Поле чудес: чи зроблять санкції до імпорту доходним виробництво добрив?

Чи введуть санкції на білоруські добрива і якою буде доля Сумихімпром?

Після розвалу Радянського Союзу Україна отримала у спадок розвинену промисловість та мала потужну економіку, яку прийнято вважати другою в Європі. Та в реальності усе було не зовсім так. Адже держава отримала у своє підпорядкування застарілі хімкомбінати, що виробляли хімволокна, які здебільшого залежали від іноземної сировини, залежну від нафтопродуктів полімерну промисловість, потреби якої задовольнялись за рахунок імпорту. Також країна отримала у спадок неорганічну хімічну промисловість — це переважно азотна галузь та виробництво добрив. Лакофарбову промисловість не беремо до уваги, адже її можливості ще за Союзу не були орієнтовані на експорт.

Та й навіть та промисловість, що залишилась після СРСР, здебільшого не була націлена на виробництво готового продукту. Так, за даними Ялтинського Агрохімічного форуму-2012, лише 10−20% продукції, що випускалася, була готова до споживання якщо не кінцевими споживачами, то тими, хто забезпечує виробництво кінцевого продукту.

Одним із таких продуктів були добрива. Вони й стали основним джерелом експортної виручки українського хімпрому поруч з глиноземом та аміаком, і в дещо меншій мірі двоокисом титану. Усе це сировина або продукти, що далі споживаються промисловістю. А отже говорити про розвинену економіку не варто, адже держава не заробляла на експорті готової продукції.

Та й сама промисловість не сказати, що була вже надто прибутковою. Так, ще з 90-х років вона отримувала мінімальні прибутки, та й ті ховались в офшорах, які потім перетворились на інвесторів. А самі виробництва, згідно звітів підприємств на Smida.gov.ua, на сайтах акціонерних товариств та у Фонді Держмайна, стали збитковими. Якщо подивитись на прибутки підприємств по виробництву добрив, то можна побачити певну особливість. Виробники добрив в Україні раз на два роки показують збитки. По результатам 2019 року і трьох кварталів 2020 року можна побачити, що виробники КАС, NPK і NP добрив отримали більше 2 млрд грн збитків.

Проте, постає питання, як так сталось, адже сировина для виробництво азотних добрив — природній газ, була дешевою? Найбільших збитків зазнало Сєвєродонецьке Об'єднання Азот, яке у 2019 році отримало 7 млрд збитків, які частково були компенсовані у 2020 році. Проте інші виробники навпаки мають прибутки у 2019 році, а от у 2020 році показують істотні збитки.

У той же час завод Сумихімпром, в обидва періоди демонструє прибуток. Проте він спеціалізується на виробництві комплексних, а не азотних добрив. Втім, і прибутки заводу не такі вже й великі, що пояснюється неповним завантаженням потужностей. Та й згідно розрахункових даних із звітів customs.gov.ua, податків на прибуток від усього виробництва комплексних добрив за період 2019−9 міс. 2020 року було сплачено лише 27−28 млн грн. Тоді як податків від імпорту комплексних добрив було отримано на істотно більшу суму. Лише з Білорусі надходить від імпорту NPK з податку на прибуток 25 млн грн, а сумарно податкові надходження від імпорту комплексних та рідких азотних добрив склали в 2020 році не менше 1,16−1,20 млрд. гривень.

Також варто зазначити, що згідно з опитуванням учасників ринку, трейдерам вигідніше продавати саме білоруський товар, адже при цьому середня рентабельність трейдерів по білоруській продукції при продажу зі складів — 9−15%, а середня рентабельність при продажу української продукції - 7−8%. Тобто норма прибутку на 1 тонну в білоруської продукції при торгівлі на 4−5% вище, а при виробництві/імпорті істотно більше.

Ще одним фактором впливу є сам ринок, він зменшується через погодні умови та фінансовий стан аграріїв. Сільгоспвиробники другий рік поспіль зменшують закупки добрив та інших засобів виробництва задля мінімізації витрат, заощаджуючи на купівлю землі, в 2021/2022 роках тенденція збережеться. За даними учасників ринку, цьогоріч купили комплексних добрив на третину менше, азотних - на 10% менше, це означає, що ринок звужується.

Читайте також: Денис Стаценко: Ринок картоплі відкритий для дешевого імпорту, який буде диктувати верхню ціну бульби

Тож, аби покращити власне фінансове становище, Сумихімпром та інші підприємства подали свої листи у Міністерство економічного розвитку та торгівлі з проханням ввести санкції чи торгівельні обмеження проти білоруських добрив. Адже проти білоруського КАС в ЄС подовжено антидемпінгові мита, а Сполучені Штати ввели санкції проти ГродноАзоту, тож український виробник вдається до превентивних мір щодо захисту внутрішнього ринку, очікуючи наплив дешевих добрив від північного сусіда. Синхронізація санкцій з цієї точки зору не випадкова.

фото: sumykhimprom.com.ua

Звичайно, власний виробник має бути в пріоритеті, адже він має робочі місця, утримує тисячі сімей в регіонах. Про його підтримку й мови не йдеться. Але Сумихімпром включений в перелік підприємств, що підлягають приватизації у 2021 році. Завод планомірно, з 2007 року, вводили в збитки, а виробнича база не відновлювалась, не виключено, що саме заради дешевої приватизації.

Але постає питання, а що виграють заводи з введенням мит? Дніпровський завод працює по давальницькій схемі, Сумихімпром із мінімальними прибутками не повністю завантажений, а при повній завантаженості навряд чи прибутки в рази зростуть.

Чи не станеться, так, що ведення обмежень спрацює більше в приватну сторону, ніж в державну, і дозволить майбутньому власнику Сумихімпрому заробити кошти для приватизації. Цікаво, як збільшиться передпродажна оцінка Сумського гіганту після введення обмежень на імпорт. Не треба виключати і квотування імпорту добрив, що турбує не менше ніж інші обмеження, фактично всього імпорту добрив. Багато питань, що зараз жодним чином не розкриваються, вся інформації знаходиться в режимі секретності, нам не вдалося отримати жодних відповідей від офіційних осіб.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама