Реклама

Грипозні курочки: чи відновиться експорт м'яса птиці в ЄС?

Лише одного випадку пташиного грипу на Вінниччині вистачило для заборони експорту всієї української курки в ЄС. Невдовзі заборону можуть скасувати. Якщо ні, птахівникам загрожують важкі часи.

журналіст Agravery.com

Скоро українська курка може повернутися на ринки ЄС. Вчора, 29 січня, заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка зустрівся у Брюсселі з представниками Генерального директорату з питань охорони здоров’я та безпечності харчових продуктів Європейської Комісії (DG SANTE). Після зустрічі Качка написав у своїй сторінці на facebook, що розмова видалась конструктивною: «Маю відзначити, що наша Держпродспоживслужба дуже круто працює, і реакція з боку ЄС — блискавична. Є перспективи для швидкого рішення, але не будемо забігати наперед».

За словами експерта з біобезпеки Віталія Башинського, якщо Європа дуже постарається, то експорт відкриють за сім днів. А якщо ж буде дотримано усіх правил винесення цього питання на розгляд до Єврокомісії, то процедура може тривати до 40 днів. «Якщо обмеження не скасують протягом адекватного періоду часу, то Україна почне застосовувати дзеркальні заходи. Це вже торговельна війна, якої не хочеться, оскільки ЄС — наш стратегічний партнер», — сказав Башинський.

Нагадаємо, що 20 січня Держпродспоживслужба повідомила про спалах пташиного грипу на Вінниччині. За два дні Європейська Комісія заборонила ввезення з усієї України на територію ЄС м’яса птиці, м’ясної продукції та термічно необроблених продуктів з птиці. 24 січня аналогічно вчинила Білорусь, включивши до переліку заборонених товарів, зокрема, інкубаційне яйце та яєчну продукцію. Однак білоруське торговельне обмеження стосувалось тільки Вінницької області.

Фахівці галузі обурені. Адже коли на початку січня у Польщі були зафіксовані спалахи грипу птиці, то Україна заборонила ввезення продукції птахівництва тільки з околиць гміни Усцимув Люблінського воєводства та частини Великопольского воєводства, а не з усієї країни. Експерти пояснюють, що Україна свого часу визнала регіоналізацію в ЄС — тобто при виявленні якогось захворювання припиняється торгівля тільки із територіями, де виявлено спалахи недуги — тоді як Європа досі не відповіла навзаєм.

Читайте також: Небезпека із Заходу: чи варто Україні боятись спалахів пташиного грипу в Польщі?

У Держпродспоживслужбі повідомляють, що листи щодо проведених заходів з локалізації та ліквідації спалаху грипу птиці у Вінницькій області уже надіслані всім українським торговельним партнерам, у тому числі країнам-членам ЄС та Білорусі. До того ж 27 січня відбулись перемовини фахівців відомства з представниками DG SANTE, після яких Україна зобов’язалась представити свою модель регіоналізації та зонування щодо грипу птиці.

Насправді уже три роки заборонено експортувати курятину в ЄС з трьох областей України. В Україні востаннє було зафіксовано дев’ять спалахів пташиного грипу у період з листопада 2016 року по лютий 2017 року. Тоді недугу виявили у трьох областях, а саме у Чернівецькій, Одеській та Херсонській. За словами Віталія Башинського, ЄС виокремив ці області в одну зону, з якої заборонив ввезення курятини. Це обмеження досі не зняли. Тобто навіть після ліквідації грипу у цих трьох областях, все одно не можна було поставляти звідти курятину до Євросоюзу. Всі інші області (окрім Чернівецької, Одеської та Херсонської) фактично об'єднали у т.зв. «другу зону». І ось, коли на Вінниччині зафіксували спалах пташиного грипу, Європейська комісія «закрила» доступ усій «другій зоні» на західні ринки. Тобто «першу зону» ще не «відкрили», а «другу» вже «закрили». Таким чином було заблоковано поставки курятини до ЄС з усієї України. І це попри те, що протягом 2018−2019 років система державного контролю за грипом птиці в Україні неодноразово оцінювалась інспекторами компетентних органів країн-торгових партнерів, зокрема ЄС, США, Японії, Канади, Китаю. За результатами оцінювань, вітчизняна система контролю визнавалась ефективною.

