Реклама

Золоті боби: чому росте виробництво гороху, нуту та сочевиці

Коментарі

0

Бобові здатні зробити навіть дрібний агробізнес вигідним та ефективним, адже на них є попит не лише на українському, але й на закордонному ринку. Навіть агрохолдинги кілька останніх років поступово збільшують посівні площі не лише  під традиційною соєю, а й під горохом, сочевицею, та нутом.  

Минулий рік був офіційно проголошений FAO як старт популяризації зернобобових культур у світі. Адже це важлива культура для міжнародної продовольчої безпеки, оскільки саме бобові компенсують брак білка тваринного походження і в багатьох країнах азійського походження є основою раціону.

Засновник компанії "Олейна" Теодор  Маргелос засвідчує, що інвестування у вирощування бобових культур – цілком виправданий крок: "Це ринок, який зростатиме у довгостроковій перспективі та примножуватиме капіталізацію підприємства. Так само, мають думати і українські виробники. Земля тут прекрасно підходить для культивування бобових культур – можна вирощувати від 5 до 8 тонн з гектару. Крім того, бобові культури відновлюють родючість ґрунтів, тож з будь-якої точки зору  – це ідеальне капіталовкладення".

 Читайте також: Рецепти ефективності від засновника “Олейни”

 

Рекомендація віднайшла своє відображення  на полях українських аграріїв – сумарно  в Україні минулого року зібрали 810 тис т. бобових, говорять у Асоціації виробників бобових культур. Поруч з уже усталеними горохом та соєю почали значно розширювати посіви квасолі, сочевиці, нуту тощо. При цьому розширення площ  під бобовими відбувається усюди. Якщо квасолю більше вирощують центральні і західні регіони України, то нут кращі результати дає в центрі і півдні нашої країни, а горох і сочевиця  – в центрі та на Поліссі".

Якщо раніше основні виробниками бобових були лише домогосподарства та фермери, то наразі акценти змінюються – активний інтерес вирощування бобів проявляють і великі агрокомпанії та агрохолдинги, розглядаючи їх як можливість диверсифікації виробництва, і якщо сою уже вирощують у великих масштабах, то з нішевими експериментують на невеликих площах – починаючи від 100 гектарів і  більше", – розповідає аналітик Української аграрної конфедерації Дмитро Дейна. Директор агрохолдингу HarvEast Дмитро Скорняков пояснює зацікавленність бобовими тим, що вони збільшують кількість азоту в ґрунті та придатні до ранніх термінів посіву, що важливо для степової зони. Саме тому сумарні площі під бобовими у агрохолдингу збільшились у минулому році до 7 тис. га, а у 2017 році заплановано близько 12 тис. га.

Основною проблемою, що заважає нарощувати обсяги виробництва, опитані Agravery.com виробники називають неналагоджені агротехнології, обмежений внутрішній ринок та слаборозвинені канали реалізації на зовнішні ринки.  З іншого боку – стимулом для вирощування є вища преміальність нішевих бобових порівняно з традиційними культурами, зростаючий попит та досить низька конкуренція на світовому ринку. Інші аграрії нарікають на специфічні особливості у кожної культури, що стосується захисту, внесення добрив, збирання та якості, які виробник може не врахувати з початку, та що, в результаті, може "вилитись" у значні втрати.

 

Горох: чудовий попередник

Найбільші посівні площі в Україні серед нішевих бобових зайнято під горохом  – якщо порівнювати з минулим роком, то вони зросли  на 33 %, і досягли максимальної позначки за останні п’ять років .

 

Президент Товариства споживачів і виробників бобових в Україні Антоніна Скляренко пояснює стрибок недосівом посівних у 2015 році, що дало можливість розширити посіви бобових. Стимулювала й експортна ціна – на початку сезону платили $300-315/т FOB, зараз $280-295/т FOB.

У агрохолдингу "Мрія" горох називають чи не найкращим попередником для озимих зернових культур. За словами провідного агронома агрохолдингу Олександра Хмелюка, з-під гороху рано звільняється поле і можна раніше приступити до підготовки ґрунту. Оскільки основний обробіток виконується за два місяці до посіву озимої пшениці, відповідно, залишається вдосталь часу для того щоб ґрунт відновив структуру, накопичив вологу. А чим більший період часу від обробітку до посіву, тим краще. "За результатами минулого року ми отримали дуже хороший результат. Тому вирішили цього року збільшити площу посіву із 47 до 523 га, щоб підтвердити результат", – говорить він. Якщо отримані цьогоріч економічні результати підтвердяться, на підприємстві будуть нарощувати площі.

Однією із перешкод у вирощуванні гороху, на думку Олександра Хмелюка, є вилягання та осипання під час дозрівання. "Врожай гороху потрібно дуже швидко зібрати, у стислі терміни – до 10 днів, інакше він обсиплеться (це в той час, коли сою, наприклад, можна збирати з мінімальними вт ратами протягом місяця, іноді до двох). Тому горох є більш ризикованою культурою, ніж соя", – стверджує він.

У  агроходингу "Росток" у 2016 році в рамках оновлення сівозміни також вперше було посіяно горох на території  у 0,1 тис. га. Там пояснюють вибір малим вмістом  гумусу у ґрунтах північної зони, де розміщені землі підприємства. "Отримувати на таких ґрунтах великі врожаї кукурудзи або соняшнику дуже складно. Набагато простіше вирощувати там горох, чи, приміром, просо. По-друге, такі експерименти допоможуть нам знайти хороший попередник під озимі культури, а також, відповідно, отримати хороший дохід озимих з гектару.  Будемо також аналізувати  можливості квасолі", – говорять у компанії.

Експерт аграрних ринків Асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Євгеній Дворнік говорить, що 94,7% сушених бобових, що йдуть на експорт, займає горох. Основними споживачами продукції виступають країни Азії (84,9%) – Індія, Пакистан та Бангладеш. Перспективними країнами є – Малайзія, Кенія, Непал, Шрі-Ланка, Єгипет, Судан. Серед перспективних країн також варто виділити Південну Африку, а серед країн Європи – Іспанію та Латвію.

 

Нут: екстремальна посухостійкість

Виробники та аналітики ринку одноголосно називають нут імовірним "кандидатом" до збільшення площ уже у найближчій перспективі. У минулому році площі під цією культурою становили 10-14 тис. га. Посухостійкість, невибагливість у  технології та конкурентна ціна на експортному ринку роблять нут привабливим для вирощування не лише у дрібних та середніх агропідприємствах, так і у агрохолдингах. Він навіть отримав жартівливу назву "верблюда полів", бо завдяки міцній кореневій системі нут найбільше пристосований для вирощування в умовах недостатнього зволоження. Це фактично єдина бобова культура, яка дає сталі високі врожаї в засушливих та спекотних умовах. Разом із тим, добре реагує на зрошення.
У Товаристві споживачів і виробників бобових підрахували, що зараз ціни на нут дуже вигідні. Фермери, які зібрали з 1 га 15-17ц нуту, отримали рентабельність на рівні 300-400%. Витрати на 1 га нуту складають від 9 до 10,5 тис. грн, середня врожайність цього року — 11 ц/га, а середня ціна — 18 тис. грн за тонну.

Культура активно експортується. "За підсумками 2014/15 МР був досягнутий рекордний обсяг поставок – 20 тис тонн, 76% вироблених зернобобових. Основні поставки нуту, як і гороху, здійснюються в Індію. За підсумками 2015/16 МР в цю країну було поставлено 21% від загального обсягу експорту. Також близько 17% було поставлено до Туреччини і 16% – в Пакистан. У поточному ж сезоні в закупівлях лідирують Єгипет і Туреччина", – говорить аналітик "АПК-Інформ" Андрій Купченко.

З великих агрокомпаній ставку на нут зробили в АgroGeneration  – якщо загалом під бобовими у них 17 тис. га землі, то під нутом майже дві тисячі. Нут у АgroGeneraration почали вирощувати у 2012 році, у господарствах на півдні Харківської області. Перший рік компанія завезла насіння і розмножила його. У товарне виробництво  нут був введений у 2015 році.

Агроном  АgroGeneration Захар Шелухін пояснює, що найбільшою перепоною виробництва нуту є недостатня кількість інформації про нього. "Для початку все, що вдалось дізнатись, це технологічні поради від продавців насіння та поради в інтернеті. Проте з кожним роком ми, у холдингу, вчились на власних помилках, набивали шишки та підлаштовували технологію під потреби наших полів», – розповідає він. Крім того, у реєстрі на 2016 рік було лише п'ять сортів цієї культури, але вже декілька років нормального посівного матеріалу нуту із документами в Україні не знайти.  Розмножується нут погано, тож забезпечити потужності самостійно господарства навряд зможуть», – говорить Шелухін.

