"Мастило" для підприємництва. Як завдяки бізнес-діалогам Широківська ОТГ збільшила доходи?

Довідка. Широківська громада з центром у с. Широке, що на Запоріжжі, утворилась у жовтні 2016 року. До її складу входить 26 сіл і два селища. На площі більш як 36 тисяч гектарів проживає 13 тисяч осіб.

Влада повинна комунікувати з підприємцями, як зі своїми партнерами

Вікторія Агєнтаєва, директорка комунальної установи “Агенція розвитку” Широківської ОТГ 

Наша громада стала учасницею проекту “Рівний - Рівному” за підтримки U-Lead (донорська програма Європейського Союзу, - Ред.). Так ми познайомились із громадою Барлебен з Німеччини, відвідали її та запозичили досвід співпраці з бізнесом. Влада там комунікує з підприємцями як з партнерами, тому що розуміє, що саме підприємці є наповнювачами бюджету, тими людьми, котрі сприяють розвитку територій. Тому й у нашій громаді в Україні ми створили проект “Бізнес-діалоги”. Раз у квартал голова громади, представники Агенції розвитку та місцевого бізнесу збираються на неформальну зустріч. Вона складається з двох частин. Перша передбачає екскурсію на одне з місцевих підприємств, друга - спільне обговорення проектів, виступи експертів та гостей. Наприклад, фахівці земельного або економічного відділу місцевого самоврядування надають поради, пояснюють, які зміни відбулись у законодавстві. 

Серед наших гостей бувають представники Центру зайнятості, Пенсійного фонду, а також підприємці з інших ОТГ, які діляться успішним досвідом в тій чи іншій сфері. Так, один гість розповідав, що, окрім фермерського господарства, у нього є пекарня і теплиці. Він пояснив як можна спеціалізуватись одразу на кількох бізнесах. Однак спочатку було дуже важко заохочувати підприємців приходити на такі зустрічі, у них не було зацікавленості комунікувати, та й ми розуміли їхнє ставлення до владних структур. Але з кожним роком на зміну негативним стереотипам приходить розуміння та співпраця. І підприємці приходять на ці зустрічі, оскільки можуть почути відповіді на земельні, фінансові, зокрема, податкові питання, які їх турбують, бо йдеться, фактично, про їхні кошти. 

Завдяки діалогу переконали 20 підприємств перереєструватись на териорії нашої громади у 2019 році

Під час кожної зустрічі ми також говоримо про те, на що були витрачені бюджетні кошти, які інфраструктурні проекти вже втілені та що у планах на майбутнє. Що цікавить бізнес? - Насамперед, інфраструктура - дороги, електромережі, водопостачання. Бізнес бачить, куди витрачаються його податки. Завдяки діалогу нам вдалось переконати 20 підприємств сільськогосподарської, харчової та меблевої галузей змінити місце реєстрації на користь Широківської ОТГ. Власники цих компаній знають, що сплачені ними податки будуть спрямовані на ремонт доріг, освітлення, вивіз сміття з територій, де розташовані їхні підприємства. Крім того, вони є дотичними до тих змін, які відбуваються у громаді. Адже під час бізнес-діалогів ми обговорюємо майбутні проекти для громади. Так, на 2020 рік ми запланували оновити спортивну інфраструктуру, комунальне майно, переходимо на альтернативні джерела енергії. Також хочемо висадити декілька тисяч дерев, оскільки в нас є проблеми з лісосмугами, які вирубують люди. А це негативно впливає на земельні ділянки, які обробляються фермерами.  Зі свого боку бізнес хоче встановити іригаційні системи. Загалом у кожній сфері будемо робити щось цікаве.

На місці старого аеродрому буде авіаційний індустріальний парк

Ми розробили інвестиційний паспорт громади, в якому міститься, зокрема, інформація про наявні ресурси та пропозиції для інвесторів. Агенція розвитку допомагає підприємцям ідеями, які можна реалізувати на території нашої громади. У нас є бачення щодо майбутнього кооперативного кластеру, є стратегія “Медової громади”, “Громади з молока і сиру”. Ми підтримуємо інвесторів інформаційно - допомагаємо взяти у користування вільну земельну ділянку чи орендувати приміщення комунальної власності. Зокрема, інформацію про вільні приміщення публікуємо на сайті громади. 

Насправді, Широківська громада - це територія можливостей. У нас є старий аеродром, і певні бізнес-структури Запоріжжя захотіли спільно з нами створити тематичний індустріальний парк. Там будуть перекваліфіковувати та навчати пілотів для малої авіації, а також буде парк розваг. До речі, українським законодавством передбачено, зокрема, звільнення від оподаткування імпортним митом обладнання для індустріального парку. У цьому полягає вигода бізнесу, а вигода громади - в тому, що підприємство офіційно працевлаштовує людей та платить податки до місцевого бюджету, за кошти якого в ОТГ створюються певні блага. Торік нам також вдалось залучити у громаду інвесторів, які побудували дві сонячні електростанції.

