А якщо зими більше не буде? Прогнози фахівців на майбутнє аграріїв

Вже лютий настав, а морозів й досі не було. Цьогорічна зима, за словами начальника відділу агрометеорології Укргідрометцентру Тетяни Адаменко, — це прообраз майбутнього клімату України. Але, якщо уявити, що з часом клімат зміниться настільки, що зими у звичному для нас уявленні не буде взагалі, то який це матиме вплив на сільське господарство?

Науковці стверджують, що останні рекордні врожаї Україна змогла отримати у тому числі й завдяки глобальному потеплінню. Але чи продовжиться така тенденція і надалі? Так, але не усюди та до певної міри. За словами завідувача кафедри ґрунтознавства НУБіП Анатолія Балаєва, підвищення температур в майбутньому призведе до падіння врожайності сільгоспкультур в зоні Степу, але в зонах Лісостепу та Полісся вона навпаки зросте: «На Півдні врожайність впаде через нестачу вологи, тоді як у Північних регіонах із опадами ситуація краща і там за рахунок збільшення кількості сонячної енергії врожаї будуть зростати. Власне, ми вже зараз спостерігаємо цю ситуацію». Проте, з часом ситуація може погіршитись. Анатолій Балаєв зазначає, що підвищення врожаю призводить до зменшення вмісту гумусу в ґрунті. Згідно даних дослідження Інституту охорони ґрунтів України, його вміст за останні 20 років знизився з позначки 3,3 до 3,16. «Це відбувається через те, що аграрії не вносять в ґрунт необхідної кількості поживних речовин», — зазначає професор Балаєв.

Читайте також: Зміна клімату, ринок землі та замулені канали, або що впливає на ринок зрошення?

Ситуацію можна було б дещо виправити збільшивши норми внесення мінеральних та органічних добрив. Проте, через тотальне зменшення поголів'я худоби кількість органічних добрив наразі недостатня. Тому, залишається розраховувати лише на мінеральні добрива. Але і тут не усе так просто. Більшість добрив для засвоєння рослинами мають розчинитись у воді, тоді як цією зимою вологи в ґрунті не вистачає і не факт, що наступні зими будуть кращими. «Був у нас випадок ще в Радянському Союзі. Тоді зимою опадів не було, а через морози загинуло багато посівів. Тому керівництво дало наказ зберегти ті посіви, що вижили, і докласти максимум зусиль для отримання врожаю. Ну агрономи і доклали — внесли весною добрив в декілька разів більше, ніж це роблять зараз. І рослини загинули. Вони просто засохли, адже добрива ввібрали в себе усю наявну в ґрунті вологу», — розповідає головний науковий співробітник Інституту біоенергетичних культур Олександр Іващенко. Схожа ситуація, на думку комерційного директора компанії BLAU Chem Сергія Рубана, може повторитись і цього року: «Не виключено, що вже в першій половині лютого аграрії почнуть підживлення озимих, однак є побоювання, що весняне живлення не матиме ефекту. Багато агровиробників мають сумніви, що аміачна селітра чи карбамід розчиняться в таких умовах». Тому варто застосовувати у таких випадках рідкі добрива. «За нестачі вологи на богарі на перший план виходитимуть рідкі форми добрив, які не потребують розчинення в ґрунті, а також добрива із нижчим сольовим індексом. І одним із головних факторів оцінки системи удобрення та технології загалом повинен стати показник коефіцієнта використання вологи», — говорить керівник науково-дослідного відділу НВК «Квадрат» Ольга Капітанська.

Проте, на цьому зміни в системі живлення не завершуються. За словами незалежного консультанта з агрономії Олександра Гончарова, відсутність снігу на полях дозволяє ґрунту краще засвоювати ту вологу, що випадає: «Якщо в нас лежить шар снігу і весною він різко тане, то ґрунт не може засвоїти усю вологу і велика її кількість стікає з полів у канави. Тоді як опади при невеликій плюсовій температурі набагато краще засвоюються». Втім, це в свою чергу збільшує вимивання поживних елементів з ґрунту. «На саму поведінку добрив в ґрунті підвищені зимові температури впливають лише обмежено, і більшою мірою впливатиме не стільки температура, скільки кількість опадів у цей період, що підвищуватиме вимивання мобільних елементів і змінюватиме коефіцієнт використання добрив», — говорить науковий консультант НВК «Квадрат» Ірина Логінова. Отже, аграріям потрібно буде вносити ще більше добрив, аби зберегти їх ефективність.

