Український гриб: реалії внутрішнього ринку та експортні можливості

Попередні 3 роки в Україні спостерігалося укрупнення господарств, а якість гриба покращувалась. Але останній рік показав, що собівартість виробництва зростає, а от прибуток отримати вдається не усім. За оцінками Інформаційної Грибної Агенції УМДІС близько 30 ферм, які працювали у 2017 році припинили свою діяльність у 2018-2020рр. Загальна кількість виробників грибів, які продовжують працювати у 2021 р становить близько 290. П’ять найбільших українських ферм виготовляють близько 23% загального виробництва у країні. Про це розповів Максим Єнченко, директор Інформаційної Грибної Агенції УМДІС під час Днів Українського Грибівництва, які пройшли у Києві.

Читайте також: Гроші на грибниці

Реалії ринку

В Україні практично всі гриби, які виготовляються - «з’їдаються» нашими співвітчизниками. Для статистики у 2017 році вироблялось 203 тис. тонн шампіньйонів, у 2020 уже 224 тис. тонн, а у 2021 – 236 тис. тонн. А от ціни починають просідати у порівнянні з минулими роками.

«Якщо порівнювати ціни у 2017 та у 2020 році то середня ціна реалізації шампіньйонів виросла на 12%, при тому що доходи населення за цей час піднялись на 50%, тоді як інфляція склала 40%. Тобто, за 4 роки з урахуванням інфляції ціна шампіньйонів впала на 20%.

Є ще один момент: з початку 2020 року мінімальна і максимальна ціна різнилась у 3 рази. Якщо пропозиції було мало – ціни злітали і навпаки. На такому ринку важко будувати стабільний і прогнозований бізнес», - каже Максим Єнченко.

Максим Єнченко, директор Інформаційної Грибної Агенції УМДІС. фото: пресслужба УМДІС

Не дивлячись на мінливість ринку, зацікавлення, виробництвом грибів зростає. Про це говорять виробники компосту, покривного ґрунту та тари. Якщо говорити про покривний ґрунт, то фермери звертають увагу на якість торфу, адже від нього також залежить майбутній урожай.

«Особливість нашого покривного ґрунту в тому, що торф, який використовується для його виробництва, спеціально створений природою для виробництва шампіньйонів. Він вирізняється низьким рівнем зольності, великою вологоємкістю та абсолютно не забруднює руки та гриби при збиранні врожаю. Сьогодні ми приділяємо особливу увагу до місця копки торфу, крім того щоденно проводимо лабораторні дослідження, контролюємо якість продукту, який пропонуємо. Нами повністю відпрацьований технологічний ланцюг: від місця копки до пакування продукції. На кожному етапі ми слідкуємо за чистотою, відсутністю захворювань, мікроорганізмів, домішок, тощо.

Уся продукція ліцензована, ми її також експортуємо. Можу сказати, що закордоном зацікавленість продукцією є, але потрібно прораховувати логістику. Часом вартість продукції дешевша за логістичні витрати», - зазначає Віталій Смирнов, засновник ТОВ «Торффайн».

З початком пандемії зріс попит на тару, зокрема серед грибників. Сьогодні супермаркети хочуть бачити на своїх полицях усі товари фасованими та запакованими.

фото: пресслужба УМДІС

«Продажі тари значно виросли за цей період. Хочу сказати, що вартість нашої продукції у порівнянні з 2018 роком також виросла майже в два рази. Це пов’язано з тим, що зросла ціна на дизпаливо, картон, логістику, енергоносії тощо. Виріс у ціні і пластик.

Якщо говорити про експорт українських грибів, то чи їх відправляють насипом, чи в упаковці - це все залежить від замовника та країни куди відправляється. У Польщі, наприклад, вимоги різних супермаркетів до продукції різні. Найбільш популярна тара 500г, а якщо говорити про колір, то користується попитом безкольорова та синя. До речі, виробники з Чеської Республіки надають перевагу пакуванню чорного кольору», - розповідає Володимир Сциленний, торговий представник Plastic Pack Sp. z o.o.

Читайте також: Додаткові $100 з гектара уже сьогодні: досвід Контінентал

Великі гравці

фото: пресслужба УМДІС

На полицях магазинів у країні найбільше продуктів представлено дві торгові марки – це «Верес» та «RIO». Саме вони задають тон вітчизняному грибному бізнесу. Вони займаються не тільки вирощуванням, але й переробляють продукцію.

ТОВ «Виджи Фарминг» представив на виставці усі 3 фази вирощування грибів: від закладення компосту до третього зрізу грибів. Між цими періодами близько 50 днів.

«У цьому році ми встановили два рекорди: двічі в місяць виростили по 400 тонн свіжого гриба. ТОВ «Виджи Фарминг» 40% сировини віддає на маринування, а 60%  йде на «свіжий» ринок: у магазини, базари та на експорт у Молдову і Білорусь. Логістика для гриба складає 500-600 км, тому далеко його везти невигідно, оскільки він втрачає свої якості та може пошкодитись.

фото: agroportal.ua

У часи пандемії ми спостерігали за зменшенням об’ємів вирощування грибів серед малих виробників. Але після того, як вони побачили як зростає ціна на шампіньйони, вирішили «підзаробити» та заклали більші об’єми компосту. На ринку з’явилося перевиробництво продукції. Сьогодні великі виробники, які чесно платять податки,  знаходяться у більш невигідних умовах, ніж невеликі виробники, які можуть у певних моментах «схалтурити» на цьому. Зараз невеликих і середніх виробників стало більше, кількість грибів також виросла, відповідно ціна впала, тому великі виробники отримують збитки.

Ми продаємо як 65% компосту грибникам по усій Україні так і за кордон, а 35% використовуємо у власних камерах для вирощування грибів», - розповідає Юрій Долгов, директор ТОВ «Виджи Фарминг».

Шампіньйони вирощують і на підприємстві «РІО шампіньйон», яке знаходиться у Львівській області. Підприємство займає 25 000 кв. м. площ, консервний цех працює з 2013 року.

«На сьогоднішній день на виробничих потужностях RIO вирощується 250 тонн шампіньйонів у місяць, але є можливість вирощувати і 500 тонн. Але зараз ми не бачимо, щоб ринок потребував  таких об’ємів грибів. Ми не тільки переробляємо свою продукцію, але присутні на «свіжому» ринку та працюємо практично з усіма супермаркетами. На експорт ми поки лише пробуємо виходити», - говорить Руслан Вареницький, директор «РІО шампіньйон».

фото: пресслужба УМДІС

Читайте також: Українське свинарство: як не збанкрутувати і вийти на експорт

Експорт невеликий

Що цікаво, імпорт грибів був, але мізерний. У минулому році у країну імпортували 1 тонну шампіньйонів. Тоді як експорт значно більший. У 2017 році за даними УМДІС українські фермери експортували 528 тонн, а це становить 1% всього виробництва, вся інша продукція залишається на внутрішньому ринку.

«У 2020 році експорт шампіньйонів склав всього 205 тонн, з яких 143 тонни відправились у Молдову і 61 тонна  у Республіку Білорусь. При цьому у Білорусь потрапляють найдешевші гриби, а саме для заморозки. Слід зазначити, що у цю країну було тільки 8 поставок у січні-березні 2020р, а потім вони зупинились.

Найбільшим ринком для України був і залишається ЄС, тільки не усі фермери змогли потрапити на цей ринок. Основні проблеми – відсутність сертифікації продукції, тара, невеликі та нестабільні пропозиції, недостатній маркетинг на ринках ЄС. Хоча в останні роки експорт у країні ЄС можна сказати, що нульовий.

Хочу відзначити успіхи у експорті однієї з компаній, яка працює у Західній Україні, яка вирощує шіїтаке. Саме вони одразу орієнтувались на зовнішній ринок і всю свою продукцію відправляли в країни Західної Європи», - зазначає Максим Єнченко, директор Інформаційної Грибної Агенції УМДІС.

фото: пресслужба УМДІС