Чого хочуть аграрії? Представники галузевих асоціацій про розподіл державної підтримки

Тривають дискусії щодо розподілу державних коштів на програми підтримки агровиробників на 2020-й рік. Що врахувала, а що не врахувала держава у своїх планах, анонсованих 11 лютого?

журналіст Agravery.com

Сьогодні на засіданні комітету ВР з питань аграрної та земельної політики можуть затвердити рекомендації щодо держпідтримки аграріїв. Це — тільки частина процесу розподілу підтримки на 2020-й рік. Дата винесення остаточного вердикту щодо напрямків фінансування та конкретних сум поки що невідома.

На минулому тижні Мінекономіки в загальних рисах презентувало шість програм держпідтримки АПК на загальну суму 4,24 млрд грн з бюджету. Згідно з планами міністерства, 1,2 млрд грн піде на здешевлення вартості кредитів до 5% (на придбання землі, поточні і капітальні інвестиції, цілі тваринництва) та 0,24 млрд грн — на Фонд гарантування кредитів. Також 1 млрд грн буде спрямовано на часткову компенсацію вартості вітчизняної техніки та обладнання, ще 1 млрд грн — на підтримку тваринництва (часткове відшкодування вартості генетичних ресурсів, тваринницьких об'єктів, дотація за наявні бджолосім'ї), 400 млн грн — на розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства і хмелярства (компенсація до 90% вартості насаджень та до 30% вартості об'єктів зі зберігання та переробки) і 400 млн грн — на підтримку фермерства та кооперативів. Також із цих коштів держава пообіцяла доплатити те, що заборгувала аграріям за 2019 рік. Так, на повернення невиплаченого по програмі здешевлення техніки з 1 млрд грн виділять 564 млн грн, на підтримку фермерських господарств та кооперативів — 115 з 400 млн грн, на тваринництво — 114 млн грн з 1 млрд грн.

Що нового? У презентативному варіанті підтримки на 2020 рік, зокрема, дотації на корову передбачені тільки для фермерських господарств, за умови, що в них утримується від 5 до 25 корів. Натомість з'явилася дотація на наявні бджолосім'ї, якої раніше не було. До того ж планується часткове відшкодування вартості бджолопакетів та бджоломаток, а для свинарів — спермодоз. Поки що відсутня компенсація вартості насіння. БІльше - у презентації Кабміну.

Доки галузеві асоціації ознайомлюються з пропозиціями міністерства, проектами порядків розподілу коштів та готують зворотню відповідь, Agravery.com поцікавився у них, чи вдалось державі, принаймні, у своїх планах, задовольнити потреби товаровиробників.


Ганна Лавренюк, віце-президентка Асоціації виробників молока (АВМ)

— Це значно менші суми, ніж необхідно для оновлення галузі після кризи, яка почала поглиблюватися у 2019 році. Лише 1 млрд грн — втричі менше, ніж у попередні два роки — виділяють на тваринництво (на 2019 рік було передбачено 3,5 млрд грн, але станом на 13 листопада 2019 року фактично виплачено 1,6 млрд грн. Як уже зазначалось, в 2020 році ще 114 млн грн доплатять за минулий рік в рамках програми підтримки тваринництва, - Ред.). Цього недостатньо, але ми шукали консенсус із міністерством економіки і брали участь у низці нарад робочих груп, і треба віддати належне міністерству економіки і, зокрема, Тарасу Висоцькому, за максимальне врахування всіх пропозицій — це найкраще, що ми могли отримати в тих обставинах, у які ми зараз потрапили, з діркою в бюджеті, з переформатуванням політики, з лихоманкою щодо ринку землі.

Хоча цього мало. Зокрема, скасовано дотацію на одну утримувану корову. Так, невеликі господарства, які в найближчі роки не планують розширювати стадо, імпортувати чи купувати в Україні племінних тварин, будуватися-реконструюватися, на сьогодні втратили будь-який інструмент державної підтримки (відповідно до плану уряду, у 2020 році дотації на корову передбачені тільки для фермерських господарств, за умови, що в них утримується від 5 до 25 корів, - Ред.). Але, будемо справедливими, підтримки у першу чергу потребують ті, хто інвестує у проекти, хто буде давати наступний позитивний економічний ефект, а це розширення стада, підвищення генетичного потенціалу, будівництво. Величезна частка наших господарств на сьогодні не амортизована це старі приміщення радянського типу, які потребують модернізації для того, щоб відповідати новим вимогам харчового законодавства, які зараз імплементує Україна. Тож на даний момент ми маємо відшкодування вартості 30% (без ПДВ) об'єктів у тваринництві, відшкодування 50% вартості генетичних ресурсів (розширено відшкодуванням вартості сексованої сперми, що відстоювала АВМ).

Тому ми домовились, що всі пріоритетні напрямки зберігаються. А саме, на відшкодування вартості генетичних ресурсів заплановано виділити 400 млн грн із загальної суми (1 млрд грн), на відшкодування вартості будівництва і реконструкції тваринницьких комплексів пропонується виділити 386 млн грн (а ще погашення заборгованості за 2019 рік у розмірі 114 млн грн), на бджільництво виділяють 100 млн грн, ідеться про відшкодування генетичних ресурсів і про дотації на зареєстровані бджолосім'ї.

Ще одна новела цьогорічної держпідтримки тваринництва — всі відшкодування за всіма згаданими напрямками будуть здійснюватися тільки раз на рік у грудні. Це і плюс, і мінус, тому що господарства не можуть швидко повернути частину коштів, які вже інвестували, і перебувають у невизначеності — чи вистачить виділеного фонду на відшкодування в кінці року, чи ні.


Юрій Апальков, генеральний директор Асоціації фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ)

— Нас геть це не задовольняє. Просто треба було прибрати підтримку великих, залишити все для маленьких, щоб все працювало через єдине вікно Укрдержфонду, щоб серед керівництва Укрдержфонду були представники АФЗУ.

Хтось раптом вирішив, що фермерам вистачить 400 млн грн. В тому році не вистачило навіть мільярда, багато сум перейшло на новий рік, і невідомо, будуть чи не будуть ці гроші виплачені людям (держава пообіцяла у 2020 році здійснити доплати за 2019 рік на загальну суму 115 млн грн в рамках програми підтримки фермерства, - Ред.). Дуже велике занепокоєння у нас викликає питання компенсації по кредитах. Люди повірили державі, підписали кредитні угоди, сподівалися, що відсоткова ставка буде компенсуватися, як буде у подальшому — ніхто не знає (згідно з анонсованою урядом програмою підтримки АПК, на здешевлення кредитів у 2020 році виділено 1,2 млрд грн. Сюди входять, зокрема, позики, узяті на поточні та капітальні інвестиції, - Ред.).

На нашу думку, треба було збільшувати фінансування, щоб воно здійснювалося через Укрдержфонд, бо фермери довіряють Укрдержфонду, а Укрдержфонд довіряє фермерам. На якій підставі зняли нашого представника (зокрема, у жовтні 2019 року міністр економіки Тимофій Милованов звільнив з посади голови Укрдержфонду Юрія Апалькова, який сам себе призначив на цю посаду, — Ред.) в Укрдержфонді?

Читайте також: Як оптимізувати виробництво? Поради восьми успішних аграріїв

Ми хотіли, щоб це був мільярд. У нас були пропозиції залишити ті програми, які були у тому році, тільки спрямовувати їх не через департаменти, бо невідомо яким чином комісія приймає рішення. Нас також турбує підтримка дуже маленьких господарств, які тримають корову, телят.


Сюзанна Григоренко, виконавча директорка Насіннєвої асоціації України

— Наразі немає окремого напрямку компенсації вартості насіння в рамках програми підтримки фермерських господарств. Водночас фермери можуть купувати насіння за кредити, відсотки по яких їм частково компенсуватиме держава. Ми домовилися, що повернемося до розмови про це у другій половині 2020 року. Є бачення зі сторони міністерства, що насіннєвий напрямок потрібно підтримувати, проте наразі ми всі розуміємо, що обсяг коштів не такий великий, менший у порівнянні з 2019 роком, і розуміємо, що є ряд інших питань, які вже були задекларовані і наразі в пріоритетах, зокрема, земельні питання.


Оксана Юрченко, президентка Асоціації «Свинарі України»

— Держпідтримка — це той інструмент, який спрямований на те, щоби збільшувалась кількість робочих місць, надходження до бюджету, обсяги виробленої продукції. Якщо будемо говорити про свинарство, то дискутувалося питання, чи можливо з коштів, спрямованих на держпідтримку, відшкодовувати збитки за АЧС, але ця мета не збігається з тим, на що держпідтримка має спрямовуватись. В цьому році для свинарів додалося ще часткове відшкодування закуплених спермодоз. Згідно з опитуванням, є велика частина свинарів, які все ж таки планують нарощувати свої виробничі потужності, реконструювати та будувати нові приміщення, і ці гроші - це те, що допоможе їм втілити ці плани у життя.

Також в цьому році, на відміну від попередніх років, всі обговорення відбувалися не за стінами Мінекономіки, а разом з представниками профільних громадських об'єднань.

Читайте також: Земельні інсайти: Роман Лещенко та Тарас Висоцький про проблеми реформи

Було би дуже добре, щоби нам відшкодовували не лише чистопородних тварин, а і гібридних. Тому що сама технологія в нас така, що 10% від усього маточного поголів'я, що закуповується, — це чистопородні, і вони купуються для того, щоби відтворювати гібридних тварин, які далі використовуються як основне стадо, і від них ми вже отримуємо товарне поголів'я. 90−100% тварин на підприємствах (окрім племінних) — гібриди. Ми не перший рік підходимо до цього питання, щоби гібридних тварин теж включити у часткове відшкодування. Поки що не вдається через те, що ще має бути налагоджена система селекційної роботи.


