Зарплатню затримано: чому у аграріїв почали накопичуватись борги перед своїми працівниками?

З початку року АПК став лідером за темпами росту заборгованості по заробітній платі серед галузей економіки України. Станом на 1 лютого підприємства, що працюють у сільському господарстві, заборгували своїми працівникам 12,5 млн грн. Це на майже 20% більше боргу станом на початок року. При тому борг економічно активних підприємств скоротився на ті ж 20%, до 3,8 млн грн.

Рік тому, 1 лютого 2016 року, аграрні підприємства заборгували працівникам 9,05 млн грн, на 8,2% більше від показника на 1  січня 2016 року.

У порівнянні з іншими галузями аграрії винні працівникам не так багато: загальна заборгованість по зарплатам становить два мільярди гривень, з яких борги в промисловості складають 1,3 млрд грн, а в транспортній галузі становить - 194,3 млн грн.

Нагадаємо, з 1 січня 2017 року мінімальну заробітну плату було збільшено вдвічі, або ж з 1600 гривень до 3200 гривень. Очевидно, що поки що спроба підвищити рівень життя населення шляхом підвищення розміру платні поки що виглядає не зовсім вдалою. Але нема відповіді на питання: чи заборгованість по виплаті зарплати в агросекторі так різко виросла випадково, чи цьому є конкретні причини? І чи не будуть накопичуватись в майбутньому борги перед працівниками АПК?

Денис Марчук, заступник голови Аграрної партії України

- Такий «скачок» заборгованості перед працівниками агросектору цілком може бути пов’язаним із підвищенням рівня мінімальної зарплати до 3200 гривень. Точніше – з процесом переоформлення працівників для отримання такого рівня платні. Малі та середні агрокомпанії не мали достатньо ресурсів, аби закласти у свої бюджети підвищення рівня мінімальної зарплати, тому так різко виріс рівень заборгованості перед працівниками.

Читайте також: Керівник "Енза Заден Україна": Які овочі слід вирощувати, аби отримати прибуток

Крім того, закрилось або в процессі закриття знаходиться дуже багато ПП. Цілком ймовірно, що ті ж самі малі та середні господарства будуть змушені переводити у «тінь» свою діяльність, аби уникнути більшого навантаження на свої зарплатні фонди через виплату більших ЄСВ та податку на доходи фізосіб.

Ольга Богданова, голова податкового комітету Громадської ради при МЕРТ

- Коли ухвалювали це зростання мінімальної зарплати до 3200 гривень, то «забули», що наші законодавці у  2015 році прийняли таку норму, згідно з якою роботодавець має обов’язково  нараховувати ЄСВ у розмірі 22%, навіть якщо його працівник отримує мінімальну платню, але працює на постійній основі.

Мало того, коли піднімали рівень мінімальної зарплати до 3200 гривень, то також прийняли норму про так звану «соціальну гарантію». Суть такої норми – офіційно оформлений працівник не може отримувати платню нижче встановленого рівня мінімальної платні, навіть якщо працівник працює неповний робочий день.

Останній час я відвідала безліч «податкових» семінарів для аграріїв, що відбувались у Тернополі, Львові, Харкові, Полтаві. За останні два місяця поспілкувалась з близько тисячами представників агропідприємств. У всіх шок – ніхто і ніде на селі не може забезпечити рівень мінімальної платні у 3200 гривень і ніхто не встиг закласти додаткові витрати на зарплати у бюджети своїх підприємств.

Читайте також: Хвороби на кордоні: що загрожує українським тваринам та чи можна від цього захиститись?

Вимоги до мінімального рівня платні, а також щодо нарахування ЄСВ до держбюджету входять до топ-5 проблем, які зараз мають аграрії. Додаймо до цього проблеми через скасування спецрежиму ПДВ, незрозумілість процедури нарахування прямих дотацій від держави та нерозуміння роботи електронного реєстру платників ПДВ.

Тому я не поділяю оптимістичних очікувань, що збільшення мінімального рівня зарплати дасть більше наповнення державної скарбниці. Можливо, формально так і трапиться, але скільки при цьому компаній, аграрних зокрема, будуть змушені «вийти в тінь» або ж закритись через збитковість.

Читайте також: Втрачені гроші: чому досі не запрацювала система урядових дотацій аграріям?