Ячмінь не на часі: фермери відмовляються від вирощування попри світовий дефіцит

Вперше з сезону 1983/84 світові запаси ячменю упали нижче 20 млн тонн, говорить Міністерство сільського господарства США. Тож, наймовірніше у 2017/2018 МР на світовому ринку виробництво буде на 6 млн тонн нижче рівня споживання й культура стане дефіцитною.

Аналітик компанії "Фенікс-Агро" Валерія Пекін пояснює, що у 2015/16 і 2016/17 МР основні країни-виробники виростили багато ячменю і його запаси в світі досягли найвищих рівнів з 2009/10 МР – 30,8 млн тонн. У цьому році через погоду у низці країн-виробників – Австралії, Північній Америці, ЄС та Україні, урожаї "просіли", що стало причиною недостачі на ринку. Через це культура торгувалась досить активно, і український ячмінь користувався попитом – уже на сьогодні сезон експорту ячменю з нашої держави був закритий на базисі  FOB  на рівні $180-190 за тону. Минулого сезону ціни, скоріш за все, через дефіцит зростатимуть.

У 2016/2017 МР виробництво в Україні склало 9,9 млн тонн – це четвертий показник у світі після Австралії (13,4 млн тонн), Росії (17,5 млн тонн) та ЄС (59,8 млн тонн).  За експортом держава також увійшла до трійки лідерів –  із показником більше 5 млн тонн. Втім, ймовірно ситуація може змінитися і Україна вже не зможе  утримувати такі позиції. Посівні площі ячменю у країні зменшуються кожного року – за останні 14 сезонів площі скоротились в два рази: з 5,8 млн га в 2003 році до 2,5 млн га в 2017-му році. Зниження площ ячменю виробники поки що компенсують урожайністю – за останні сім років вона збільшилась з 20 ц/га до 34,3 ц/га. Однак це все одно в два рази нижче показника ЄС – там вона складає 70 ц/га, а у Великобританії минулого року доходила до 158 ц/га.

Читайте також: Поділити дотації: чого хочуть аграрії та за що виступає уряд

Проблемна культура

Як розповідає завідувач відділом фітопатології та ентомології Селекційно-генетичного інституту Ольга Бабаянц, загальна картина посівів невтішна – якщо ще п’ять років тому  ячмінь вирощували чи не у кожному господарстві, то зараз на це йде одне із десяти підприємств в Україні, і то вирощують його у мінімальних пропорціях по відношенню до інших зернових. Скорочується й внутрішнє споживання – зараз всього 3,9 млн тонн у рік. Ячменю для потреб пивоварів або переробної та хлібопекарської галузі потрібно відносно мало. Тож більше ніж половину вирощеного ячменю потрібно експортувати – у цьому сезоні це 5,3 млн тонн, що на 21% більше, ніж у попередньому році (4,4 млн тонн).

Читайте також: Q&A: про днопоглиблення порта "Южний", ефект для аграріїв та відносини із Китаєм

Купувати Європа наче і готова, проте в Україні немає зерна відповідної якості. Бабаянц пояснює, що Україна традиційно відома  своїм фуражно-кормвим ячменем, який не настільки популярний, як голозерний ячмінь, на який є великий попит трейдерів в усьому світі, але який наша держава взагалі не вирощує. "В Україні є власні сорти цієї культури, вони дають пристойну урожайність, проте господарі не готові пробувати їх, бо  наукові установи просто не вміють просувати свої доробки і впроваджувати їх у практику", – констатує науковець

Провідний експерт "УкрАгроКонсалту" Єлизавета Малишко наводить дві основні причини падіння зацікавленості  українських фермерів у ячмені – це по-перше,  його прибутковість для підприємства, а по-друге – погодний фактор. Коли господарства сіють ярий ячмінь, то спираються на маржинальність минулих сезонів, і йому доводиться конкурувати по площам із кукурудзою та соняшником. За підрахунками директора "СВКА АГРО" Сергія Гречаного, рентабельність ярого ячменю в Україні не більше 10%, тому сенсу значно розширювати площі під ним господарі поки що не бачать. "Це у Європі декілька відсотків рентабельності – гарний результат, а нам, із нашими агроризиками, потрібно значно більше. Середня рентабельність провідних зернових в Україні 50%", – говорить він. За словами Малишко, цього року середня рентабельність соняшнику становить 70%, а кукурудзи – 60%. 

