Жертви СО2, або як Україна може втратити ринок ріпаку та кукурудзи в ЄС

Нещодавно на сайті Української Зернової Асоціації була розміщена інформація про те, що через зволікання уряду може припинитись експорт ріпака та кукурудзи з України до ЄС, що може призвести до втрати експортної виручки у розмірі $ 2,5 млрд. Тож, Agravery.com вирішив розібратись, чи дійсно усе так критично і чи є альтернатива у разі призупинення поставок до ЄС.

У чому справа та яка ціна питання?

В Європі активно стимулюється використання біопалива з ріпаку та етанолу з кукурудзи. Проте, за даними в.о. виконавчого директора УЗА Сергія Іващенко, згідно з Директивою Європарламенту та Ради ЄС 2018/2001 від 11 грудня 2018 року з відновлюваних джерел енергії, яка вступає в силу у червні 2021 року, при вирощуванні ріпаку та виробництві біопалива повинно викидатись в атмосферу на 47% менше СО2 ніж при використанні викопних видів палива. Для етанолу цей показник становить близько 50%.

І країни-експортери з 2021 року мають подавати дані відносно того, скільки було викидів СО2 при вирощуванні цих культур. Так, за даними УЗА таку звітність до ЄС вже надали Австралія та Канада, а от в Україні із цим зволікають. Це може призвести до призупинки експорту цих продуктів до країн Єврозони. Тоді як за даними Української зернової асоціації в 2019/2020 маркетинговому році Україна вже експортувала 2,9 млн. т ріпаку, в т. ч. в ЄС — 2,8 млн. т — 97% від загального обсягу експорту ріпаку. Експорт української кукурудзи в 2018/2019 маркетинговому році склав 30,4 млн т, в т. ч. до ЄС близько 16 млн. т., що становить 53% від загального обсягу експорту кукурудзи. Цього маркетингового сезону, Україна вже встигла експортувати до ЄС 6,7 млн т кукурудзи. «Потенційні втрати України від припинення експорту ріпака та кукурудзи на ринок ЄС, навіть розраховані з рівня не найпривабливіших цін сьогодення, приблизно можна оцінити в $ 2,5 млрд. на рік», — зауважив Сергій Іващенко. Він пояснює свої розрахунки: нинішні обсяги експорту ріпаку до Європи близько 2,8 млн. тон, а середня ціна — близько 420 дол./т, тобто втрати $ 1,2 млрд. на рік. Кукурудза — 16 млн. тон та 170 дол/т відповідно, що дає втрати у обсязі близько $ 1,3 млрд.

Читайте також: Вона — торговий агент. Правила життя Сніжани Павленко, торгового агента з продажу насіння Pioneer

В уряду залишилось обмаль часу для того, аби провести заміри. Більшість ріпаку під врожай 2020 року вже висіяно, лише невеликі об'єми ярого ріпаку будуть посіяні весною, відповідно заміри для цієї культури вже провести неможливо, тож необхідно чекати наступної осені, коли розпочнеться посівна. Що стосується кукурудзи, то в урядовців залишився сезон 2020 року, адже у 2021 році цю культуру до літа не встигнуть зібрати. Відповідно, держава має почати роботу вже цією весною і у неї не буде права на помилку, інакше експорт буде перекрито. Крім того, за словами бізнес девелопмент менеджера компанії Maxigrain Олени Нероби, уряд ще має підготувати звіт та провести перемовини з ЄС, а це також потребує часу. За словами заступниці директора ProAgro Group Марії Колесник, ситуацію погіршує ще й те, що в самій Європі далеко не усі хочуть бачити українське зерно: «Лобі європейських фермерів вже давно підіймає голову проти українського зерна, зокрема кукурудзи, оскільки з наступного року європейські фермери будуть отримувати дотації на га лише за умов зменшення викидів парникових газів під час виробничого процесу». Також за словами експерта, також український уряд має розробити та прийняти директиву по викидам, а бізнес потім повинен її впроваджувати і витрачати на це додаткові кошти. «Не всі виробники дивляться далі свого елеватора і вважають, що то проблема трейдера куди продати зерно. В той же час це проблема виробника, бо якщо трейдер не матиме куди продати, то й ціну знизить», — зауважує Колесник.

Їх попереджали

Проте, як зауважують в УЗА, такої ситуації із обмеженням по часу можна було уникнути, якби уряд почав працювати ще у 2018 році, коли ця Директива була прийнята. Більше того, Українська Зернова Асоціація звертала увагу уряду на цю проблему ще в вересні 2018 року. «Ми звернулися з проханням ініціювати проведення дослідження щодо кількості парникових викидів, що вивільняється в атмосферу під час вирощування, зберігання, переробки тощо ріпаку та кукурудзи в Україні, а також із проханням про проведення переговорів з Європейським Союзом щодо використання даних, наведених в такому дослідженні під час імпорту європейськими виробниками біопалива сировини з України. В грудні минулого року ми повторно звернулися до уряду з такою проблемою, але поки вирішення проблеми не зрушило з місця. За ці майже 2 роки ми провели низку зустрічей, донесли інформацію до усіх інстанцій, пояснювали ризики. І навіть отримували схвальну реакцію профільного міністерства. Однак віз і нині там», — наголосив Сергій Іващенко.

Читайте також: Як оптимізувати виробництво? Поради восьми успішних аграріїв

За словами Олени Нероби, підготовка національного звіту щодо викидів парникових газів при вирощуванні та обігу сільгоспкультур, що використовуються для виробництва біопалива, із врахуванням регіональної складової, як і стратегії зниження викидів парникових газів — це компетенція уряду, Міністерства енергетики та захисту довкілля. «Необхідно розробити і прийняти відповідні нормативно-правові акти. Далі, на підставі документів, які відповідають вимогам ЄС, українські виробники зможуть підтвердити рівень викидів парникових газів під час вирощування, зберігання та транспортування зерна, а сам власне показник викидів в межах допустимого», — стверджує Нероба.

Чи є альтернатива?

У разі, якщо Україна не виконає умов ЄС, доведеться шукати інші ринки для реалізації цієї продукції чи змінювати структуру посівів на ті культури, які зможемо продати. Оскільки, за словами Марії Колесник, альтернативний ринок для ріпаку знайти буде досить важко, оскільки майже весь його об'єм відправлявся в Європу. Та і з кукурудзою не усе так легко, оскільки в ЄС відправляється приблизно половина всього нашого врожаю і такий об'єм десь «пристроїти» буде дуже важко: «Більшість наших конкурентів сьогодні дешевші за Україну, а тому більш привабливі навіть для наших традиційних покупців. Враховуючи геополітичні особливості, а також зростаючі врожаї, Україна не зможе навіть протягом сезону змінити географію експорту без демпінгу», — стверджує Олена Нероба.

Читайте також: Чого хочуть аграрії? Представники галузевих асоціацій про розподіл державної підтримки

Втім, як зауважують експерти, виробникам не обов’язково чекати на дії уряду, вони можуть самостійно отримати відповідні документи для того, аби мати можливість відправляти свою продукцію до Євросоюзу. Коштують такі ліцензії від чотирьох до семи тисяч євро. Також є вірогідність, що навіть якщо уряд не поквапиться з діями, влада ЄС буде змушена поступитися — український ріпак користується попитом, бо площі під ним у Співдружності скорочуються. Відповідно можуть з'явитися нові мита, але двері для українських товарів не буде зачинено.