 

Сочевиця: лідер з попиту

Найбільш перспективним є вирощування сочевиці. Площі під нею в Україні поступово збільшуються: у 2016 році було засіяно близько 8 тис. га, в 2017 году планується близько 20 тис. га. Якщо в 2015 році фермери отримували в середньому 12 ц/га, то в 2016-му – 17-22 ц/га, інколи збирають до 20-30 ц/га зерна. В основному, сочевицю висівають у Полтавській, Харківській, Сумській, Вінницькій та Тернопільській областях. "Сочевиця – низькоросла культура, тому посухи та вiтри завдають їй значної шкоди. Хоч сочевицю можна вирощувати майже в усiх регіонах, але найбiльш прийнятний для неї Лiсостеп", – розповідає науковий співробітник Одеського селекційно-генетичного інституту, професор В'ячеслав Січкар.

Зацiкавленiсть сочевицею серед фермерiв  неупинно зростає, бо рентабельнiсть виробництва цiєї культури дуже висока –близько 200%. Тонна зерна сочевицi коштує 12 -18 тисяч гривень, тобто закупiвельнi цiни на неї майже втричi перевищують цiни на зерно пшеницi озимої.

На думку агрономів, популярність  сочевиці обмежується браком технологiй вирощування. Також проблемами є відсутність якісного насіння, необхідного обсягу посівного матеріалу, недосконалість технологій вирощування, а також не розвинена переробка бобових. Власна селекція насіння сочевиці в Україні знаходиться на дуже низькому рівні, нею займаються лічені селекціонери, тож виробники вимушені покладатись лише на власний досвід. Антоніна Скляренко вважає, що в найближчі роки ситуація з насіннєвим матеріалом сочевиці виправиться. Наприклад, завдяки спільній реалізації проектів міжнародної технічної допомоги з міжнародними організаціями –  FАО, Всесвітній банк та інші.

 

Квасоля: можливості для кооперації

На відміну від попередніх культур, споконвічний український продукт, квасолю, наразі розглядають на підприємствах як можливість додаткового прибутку для дрібних фермерських та домогосподарств.  Для великих  підприємств вона є надто проблемною – через тонкощі збирання та вимогливість до вологи. У "Мрії" підтверджують, що експериментували із квасолею – вирощували її на площі у 300 га, проте зрештою відмовились від цієї ідеї. "Ми впевнились, що квасоля – це нішева культура, і більше підходить для вирощування дрібним фермерам, аніж великим холдингам", – говорить Олександр Хмелюк. Тож наразі у "Мрії" активно розвивають проект кооперації, який дозволяє  розвивати громади сіл, та давати їм можливість заробляти гроші.

Читайте також: Операція "кооперація": як селянам організувати бізнес коло хати

Роблять ставку на кооперативне вирощування квасолі і на Хмельниччині – у минулому році "Перший національний  аграрний кооператив" запустив цей проект у одному регіоні, і сподівається поширити цей досвід і на решту областей. Окрім звичайної квасолі, на власних городах селяни можуть вирощувати органічну квасолю та буряк. "Ми готові повністю забезпечити селян насінням усіх цих культур, надати будь-які потрібні консультації, і як результат викупити потім усю вирощену продукцію за ринковими цінами. Головне що потрібно від селян – це бажання працювати та дотримуватись технологій", — сказав виконавчий директор кооперативу Іван Павльо.

За даними "Українського клубу аграрного бізнесу" наразі  69,3% квасолі йде на експорт до Європи. Споживачами даної продукції є Румунія (33% експорту), Об’єднані Арабські Емірати (12%) та Туреччина (12%). Перспективними ринками виступають ринки Європи – Боснія і Герцеговина, Сербія, Польща, Італія. Також у 2016 році розпочалися поставки в Іспанію, Великобританію та Бельгію. Світовий імпорт сушеної квасолі за останні п’ять років скоротився на -8,7%. Основними імпортерами виступають Бразилія, Італія та Індія. Дві останні наростили імпорту сушеної квасолі за на 10,2% та 51,3% відповідно і є досить перспективними ринками для України.

Ірина Глотова



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама