Золота середина: чи бачать аграрії, як завершити земельну реформу?

Новий меморандум МВФ знову підняв земельне питання на вершини суспільної уваги. Тільки на цей раз ціна – кредит у мільярд доларів, який стратегічно важливий для економіки України. Часу, аби нарешті закрити питання обігу ріллі в Україні, залишилось вкрай мало – за деякою інформацією, МВФ вимагає, аби відповідний закон було прийнято до кінця травня цього року.

Через уривчастість інформації незрозуміло – чи кредитори ставлять свої вимоги щодо особливостей роботи ринку землі в Україні? Чи їм просто важливо, аби Україна вийшла з тієї сімки країн, в яких досі заборонено торгувати ріллею? У Хмельницькому, 7 грудня, аграрії, експертні установи та міністерство озвучило свої позиції та очікування щодо запуску ринку землі в Україні.

Компанія «за» ринок землі

Тарас Кутовий, міністр аграрної політики та продовольства України

- Земля має бути власністю, як це передбачає Конституція. Цю власність потрібно дозволити продавати, або використовувати в якості застави у банку. Через антиконституційний мораторій на продаж землі понад 250 тисяч власників паїв вмерли, так і не передавши нікому своєї власності. Власники земельних паїв повинні нарешті отримати можливість розпорядитись свою власністю.

Так, МВФ справді хоче відкритого ринку землі, без будь-яких обмежень. Але я таке не підтримую. Я вам більш того скажу - питання запуску ринку землі в Україні аж ніяк не залежить від волі МВФ. Ми маємо власну концепцію земельної реформи, на основі якої і будемо рухатись.

Ми хочемо обмежити 500 гектарами площу землі, яку зможе купити одна особа. При цьому покупцем може бути тільки фізична особа, яка має аграрну освіту та працює на землі. Ділянку така людина зможе придбати лише за місцем проживання.

Читайте також: НКРЕ не дає добро: як підвищення вартості підключення до електромереж вдарить по АПК?

Ігор Славін, департамент державного земельного кадастру Держгеокадастру України

- Слід визнати – ринок землі в Україні і так існує, нехай у прихованих формах. В нашій країні законодавчо дозволено обмін земельними ділянками. Держава має право викупати землю у громадян для суспільно важливих земель. В результаті розпаювання у приватну власність відійшли понад 27 мільйонів гектарів землі, і на ці землі фактично не поширюється мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Фактично, дозвіл на продаж землі лише доповнить уже існуючі елементи земельного ринку в Україні.

Наш законопроект про обіг земель сільськогосподарського призначення стосуватиметься не тільки прямого продажу земель. Він також регулюватиме і порядок обміну ділянок, і порядок викупу землі державною у громадян, оскільки порядок проведення таких операцій досі законодавчо неврегульований.

Цілком обґрунтованими є побоювання, що на перших порах роботи ринку землі ділянки будуть скуповувати по низькій ціні є цілком обґрунтованими. Таке справді відбувалось у країнах Східної Європи. Тому, аби усунути можливість подібних спекуляцій, ми пропонуємо встановити заборону на перепродаж ділянки або ж зміну її цільового призначення протягом 5 років.

Читайте також: Чому українці бояться ринку сільгоспземель та чи виправдані ці побоювання?

Юрій Лупенко, директор Інститут аграрної економіки

- Одним з найпоширеніших доводів «проти» запуску ринку землі є теза, що громадяни будуть змушені задешево продати свої ділянки. Так от, соціологічні дослідження говорять про наступне. Із півтора мільйона власників земельних паїв лише 400 тисяч з них готові продати свою земельну ділянку за ціною близько тисячі доларів. 600 тисяч власників готові продавати свої паї  за ціною не менш ніж  шість тисяч доларів за гектар. При цьому пропозиція до продажу складе 4,3 мільйони гектарів землі із 27 мільйонів гектарів загальної площі розпайованих ділянок. Тому нема ніяких підстав говорити, що нашу землю буде розпродано за малі гроші. Навпаки – старт ринку землі у будь-якому вигляді позитивно вплине на розвиток економіки нашої країни.

Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради

Читайте також: Платити по-новому: за якими правилами держава та агробізнес гратимуть у 2017 році

- Головне питання для членів нашої асоціації – коли саме реально буде запущено ринок землі.  Теоретично, прийняття відповідного закону не означає запуску ринку землі негайно. Законопроект цілком може передбачити, що ринок землі в Україні буде запущено через 5 років після ухвалення закону.