Тетяна Сушко, виконавча директорка Спілки пасічників України

— Коли виділяли кошти, то дивилися на кількість бджолярів, які офіційно зареєстровані, тому  ми не розраховували отримати велику суму. Це перший рік, щоб бджолярам виділили на дотації 50 млн грн. В порядках має бути прописано, що на дотацію може претендувати бджоляр, який є зареєстрованим оператором ринку і має паспорт пасіки.

Пропозиції комітет приймає до травня. На одну сім'ю розглядають дотацію в розмірі 200−250 грн (взагалі Спілка рекомендувала 940 грн), а нижнє обмеження ми просили встановити від 20 наявних бджолосімей, бо для тих, у кого до 20-ти, пасіка не є основним заробітком. Але на розширення пасіки можна навіть нижній критерій підняти до 30 наявних бджолосімей, бо вони (в комітеті) взяли 50, і 50 це багато, бо в нас основний рівень пасічників — це 30 наявних бджолосімей. По верхній межі хтось рекомендував 400 сімей, бо промисловці самі себе можуть прогодувати. Компенсацію бджоломаток і бджолопакету будуть отримувати юридичні особи, має бути зареєстрована племінна пасіка, але вимоги ще обговорюються.


Оксана Руженкова, виконавча директорка Української Асоціації виробників картоплі (УАВК)

— Уперше відбувався демократичний розподіл держдотацій, але без казусів не обійшлося. Не всі побажання асоціацій було враховано. Не пощастило тим, хто не надав паперові версії листів для реєстрації пропозицій, не зважаючи на всі задекларовані заяви про електронний документообіг. УАВК не пощастило через серйозну протидію численних садівничих і ягідних асоціацій, що утворили справжнісіньке лоббі. 

Приємно вразило, що все ж в уряді почули про занепад вітчизняного овочівництва і картоплярства, які за останні 5 років втратили понад 20 консервних заводів і три крохмальних. Що, власне, ми просили? По-перше, врятувати всіх – і овочівників, і картоплярів, і садівників, і виноробів, і виробників ягід, забезпечивши нас підтримкою при встановленні зрошення. Жодному підприємству подібний проект із нуля без держпідтримки не по силах. Трохи цифр: прокладка 1  км труб коштує 1 млн грн, помпа для поля розміром 20 га – 24-26 тис. євро, машина для зрошення від 25 тис. євро на 10 га, а ще додайте вартість води, електроенергії, дизпалива. В ході аграрних комітетських слухань у ВР нас почули і запропонували уряду відновити і модернізувати постанову Кабміну, що діяла років 10 тому, і передбачала відшкодування вартості електроенергії та спрямування 1% доходів від акцизів на алкоголь на прокладку систем зрошення. Проект постанови має з`явитися до літа 2020 року і діяти упродовж наступних трьох років. Принаймні, так було обіцяно всім громадським організаціям, що напрацьовані ними держпрограми мають діяти мінімум до 2024 року, щоб вони принесли бажаний економічний ефект.

Також окремо УАВК просила державу про виділення коштів на будівництво картоплесховищ та овочесховищ. Ми підрахували, що зараз в Україні в нормальному працездатному стані знаходяться близько 350 тис. т потужностей зі зберігання. Ще 300 тис. т потребують модернізації. І це при тому, що мінімальна внутрішня потреба України – 1,5 млн т потужностей. УАВК вірить, що в разі компенсації 25% вартості будівництва овочесховищ і картоплесховищ, лише за перший рік реалізації програми (а її ж обіцяють пролонгувати на три роки) в межах лише самої асоціації зможемо побудувати 88 тис. т потужностей зі зберігання. Наразі народні депутати порадили картоплярам та овочівникам починати будівництво, зокрема фундаменту, стін, щоб вводити їх  у дію з 2021 року та отримувати держкоспенсацію. 

Читайте також: Підтримаємо національну нафтопереробку? Як можуть змінитися ціни на дизель напередодні посівної


Ірина Кухтіна, президентка асоціації «Ягідництво України»

— Ми тільки (18 лютого — Ред.) отримали від міністерства проект документу про порядок розподілу коштів всередині програми підтримки садівництва, виноградарства та хмелярства, готуємо відповідь. Проект порядку відрізняється від минулорічного. Те, що вони планують на початку року — це зовсім не та історія, яка завжди є на кінець року, бо тоді все залежить від того, скільки підприємств і на які напрямки підтримки подадуть документи. Останні два роки підтримка садівництва, як найбільш ефективна, дофінансовувалася за рахунок програм, які не використали свої кошти, бо пропозицій (від садівників) було більше, ніж первинна сума в програмі (на їхню підтримку).



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама
Реклама