Завоювати поличку: що заважає збуту органічної переробленої продукції в Україні

Обсяги виробництва переробленої та готової органічної продукції в Україні ростуть – за даними ГС «Органічна Україна»  станом на кінець року 2018 кількість операторів у сегменті збільшилась з 79 до 91, а загалом  у органічному секторі працюють 617 компаній. Втім, у популярності серед виробників є і зворотня сторона медалі – їм доводиться сильно поборотись  за місце на полицях, і не лише за кордоном, а й в Україні – за обсягом споживання органіки країна знаходиться на 25 місці у світі. 

Згідно із даними  ГС «Органічна Україна», за останній рік кількість вітчизняних операторів органічного виробництва, які мають напрямок органічної переробки, зросла на майже 15%. Зараз  86 операторів ринку розвивають органічну переробку – це 9,8% виробників, які вже мають маркований органічний продукт в пропозиції для кінцевого споживача, повідомила президент ГС «Органічна Україна» Олена Березовська під час VI Міжнародної  конференції «Органічна переробка та збут». Із них 60 операторів упаковують продукцію для торгової полиці.

Читайте також: Щасливі в агро. Історії людей, які знайшли справу за покликом

Також слід враховувати відповідно упаковані та марковані свіжі фрукти та овочі. «За нашими даними, 14 компаній мають затверджене органічне маркування для плодовочевої продукції і більшість цієї продукції реалізовується на внутрішньому ринку. Звісно, частка переробленого продукту продається не тільки в Україні. Стабільний попит зберігають країни Європейського Союзу і також з’являється інтерес і у азійських трейдерів. Є компанії, які не займаються продажем  переробленої продукції в Україні, а відразу продають її за кордон», – зазначила Олена Березовська. Як право, це вже перероблена бакалія, соки, фруктові пасти тощо. 

«Цей відсоток зовсім невеликий, і перероблений продукт частіше за все продається під європейським брендом, але це також створює стабільний попит для українських виробників. Міжнародні трейдери підтверджують величезний потенціал вже переробленого українського органічного продукту на світових ринках», –  прокоментувала Березовська. Новинками сезону стали органічна гірчиця, консервований хрін, кукурудзяні палички, батончики,  новий бренд органічних листових чаїв.

Українці не купують 

фото: kyiv.online

«Дуже хотілося б, аби у виробників була мотивація збільшувати свою присутність у органічному кошику українського споживача», – говорить Березовська. Її слова підтримує провідний фахівець з сертифікації «Органік Стандарт» Олена Мандзюк, за даними  якої частка продажів органічної продукції за 2018 рік в Україні склала близько 500 мільйонів гривень.  Найбільшеукраїнці купують органічного молочної продукції, морозива, висівок, круп (зокрема вівсяні пластівці, борошно та цукор),  безалкогольних напоїв, а от органічних хлібобулочних продуктів, яєць, спецій  громадяни купують порівняно менше. «На бажання купувати органічні продукти все ще впливає їх вартість, оригінальність (відмінність від традиційних продуктів) та смакові властивості. Крім того, виробникам варто працювати над доступністю, тобто поширенням органіки не тільки у містах-мільйонниках, а й  на решті територій.  Чим ближче органіка буде до споживача, тим швидше зростатимуть її продажі», – підсумувала вона.

Виробники засвідчують, що  незважаючи на усі намагання  органічних компаній та підтримку профільних асоціацій, пробити собі місце на поличках супермаркетів до сих пір дуже важко. За словами менеджера з просування  та реклами продукції ТОВ «Органік Мілк» Лесі Матюшенко, порівняно з 2014 роком (коли компанія почала продажі - Ред.), коли, аби вийти на ринок із своєю молочною та м`ясною продукцією, працівникам ритейлу та менеджерам з продажу доводилось буквально на пальцях пояснювати що таке органіка, у чому її переваги, і чому вона є дорожчою за звичайну продукцію, і чому варто поставити його на полицю, ситуація спростилась. «У нашому портфоліо більше 20 видів молочної продукції, з 2017 року  розпочали продаж м`ясних продуктів під брендом «Органік Міт», а у цьому році розпочали продаж яєць під брендом «Органік Чікен», але хоч земель під органічним сертифікованим продуктом в Україні багато, а от людей, які реально готові споживати цю продукцію, замало», – коментує вона. Малий відсоток населення знає щось о перевагах органічної продукції та вірить в неї, мало інформації у ЗМІ, та й сама індустрія має багато міфів. Суспільство більше вірить у те, що  закордонні органічні аналоги кращі за вітчизняний  продукт. І якраз це перше, що потрібно змінювати.

Думку Матюшенко поділяє керівник ТОВ «Фірма Діамант ЛТД» (ТМ «Козуб Продукт») Микола Сафонов і підтверджує, що органічній продукції все ще важко важко знайти покупця. Він займається виробництвом традиційної та органічної бакалії із 2006 року. На сьогодні має 14 позицій і органіка займає у портфелі близько 5% продажів. «Зараз нашою продукцією торгують 38 компаній та 1000 торгових точок – як торгові мережі і дистриб’ютори, так і інтернет-магазини.  Проте  споживчий попит як у сегменті традиційних, так і органічних круп падає і доводиться буквально «штовхатись ліктями» із іншими виробниками», – коментує Сафонов. Але саме бакалійна продукція на сьогодні є тим ключиком, який відкриває споживачу світ органічних товарів, адже  її органічна націнка на відміну від інших груп  товарів мінімальна –  по деяких позиціях  може бути від 5-7%. «Приміром, якщо взяти вівсяні пластівці чи каші, то у низці родин це продукти щоденного вжитку. Одна пачка пластівців 0,5 кг коштує на 12 грн більше за неорганіку, отже перехід від неорганічної вівсянки до органічної коштуватиме бюджету пересічної родини 24 грн на місяць. А якщо врахувати  скільки родина зекономить на ліках, вживаючи натуральні продукти, то й взагалі це суттєвий плюс», –  наводить цифри він. Саме таким нехитрим способом, пояснюючи на конкретних прикладах, він рекомендує популяризувати органічний продукт серед українців.

 Ритейл – не проти

фото: moskvichmag.ru

У ритейлу своя правда – вони готові працювати із органічними виробниками, проте заявлена якість далеко не завжди відповідає стандартам магазинів. Тому вони багато зусиль докладають до того, аби максимально убезпечити своїх клієнтів-споживачів від розчарувань та «підтягнути» виробника, аби його продукція могла максимально ефективно продаватись. Як засвідчує керівник «Лавки Традицій» мережі «Сільпо» Марина Булацька, вони активно працюють із виробниками як традиційної, так і органічної продукції. «Якщо виробник хоче поставити продукцію на нашу поличку, то все починається зі знайомства та дегустації, у випадку необхідності, ми обговорюємо доробку цієї продукції, також безпосередньо на підприємство має приїхати наш експерт з якості і перевірити, наскільки заявлені умови виробництва продукту відповідають  реальності, після цього починаєься блок юридичних питань та підписання угоди, внутрішніх процедур, обговорення обсягів та  циклічності поставок. Цей процес, у ідеалі, займає 1,5-2 місяці», –  пояснює вона.

Читайте також: Леонід Фадєєв: У мене черга із бажаючих придбати моє обладнання у Японії, Канаді, Африці

Проте у минулому році «Сільпо» трохи змінив концепцію, і почав додатково позиціонувати себе як проект підтримки малого бізнесу і зокрема локальних та крафтових виробників, тож допомагає їм заявляти про себе.  «Почали проводити у наших магазинах спеціальні ярмарки, привозити туди від 30 до 60 виробників  і знайомити із ними ввідвідувачів,  показувати продукцію, що виробляється – ягоди, фрукти, овочі молочну м`ясну продукцію, мед, вина, тощо. Також з`явився проект «Виробник пригощає», коли кожен вікенд у певному магазині мережі сам власник компан ії особисто проводить дегустації для всіх відвідувачів супермаркету. І навіть більше того, запустили спеціальні гастро-тури для груп із 15-30 людей по українським фермам, де кожен бажаючий може поїхати на підприємство і побачити у яких умовах виробляється продукт», – каже керівник «Лавки Традицій». Це прекрасні можливості більше розповісти про продукт і отримати лояльних покупців. Але оскільки інші мережі мало задумуються над такими проектами, тож потрапити вітчизяній органіці до них важко.

