Вона – торговий агент. Правила життя Сніжани Павленко, торгового агента з продажу насіння Pioneer

Коментарі

0

Як шкільна вчителька стала торговим агентом світового виробника насіння.

Головний редактор Agravery.com

Згідно статистики, жінок в Україні більше, ніж чоловіків. Але, не дивлячись на кадровий голод і планомірне вимирання сіл, в аграрній сфері і досі домінує упередження, що цим мають займатись лише представники сильної статі. Тоді як жінки могли б стати тим ресурсом для сільського господарства, який би дав поштовх його розвитку.

Натомість зараз частка жінок, які очолюють сімейне фермерське господарство, складає всього 10%. В багатьох галузях зарплати жінок нижчі за зарплати чоловіків, які виконують такі самі роботи. І це не суто українська проблема - згідно з глобальним дослідженням Corteva Agriscience, проведеного в 17 країнах на п’яти континентах, 72% опитаних жінок, які працюють в агро, сказали, що в цій сфері для повного досягнення рівності статей будуть потрібні десятиліття.  

Разом з компанією Corteva Agriscience, яка входить до найкращих компанії України за показником ґендерної рівності та є провідником цієї теми в сільському господарстві на глобальному рівні, Agravery.com реалізовує проект “ВОНА ЗБАГАЧУЄ ЖИТТЯ”, де ми розповідаємо про жінок, які працюють в різних професіях в агросекторі, як вони сприймають свою професію та як досягають успіху всупереч стереотипам. 

Сніжана Павленко закінчила Херсонський державний університет за фахом викладач біології та практичний психолог, після чого сім років викладала біологію у школі. З 2009 по 2015 рік працювала у Діагностичному центрі захисту рослин «АгроАналіз», потім рік керівником Діагностичного центру захисту рослин в компанії «Агро-Проф» (один із підрозділів ТОВ «Ензим-Агро»). У 2018 році закінчила магістратуру у Вінницькому аграрному університеті за фахом агрономія. Після одруження повернулась до Каховки, де влаштувалась у компанію Торговий дім «Насіння»  і працювала там три сезони. У 2019 році отримала запрошення стати торговим агентом з продажу насіння Pioneer.

фото: new-times.in.ua

Як і всі дівчата я в дитинстві мріяла стати танцівницею. Потім мрія змінилась, і я прагнула стати тренером з волейболу, оскільки тоді займалась цим видом спорту. Моєю першою освітою став біофак. Він в результаті привів мене туди, де я є зараз. Втім, спорт я не покинула, відвідування фітнес-центру та ранкові  пробіжки стали невід'ємною частиною мого життя.

Вибір освіти був дуже простим, я була найкращою з біології у своїй школі, тому й вагань, куди вступати, не було. Крім того, у мене в сім’ї багато педагогів.

Деякі мої учні займають високі посади в аграрній галузі, у тому числі й в компанії Corteva Agriscience на посаді директора одного з напрямків. І я рада, що мої учні перевершили свого вчителя. Більше того, наразі вже я відвідую конференції та слухаю їх виступи. І мені приємно усвідомлювати, що у їх розвиток я також зробила внесок.

Читайте також: Вона – аналітик. Правила життя Олени Нероби, бізнес девелопмент менеджера компанії Maxigrain

Через сім років викладання я вже не бачила свого майбутнього в школі, почувала себе наче у вакуумі, мені не вистачало розвитку. Тому я прийняла рішення піти з державної служби до приватного сектору. Я вийшла з зони комфорту і жодного разу про це не пожалкувала. Мені це подобається, кожен день перед тобою нові виклики. Усе змінюється, з’являються нові технології, засоби захисту, гібриди й тощо.

Вже десять років моє життя пов'язано з аграрним бізнесом. Моя аграрна кар’єра розпочалась в Діагностичному центрі захисту рослин «АгроАналіз». Мене туди запросили під час однієї з конференцій, в яких я брала участь ще у якості викладача. Зміна роботи з викладача на працівника діагностичного центру стала для мене переломним моментом. Було важко перелаштуватись, я відчувала серйозний дискомфорт. Адже в державній структурі заробітна плата тобі надходить регулярно  і немає різниці - чи ти працюєш, чи хворієш. А в бізнесі хворіти не можна, інакше ти нічого не заробиш. Усе залежить лише від тебе, і спочатку це було для мене стресом. Але коли ти це починаєш усвідомлювати, що мусиш покладатись тільки на себе, ти розумієш, що твоя робота і твоє життя залежить лише від тебе. І це дуже бадьорить!

фото: facebook Сніжани Павленко

Я чотири роки працювала в Казахстані, можна сказати, піднімала цілину. Казахський аграрний сектор тоді та й зараз був розвинутий набагато слабше за український, і вони запрошували наших спеціалістів до себе. В мене був контракт, згідно якого я мала разом із колегами відкрити Діагностичний центр захисту рослин та навчити місцевий персонал, який після закінчення мого контракту міг би самостійно працювати. Українські ґрунти за своїм хімічним складом багатші за казахські. Там взагалі лише 50% земель придатні до вирощування будь-якої культури. При цьому це дуже велика країна, вона займає дев’яте місце за розміром у світі. 

