Жінка в агросекторі: чому кількість фермерок не зростає?

Про роль жінок у розвитку агросектора йшлося під час круглого столу «Жіноче лідерство як фактор розвитку сільського господарства», у якому прийняли участь жінки, які працюють та отримують задоволення від своєї роботи в агросекторі. Вони ділилися своїми думками щодо того, як жіноче лідерство у сільському господарстві впливає на розвиток місцевих громад, зокрема, та держав в цілому, сприяє створенню міцних та успішних ОТГ, посилює продовольчу безпеку, дозволить забезпечити людей їжею, допомагає децентралізації тощо.

Роботи більше, зарплата менша?

У 2018 році Corteva Agriscience провела глобальне дослідження щодо фермерок у 17 країнах, тоді було опитано 4060 жінок. Вони дали відповіді, чи відчувають, що мають такі ж права як і чоловіки. У деяких країнах ЄС 78% жінок свідчили, що вони на собі відчували гендерну дискримінацію, а були такі держави, де цей показник сягнув 52%. Все ж таки 31% відзначають, що за останні 10 років ситуація змінювалася на краще.

«В Україні третина населення проживає у сільській місцевості і 53% з них - це жінки. Ця статистика трирічної давності і, можливо, ситуація дещо змінилася, але не суттєво. Незважаючи на те, що жінок у селі чуть більше половини, а от частка сімейних фермерських господарств, які очолюють жінки – лише 10%.

У багатьох галузях зарплати жінок нижчі за зарплати чоловіків, хоча роботи ті ж самі, а інколи робіт ще більше. Ситуація з гендерною дискримінацією у сільському господарстві існує, але це питання не замовчується», - зазначає Наталія Гузенко,  консультант з комунікацій в Україні Corteva Agriscience.

Серед Цілей сталого розвитку ООН важливе місце відводиться розширенню можливостей жінок. Не потрібно забувати про те, що вони виконують, окрім професійних обов’язків також домашню роботу, яка взагалі не оплачується.

«Жінка в Україні, за статистикою, отримує на 25% меншу зарплату. Ще трохи інформації про становище жінок у селі: так 21% не мають власного банківського рахунку, 48% — доступу до медичних послуг, 36% - не беруть участі в прийнятті рішень у своїх громадах, кожна 5 українка потерпає від домашнього насильства. Нещодавно понад 400 професій були заборонені МОЗ для жінок, але незважаючи на це, вони знаходили спосіб працювати у цих секторах, звичайно, нелегально. При цьому вони не отримували належних їм соціальних і пенсійних пакетів. Важливо сказати, що ми технологічно розвиваємося, і ці важкі робочі місця можна і потрібно передавати, тобто користуватися аутсорсингом. Умови праці мають бути комфортними як для жінок, так і чоловіків», - говорить Наталія Кошовська, програмна аналітикиня Фонду ООН у галузі народонаселення.

Читайте також: Дикий мед. Чи відродиться бортництво як бізнес?

Віковий розрив

За останні роки, відповідно до статистичних даних, частка жінок в сільському господарстві зменшилась та становить 60%. Тоді як у 2017-18рр ця цифра була на рівні 65%.

«Якщо розглядати сільське господарство, то роль жінки досить важлива. Жінки більш витриваліші, комунікабельні, гнучкі та вміють стратегічно мислити. Вони здатні бачити проблему з іншого ракурсу ніж чоловіки. З боку держави слід приділяти увагу освітнім проектам та популяризувати успішні приклади для того, щоб надихати інших жінок. В Україні потрібно активно залучати до таких програм жінок віком від 18 і до 45 років, оскільки сьогодні віковий розрив у сільському господарстві доволі великий. Це за кілька років може призвести до збільшення гендерного розриву. Зараз дуже невелика частка жінок до 40 років займаються підприємництвом у агросекторі, більшість становлять жінки старше 60 років», - зазначає Олена Дадус, заступниця директора департаменту аграрної політики Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

На законодавчому рівні обмежень щодо статі немає, робиться акцент на сприянні забезпечення рівного доступу до усіх благ. Крім того, у країні не створюють окремих програм для жінок чи чоловіків. У суспільстві традиційно склалися певні стереотипи і їх регулювати за допомогою нормативно-правових актів не можна. Потрібно змінювати мислення та сприйняття у суспільстві.

Читайте також: Чому обрали KUHN? Обприскувач Fighter: топовий функціонал доступний кожному

Гендерна нерівність корелює з продовольчою безпекою

Щоб зрозуміти важливість впливу жінок на сільське господарство, потрібно прийняти до уваги, що населення Землі зростає. За підрахунками різних експертів прогнозується: щоб прогодувати це населення слід збільшити виробництва продуктів харчування на 60-70%.

