Аграрний 2021-й: зернові рекорди чи останній вдалий рік для кукурудзи?

Нарикінці грудня міністр агрополітики та продовольства Роман Лещенко відзвітував про результати збиральної кампанії на особистій сторінці Фейсбук: зернових та зернобобових було зібрано понад 84 млн тонн. Зокрема, зернових культур: пшениці — 32,4 млн тонн, ячменю — 10 млн тонн, гречки — 110 тис. тонн; зернобобових культур: гороху — 581,5 тис. тонн, проса — 191 тис. тонн, кукурудзи — 40 млн тонн. Варто згадати, що у 2020 року в Україні вал зернових та зернобобових культур склав лише 65,4 млн тонн.

Вражаюча врожайність

Серед зернових враженням року вкотре стала ситуація, яка склалася навколо кукурудзи, тільки цьогоріч із позначкою плюс. Ще 400 тис. га кукурудзи стоїть незібраною у полях, а рекорд по «цариці полів» вже побито — зібрали більше 40 млн тонн. І якщо у 2020-му ніхто не очікував низької врожайності всього у 5,4 т/га, то у 2021-ому, за даними Мінагро, показник зріс до 7,4 т/га. Це в середньому, окремі ж компанії отримали значно вищі показники.

— Щодо врожайності с/г культур, то маємо рекорд по кукурудзі - 7,4 т/га, у багатьох господарствах отримали показник вище 10 т/га, та це мова про ті компанії, які вкладали у врожай: купляли насіння дорогих гібридів та не економили на мінеральних добривах. Бо кукурудза — це культура, яка вимагає уваги і вкладень протягом всього строку вирощування, — відзначає Марія Колесник, аналітик аграрних ринків, заступник директора ПроАгро Груп.

Агрокомпанія KSG Agro обробляє с/г землі у Дніпропетровській та Харківській областях. Про здобутки року очільник напрямку рослинництва, директор з виробництва Дмитро Ємельченко розповідає так:

— Унікальність цього року в тому, що, зазвичай, «стріляють» одні види культур: чи то озимі показують себе краще, чи ярові. Тобто, або озимі пшениця з ячменем дають урожай, а просапні «просідають», або навпаки. Цього ж року ми отримали гідний врожай озимих культур: урожайність пшениці та ячменю на рівні 4,6 т/га. Середня врожайність цих культур за останні 10 років склала 3,2 т/га. Кукурудзи ми отримали цього року 8,5 т/га. Це на тлі середнього показника 4 т/га.

У зерновому кооперативі «ПУСК» отримали показники врожайності зернових вищі за минулорічні. Олександр Буюклі, виконавчий директор каже:

— В середньому врожайність пшениці - 5т/га, ячменю — 4−4,5т/га. Із впевненістю можна сказати, що порівняно з минулим роком, показники зросли. Крім того, ціни також кращі за минулорічні. Головну роль зіграли погодні умови, які дали збільшення урожаю, а також використання інноваційних підходів. Ми щорічно намагаємось удосконалювати технології вирощування сільськогосподарських культур.

Пшениця без натури

Якщо нарікань на якість кукурудзи цьогоріч майже не було, то пшениці не вистачало натури, і навіть за умов високих цін експортери мали проблеми із закриттям контрактів.

— Ми отримали рекордний врожай в Україні, чому сприяли і гарна погода і все більше застосування передових технологій. Хоча Україна ще знаходиться далеко від світових рекордів врожайності, ми застосовуємо менше добрив ніж в Європі. Мріємо про врожай у 100 млн тонн, але якість цього року гірша. На початку збору врожаю не було зерна належної якості для виконання експортних контрактів, не було натури. А наповненість зерна є важливим показником для борошномелів. Це була одна з причин відсутності «харвест прес» на початку сезону, бо на ринку з’явилися побоювання, що якісного зерна не буде, — розповідає Олена Нероба, менеджерка з розвитку бізнесу компанії «Maxigrain».

У зерновому кооперативі «ПУСК» більше отримали продовольчої пшениці, та за рахунок надмірних опадів, у деяких регіонах спостерігався розвиток грибкових захворювань зернових культур. «В цьому сезоні були проблеми з низькою натурою зерна», — відзначає Олександр Буюклі.

Останній вдалий рік для кукурудзи?

Рекордні показники врожайності та цін дали змогу рекордно заробити аграріям у 2021-му році. Та вже очевидно, що маржа впаде у 2022 році через подорожчання мінеральних добрив. Першою «під удар» підпадає кукурудза.