Тим більше, що коли ячмінь стає частиною системи "пар–пшениця–горох–ячмінь", його рентабельність падає до 3%, зазначає Бабаянц.  Як констатує фермер Олег Загородній при  середній урожайності і закупівельній ціні, яка відчутно нижча від пшениці, господарство може або отримувати мінімальні прибутки або і взагалі вийти хіба що в нуль.

При інтенсивному виробництві у зоні  Лісостепу та Полісся, де зосереджена основна частина площ  і де є сенс  сіяти, затрати  на гектар  ярого ячменю варіюються від $400 до $600  і тільки одиниці господарств можуть отримувати 50-60 ц/га. "У ячменю  відносно низька урожайність – 30-35 ц/га у нас, у Запорізькій області, при цьому дають за нього не більше 4000 грн/тона. Він більше схильний до різних захворювань. Тому на сьогодні і агрохолдинги, і фермери поступово відходять від ячменю. Соя та соняшник – це дуже вигідно, хоча і виснажує чорноземи", – підсумовує голова СВК "Перемога" Віктор Грищук.

Читайте також: Кінець ери ГМО-сої: чому Європа вимагає "чисту" продукцію

Крім того, ячмінь є ранньою, вимогливою  до повільного наростання температури і великої кількості вологи у грунті культурою. Якщо була стрімка зміна погоди, то господарі часто просто не встигали його посіяти. Через це, говорить Малишко, недосів у сезоні був 250-300 тис. га. Агроном Олексій Сидорчук коментує, що останні декілька сезонів взагалі були не надто сприятливими для ячменю через посуху у низці регіонів. Господарства просто не добирали урожаю та сіяли інші, витриваліші зернові чи олійні, ячмінь більше уражувався хворобами, ніж решта польових культур.

Піти на пиво

Виходом для аграріїв могло б стати вирощування  пивоваренних сортів ячміню. "Якщо господарство вирощує ячмінь з пивоваренних сортів (нехай навіть на фуражні цілі), у нього є можливість продати його як пивоварний та отримати за нього гарну ціну і тут, і при експорті. Ціна насіння пивоварного ячменю не набагато вища за насіння фуражних сортів, проте премія у 10-20% цілком перекриє ці затрати", – розповідав Agravery.com регіональний директор з постачання Malteurop Ukraine  Олександр Івашина. За його словами, минулої осені фуражний ячмінь купували по ціні 3,5 тис. грн/т, а пивоварний - по ціні приблизно 4 -4,3 тис. грн/т. 

Хоча, як розповідає директор ТОВ "Праця Стольне" Дмитро Базиленко з Чернігівщини, 20% надбавка  від пивзаводів за вирощування якісного пивоварного ячменю – гарний мотиватор для роботи фермерів, а, якщо вони ще працють неподалік пивоварних підприємств, то ситуація ще краща, бажаючих виконувати всі вимоги пивоварів не багато. Для того, аби отримати справжній пивоварний ячмінь господарству потрібно чітко слідувати технології і витримати близько 50 різних показників. "Потрібно вчасно посіяти ячмінь, вчасно зібрати, аби він не потрапив у дощі, які часто йдуть наприкінці липня – на початку серпня. Є певні вимоги до удобрення пивоварного ячменю – не можна переборщити із азотом, потрібно збалансувати норми та чітко їх дотримуватись, приміром, робити дві обробки фунгіцидами", – говорить Івашина. Тому пивоварний ячмінь росте на площі не більше 200 тис. га, а тільки Malteurop Ukraine щорічно купує на спотовому ринку 50-100 тис. тонн культури.