Українські індики: чому росте експорт, коли поголів'я скорочується?

Українець з’їдає близько 52 кг м’яса в рік - це на 2-3% більше, ніж за десять місяців минулого року, говорить аналітик Асоціації свинарів України Олександра Бондарська. Але передусім свинини та курки, які були порівняно дешевими. Натомість виробники яловичини та неосновних видів м’яса  ― кролики, індики тощо, відчули на собі скорочення попиту. “І cаме тому відчутна тенденція до перерозподілу ринку, що малопотужні підприємства „відсіюються“. Зараз в Україні максимум 15 промислових виробників» ― розповідає директор інформаційно-аналітичної агенції «ПроАгро» Микола Верницький. За його словами, поголів’я індика в Україні досягло такого рівня, коли нарощувати немає сенсу, бо внутрішня пропозиція «впирається» в попит. За даними Держстату, за 2015 рік поголів’я скоротилось на 300 тисяч, до 1825 тисяч на початок 2016.

Читайте також: Сергій Карпенко: Птахоферми почали заробляти лише з середини вересня

Але переважно птицю вирізали селяни та фермери. На підприємствах кількість індиків навіть виросла - на 68 тис, до 813,2 тис. голів. За оцінками гравців ринку, зараз в Україні виробляють приблизно 25 тис. тонн індика живою вагою на рік. Хоча два роки тому їх було, орієнтовно, на 20-30% менше. Приріст відбувся за рахунок поповнення потужностей ефективними виробниками, які придивляються й до зовнішньої торгівлі. А середні та малі виробники один за одним «заморожують» виробництво ― продають відгодованих птахів і не поповнюють потужності новими індичатами. Із десяти найбільших виробників на ринку України залишилося п’ять.

Внутрішній ринок

До трійки найбільших компаній із промислового виробництва індички нині входять ТОВ «УПГ-ІНВЕСТ» (ТМ «Сяйвір», Чернівецька область). Потужність виробництва ― 12 тис. тонн м’яса на рік (як власної так і закупленої індички). За даними офіційного сайту «УПГ-ІНВЕСТ» охоплює 50% внутрішнього ринку індичатини. Друге місце ― ПАТ «Племптахорадгосп Броварський» (ТМ «Інделіка», Київська область). Потужність підприємства — 5130 тонн м’яса індички на рік у живій вазі. Третє місце ділять три виробники із середньорічними потужностями 3200-2700 тонн на рік живою вагою: СП ТОВ «Володар» (Київська область), ТОВ «Агрофірма „Добробут Прикарпаття“» (Івано-Франківська область) та ТОВ «Індичка» (ТМ «Своя індичка», Сумська область).

Експерти давно визнали м’ясо індички дієтичним. Адже воно здатне зберігати корисні властивості у відвареному, запеченому та навіть смаженому вигляді. Дієтологи вважають, що одна порція м’яса індика на 60% забезпечує людину добовою нормою вітамінів. До переліку мікроелементів, що містить індичатина включають: залізо, кальцій, калій, фосфор, сірку, йод, марганець, натрій та інші.

Також серед середніх та малих птахоферм із вирощування індички в Україні експерти виділяють: ТОВ «Птахофабрика „Крила Таврії“» (Дніпропетровська обл.), ТОВ «УПГ Малинівка» (Чернівецька обл.), ТзОВ «Зоотех» (ТМ «Індик Шпиндик», Івано-Франківська обл.), ФГ «Пан Індик» (Чернівецька обл.).

Читайте також: Плантації, що об’єднали країну: як кооперація примножує прибутки від продажу ягід та овочів

Подібно ринку курятини, на собівартість індичатини впливають подорожчання зернових фуражної групи, олійні культури та продукти їх переробки. А комбікорм у загальній структурі собівартості птахівництва становить 60-65%.  

За словами генерального директора асоціації «Союз птахівників України» Сергія Карпенка, імпортна складова у виробництві продукції птахівництва також позначається на результатах роботи. Адже племінні ресурси, ветеринарні препарати, вітаміни, премікси, обладнання та запасні частини до нього імпортуються та закуповуються за іноземну валюту. «Внаслідок девальвації гривні в 2015 році імпортна складова в собівартості продукції зросла з 15 до 40 відсотків. ЇЇ вартість змінюється відповідно до зміни курсу національної валюти, яка девальвувала на початку року та дещо стабілізувалася протягом весняно-літнього періоду. Враховуючи тенденції та прогнози росту курсу національної валюти в осінньо-зимовий період,  імпортна складова буде лише зростати», ― каже він.

Але на відміну від курки племінним розведенням індичат на території України на промисловому рівні займаються ще менше. Здебільшого добовий молодняк для промислового розведення імпортують із Європи (Польща, Велика Британія, Німеччина). Також купують у Канаді та США.

Перед Великоднем виробники продавали тушку індички в середньому по 36 грн/кг, що було на 10-15% менше за собівартість. Таким чином кінець весни та початок літа цього року стали для фермерів піком неприбутковості. Нині ціна зросла ― за кілограм тушки їм минулого тижня пропонували уже 56-57 гривень. Причини дві ― зменшення поголів’я на внутрішньому ринку, а також вихід деяких гравців на зовнішні.

Міжнародна торгівля

За даними митної статистики України із січня по вересень цього року ми імпортували 2925 тонн індичатини. Найбільше везуть із Польщі, Іспанії, Великої Британії, Німеччини, Італії, Франції. Купують, здебільшого, субпродукти або не найдорожчі обрізи м’яса та кістки.  

Читайте також: Україна «палає» АЧС: де зареєстрували хворобу в останні місяці

За словами вітчизняних виробників, такі цифри можна пояснити просто ― майже вся імпортована продукція, завозиться мороженою і значно дешевшою за вітчизняні охолоджені аналоги. Для порівняння, кілограм вітчизняної охолодженої печінки коштує 40-60 грн/кг, тоді як німецьку на прилавку можна придбати за 20-25 грн/кг.

Крім того, субпродуктів внутрішнього виробництва не завжди вистачає для задоволення попиту у цій продукції.

Із огляду на негативні прогнози щодо внутрішнього споживання індичатини, щоб розвивати бізнес, ряд промислових виробників цього продукту налагоджують експортні канали збуту. Виробники зауважують, що тільки за умови виходу на зовнішні ринки, вітчизняний індичий бізнес розвиватиметься. Усього із січня по вересень цього року, за даними митної статистики України, індичатини експортовано майже 60 тонн. Найбільші покупці - Панама, в яку пішло 608 кг філе, Молдова, що придбала 566 кг, та Грузія (460 кг). Але невеличкі партії постачались навіть в Японію та Індію. 

 Ірина Музиченко

фото: Pixabay