Реклама

Підтримаємо національну нафтопереробку? Як можуть змінитися ціни на дизель напередодні посівної

Коментарі

0

«Укртатнафта», «Укрнафта» та «Укргазвидобування» вимагають компенсаційне мито на імпорт дизеля з Росії. Для українських аграріїв це майже гарантоване підвищення цін на паливо.

головний редактор "Agravery"

Новий сезон може початися із зростання цін на паливо, якщо Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі вирішить ввести додаткове мито на імпорт. Нагадаємо, що наприкінці січня «Укртатнафта», «Укрнафта» та «Укргазвидобування» подали спільну скаргу до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за фактом антиконкурентних дій при поставках в Україну російського дизпалива та скрапленого газу. За інформацією Agravery.com, засідання МКМТ має пройти 21 лютого і є вірогідність, що рішення буде прийнято на користь нафтового триумвірату. На запит прес-служба Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України відповіла, що наразі там вивчають матеріали відповідної скарги. Уточнити, коли ж саме засідатиме МЕРТ, там не змогли.

Але що це за мито, чому на ньому наполягають заводи та що з того аграріям?

Загалом в рік Україна споживає приблизно 6,5 млн тонн дизельного палива. З них станом на 2019 рік більша частина — імпорт з Білорусі та Росії, частково імпорт морем та виробництво на українських нафтопереробних заводах. Станом на 1 півріччя 2019 року, згідно матеріалів скарги, яка є в розпорядженні Agravery.com, це було 0,34 млн тонн, з яких «Укртатнафті» та «Укргазвидобуванню» належало 95%.

«Найбільш загрозливими для національних виробників є обсяги імпорту за походженням з Російської Федерації», — йдеться в скарзі. Погрозливим, оскільки є субсидованим.

Ось як про це пишуть:

Також там вказане, що російські НПЗ «Лукойлу» та «Роснєфті» тільки в першому півріччі отримали знижку на сиру нафту в розмірі 4,7%.

«Все це призводить до великого ступеню залежності вітчизняного ринку дизельного палива від одного джерела імпортних поставок та суперечить стратегії національної економічної безпеки», — пишуть автори скарги, підкреслюючи важке становище української нафтопереробки. Вони нагадують, що наразі працює лише Кременчуцький НПЗ та Шебелінський ГПЗ, не використовуються потужності Одеського та Лісічанського НПЗ, Херсонський стоїть з 2005 року, а Дрогобицький та Надвірнянський не можуть виробляти палива стандарта Євро5.

«Українські виробники наполягають на компенсаційних заходах у вигляді мит на субсидований імпорт за ставкою 8,46%», — йдеться в розповсюдженій новині. Натомість у скарзі прописане, що кожен рік мито має зростати, до 25,4% у 2024 році.

Читайте також: Небезпечний емфітевзис: як повернути вкрадену рейдерами землю

Чого чекати?

Автори скарги запевняють, що введення мит не призведе до дефіциту та зростання цін, оскільки ринок імпортних поставок з Білорусі, Литви, Польщі, морських танкерних поставок та внутрішнього виробництва є конкурентним. «Введення мит призведе до перерозподілу часток ринку від російських постачальників на користь виробників з інших країн та буде сприяти зростанню внутрішнього виробництва і зниженню собівартості українських нафтопродуктів», — йдеться в звернені. Директор з комерційних питань АТ «Укргазвидобування» Сергій Федоренко у коментарі для Agravery.com заявив: «Всі великі покупці вже уклали річні контракти, тому як мінімум до кінця року ціни за формульними контрактами великих мереж, великих трейдерів зафіксовані. А якщо хтось захоче маніпулювати та заробляти додаткові гроші, то цим повинен займатись Антимонопольний комітет».

Але експерти та гравці ринку не впевнені, що прогнози збудуться. На думку керівника «Консалтингової групи А-95» Сергія Куюна, введення мит зруйнує баланс ринку, збільшить частку Білорусі до 60% та підвищить ризики збоїв у забезпеченні паливом, адже можливості українських виробників обмежені дворазовим збільшенням переробки, що в кращому випадку дозволить збільшити ринкову вагу з 12% до 25%.

«Демпінгу з боку російських експортерів не було. Імпортні нафтопродукти, включаючи російські, продаються в Україну з преміями до світових котирувань. Так, на 2020 рік українські компанії уклали контракти на російське дизельне паливо з премією до європейських котирувань до $ 35/т, адже Україна залишається імпортозалежною країною з 88% часткою імпортного дизпалива», — впевнений Куюн. Середня ціна дизелю в ЄС минулого року була 600 $/т.

За оцінками «А-95», тільки на першому етапі введення мит зростання цін на дизпаливо складе мінімум 1,1 грн/л, що в національному масштабі означатиме збільшення витрат споживачів на 11 млрд грн в рік. «Розглянемо свіжий приклад. Спецмито на трубопровідні поставки російського дизпалива вивело „трубу“ з гри і контракти на 2020 рік виросли у всіх без винятку постачальників — і білорусів, і литовців, і росіян. А оскільки внутрішні виробники виставляють ціни в жорсткій прив'язці до імпортного паритету — підвищили і вони. Через попит і збільшення цін на ринку в Україні почав проходити найдорожчий ресурс — морський. І це 3,75%, а мито 8,46%, яку „для початку“ просять НПЗ, повністю закриє цей канал постачання ринку», — впевнений Куюн.

«З точки зору держави напевне варто зробити національного виробника більш потужним, але хтось має за це заплатити. І скоріше за все буде як з добривами. Тільки перекрили кордони, ціни пішли вверх. Всі ж знають про все — тільки закриють Росію, все, що заходить Чорним морем, підніметься в ціні», — говорить директор Першого українського сільгоспкооператива «ПУСК» Олександр Буюклі. Нагадаємо, що після того як були введені обмежувальні мита на добрива, ціни на внутрішньому ринку України почали переважати зовнішні (Детальніше про історію введення ембарго на добрива). Наприклад, станом на 1 листопада 2018 року перевищення ціни внутрішнього ринку (без ПДВ) над ціною FOB Чорне море по аміачній селітрі склало 104,80 $/тона (55,01%), по карбаміду — 61,20 $/тона (20,92%), по карбамідно-аміачній суміші (КАС) — 21,80 $/тона (9,81%). А аграрії переплатили 3,8 млрд грн у 2016 році та 7,9 млрд грн у 2017 р, порахували у Інституті аграрної економіки. Наразі різниця не настільки суттєва.

Для аграріїв напередодні посівної новини про те, що паливо може подорожчати, є поганою звісткою. «Це буде сильний удар по сільгоспвиробникам — паливо й так дороге, а то буде ще дорожчим. І в підсумку платити за це буде споживач», — розповідає голова ФГ «Ляшенко» Олександр Ляшенко. «Якщо у нас з РФ йде війна, під час військового стану треба все обмежувати. Але ціни на нафтопродукти у нас зависокі, тим більше що держава постійно експерементує над нами, вводячі різні ліцензії на зберігання палива тощо. У мене таке враження, що на аграріях знов намагаються відігратися», — зауважує голова ТОВ «Нові Аграрні Технології» Іван Ізбінський. Якщо посівну частина аграріїв, навіть у випадку здорожчання палива, зможе перенести без особливих втрат - багато хто заздалегідь вже закупив паливо, то весь сезон може стати проблемним, адже значні витрати дизелю триватимуть до кінця вивозу врожаю з полів. 

Читайте також: Десять кар пекінських, або як коронавірус вже впливає на економіку України
 



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама