Реклама

Використовувати не можна забороняти: чому в Україні досі застосовують заборонені в ЄС пестициди?

Коментарі

0

Нещодавно в ЄС не продовжили реєстрацію на пестициди з вмістом тіаклоприду (неонікотиноїд). Франція відмовилась ще від двох діючих речовин, мотивуючи це небезпекою для бджіл. А що ж відбувається в Україні? Чому нічого не забороняють? Agravery.com вирішив розібратись.

журналіст Agravery.com, аналітик ринку ЗЗР

Після кожної заборони якогось препарата в Євросоюзі чи загибелі бджіл від пестицидів здіймається буря. Від активістів та бджолярів лунають заклики заборонити небезпечні препарати, але щоразу зусилля супротивників отрутохімікатів залишаються марними. В країні і надалі використовують заборонені в Європі пестициди. То чому ж відповідні державні установи не виконують вимог активістів? І чим відрізняються системи контролю в ЄС та в Україні? 

Головною відмінністю Євросоюзу у цьому питанні є чутливість до суспільної думки та проблем екології. Рішення щодо заборони тих чи інших препаратів часто приймають  політики. «Євросоюз однією рукою забороняє використання певних препаратів, а іншою дозволяє. Адже діє норма, завдяки якій можна використовувати заборонені пестициди у екстрених випадках, чим усі і користуються», - зауважує керівник агрохімічного напрямку Європейської Бізнес Асоціації Віктор Погорілий. Згідно досліджень, проведених Інститутом захисту рослин, Інститутом аграрної економіки та Науковим центром превентивної токсикології, харчової та хімічної безпеки імені академіка Л. І. Медведя на замовлення Всеукраїнської Аграрної Ради, лише у 2018 році в ЕС було видано 341 спеціальний дозвіл на використання інсектицидів. А найбільшою кількістю дозволів за час заборони скористалась Іспанія - 405.

Читайте також: Світ олії та зерна: що відбувається з основними культурами на міжнародних ринках?

В Україні наразі немає механізму заборони пестицидів як такого. «Єдине, що ми можемо зробити – це не рекомендувати препарат до реєстрації. А якщо він вже зареєстрований, то відмінити цю реєстрацію можна лише в судовому порядку, або дочекатись завершення строку дії реєстрації», - пояснює заступник директора Інституту екогігієни і токсикології ім. Л. І. Медведя Олександр Кравчук. Саме таким чином в Україні було завершено використання карбоксину, хлорофосу та інших препаратів. За словами Погорілого, щоб дати негативну рекомендацію, вчені мають отримати раніше невідому їм інформацію про небезпеку препарата. «Таку інформацію можуть надати інші країни, наприклад Євросоюз, або вона може бути отримана при проведенні власних досліджень. Більше того, мені відомо, що Мінприроди декілька років тому надсилали запит в ЄС з проханням надіслати наукові дані щодо небезпеки заборонених неонікотиноїдів. Проте, відповіді не отримали і досі», - стверджує керівник агрохімічного напрямку. 

Наслідки заборон

Чи дійсно варто забороняти неонікотиноїди в Україні, та які від цього будуть наслідки? В Інституті захисту рослин проводились дослідження заборонених в ЄС неонікотиноїдів та їх вплив на комах-запилювачів. За словами заступника директора з наукової роботи Інституту захисту рослин Сергія Ретьмана, у науковій установі дійшли висновку, що ці препарати таки несуть небезпеку для комах запилювачів, тож варто ввести певні обмеження щодо їх використання: «Необхідно дотримуватись заборони обробки ентомофільних культур (ріпак, соняшник та інші культури, з яких бджоли збирають нектар) під час цвітіння. Також я вважаю, що необхідно повністю заборонити продаж неонікотиноїдів для використання у приватному секторі, адже там ніхто не дотримується регламенту використання препаратів. Крім того, необхідно обмежити використання протруйників на основі неонікотиноїдів при вирощуванні медоносних культур». На думку науковця, варто розробити механізм, згідно із яким Держпродспоживслужба буде надавати дозвіл на використання заборонених протруйників у разі великої чисельності ґрунтових шкідників в конкретному регіоні. Загалом, усі надані науковцем рекомендації дещо схожі на ті, що діють в Євросоюзі, проте вони не такі жорсткі. Наприклад, Сергій Ретьман не радить повністю забороняти ці інсектициди і навіть дозволити їх обмежене використання на медоносних культурах, попередньо розробивши чіткий регламент їх застосування.

Читайте також: Дмитро Боярчук: Гривня або залишиться стабільною, або далі зміцнюватиметься

Тоді як заборона цих препаратів, згідно досліджень, проведених на замовлення ВАР, призведе до зменшення виручки від зниження врожайності від 14,9 до 37,5 млрд грн для сільгосппідприємств і від 7,3 до 18,5 млрд грн для власників присадибних ділянок. Європейські аграрії також жаліються на політику заборон, яку сповідують в Євросоюзі. За словами англійського сільгоспвиробника Тома Аллен-Стевенса, заборона використання неонікотиноїдів суттєво знизила врожайність ріпаку в його господарстві та в ЄС в цілому. «Декілька років тому я думав так: нічого страшного, ну заборонили і що, впораюсь і без неонікотиноїдів. І я перестав їх використовувати. В результаті, кількість хрестоцвітних блішок почало збільшуватись із року в рік. Це набуло розмірів епідемії. Через це об’єми вирощування ріпаку як в Англії, так і в усій Європі, впали і ми вимушені були почати імпортувати цю культуру аби забезпечити власний ринок. У 2019 році я отримав врожай на рівні 3,6 тонн з гектару. Це найкращий показник з часів заборони неонікотиноїдів. Тоді як раніше я збирав в середньому 4,5 тонн з гектару», - розповідає англійський сільгоспвиробник.

Проте, заборона неонікотиноїдів може мати негативні наслідки не лише для економіки, а і для здоров’я людей. За словами Олександра Кравчука, неонікотиноїди – це найбільш безпечні з існуючих класів інсектицидів для людини і їх заборона та заміна іншими препаратами призведе до збільшення випадків отруєнь та летальних випадків: «Невелика ймовірність летальних наслідків при отруєннях неонікотиноїдами є сприятливим моментом у порівнянні з іншими інсектицидами, особливо фосфорорганічними сполуками, у випадку яких летальність становить від 5 до 30%».

Політична воля

Політична заборона таки може відбутись за умови імплементації європейського законодавства в Україні.

Ще у 2016 році були прийняті розпорядження Кабінету Міністрів України №228-р від 24.02.2016  та №217-р від 18.02.2016 згідно з якими схвалено стратегію імплементації Глави IV (Санітарні та фітосанітарні заходи) та Розділу IV «Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею» Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Після того, як усі заходи з імплементації будуть виконані, Україна має відмовитись від використання заборонених в ЄС неонікотиноїдів. На думку Віктора Погорілого, варто адаптувати ці закони під Україну. Інша справа, якщо Україна таки вступить в ЄС, тоді, за словами Олександра Кравчука, ми будемо виконувати усі правила встановлені в Єврозоні: «Але не варто забувати про право застосування препаратів у разі надзвичайної необхідності, яким доволі активно користуються країни Євросоюзу при вирощуванні цукрових буряків та ріпаку». Доречі, схожу думку під час перебування на 50 саміті в Давосі висловив голова партії «Слуга Народу» Давид Арахамія, проте він запропонував взагалі тимчасово відмовитись від політики гармонізації національного законодавства з законодавством ЄС. 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама