Реклама

Аграрний 2020-й: які шляхи перевезень стали найбільш популярними

Традиційні проблеми на залізниці та черги в морських портах цьогоріч оминули наших аграріїв. Причиною стали падіння врожаю та деякі нормативні «ноу-хау». На тлі зниження обсягів перевезень морським та залізничним транспортом, неочікувано виріс попит на вантажні перевезення авіашляхами.

журналіст Agravery.com

Закриття кордонів через коронакризу, велике будівництво доріг, нові правила на Укрзалізниці - це події, які стали знаковими для інфраструктурної галузі України у 2020 році.

На сьогоднішній день переважна кількість експорту прямує за кордон через порти України. До суден збіжжя потрапляє трьома шляхами: залізницею із часткою 65−70%, автотранспортом — 20% та річковим транспортом — 10%. Рік був невдалим щодо погоди. Врожай впав — у 2019 році аграрії зібрали 75 млн тонн зернових, проти 65 млн тонн у цьому році. За врожаєм впали і обсяги перевезень залізницею, і експорт. Це, по суті, врятувало логістику агротоварів на залізниці.

Колапсу на залізниці не сталося

 

фото: agroportal.ua

Залізничним транспортом у 2020 році було вивезено агротоварів на суму близько $ 652 млн вагою 2,4 млн тонн. У грошовому вимірі це на 20% менше, ніж у 2019 році.

На початку року в Укрзалізниці змінили керівництво. У лютому тимчасово виконувачем обов’язків призначали Желько Марчека, який до цього працював членом правління залізниці. У квітні його звільнили. 26 серпня уряд призначив на цю посаду Володимира Жмака. До цього пан Жмак працював членом наглядової ради аеропорту «Бориспіль», у 2015−2016 роках працював першим заступником голови Одеської ОДА Міхеіла Саакашвілі. До цього він обіймав керівні посади у нафтовидобувній компанії ТНК-BP.

На тлі кадрових змін, йде обговорення щодо нового договору про надання послуг вантажних перевезень Укрзалізницею. Наприкінці лютого державний перевізник оприлюднив перший проєкт договору з організації перевезення вантажів. Він мав запрацювати з 1 квітня. Проте, через скарги бізнесу та карантин, УЗ відклала введення його в дію, аби врахувати зауваження. В проєкті прописане підняття плати за користуванням зерновозом із 105 грн на добу до 1363 грн. Тепер перевізникам дешевше замовляти приватні вагони. Також правки додав Антимонопольний комітет. Зокрема АМКУ дещо послабив відповідальність замовника послуг перед Укрзалізницею. Новий договір введено в дію із першого липня.

Читайте також: Аграрний 2020-й: зернові інтриги року

Також на початку осені Укрзалізниця скасовує поняття малодіяльні станції. Через закриття таких станцій постійно тривали спори. Перевізники скаржились на те, що Укрзалізниця, як монополіст, може зробити малодіяльною будь-яку станцію. Від цього страждали аграрії в регіонах. Тепер залізниця має обслуговувати всі станції без винятків.

Запрацював новий інструмент взаємодії перевізника та учасників ринку — довгострокові контракти. Новий інструмент відносин дає Укрзалізниці можливість ефективно використовувати рухомий склад та мінімізувати простій вагонів, а для їх клієнтів зникає проблема щодо непрогнозованих цін на перевезення та своєчасна подача вагонів. Довгострокові контракти розраховані на термін від 9 до 12 місяців. Мінімальний щомісячний обсяг відвантаження — 200 подач вагонів одного із вказаних типів кожного місяця протягом дії контракту. Особливість полягає в тому, що чим довший строк співпраці, тим нижча вартість.

«Взагалі, по логістиці в цьому році не було жодних проблем. В силу того, що впав експорт, а з ним і обсяг перевезень. Із позитивних моментів — виключили таке поняття „малодіяльна станція“. Я вважаю, що на цей крок пішли через падіння загального обсягу перевезень. Довгострокові договори — теж прекрасне нововведення. Кому це цікаво? Хто зможе виконати об'єм, ті будуть цим користуватись. Якщо керівництво уряду та державних структур не буде змінюватись, то ми не очікуємо суттєвих змін у роботі логістичних ланцюгів. Але проблема в тому, що кадрові зміни не можливо передбачити», — заявив президент Української зернової асоціації Микола Горбачьов.