Хоча в цілому європейців можна зрозуміти. По-перше, своїми заборонами вони захищають внутрішній ринок від зовнішньої конкуренції. По-друге, вірус може поширюватись далі за межі 10-кілометрової санітарної зони. Найімовірніший шлях поширення — з термічно не обробленими продуктами тваринного походження або через живу птицю, яка перебуває в стані інкубаційного періоду захворювання, відмічає Віталій Башинський. «Уявіть себе виробником. У вас є сто тисяч голів птиці. Одного ранку ви побачили, що у вас зі ста тисяч чотири загинули. Ви розумієте, що ви живете в Україні, і скоріше за все ніхто нічого вам не компенсує. Ви виокремлюєте пташники, які ще не уражені, і швиденько продаєте птицю на забій. Але серед неї уже є птиця в інкубаційній стадії», — говорить експерт. За його словами подібні ситуації відбуваються часто, зокрема, й при АЧС. Причини — відсутність як реальної відповідальності за такі дії, так і відшкодування втрат. Каже, що в країнах з розвинутими економіками, якщо підприємство має належний рівень біобезпеки, йому будуть відшкодовані усі збитки. Тому їм вигідніше терміново повідомити, знищити поголів'я, отримати компенсацію і через 21 день відновити свій бізнес. Наразі фахівці ДПСС задіяні у відслідковуванні та подальшому відкликанні з ринку реалізованої продукції птахівництва, одержаної в період можливої дати занесення вірусу до епізоотичного осередку. Також триває відбір проб біоматеріалу з усіх птахогосподарств Вінницької області.

Досі немає офіційних публічних повідомлень про те, що спалахи пташиного грипу були виявлені десь за межами господарства на Вінниччині. За попередньою інформацією у ньому утримували 98 тисяч голів яєчного напрямку. Пізніше Держпродспоживслужба відзвітувала, що у птахівничому господарстві Немирівського району Вінницької області у період з 20 по 23 січня піддано умертвінню та знищенню всю птицю, яка знаходилась в епізоотичному вогнищі — 108688 голів. За словами Башинського, високопатогенний грип можна вчасно локалізувати в межах одного господарства, оскільки там, де особливо кількість птиці велика, інкубаційний період короткий, за два-три дні вже помітно збільшення рівня загибелі. А тому можна швидко відреагувати на небезпеку. 

Постраждали не так від грипу, як від «падіння» ринку. Те, що пташиний грип (принаймні, за даними Держпродспоживслужби) не уразив інші господарства, звісно, добре. Але в цілому для галузі "чума птахів" створила проблеми. Заборона, тим більше лише з Вінничини, з боку Білорусі майже нікому не зашкодить. Чого не можна сказати про ЄС — протягом двох останніх років Нідерланди і Словаччина входили до першої трійки імпортерів української курятини. Разом на них припадало біля 30% виручки від продажів на зовнішніх ринках ($158 млн за 11 місяців 2019 року за даними ДФС). Також в трійку входить Саудівська Аравія ($ 96,2 млн). “На сьогодні ми не можемо поставити до Європи вже законтрактовану там продукцію. Натомість вона виходить на ринок України, ціна опускається, і всі виробники від цього страждають”, - зазначає голова ради директорів асоціації “Союз птахівників України” Олександр Бакуменко. Відповідно до поденної динаміки цін на ринку Шувар (Львів), станом на 29.01 ціни на курячу гомілку знизились майже на 5%, на стегно - на 10,66%, на філе - на 1,14%. Водночас тушки бройлера здорожчали на 1,76%. Усе це — на тлі зростання у виробників нереалізованих запасів у минулому році. Виконавчий директор агропромислової компанії з Тернопільщини „Укрполь-2005“ Микола Гарбич нарікає на те, що ще торік у березні ціна була 30-32 грн, а зараз становить усього 22 грн за кілограм живої ваги. "Якщо одна курка в середньому важить 2,5 кг, то ми втрачаємо на ній 25 грн. Водночас ціни у супермаркетах залишилися такими ж, як і на початку минулого року. Таким чином виробники в мінусі, а всі інші — в плюсі", — бідкається Гарбич.

Читайте також: Аграрний 2019-й: птиця утримує лідерство на ринку м’яса

Також слова Бакуменка підтверджує виконавчий директор компанії "Комплекс Агромарс" Олексій Марченко: "В нас були законтрактовані обсяги курятини. Деякі європейські компанії проплатили наступні поставки м'ясопродукції, і тут різко все обривається. Продукція не поставлена, то гроші треба повертати". Тоді як лідер на ринку курятини - агрохолдинг "МХП" - показово зберігає спокій. У компанії кажуть, що менеджмент робить усі необхідні кроки відповідно до стратегії диверсифікації експортних продажів. І тут доречно нагадати, що наразі відкриття експорту українського м’яса птиці до Китайської Народної Республіки знаходиться на завершальному етапі. За прогнозами міжнародного видання Bloomberg,  відкриття цього ринку означатиме неабиякий успіх для українських виробників, зокрема, й для "МХП".



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама