Аграрний 2021-й: картопляний бум і крохмальна сага

Виробники картоплі в один голос заговорили про її перевиробництво. Але через відсутність системного підходу до вирішення проблем галузі та санкції експортувати її до країн Митного Союзу неможливо, до Республіки Молдова складно, в решту країн взагалі виходу немає. Але перш ніж говорити про експортний потенціал, пригадаймо, які ціни на картоплю були протягом року.

Внутрішній ринок

На початку року на найбільшому фермерському ринку Півдня України — «Нежданна» в селі Великі Копані на Херсонщині продовольчу картоплю в залежності від якості продавали від 8,5 до 9,5 грн/кг. На «Столичному ринку» в Києві ціна на картоплю варіюється від 8 до 9,5 грн/кг. У столичних мережах супермаркетів картопля продавалася за такими цінами: Metro — 11,5 грн/кг, Auchan — 10,9 грн/кг, Novus — 11,5 грн/кг. У кінці жовтня ціна  її ціна вже становила 7 грн/кг, мова йде про оптові продажі. Відпускні ціни в господарствах були суттєво нижчими і часом падали до 1,8-2,3 грн/кг.

У той же час в кінці жовтня Україна вперше стала лідером Східної Європи за рівнем цін на картоплю без урахування країн ЄС. Саме в Україні картоплю можна купити за найнижчою ціною. Середня оптова ціна на картоплю впала на 17%, тоді як у сусідній Молдові ціни на картоплю продовжували зростати. До речі, вітчизняний коренеплід коштував лише на 15−20% дешевше, ніж роком раніше.

Експерти УАВК говорять, що така ситуація виникла через тотальне збільшення виробничих площ під ранньою молодою картоплею і середніми та пізніми сортами та рекордним врожаєм за останні роки.

Варто відзначити і позитивні зміни внутрішнього ринку картоплярства.

«Держпрограму з розвитку промислового картоплярства 2021-2025 рр хоча і не підписали, але постановою Мінагрополітики було затверджено напрямок компенсації фінансування будівництва картоплесховищ. Наразі очікуємо на внесення змін до закону «Про держпідтримку сільгоспвиробників» і до чинної постанови Мінагрополітики. Цілком реально, що 2022 року промислові виробники картоплі зможуть отримати кошти і на модернізацію картоплесховищ, зокрема, на обладнання для охолодження та вентиляції, та лінії з передреалізаційної доробки продукції. А от 2023 року ці документи можуть бути доповнені ще одним напрямком – компенсація вартості вітчизняного та імпортного насіння, обов`язково мультиплікованого в Україні.

У нас є своя авторська методика прогнозування соціальних та економічних індикаторів розвитку галузі. Вже 2021 року змогли побачити, що більшість наших прогнозів збулися. Є шанс, що і 2022 року вона себе виправдає. От лише деякі прогнозні розрахунки з неї:

Це все означає, що з’являться нові заводи із переробки картоплі на картопле- і крохмалепродукти. У результаті на 300% збільшиться кількість працівників у галузі картоплярства», - говорить Денис Стаценко, президент Української асоціації виробників картоплі (УАВК), засновник ТОВ «Поліська картопляна компанія».

Читайте також: Іван Стефанишин, ОРСП «Шувар»: Якби в країні було більше оптових ринків - ситуація з цінами була б значно м’якшою

Ложка дьогтю

Але не все так райдужно. В країні бракує потужностей для зберігання. І хоча за 2021-й рік було побудовано додаткових 90 тис. т зберігання, їх все одно не вистачило для вирощеного врожаю - картоплесховища переповнені. За відсутності продажів і млявих продажів прибутками в галузі і не пахне.

Денис Стаценко вважає, що у разі похолодання можна чекати на пожвавлення реалізації та ситуативного зростання цін на картоплю. Наприкінці січня-лютому можливо буде відчуватись дефіцит якісної картоплі, а от у березні-квітні варто очікувати на падіння цін.

На наступний рік також перенесено будівництво, модернізацію 11 картоплесховищ потужністю 29,3 тис. т на суму 77,38 млн грн. УАВК просить розширити держдопомогу, а саме на компенсацію обладнання для картоплесховищ, спеціалізовану сільгосптехніку.

Читайте також: Земля: ринок приречений на появу нових гравців

Крохмальний бум

У порівнянні з минулим роком, коли деякі крохмальні заводи по факту не запускали лінії переробки картоплі, 2021-й виявився кардинально протилежним. До чотирьох наявних переробників 2021 року додалося 2 новачків: ФГ «Бородюк» (Чернігівська обл.) і Central Plants Group (Львівська обл.). Потужність першого до 2 000 т готової продукції і другого - 10 000 т у сезон.

«Тільки уявіть, якщо ПП «Левона С», ТОВ «Крохмалепродукти Оране», ТОВ «Агроінтех», ФГ «Бородюк», вироблять кожен у межах 2 тис. т крохмалю, нехай навіть Central Plants Group буде працювати не на повну силу і виробить тільки 4 тис. т, то у країні буде 12 тис. т даного продукту. До них додасть свої майже гарантовані 10 тис. т лідер галузі - БПБ «Вимал». Сумарно бачимо вже 22 тис. т.  А українці споживають всього 10 тис. т на рік. Купують картопляний крохмаль ковбасні заводи. Він дорожчий у порівнянні з іншими, але в’язкість і вищий вміст клейковини в картопляному вищі, тож і ціна є зрозумілою.

Нашим крохмальним заводам життєво необхідно виходити на експорт. Для лобіювання власних інтересів у середовищі переробників відбувається обговорення перспектив створення спільного торгового дому, який зможе експортувати під спільним брендом «Український картопляний крохмаль» продукцію на зовнішні ринки», - каже Оксана Руженкова, виконавчий директор УАВК.

Як розповів експерт, крохмаль буде продаватися оптом в брендованих мішках, на яких стоятиме печатка заводу виробника. І є велика надія, що вже в наступному році, аналізуючи картопляний ринок, ми вже будемо повідомляти, що наш крохмаль експортується не тільки в Китай, але і у Сінгапур, Тайланд, Філіппіни, Нову Гвінею тощо.

Читайте також: Говорять фермери. Як зміни клімату знищують врожаї і чи є порятунок?

Перші пішли

Цього року ми не виробляли картоплю фрі, але вперше виник запит на сухе картопляне пюре. Сьогодні єдиний його виробник ПП «Левона С», який потенційно може виробити 900 т.

«Звичайно, хотілось би виробляти товари з доданою вартістю, але у цьому випадку державі необхідно включатися для вирішення таких питань, як вартість електроенергії, контролювати курс валют. Вся маржа, яка б могла виникнути при експорті продукції, буде нівельована логістикою, вартістю електроенергії і різницею в курсі валют.

Варто додати, якщо раніше експортували тільки промислову картоплю, то цього року ми вперше відправили в Республіку Білорусь чіпсову картоплю», - говорить Оксана Руженкова.

Також у 2021 році сталася досить цікава ситуація: країна одночасно імпортує та експортує картоплю. Однією з найбільш сенсаційних новин картопляного ринку став факт імпорту картоплі з Молдови. Варто зазначити, що цього року західноукраїнські фермери почали експортувати свою продукцію в Балканські країни, перш за все в Сербію, де ціни на картоплю істотно вищі.

Говорячи про прогнози на наступний рік, картоплярі бачать 2 сценарії: або тотальний вихід із сегменту 1-3-5-гектарників із одночасним скороченням виробничих площ у промислових господарствах, або через небажання продавати збережену за неадекватних цін на енергоносії картоплю знову посадять, щоб не відправляти на крохмаль, і тоді якість врожаю-2022 знову залишатиме кращого.

Проте наразі всі раді похолоданню і українцям варто частіше обирати картоплю, а не макарони. Адже у 2021 році все було картопляно.