Проблеми захисту

Зміна клімату впливає не лише на рослини чи ґрунт, а ще й на шкідників та хвороби. На думку Олександра Гончарова, це підвищить кількість шкідливих комах, що вдало перезимують. «Також підвищення температури може призвести до збільшення кількості генерацій шкідників, наприклад попелиць, кліщів та колорадських жуків», — згоден з ним заступник директора з наукової роботи Інституту захисту рослин Сергій Ретьман. Але кількість корисних комах також буде зростати, отже збережеться певний баланс. До того ж, за словами науковця, під час перезимівлі у таких умовах комахи частіше уражуватимуться хворобами.

При цьому, хвороби рослин себе за таких умов почувають більш ніж прекрасно. Згідно даних Сергія Ретьмана, підвищення зимової температури дозволяє певним хворобам краще розвиватись: «Така погода покращує умови для хвороб, збудники яких здатні зимувати на мертвих рослинах, наприклад септоріоз, піренофороз та різні види плямистостей. Тоді як іржастим хворобам це дозволить збільшити рівень перезараження після відновлення вегетації, а теліоспорам сажки довше зберігати свою життєздатність». Крім того, згідно спостережень науковця, останні роки у зв’язку зі зміною клімату збільшилась кількість уражень рослин альтернаріозом, хімічний контроль якого доволі складний. Крім того, за словами Олександра Гончарова, ступінь ураження рослин хворобами також буде збільшуватись. «Осіння вегетація озимих буде закінчуватись пізно, а весняна розпочинатись рано, отже у хвороб буде більше часу для ураження рослин», — говорить він. Це в результаті приведе до зміщення строків фунгіцидних та інсектицидних обробок.

Читайте також: Використовувати не можна забороняти: чому в Україні досі застосовують заборонені в ЄС пестициди?

Також українським аграріям в майбутньому варто очікувати на нетипових для їх зони шкідників. «Одні види будуть з’являтись, інші зникати. Так, наприклад вже можна в Київській області знайти вовчка соняшникового, якого раніше там не було», — стверджує Сергій Ретьман. При цьому, використання хімічних препаратів ускладниться. Підвищення температур буде частіше призводити до виникнення стресових умов для рослин. За словами науковця Інституту захисту рослин, це призведе до зменшення ефективності використання засобів захисту рослин, а високі температури зменшать вікно застосування пестицидів, адже вони ефективно діють при температурі не вище 25 °C. «Листова пластинка рослини нагрівається і це погіршує проникнення препаратів. Також збільшиться фітотоксичність гербіцидів на культурну рослину, а ефективність грунтових гербіцидів може зменшитись через брак вологи в ґрунті», — стверджує Сергій Ретьман. Проте, на думку Ольги Капітанської, ситуацію дещо покращать препарати, які спеціально розроблені для зменшення стресу: «За таких умов агрономи повинні працювати більше „на попередження“, аніж на подолання стресів. У цьому плані все більшої актуальності набуватимуть добрива-антистресанти». А як додає начальник відділу розвитку продуктів та сервісів мікродобрив компанії «Ukravit» Сергій Адаменко, наразі вже розроблені препарати, які можуть зменшувати температуру листової поверхні рослини.

Але є й позитивні моменти, наприклад, за словами Олександра Гончарова, Південь України вже практикує висів зернових культур на початку лютого, що збільшує врожайність ярого ячменю на дві тонни з гектару, в порівнянні з традиційними строками посіву. «На одному полі ми розпочали посів в середині лютого, але закінчити його не змогли, пішов дощ. Поки усе висохло пройшло два тижні. Ми відновили посів, але знову його не закінчили, зламалась сівалка. Поки її відремонтували — пройшло ще два тижні. В результаті, кожна затримка зменшувала врожайність на тонну», — розповідає незалежний консультант з агрономії.

Читайте також: Євген Єршов: Рейдерство дуже схоже на напад сепаратистів. Вони не діють навмання

Тож зміна клімату змусить аграріїв перелаштовуватись та працювати по новому. Вже зараз сільгоспвиробникам необхідно починати застосовувати нові технології чи використовувати досвід більш південних країн.