Реклама

Зерно на експорт. Якість і безпечність стають вимогою номер один

У 2020/2021маркетинговому році  Україна стала другим після США експортером зернових у світі. Чи не знизиться експортний потенціал української пшениці цьогоріч?

журналіст

Міжнародна конференція  Grain Ukraine 2021, організована компанією Ideas First разом із  морським транспортним вузлом ТІС та зерновим терміналом Neptune, стала платформою для обговорення стратегії розвитку агропромислового комплексу на найближчі 10 років. Одне з питань яке обговорювали основні представники агроринку, керівники українських агропродовольчих компаній, комерційних та інвестиційних банків, технологічних трендсеттерів в агросфері – як наростити та розширити ринки збуту зернової продукції. А також – як не втратити вже завойовані ринки через невідповідність вимогам якості.

фото: facebook Grain Ukraine 2021 

На які харчі зростає попит?

 

Україну розглядають як гаранта продовольчої безпеки у світі. Адже країна займає друге місце у світі за обсягами поставок ячменю, четверте - по кукурудзі, п’яте – по пшениці. Які кроки необхідно зробити державі, бізнесу, щоб досягнути збільшення українського експорту?

«Ми живемо у світі, який скоро стане постковідним та розуміємо, що COVID-19 вніс свої корективи як у питання постачання, так і у споживчі інтереси. Уже підвищився попит на органічні та якісні продукти.

Прогноз Мінагрополітики США свідчить про те, що у новому маркетинговому році очікується зростання виробництва кукурудзи, пшениці та рису,. Щодо пшениці та кукурудзи, то  Україна серед драйверів - не остання. Ми сподіваємося, що цей прогноз справдиться, адже від нього залежить наш ВВП. Питання у тому, чи зміняться наші основні ринки, що буде з ринком ЄС, до якого ми все більше наближаємося, як з точки зору законодавства, так і потенційного перегляду нашої угоди з ЄС у контексті збільшення квот», - зазначила Наталія Микольська, незалежна членкиня Наглядової ради ПрАТ «Укргідроенерго», співзасновниця Центру Trade+ Київської школи економіки, платформ SheExports та eechUkraine.

Читайте також: Українські чорноземи: хто зупинить деградацію?

Відповідальний експорт

За останні роки, як вже йшлося, змінилась поведінка споживачів, які стали більше уваги приділяти своєму здоров’ю, а відповідно, і харчуванню. Чи готові українські виробники врегулювати виклики щодо біобезпеки та якості продовольства у довгостроковій перспективі? Як розповіла Владислава Магалецька, голова Державної служби з питань безпеки харчових продуктів і захисту споживачів, очолюване нею відомство робить все для того щоб українські агровиробники могли спокійно поставляти продукцію на експорт, не зважаючи на політичні перепетії.

«За останні 7 місяців ДПСС разом з Мінекономіки відкрили  для українських аграріїв 10 нових ринків. Ми досить у швидкому темпі відкриваємо навіть не один ринок у місяць. Це не проста робота. Окрім цього, після виходу країн з СНД, перероблюється величезна кількість документів по цим 63 ринкам. Це робиться для того, щоб кордони були відкриті, йшов експорт, і агровиробники не відчували перебоїв у постачанні продукції.

З початку цього року з допомогою ДПСС транспортували 16 мільйонів тонн зернових і олійних культур, проекспортовано у супроводі фітосанітарних сертифікатів, які повністю діджиталізовані. Це не уможливлює підробку даних документів», - каже Владислава Магалецька.

Крім того, у 2021 році Україна отримала 284 нотифікації, з них 21 - щодо зернових. Найбільше з Китаю, Індії та Білорусії і це ризик не тільки для конкретного виробника, але й для України як постачальника. Що потрібно зробити, щоб їх уникнути?

«Необхідно бути відповідальними один до одного. У іншому випадку ми зіткнемося з тим, що ми не будемо отримувати доступу на ринки країн, які досить великі і цікаві для нас», - додала голова ДПСС.

Читайте також: Зневоднені поля: чому зрошення стає питанням національної безпеки

У зоні уваги безпека продуктів

 

Україна торгує з різними ринками, і важливо не тільки їх нарощувати, а зважати на якість роботи. У торговій політиці усе відбувається досить повільно, але планомірно, як і на ринку зернових. Це не той рино,к на який не можна просто зайти, вийти, а потім знову повернутися.

«У нас відбувається планомірна робота з країнами ЄС і, сподіваюсь, скоро буде оновлена тарифна частина. З Китаєм започаткували спільне дослідження щодо Угоди про вільну торгівлю. Нарешті з’явилася Індонезія з питанням спільного дослідження, Північна Африка – це для нас щоденна робота. Хочу сказати, що виникає дедалі більше питань, пов’язаних не стільки із зовнішньою географією, скільки з внутрішнім наповненням. Мова йде про якість їжі, наскільки екологічні продукти ми вживаємо, яку «хімію» використовуємо, вирощуючи рослини тощо.

Експортна стратегія виробляється у нас в Україні і стосується вона також довіри до нашої продукції. Внутрішня опора нашого експорту – це робота лабораторій, ДСПП, фіто-санітарний контроль, друга – логістика та трейдери», - говорить Тарас Качка, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства.

Важливо розуміти, хто і куди експортує українське зерно. Тому дуже важливо планомірно і впевнено розбудовувати власну логістику. Адже зерно продається не тоді, коли воно перетинає кордон чи потрапляє на елеватор, його продають ще на полі.

«Зерновий ринок – це не сьогодні на сьогодні, це на 10 років вперед. Ми можемо бути ефективними тільки тоді, коли в середині країни розбудуємо якісний внутрішній ринок з точки зору якості зерна та довіри до нього», - впевнений Тарас Качка.

фото: facebook Grain Ukraine 2021 

Читайте також: Гроші на чорноземи: як банківська система готується до земельної реформи

Нішева зернова органіка

 

Стала політика, злагоджена робота усіх контролюючих органів, налагоджені системи зв’язків – усе це позитивно впливає на роботу зерновиків. Система повинна буди налагоджена таким чином, щоб вона працювала не залежно від того яке прізвище у міністра аграрної політики, до якої б партії він не належав.

Слід зазначити, що саме Green Deal або «зелений курс» буде впливати на бізнес зерновиків з наступного, максимум з 2023-го року.

«Для України найбільшим викликом стане питання простежуваності, яке впливатиме на те, як українським виробникам залишатися конкурентними на світових зернових ринках.

Коли ми говоримо про експорт зерна, не потрібно бавитися з якістю зерна, це питання навіть не вашої компанії репутації, а іміджу держави. Якість зерна починається не тут в Одесі, на терміналі ТІС, а з поля, де за якістю пшениці слідкує агроном», - розповідає Ольга Трофімцева, власниця та керівниця «Агенції Ольги Трофімцевої», президент Української агропродовольчої платформи.

Ще одне важливе питання – органіка у зернових. На даний момент - це ніша. На жаль, сьогодні вирощують зерно для кормових потреб, зокрема, європейського ринку. В Україні поступово розвивається підсектор органіки – інноваційні продукти харчування.

«Маю надію, що Україна стане не тільки житницею світу, а «супермаркетом» для самих себе. І буде забезпечувати своїх громадян якісними продуктами», - резюмує Ольга Трофімцева.

Читайте також: Експорт до Китаю: яка українська агропродукція затребувана у Піднебесній?

Життя з ГМО чи без нього

 

За якістю та безпечністю продукції повинна слідкувати не тільки держава, але і бізнес. Відбуватися ця взаємодія повинна збалансовано. Баланс важливий не тільки в вітчизняних експортних ринках, але він необхідний у роботі державних органів, контролі за фіто-санітарними нормами та агрохімікатами.

«Ідеал – цей контроль повинен йти з поля. Ще 5 років тому контроль здійснювався тільки на борту судна. Сьогодні Україна просунулась у сторону балансування і ситуація змінилася.

Я впевнена, що у наступні 10 років ми зможемо збалансувати, прослідковувати та контролювати усі об’єкти, починаючи з поля», - говорить Аріна Корчмарьова, віцепрезидентка Cotecna Inspection S.A. (Причорноморський і Балтійський регіони).

Поки рівень довіри до влади, як і до бізнесу невеликий. Про це свідчить опитування, проведене на площадці CRAIN UKRAINE. Тільки тоді, коли українське зерно відповідає заявленій якості, тільки тоді починається відновлюватися довіра до агросектору, та підвищується імідж країни.

Читайте також: Поле чудес: чи зроблять санкції до імпорту доходним виробництво добрив?

Фінансова підтримка

 

Банки готові підтримати аграріїв, але у країні не вистачає готових, добротних проектів. Про це заявив Геннадій Хелемський, директор департаменту структурованого торговельного фінансування АБ «Укргазбанк».

«У цьому році ми вийшли на портфель 18 млрд грн. На мій погляд, це замало, плануємо, щоб почувати себе впевнено, вийти у гривневому еквіваленті на суму $1млрд. Сьогодні багато ідей, а от якісно оформлених проектів замало.

Якщо 10 років тому усі, у тому числі і наші закордонні партнери, дивилися лише на бізнес, то 5 років тому – уже на бізнес і компанію, а сьогодні, крім попередніх факторів вивчають esg-складову. Коли проект не здатен продемонструвати сталості, зараз йому буде важко, а через 10 років -неможливо знайти на нього фінансування та зробити продукти компанії доступними на іноземних ринках», - вважає Геннадій Хелемський.

Ідеальний проект для банків – це проект створений компанією, яка працює більше 5 років, має досвід на певному ринку та прагне розширювати свій експортний потенціал, а також  має гарну, позитивну статистику та баланс.



Поділитись

 

Стежте за головними новинами агробізнесу в Україні та світі на Agravery.com , на сторінці Facebook , у Telegram або підпишіться на нашу розсилку, відправивши лист з темою "Розсилка" на [email protected] .

 

Тільки зареєстровані користувачі можуть коментувати

Увійти Зареєструватися

Comments (0)

Реклама

Реклама

Реклама
Реклама