Також під кінець року сталось знакова подія — «Укрзалізниця» уклала перший договір за експериментальним проєктом впровадження приватної тяги.

Новим перевізником стане ТОВ «Українська локомотивобудівна компанія». Вона буде допущена до організації перевезень на 11 дільницях колій загального користування. Однак тариф для приватного перевізника виявився в 7 разів вищим, ніж для «Укрзалізниці». Чиї рейки, той і диктує умови.

Автошляхи — економія та черги на кордоні

 

фото:kir.gp.gov.ua

За підсумками 10 місяців 2020 року, автомобільним транспортом вивезено агропродукції на суму близько $ 1,7 млрд вагою 7 млн тонн. У 2019 році - ці показники склали $ 1,5 млрд та близько 1,6 млн тонн відповідно.

У лютому Кабмін спростив правила супроводу великогабаритної сільгосптехніки. До цього, правила дорожнього руху не передбачали отримання дозволів для перевезення сільськогосподарської техніки габаритами до 2,6 м. Тепер цей показник збільшили до 3,75 м, також не потрібні, але існує необхідність у наявності відповідних знаків на агротехніці. А також обов’язковою умовою є наявність супровідної машини з мигалкою помаранчевого кольору.

Читайте також: Ринок праці у 2020 році. Як його оцінили керівники агрокомпаній?

Далі вдарив карантин і почались черги на кордоні. Україна, Польща, Словаччина, Румунія, Угорщина та Молдова майже одночасно ввели обмеження. Протягом двох-трьох днів країни заборонили пересування іноземців через кордони. На повернення людям дали декілька днів. Але, разом з цим, країни позакривали пункти пропусків, кожна на свій розсуд, таким чином, обмежив пересування населення. Через це збільшився час загального проходження кордону. Пропускна здатність в КПП, що лишились, впала у три рази.

У 2020 році на дорогах України працювало близько 40 вагових комплексів. За 11 місяців 2020 року виявлено 13 тисяч перевантажу, накладено 127 мільйонів гривень штрафів. Було перевірено понад 665 тисяч вантажівок. Міністр інфраструктури Владислав Криклій обіцяв до кінця 2021 року запустити 100 вагових систем, які можуть зважувати вантажівки у русі.

«Стали більше штрафувати за перевантаж, особливо на одеському та херсонському напрямках. Тут існує проблема — штраф виписують перевізнику, а той не завжди може контролювати весь свій парк автомашин. Ми вважаємо, що санкції мають накладатись на вантажовідправника. Бо він знає, скільки продукції у кузові», — заявив голова західного відділу асоціації міжнародних перевезень Валентин Устименко.

До того Угорщина, Польща, Румунія та Італія блокують надання дозволів на перевезення своєю територією українських вантажівок, каже представник асоціації міжнародних перевезень Валентин Устименко.

«Особливо важка ситуація із Польщею. Це транзитна країна і всі перевозки на Східну та Західну Європу здійснюють через її територію. У 2020 році спливають більшість дозволів. Всі ці перевозки Польща забирає на себе. Я вважаю, що наші дипломати могли б натиснути на профільні міністерства сусідньої країни, бо вже страждають наші інтереси. Також є випадки штучної затримки вантажівок на кордоні. Одна зміна прикордонників може за день пропустити 150 машин, інша — і 50 вантажівок не проїдуть на добу. При цьому саботують робітники з обох боків кордону. Через це водіям доводиться стояти по 2−3 доби на кордоні, що погано відображається на вартості логістики», — каже голова західного відділу асоціації міжнародних перевезень Валентин Устименко.

