Аграрний 2019-й: трилер на ринку агрохімії з російським присмаком

Влітку 2019 року Україна наклала повне ембарго на імпорт усіх російських добрив, які в сегментах NP- та NPK у цьому році займали 30−40% усього ринку України. Але трейдери були до цього готові. За словами аналітика ринку добрив компанії Інфоіндустрія Михайла Саницького, їх попередили ще весною. Та кожен вирішив, що на ринку невдовзі бракуватиме фосфорних добрив, та почав активно імпортувати з РФ та інших країн, щоб мати запас на момент ембарго, розповідає голова Спілки виробників, імпортерів і трейдерів агрохімії і агротехнологій Сергій Рубан. Але так подумали майже усі. «І фосфорних добрив було імпортовано майже вдвічі більше, ніж зазвичай», — додає Саницький. За його даними Україна за рік використовує близько 400 тисяч тонн амонійфосфорних добрив та близько 100 тисяч тонн суперфосфату, тоді як імпорт, минулорічні залишки і внутрішнє виробництво склали майже 700 тисяч тонн у фізичній вазі. З них, за даними директора аналітичної агенції «Маркер груп» Сергія Пісоцького, імпорт склав 570 тисяч тонн, що на 270 тисяч тонн більше, ніж у 2018 році. Втім, він наголошує, що 2018 рік був аномальним, тоді як в середньому імпорт становить близько 400 тисяч тонн на рік. «Зростання імпорту мало компенсувати обсяги не поставлені в 2018 році. Крім того, пік зростання імпорту, як і в минулі роки, припав на літній період. Вже після початку дії ембарго», — стверджує Пісоцький. В результаті таких дій на ринку не те що не було дефіциту, а навпаки виник профіцит. Відповідно, ціни почали падати. За словами Сергія Рубана, амофос можна було придбати по 14 500, а NPK 16:16:16 по 10 300 гривень за тонну.

Втім, на думку експертів, основною причиною надлишку добрив на ринку став не стільки високий імпорт, як курсові коливання. «Причиною профіциту стали не трейдери і не імпорт. В одну точку зійшлось зразу кілька факторів, які не можна було передбачити заздалегідь. Зниження світових цін на аграрну продукцію і зростання курсу гривні до долара», — стверджує Сергій Рубан. Гривня дійсно почала доволі інтенсивно зміцнюватись. Її курс відносно американської валюти зріс з 26,79 грн/дол станом на друге червня до 24,09 станом на 29 вересня. В результаті, українські трейдери, для того, аби зберегти свої позиції на зовнішніх ринках, були змушені зменшити закупівельні ціни на зерно. «Курс долара за один день міг змінюватися на 0,3 грн, а це — 51 грн на тонні зерна», — стверджує фінансовий директор компанії ALFA Smart Agro Андрій Буряк. Більш детально про вплив курсових коливань можна ознайомитись за посиланням.

Читайте також: В Багдаді неспокійно: як конфлікти на Близькому Сході вплинуть на економіку України?

«Аграрії сіяли при курсі 28, купляли по такому курсу добрива, насіння і засоби захисту рослин, а продавали вирощений врожай вже по 24 гривні за долар», — стверджує Сергій Рубан. Відповідно, коштів у аграріїв було менше ніж вони очікували, що також не спонукало до купівельної активності. «В другому півріччі ми часто чули прохання про відтермінування оплати за добрива, навіть від сильних і стабільних агарних підприємств», — наголошує Сергій Рубан. Але останньою краплею став анонс ринку землі цього року, який змусив аграріїв мінімізувати усі витрати, в тому числі і на добрива.

За даними Михайла Саницького, в результаті усіх цих негараздів трейдери не змогли реалізувати приблизно 250−270 тисяч тонн фосфорних добрив (три чверті від річного споживання), які перейдуть на наступний рік у якості залишків. Втім, за оцінками Сергія Рубана, вони будуть значно меншими і становитимуть лише 100 тисяч тонн. Хоча експерт наголошує, що точну оцінку дати доволі важко: «Зараз за моїми оцінками на складах залишається добрив більш ніж на мільярд гривень. Але скільки товару реально не було реалізовано, а скільки передано споживачам з умовою відтермінування оплати — сказати дуже важко. Ніхто не зацікавлений говорити про свої проблеми. Тим більше, що в кінці року імпортери адаптувалися до нових умов роботи і перейшли на продажі швидких партій імпортного товару вже за новим курсом». Але, не дивлячись на те, залишилось на складах 270 чи лише 100 тисяч тонн добрив, трейдерам все одно треба витрачати гроші на їх зберігання та виплачувати кредити, взяті при курсі 28 грн/дол. В результаті, трейдери мають у себе на складах товар, який вони не можуть продати навіть собі в збиток, аби отримати хоч якісь кошти для подальшої діяльності. Втім, за словами Михайла Саницького, ті, хто не має проблеми із перехідними залишками, будуть купувати нові добрива по більш вигідному курсу, що ще більше ускладнить реалізацію товарних запасів, які залишились у необачливих гравців.

Читайте також: Аграрний 2019-й: птиця утримує лідерство на ринку м’яса

А от ринок азотних добрив, за словами Сергія Рубана, наприкінці 2019 року був активним: «Найбільшим попитом користується аміачна селітра, адже аграрії впевнені, що її будуть вносити обов’язково». Крім того, ціна на азотні, за словами Михайла Саницького, у 2019 році була доволі низькою у зв’язку із тим, що українські виробники добрив змогли отримати дешевий газ, який складає левову частку у собівартості виробництва. Так, за даними НАК «Нафтогаз України», ціна на газ станом на 1 січня 2019 року складала 11 833 грн з ПДВ за 1000 кубометрів, а вже 1 квітня вона впала до 7479 грн за 1000 кубометрів. І хоча за словами заступника голови Всеукраїнської аграрної Ради Михайла Соколова, заборона імпорту добрив з РФ дещо підвищила ціни на ринку, але вони не зросли дуже стрімко, адже трейдери змогли вчасно налагодити поставки з інших країн: «Також не сталось того, чого ми побоювались, Україна не наклала мито на постачання азотних добрив з усіх країн, як цього вимагали деякі українські виробники. Нова влада не пішла на цей крок».

На ринку мікродобрив та інших продуктів живлення усе було набагато спокійніше. Він не відчув ніякого впливу від ембарго, яке було накладене на Росію, адже звідти майже не імпортувались ці види добрив. За словами директора з розвитку НВК «Квадрат» Сергія Полянчикова, значно цікавіше в цьому плані спостерігати за подіями на ринку Європи: «В ЄС прийняли нову директиву, яка розширює поняття спеціальних добрив та починає відносити до цього переліку продукти, які не містять в своєму складі поживних елементів, але стимулює їх засвоєння». На думку експерта, це полегшує експорт таких продуктів до країн Євросоюзу, а також дає надії на те, що Україна з часом також внесе подібні зміни до законодавства. Більш відчутним для цього ринку став анонс запуску ринку ріллі та коливання курсу валют. Але Сергій Полянчиков впевнений, що аграрії все одно не будуть відмовлятись від тих інструментів збільшення врожайності, які приносять їм прибуток, тож на ринок мікродобрив це не матиме такого істотного впливу.

Читайте також: Аграрний 2019-й: кадрові перипетії у транспорті, приватна тяга і Дорожній фонд

На думку комерційного директора компанії ALFA Smart Agro Тетяни Мосендз, політична ситуація в країні впливає на ринок ЗЗР: «В очікуванні запуску ринку землі аграрії намагаються перестрахуватися й мінімально витрачати кошти, щоб у разі відкриття ринку мати можливість швидко відреагувати й забезпечити себе основними активами виробництва». Втім, погода була не менш важливим фактором впливу. Як вже писав Agravery.com цього року аграріїв чекало багато випробувань зливами та посухою, що не могло не вплинути і на ринок ЗЗР, через весняні зливи аграрії були змушені зменшити використання грунтових гербіцидів, а взамін частіше використовувати страхові препарати. Також зросла кількість використання фунгіцидів.