Іще одним обмежувальним фактором роботи органічного виробника та торговельних мереж є нещодавні зміни законодавства у частині сертифікації та контролю за обігом органічної продукції. Як розповідає менеджер із сертифікації та стандартизації мережі магазинів «GoodWine» Олена Поліщук, певні норми  нового Закону України Закон № 2496-VIII "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" іноді вводять у ступор, тож їм потрібно не лише працювати із виробниками органіки, а й самим добре розуміти, про що мова. «У нашому асортименті близько 80-85% – це органічна продукція саме українського виробництва. Проте із набуттям чинності на початку серпня 2019 року Закону України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції" (закон було прийнято 10.07 2018 року, опубліковано 2 серпня 2018 року з відстрочкою у набуття чинності у один рік - Ред.) виявилось, що у нього настільки багато суперечливих моментів, що нам доводилось звертатись до його розробників та Мінагрополітики за  поясненнями, і частина питань так і залишилась відкритою а на деякі – ми отримали від різних органів докорінно різні відповіді. Це означає, що трактувати закон може кожен, як йому заманеться», – засвічує  Поліщук.

Як приклад, вона наводить норму щодо правил перевезення, за якою незрозуміло, чи може органічна продукція перевозитись разом із неорганічною, та які вимоги є обов’язковими до виконання, а які - залишаються на розгляд відправників та отримувачів вантажу. Друге питання - до статті №32 щодо ідентифікації  незапакованої продукції. Сказано, що під час зберігання незапакованої органічної продукції повинні забезпечуватися облік, ідентифікація такої продукції та/або кожної її партії як органічної продукції та унеможливлення її змішування з неорганічною продукцією. Але приміром, якщо органічна продукція незапакована – ті ж кавуни та персики, то вони зовнішньо ніяк не відрізняються від своїх неорганічних «братів». Тому виникає питання як у процесі транспортування гарантувати, що ця продукція приїде саме органічною, і не буде зловживань. Адже траплялись випадки, коли водії свідомо робили підміну продукту  під час його логістики. Тим не менше, Поліщук переконана, якщо урядовці візьмуться до наведення ладу у органічному секторі, то  подібних прикрих випадків із так званою  «псевдорганікою» можна буде уникнути, а самі покупці більше довірятимуть та купуватимуть український продукт.

Тим часом, як переконують експерти галузі, робота у напрямку наведення ладу на органічному ринку триває і не обмежується одним новим законом, який по суті є рамковим документом. Адже для того, аби він повноцінно запрацював, повинно бути введено у дію  аж 12 підзаконних актів (3 Постанови та 9 наказів), у яких якраз і міститься вичерпна інформація, потрібна як виробникам, так і ритейлу для подальшої ефективної роботи. "Майже всі ці документи уже готові. Три постанови чекають затвердження Камбіном, а решта – Мінекономіки. Частина із них уже передана до ВР, а частина – перебуває у процесі прийняття. У ідеалі, вони мали б бути прийняті до кінця року, адже уже перебували на опрацюванні під час минулого складу уряду і будуть розгядатись знову", – коментує менеджер проектів Інформаційного центру «Зелене досьє» Катерина Шор. 

Читайте також: Штучне м'ясо, або чому і як відомий стартап «Beyond Meat» почав продажі в Україні

Серед іншого, у цих постановах йдеться про контроль і реєстрацію операторів органічного виробництва та акредитацію сертифікаційних органів. Компанії, які мають намір працювати на українському ринку (виробники чи переробники), повинні сертифікуватися за українськими стандартами.  Як пояснює Катерина Шор, компанії, які є імпортерами і вже сертифіковані закордоном, мають залучити до реєстрації в українському реєстрі ті органи сертифікації які є в Україні. Уже ведеться робота над  відповідними реєстрами (операторів, органів сертифікації, органічного насіння та садивного матеріалу), до якого гравцями сегменту забезпечать вільний, цілодобовий і безоплатний доступ. "Реєстр операторів  буде сформовано на підставі інформації від органів сертифікації про операторів, з якими вони уклали договір на проведення сертифікації органічного виробництва. Реєстр органів сертифікації матиме інформацію про органи сертифікації, уповноважені на здійснення сертифікації органічного виробництва відповідно до законодавства України" , – додала вона.