«Сьогодні потенціал сільського господарства розкритий не до кінця. Є у світі люди, які не доїдають і навіть помирають від голоду, зокрема від початку цього року померло саме від голоду – 4 млн осіб. Потрібно шукати додаткові опції для розкриття потенціалу агросередовища і криється він у розширенні можливостей жінок-фермерок поруч з використанням інноваційних технологій. Адже за підрахунками ФАО, жінки складають 43% економічно активного населення, зайнятого в сільському господарстві. Так, в ЕЄ частка господарств, які очолюють жінки, складає 30%», - зазначила Анна Бабіч, менеджерка з корпоративних комунікацій у Центральній та Східній Європі компанії Corteva Agriscience.

За підрахунками ООН, якби виробництво на жіночих фермах збільшилося на 15-20%, то додатково можна було б прогодувати 100-150 млн осіб.

«Подивившись на графік з глобальними даними, легко помітити, що чим більша гендерна нерівність, тим менш сприятливим є загальне середовище продовольчої безпеки з його іншими параметрами. Подібну кореляцію ми спостерігаємо між гендерною нерівністю та програмами харчової безпеки, гендерною нерівністю та доступом до ринків і фінансових послуг для сільського господарства, та навіть між гендерною нерівністю та безпекою харчових продуктів», - додає Анна Бабіч.

Це вагомий аргумент,  щоб звернути увагу на жінок у сільському господарстві, популяризувати цю тему.

Читайте також: Поле чудес: чи зроблять санкції до імпорту доходним виробництво добрив?

Слабкість веде до автоматизації виробництва

Жінки досить креативні, їм простіше пристосуватися до певних нових умов, вони більш поліфункціональні та надзвичайно відповідальні і не дивно, що у них вбачають загрозу колеги чоловіки.

«Чоловіки, які хочуть і планують з нами співпрацювати, бачать у нас конкурентів, яких потрібно перемогти. Виявляється, що ми провокуємо дух змагання і це веде до того, що ми рухаємося навіть швидше, ніж планували. Взагалі жінки-фермерки готові мінятися та навчатися працювати сучасно, якщо їх надихнути та показати, що вони можуть бути керівниками та брати на себе відповідальність. Традиційна жіноча слабкість - це привід впроваджувати у себе якомога кращу автоматизацію процесів», - відзначає Катерина Лісова, співзасновниця «Ферми двох Катерин».

Читайте також: Курс на екологію. Чи вдасться безпечним ЗЗР прорватися в Україну?

Жінкам-фермеркам не вистачає знань та якісного інтернету

Часто, щоб бути лідером, жінкам не вистачає навіть не цілеспрямованості чи бажання, але знань  та навиків. Щоб заповнити цю нестачу минулого року Corteva Agriscience в Україні запровадила інноваційну освітньо-грантову програму TalentA для розвитку та підтримки талановитих сільських жінок-фермерок. Ця програма була ініційована в 2019 році в Іспанії, але вона показала себе досить успішною, тому минулого року до неї приєдналася і Україна. Зазначимо, що вона реалізується і в інших країнах Європи.

«TalentA настільки чітко сфокусувалася на основних проблемах, прогалинах у моїх знаннях та наштовхнула на нові ідеї, пошук нестандартних рішень. Вона надає допомогу з різних аспектів: психологічних, фінансових, виходу на нові ринки, пояснює, як розвивати власний бренд. Кожен блок інформації був надзвичайно корисним і цікавим. Це дозволило розширите моє коло спілкування, можу допомагати іншим у вирішенні того чи іншого питання.

Хочу відзначити, що я виступаю за те, щоб у команді спільно працювали як жінки, так і чоловіки, які один одного доповнюють. Є все ж таки сфери, у яких через свій фізичний розвиток жінкам досить складно працювати та й не потрібно. До кожного робочого місця потрібно підходити зважено. У нашій сфері, а саме у садівництві, жіночої праці досить багато», - вважає Еріка Шапочка, засновниця сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Дари Берегівщини».

На допомогу жінкам у їх роботі проходять сучасні технологічні новинки, які полегшують працю. Приємно, що українські фермерки не тільки їх не бояться, але готові використовувати на практиці. Основне питання не у навиках їх використання, усьому можна навчитися.

«Але є одна важлива проблема – це інтернет в селі. Без нього, незважаючи на ультра сучасну техніку, не можна виходити на своє виробництво. Є у нас метеостанція, вона повинна передавати дані на комп’ютер, який знаходиться недалеко від неї, для чого потрібен стабільний інтернет. Супутниковий зв’язок не забезпечує якісну передачу даних, які потрібні для роботи цієї метеостанції. Інтернет покриття у селі необхідно розширювати. Тільки тоді можна використовувати новітні технології», - додає Еріка Шапочка.