства довкілля розповів, що його установа давно вивчає викиди парникових газів та роль агросектору в цьому. На його думку, представникам Міністерства агрополітики корисно було б вивчити цей досвід. У Мінагро ж зазначають, що проблемами клімату почали перейматися не так давно. Андрій Кравченко, представник Мінагрополітики, каже:

— Екологічна стратегія до 2030 року була нещодавно розроблена і включає моменти адаптаціі до змін клімату. Ми тільки почали цю роботу. Чудово розуміємо шо зміни клімату є серйозним викликом. Агровиробниками слід розуміти до чого готуватися, а наша задача — підказувати.

Олександра Гармаш, менеджерка міжпроектних програм Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва, акцентує увагу на тому, що зміна клімату — це робота в двох напрямках: «Як адаптуватися та як протидіяти?». Зокрема, вона зазначає:

— Наш новий навчальний курс «Зміна клімату та малий агробізнес» містить ряд уроків з регуляторних питань, про які закони слід знати — бо вони не ставатимуть м’якішими, а навпаки будуть більш жорсткими. Впровадження нових технологій передбачає залучення фінансів. Наразі банків, які мають, так би мови «зелені програми», поки небагато — їх сім. Та це лише початок. Залучення фінансів — це в тому числі про грантові ресурси. При заповненні грантових заявок важливим пунктом є контекст: то ж Екологічна Стратегія України, Європейський зелений курс, Про зміну клімату — це реальна допомога.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама
Реклама