Цьогоріч в рамках програми «Велике будівництво» відремонтовано рекордну кількість автодоріг. Понад 3,9 тисячі кілометрів із 4,2 тисяч, запланованих на цей рік. Найбільше дорожніх робіт було проведено у Закарпатській та Луганській областях. Крім цього, у 2020 році введено в експлуатацію 78 мостів, а також 28 об'їзних доріг. Витрачено понад 92 млрд гривень. Але вже прорахована економія для вантажівок. По поганим дорогам витрати пального становили 35−45 літрів на 100 кілометрів. Після завершення капітального будівництва витрати становлять від 28 до 35 літрів на такій же відстані. Якщо за один рік вантажівка проїжджає близько 100 тисяч кілометрів, то економія на один автомобіль складе — 10 тонн солярки. При середній вартості дизпалива у 20 гривень за літр, то економія складає близько 200 тисяч гривень на одну вантажівку за один рік. Таким чином, для підприємства з 10 автомобілів, економія за рік може становити 2 мільйони гривень. Наступного року будівництво триватиме.

На воді без черг

 

фото: railinsider.com.ua

Через основні вантажні ворота України, морські порти, пройшло менше агротоварів, ніж у минулому році. За даними Державної митної служби, за 10 місяців 2020 року аграрних товарів морським транспортом було перевезено на суму близько $ 15,2 млрд, вагою близько 56,6 млн тонн. За цей же період у 2019 році ці показники склали близько $ 15,5 млрд та 60,7 млн тонн відповідно. Серед опитаних нами учасників ринку перевезень зернових, в портах в цьому році не було проблем. Все через зменшення врожаю.

У 2019 році Верховна Рада ухвалила законопроєкт «Про концесії». Документ, крім іншого, встановлює правила для передачі в концесію проектів в будь-яких сферах державної діяльності. Виняток становлять об'єкти, по яким встановлені обмеження або заборона про передачу. Ухвалення документа зрушило з мертвої точки проекти передачі в концесію морських портів «Ольвія» і «Херсон». За підсумками 2020 року, Україна отримала близько 3,7 млрд гривень. Наступними масштабними проектами у морській галузі будуть концесії залізнично-паромного комплексу, а також контейнерного терміналу морського торговельного порту «Чорноморськ».

Під кінець року президент Володимир Зеленський підписав закон про внутрішній водний транспорт. Найдешевшим видом транспортування в Україні здійснювалось лише 1% вантажних перевезень. Робота цього закону має створити в країні конкурентний ринок річкових перевезень, у тому числі і вантажного. За підрахунками Міністерства інфраструктури, це дасть змогу збільшити вантажопотік до 30 млн тонн на рік та створити економічний ефект для держави в обсязі близько 13−16 млрд грн щороку. Крім того, збільшення вантажних перевезень річкою, допоможе вберегти від руйнування автошляхи та заощадити державні кошти на ремонті дорожнього покриття.

Вантаж злетів у повітря

 

фото: ubi-logistic.com.ua

На тлі падіння обсягів перевезень морським та залізничним транспортом, неочікувано виріс попит на вантажні перевезення авіашляхами. За даними Державної митної служби, за 10 місяців 2020 року аграрних товарів за допомогою літаків було перевезено 1,7 тис. тонн. Загальною вартістю $ 18,9 млн. Це на 29% більше, ніж за цей же період 2019 року. Тоді ці показники складали 1,3 тис. тонн та $ 13,7 млн, відповідно. При цьому експорт морським та залізничним транспортом впав. Ріст показав тільки автомобільний транспорт. Із січня по жовтень 2020 року Україна експортувала агротоварів найбільше повітряним транспортом до Японії, Саудівської Аравії, Об'єднаних Арабських Еміратів, Узбекистану та Австралії. Минулого року п’ятірку лідерів замикали Грузія та В'єтнам.

Читайте також: Цибуля у чартері. Чому українські аграрії все частіше обирають повітряні шляхи для експорту

Цей вид перевезень подобається нашим аграріям за швидкість, можливість продати товар на високомаржинальних ринках та невеличкі обсяги продукції, які можна перевезти. Також логісти радять придивитись до малих відстаней, бо при відповідному вмінні, товар можна відправити за ціною морського чи автомобільного транспорту. Сьогодні ринок вантажних авіаперевезень дуже великий та продовжує розвиватись.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама
Реклама
Реклама