Тому перша річ, якої ми хочемо, – передбачуваність старту ринку землі. Модель бізнесу членів нашої асоціації базується на оренді землі, при цьому вільних коштів для купівлі землі нема. Тому, на нашу думку, закон про ринок землі в Україні має передбачити перехідний період на 5 років. Наші консультації з банкірами засвідчили наступне: банки не будуть кредитувати, допоки не побачать, на якому рівні тримаються ціни на землю, чи стабільні вони. Банкам самим потрібен певний час, аби сформувати бізнес-модель, за якої аграрії зможуть отримати кредит на купівлю землі за адекватні відсотки. Якщо піти іншим шляхом, то ми ризикуємо отримати не ринок землі, а простий банальний дерибан, що піде тільки на шкоду економіці. Якщо підприємства, що зараз працюють на землі, будуть змушені піти з неї, то це точно не призведе до росту ВВП. Тому ще раз наголошу – запуск ринку землі має бути поетапним, розстроченим у часі.

Ще одне питання, яке тут сьогодні прозвучало - обмеження на продажу в одні руки. Якщо тільки  в одному господарстві тисяча голів худоби, то до неї треба як мінімум одна тисяча гектарів землі. У США ефективна ферма має взагалі від п`яти тисяч голів худоби, відповідно – і від п`яти тисяч гектарів землі. Само собою, аби конкурувати на міжнародному ринку, потрібно укрупнятись. А встановлювати обмеження на 200 гектарів, 500 гектарів «в одні руки» – це лише розривати господарства. Члени нашої асоціації прямо кажуть – «якщо обмеження у площу землі в одні руки буде прийнято, ми будемо змушені купувати землю на підставних осіб». Кому це потрібно? Тому – таких обмежень не має бути.

Кому дозволяти купувати землю, а кому – не дозволяти? Вибачте, але обмежувати коло покупців землі дипломом про профільну освіту – це безглуздо. У нашій країні дипломи і так купуються. Членами нашої асоціації є люди, що взагалі не мають аграрної освіти, але є успішними аграріями. Виходить, що ми хочемо побудувати чергову корупційну надбудову, в якій будуть брати гроші за право купити землю?

Зиск з української землі мають отримувати виключно громадяни України. Але це аж ніяк не означає, що землею не можуть володіти юридичні особи, це маніпуляція. Потрібно чітко законодавчо визначити, що 100% власників юридичної особи є громадянами України. Якщо компанія може це чітко підтвердити – нема проблем. Якщо ні – це уже мають бути проблеми виключно компанії.

«Проти» ринку землі

Олександр Чубок, голова Київського обласного відділення Асоціації фермерів та землевласників України

Читайте також: Земля одноосібників знаходиться у зоні ризику рейдерського захоплення

- Якщо запускати ринок землі – це означає, що земля із засобу виробництва перетворюється у товар. А хто має гроші купувати такий товар? Фінансові групи та банки. Якщо землю будуть продавати на аукціонах, то ми, фермери, просто не витримаємо конкуренції з великим капіталом.

Тому Асоціація фермерів та землевласників на сьогоднішній момент виступає проти запуску ринку землі. За Конституцією України, земля є власністю усього народу. Тому нехай народ і вирішує питання ринку землі на всеукраїнському референдумі.

Читайте також: Законний «Халяль»: чому в Україні зараз не можна отримати дозвіл на експорт в Арабські Емірати

Лілія Горбач, заступник голови Аграрного союзу України

- Ми в принципі підтримуємо ідею дозволити продаж ріллі в Україні. Але вважаємо, що запуск ринку землі зараз не на часі. На Сході України  продовжується війна. Економіка і далі перебуває у кризовому стані - купівельна спроможність населення падає, рівень інфляції і далі росте. Нема підстав сподіватись, що банки стануть видавати аграріям кредити за пільговими ставками для купівлі землі. Є побоювання, що Верховна Рада прийме «земельний закон», який запустить вільний ринок землі, в якому не зможуть взяти участь малі та середні аграрії. Тому ми вважаємо, що зараз введення обігу ріллі не на часі.

Іван Киричевський

фото: Pixabay