— Минувший 2021-й рік дав заробити аграріям, чого не варто очікувати у 2022-му році. Оскільки ціни на сільськогосподарську продукцію зростали швидше за «інпути»: за старими цінами куплялися добрива та паливо. Тому у 2022 році маржинальність зернових скоріше за все повернеться до традиційного рівня.

Зниження врожайності і прибутковості торкнеться не лише українських агровиробників, в 2022 році весь аграрний світ очікує падіння в агросекторі через високі ціни на мінеральні добрива.

— Наступного сезону можемо мати зниження врожайності кукурудзи у світі, бо це затратна по мінеральним добривам культура. Американські фермери вже з осені говорять про перехід від кукурудзи до сої, але остаточне рішення буде у лютому. Вже зрозуміло, що будуть проблеми із наявністю добрив, а ціни на них будуть зростати і далі, — каже Марія Колесник.

На відміну від США, де аграрії можуть собі дозволити швидкий перехід від кукурудзи до сої, бо там є пропозиція якісного насіння завжди, в Україні ситуація інша.

— Є сенс переходити з кукурудзи тільки на сертифіковану не ГМО сою, яка має цінову премію. Просто взяти і посіяти сою з власного насіння — це потім продавати її з дисконтом, наприклад, до Китаю. Сертифіковане насіння в реаліях України навіть за місяць вже не замовиш у компаній-виробників, це потрібно робити заздалегідь. Наразі немає такої інформації, щоб фермери збільшили замовлення насіння сертифікованої сої. Вірогідно від кукурудзи вітчизняні виробники не відмовляться, будуть вирощувати її за екстенсивними технологіями, з меншими дозами добрив — такий сценарій можливий для частини фермерів. Якщо будуть ще обмеження по експорту, то фермери точно не будуть вкладати в кукурудзу, — вважає Марія Колесник.

Високі ціни на кукурудзу все ж не можуть не радувати виробників. «На ринку панують оптимістичні настрої щодо кукурудзи, хоча маємо цінову стабілізацію під кінець року: кукурудза має ціну під 300 доларів за тонну, вже не 350», — каже Олена Нероба.

Пшениця — все буде, як зима скаже

Озима пшениця посіяна на 6,2 млн га, що є в межах звичної норми для цієї культури. Унікальним моментом осінньої посівної стали її строки — вона розтягнулася майже до кінця листопада. Причиною відтермінування посівів стали і погодні умови, і пізнє збирання соняшника і кукурудзи.

— Зараз ситуація гарна з озимою пшеницею. Пки погода нормальна, і якщо пшениця перезимує нормально, то надлишку мінеральних добрив вона не потребує. Сіяли її в різні строки через посуху, і, звичайно, посіяна в оптимальні строки матиме кращу врожайність. Зараз опади у вигляді снігу дещо компенсують нестачу вологи. Пізні посіви завжди більш ризиковані. Якщо постане необхідність пересіву, то пересівати будуть перш за все ячменем, — вважає Марія Колесник.

Внутрішні ціни на зерно на базисі СРТ-порт у передсвятковий тиждень, станом на 24 грудня розвивались в позитивному напрямку, за даними агенції «Фенікс Агро». Ціни на пшеницю 3 класу та пшеницю фуражну зросли до 9600 грн/т (+100 грн/т) та 9000 грн/т (+50 грн/т) відповідно. Головним чинником стало зростання ціни на світовому ринку та на ринку FOB. Кукурудза зросла в ціні до 8100 грн/т (+100 грн/т) через низьку пропозицію від аграрних підприємств. Котирування ячменю становило 8350 грн/т.

Гарні врожаї залежать від наявності вологи у грунті, особливо у південних регіонах, де зосереджені основні площі озимини, а кукурудзу має сенс вирощувати тільки на поливі. Тож приємною новиною «під ялинку» можна вважати розпочату в країні іригаційну реформу: наприкінці грудня Мінагрополітики спрямувало перші виплати аграріям, які вклали кошти у відновлення меліоративної інфраструктури. Міністр Роман Лещенко наголошує:

— На самому початку 2022 року ми плануємо ухвалити в другому читанні законопроєкт про об'єднання водокористувачів, який стане запорукою сталого розвитку галузі, масового притоку приватних інвестицій у зрошення. Як результат, у п’ятирічній перспективі, а може й раніше, рекордні врожаї стануть для нас звичною практикою.