Дуже складно зробити так, щоб кожне з 28-ми сіл і селищ одразу відчуло покращення

Ми пишаємось покращенням послуг у соціальній та медичній сферах. У всіх медичних закладах ми оновили обладнання і провели ремонтні роботи. У кількох населених пунктах побудовані нові спортивні майданчики зі спеціальним покриттям. Ми відкрили відділення допомоги для людей зі статусом СЖО (складні життєві обставини). Туди можна віддати речі, щоб їх виправи або підшили, є масажний кабінет, можна викликати безкоштовно електрика. Ті, хто не мають статусу СЖО, також можуть скористатись послугами, але платно. Дуже складно зробити так, щоб кожне 28 сіл і селищ відчуло певні покращення. Ми не робимо все й одразу в усіх населених пунктах. У нас розроблена Стратегія розвитку, яка покроково визначає пріоритети роботи кожного відділу і кожного напрямку. Загалом є три пріоритетних напрямки, а саме створення умов для залучення інвестицій і розвитку сучасних виробничих підприємств, збільшення можливостей для розвитку малого і середнього бізнесу, підвищення туристичної привабливості території. По кожному напрямку розробляємо конкретні програми.

Раніше з 28-ми населених пунктів тільки один мав свій генплан, тепер - сім

Щоб  розвивати територію громади, ми провели інвентаризацію її земель та будівель. Від початку на 28 сіл та селищ не було жодного Генерального плану. На сьогодні ми маємо вже сім генеральних планів населених пунктів. Коли є генплан, то бізнес може розвиватися, оскільки люди можуть отримати право власності на ту чи іншу земельну ділянку. Без генерального плану не можна побудувати будинок, тому що ДАБІ не надасть містобудівні умови. Тож ми почали розробляти генеральні плани, вони дуже дорогі - від 200-300 тисяч гривень до майже мільйона. Для сільського бюджету це велике навантаження. Виготовлення двох генпланів проплатив бізнес, бо був зацікавлений у тому, щоб розміститися в цих населених пунктах і отримати  містобудівні умови.

Якщо подаємо на грант десять проектів, то один-два отримують фінансування

Є проекти, які ми реалізуємо за грантові кошти. Раз на місяць моніторимо онлайн-ресурси з відповідною інформацією, наприклад, портал “Гурт”, веб сайти Посольств та міжнародні фонди. Ідеї конкурсних проектів часто створюємо у співпраці з нашими комунальними установами. Адже безпосередньо працівники соціальної сфери або медицини найкраще знають за рахунок чого можна поліпшити їхню роботу. Під час зустрічей громади місцеві мешканці так само можуть подавати свої ідеї. Головне, аби вони були реалістичними, направленими на впровадження позитивних змін, які б змогли відчути якомога більше людей. Тенденція така, якщо ми подаємо десять проектів, то один-два отримують фінансування. За грантові кошти ми відкрили молодіжний хаб, завершуємо ремонтні роботи в ЦНАПі, запровадили безоплатну правову допомогу мешканцям громади, отримали обладнання для фельдшерсько - акушерських пунктів, валізи для лікарів,  лабораторне обладнання, валізу для енергоменеджера для вимірювання певних електричних показників у будівлях. Німецька громада, з якою ми співпрацюємо (у нас встановлені партнерські відносини із громадою Берлебен в Німеччині і громадами Кенти і Вулька з Польщі, а молодь може брати участь у навчальних візитах за кошти родини, яка приймає), подарувала нам пожежний автомобіль марки - мерседес. Також у нас є дуже багато “м'яких” проектів, коли грантові кошти покривають витрати на організацію тренінгів, семінарів або купівлю ноутбука, телевізора чи відеокамери для організації роботи. 

Демотивує, коли люди не сприймають змін

Люди хочуть миттєвого покращення у всіх селах, але все потребує часу. Наприклад, хочемо облаштовувати певний простір, але ремонтні роботи, які фінансуються не за рахунок нашого бюджету, трохи затримуються. Люди починають нарікати на те, що щось довго робиться. Також бізнес не повністю довіряє і не приходить ділитись ідеями. Є стереотипний тип мислення, що ми вкрадемо ідею і щось створимо самостійно. Але без підприємців ми не зможемо отримати допомогу, бо отримувачами фінансової підтримки є саме вони. Плинність законодавства також є обмежуючим фактором. Разом з тим, “Бізнес-діалоги” допомогли вибудувати довіру бізнесу до влади, а також налагодити комунікацію між підприємцями. Також ми регулярно інформуємо мешканців громади про ті можливості, які є, через газету, сайти громади, сторінки на фейсбуці та інформаційні дошки.

фото: facebook  "Широківська громада"