Мене важко чимось здивувати, але Казахстану це вдалось. Я туди приїхала розповідати про крапельне зрошення, сучасні технології, а вони на той час користувалися ариками. Цій технології вже тисячі років. Проте, саме у цій країні я відчула душевний комфорт. Там дуже приємні, відкриті та добрі люди.

Я спочатку і подумати не могла, що в аграрній сфері працюють переважно чоловіки. В компанії «АгроАналіз» колектив був здебільшого жіночим. Але, коли я почала змінювати компанії, почала розуміти, що це царина чоловіків. Особливо це стало відчутно під час роботи в ТД «Насіння» - я там була єдиною дівчиною у відділі продажів в Південно-Східному регіоні.

Чоловіки завжди до мене добре ставилися і конфліктів із ними у мене не було. Я навіть більше скажу, мені з чоловіками працювати подобається більше, ніж з жінками. Хоча клієнти різні бувають. Мені відкрито ніхто не казав, аби до нього прислали чоловіка, а не жінку, але я бачила їх недовіру в деяких питаннях. Але мене це не засмучувало та не зупиняло, я робила свою роботу.

Читайте також: Вона - агроном. Правила життя Галини Радзіцької, категорійного менеджера Corteva Agriscience

Іноді жінкам в продажах навіть легше, ніж чоловікам. Перед нами відкривається більше кабінетів. Якщо ти - спеціаліст хорошої компанії, то тебе приймуть, а якщо тебе вже прийняли, то вважай, що пів справи зроблено. Тоді як чоловіків можуть і не пустити. Але довіри все-таки більше до чоловіків, тож, якщо він зайшов до клієнта, то в нього більше шансів довести справу до кінця.

У 2016 році я прийняла для себе рішення, що я хочу працювати тільки з насінням і виключно з насінням бренду Pioneer. І коли мене запросили працювати на посаду торгового агента, я зрозуміла, що агро – це моє, і я не збираюсь нічого змінювати в найближчий час.

Робота в агро – це постійний розвиток, пошук чогось нового. Потрібно завжди виходити з зони комфорту, але мене це навпаки тільки стимулює. Ось така я дивна жінка, мені подавай не комфорт, каструлю і борщ, а можливість для розвитку.

В сім’ї у мене гармонія, адже чоловік також агроном. Нам завжди є про що поговорити, адже ми не лише подружжя, а ще й колеги, хоч і працюємо в різних компаніях. Тому ми кожного разу ділимось чимось новим, розповідаємо про побачене та даємо один одному поради. І тому, мабуть, у нас не буває такого, що ти жінка і тому стій біля плити. У нас усе взаємно. Якщо я хочу, то готую борщ, а якщо чоловік хоче мене чимось побалувати, то ми йдемо в ресторан.

фото: приватний архів Сніжани Павленко

Насіння – це як діти в школі. Ти не просто продаєш гібриди, ти переживаєш за посіви. Коли ти приїжджаєш на поле і бачиш, як росте кукурудза чи соняшник, ти радієш як за дітей, що отримали гарні оцінки. І це приносить тобі велике задоволення, адже ти бачиш результат.

Аграрна сфера вимагає дуже багато часу, який іноді хочеться виділити на хобі. Я люблю подорожувати, і ми з чоловіком вже побували у більш, ніж у 20 країнах. На спорт часу також не завжди вистачає. Іноді доводиться пропускати тренування. Але навіть у разі відсутності тренажерного залу поряд я завжди намагаюсь приділити увагу спорту, роблю функціональні вправи, які можна виконувати без тренажерів, а також бігаю. Чоловік у мене також займається спортом, навіть бігає марафони. Я ще до такого не готова, але декілька кілометрів пробігти для мене не проблема. А в незнайомому місті можна поєднати пробіжку з екскурсією.

фото: приватний архів Сніжани Павленко

Читайте також: Вона – науковиця. Правила життя Ольги Капітанської, керівника науково-дослідного відділу НВК "Квадрат"

Рецепт мого успіху – це впевненість у своїх силах та величезне бажання жити, отримувати задоволення від життя та роботи і ніколи не зупинятись. Але до усього цього потрібно ще завжди мати позитивний настрій, адже які б ситуації не складались, я завжди шукаю позитив і в результаті усе виходить добре. Мій стимул для руху вперед – це потреба бути корисною, першою, кращою, сильнішою. Усе, як і в спорті - скоріше, вище, сильніше. 

Я хочу організовувати аграрні тури. Запрошувати спеціалістів з інших країн і показувати, як ми можемо вирощувати, чи навпаки, возити наших аграріїв закордон та показувати, як можна покращити нашу роботу на полі.

 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама